Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація й ідентифікація машин та обладнання

Читайте также:
  1. III. ПОДГОТОВКА БОЕВОЙ МАШИНЫ К ПРЕОДОЛЕНИЮ ВОДНОЙ
  2. IV. Класифікація методів дослідження держави і права
  3. IV. ХРАНЕНИЕ БОЕВОИ МАШИНЫ
  4. IX. Обязанности машиниста при нахождении в ПТО - депо. I. После остановки на деповском пути у сигнального знака ,,8’’.
  5. V. Обязанности машиниста при сдаче состава в депо.
  6. X. Обязанности машиниста при нахождении в ПТО – на станционных путях. I. После остановки у знака ,,Отстой’’на смотровой канаве
  7. А) Вращающие моменты, действующие на ротор синхронной машины при ее качаниях.

Велика різноманітність машин та обладнання, їх конструкційних, функціональних та інших характеристик створює об’єктивні труднощі для побудови науково обґрунтованої та практично корисної класифікації. Інженерно-технічна складність даної проблеми ще більше ускладнюється через відмінності мети та завдань, заради яких будується певна класифікація.

Існуючі системи класифікації основних фондів, видів економічної діяльності, продукції та послуг, галузеві класифікатори машин та обладнання не враховують особливостей оціночної діяльності та відіграють допоміжну роль у її інформаційному забезпеченні.

Цільова орієнтація класифікації машин та обладнання, що підлягають оцінці, полягає у забезпеченні ідентичності інформаційно-довідкового матеріалу, методичного інструментарію та технології оцінки однорідних видів обладнання. Ця обставина визначає наступні способи групування об’єктів оцінки:

1) за належністю до основних фондів — віднесені до виробничих чи невиробничих основних фондів;

2) за роллю у виробничому процесі:

þ основне технологічне обладнання;

þ обладнання для виготовлення продукції (надання послуг);

þ допоміжне обладнання;

þ обладнання зайняте на побічних та обслуговуючих роботах.

3) за правом власності: власне; безкоштовно отримане у тимчасове користування; орендоване у іншого власника (у тому числі по лізингу); здане у оренду.

4) за способом придбання та походженню:

þ вітчизняне, придбане новим;

þ імпортне, придбане новим;

þ вітчизняне, бувше у вжитку;

þ імпортне, бувше у вжитку;

þ виготовлене власними силами.

5) за етапом життєвого циклу:

þ недавно отримане обладнання та підготовлюване до експлуатації;

þ обладнання, що експлуатується;

þ обладнання, що перебуває у капітальному ремонті, проходить модернізацію, технічне доозброєння та інше;

þ законсервоване та запасне (в тому числі мобілізаційне) обладнання;

þ обладнання, що підготовлюється до вибуття, продажі та передачі;

þ обладнання виведене з експлуатації, що підлягає утилізації (у тому числі через технологічне, функціональне та економічне старіння).

6) за рівнем універсальності: стандартно універсальне, вітчизняного чи закордонного виробництва; спеціалізоване, що випускається на базі універсального; спеціальне, виготовлене за індивідуальним замовленням.

Важливе значення при проведенні оціночних робіт має ідентифікація об’єкту оцінки, тобто встановлення відповідності між документацією на об’єкт та його реальним станом. У процесі ідентифікації складається чи уточнюється інвентарний список оціночних одиниць обладнання по їх фактичній наявності, перевіряється та приводиться у відповідність до їх реального стану основна вихідна інформація про об’єкти оцінки. Вона створює основу опису (лістингу) обладнання, що підлягає оцінці. Розгорнута структурна характеристика документу проілюстрована на прикладі металообробного обладнання і має наступний вигляд:

þ найменування та модель станка;

þ призначення та опис виконуваних функцій;

þ габаритні розміри та маса конструкції;

þ основні технічні характеристики, що дозволяють визначити споживчі характеристики станка (наприклад, відстань між “центрами” важлива для визначення потужності токарного станка, довжина та ширина фрезерування — для фрезерного, висота — для радіально-свердлильного, вагові параметри — для ковальсько-пресувального обладнання);

þ характеристика системи управління;

þ перелік додаткового приладдя, яким стандартно комплектується станок;

þ рік виготовлення, дата введення у експлуатацію, нормативний строк служби;

þ відомості про ремонт і технічне обслуговування, заміну окремих вузлів та агрегатів;

þ поточна продажна ціна чи вартість заміщення аналогічною технікою;

þ назва та реквізити фірми-виробника;

þ інша інформація по об’єкту оцінки;

þ відомості по додатковому приладдю, що не включаються у стандартну комплектацію станка.

У процесі збору, перевірки та вивчення техніко-економічних характеристик проводиться зовнішній огляд машин та обладнання, що дозволяє визначити загальний фізичний стан об’єкту, умови організації робочого місця, експлуатаційну готовність, надійність і безпечність роботи, його екстенсивне та інтенсивне завантаження, а також реальну продуктивність.

Якість ідентифікації і технічної експертизи машин та обладнання, що оцінюються, багато в чому залежить від повноти та об’єктивності необхідної інформації. Внутрішніми джерелами інформації служать інвентарні картки, технічні паспорти та описи, стандарти та технічні умови, акти прийняття-передачі, документи бухгалтерського обліку, а також додаткові відомості, отримані шляхом опитування спеціалістів і робітників підприємства. При укладенні договору на оцінку машин та обладнання вказується склад документів та строки їх надання адміністрацією підприємства для своєчасного початку оціночних робіт.

 

Методи визначення фізичного зносу об’єкту:

Метод “ефективного віку” — базується на міркуваннях фахівця-експерта чи самого оцінщика щодо фактичного стану машини (обладнання) виходячи з її зовнішнього вигляду, умов експлуатації та інших факторів, а також припущень про можливість достовірного визначення строку служби об’єкту. При використанні даного методу, аналогічно до визначення зносу будинків та споруд, використовуються наступні терміни та визначення:

þ Строк служби (строк економічного життя)С) — це період часу від дати встановлення до дати виведення з експлуатації об’єкта (чи повністю відпрацьовано ресурс об’єкта).

þ Залишковий термін службиЗ) — прогнозована кількість років до виведення об’єкту з експлуатації (чи залишковий ресурс можливого напрацювання).

þ Хронологічний (фактичний) вікХ) — кількість років, що проминули від дати створення об’єкта (чи напрацювання).

þ Ефективний вікЕ) — різниця між строком служби і залишковим строком служби (чи розмір напрацювання об’єкту за минулі роки): СЕ = СС – СЗ.

 

Висновок: У даний час машини і обладнання є найпоширенішим і активним товаром на ринку окремих активів. Причому для значної частини машин і обладнання в результаті специфічності свого функціонального призначення ринковий сегмент, з одного боку, обмежений в розмірах, з другого - характеризується високою рухливістю в порівнянні з нерухомістю, що пояснюється систематичним активним відновленням даних активів.

Серед відмінних рис машин і обладнання, що обумовлюють специфічність їх як об'єктів оцінки на відповідному ринковому сегменті, можна виділити такі:

1) незв'язані жорстко із землею і можуть бути переміщені в інше місце без спричинення непоправних фізичних пошкоджень як самим собі, так і тій нерухомості, до якої вони були тимчасово приєднані;

2) неможливо надати характеристику об'єктам за допомогою узагальнюючих техніко-економічних показників (вартість 1 м2 площі, 1 м3 об'єму, 1 погонного метра довжини);

3) функціональні, конструктивні, експлуатаційні характеристики об'єктів і, відповідно, їх цінові параметри змінюються більш динамічно і радикально, ніж для об'єктів нерухомості, що обмежовуватиме можливості використання середніх цін;

 

Тема 5. Оцінка вартості земельних ділянок

 

Оцінка земельних ділянок є одним з найбільш поширених видів оцінки. Фізична обмеженість такого природного ресурсу як «земля» робить його особливо привабливим і коштовним. Оцінка землі проводиться в разі внеску земельної ділянки в статутній капітал підприємства, оформлення договору застави земельної ділянки, визначенні ринкової вартості земельної ділянки в разі її купівлі-продажу, а також в інших випадках коли для ухвалення управлінських рішень пов’язаних із землею необхідно володіти інформацією відносно вартості земельної ділянки або вартості прав її оренди. Ринкова вартість землі в першу чергу залежить від місця розташування земельної ділянки, її цільового призначення, розміру, поточної кон’юнктури ринку подібних земельних ділянок, наявності комунікацій, під’їзних шляхів. Вартість оренди земельної ділянки залежить від прав орендаря земляного ділянки, тривалості терміну оренди, цільового призначення земельної ділянки, наявності або відсутності обмежень і обтяжень у використанні земельної ділянки. У практиці оцінки земельних ділянок існує три методи оцінки земельних ділянок: порівняльний метод, прибутковий метод, витратний метод. Кожен з вище перелічених методів оцінки земельної ділянки має свою специфіку і особливості. При оцінці земельних ділянок в населених пунктах під індивідуальну житлову забудову, оцінці дачних ділянок, ділянок призначених для промислової забудови, за наявності стійкого ринку купівлі-продажу землі використовується порівняльний метод оцінки земельної ділянки. Прибутковий метод оцінки земельної ділянки передбачає приведення майбутніх доходів від використання земельної ділянки до її поточної вартості. Прибутковий метод використовується у тому випадку, коли на оцінюваній земельній ділянці економічно доцільно і юридично допустимо вести господарську діяльність або здавати її в оренду. Витратний підхід використовується для оцінки тих земельних ділянок, на яких є поліпшення, і зводитися до визначення ринкової вартості витрат на ці поліпшення.

Для проведення оцінки земельної ділянки замовникові необхідно надати оцінювачеві документи, які індивідуалізують об’єкт оцінки, визначаючи його фізичні параметри і правову характеристику.

Перелік документів, необхідних для проведення оцінки земельної ділянки:

1. Документи що підтверджують право власності або інше майнове право на об’єкт оцінки (Державний акт на землю, Договір оренди землі).
2. Документи що характеризують розмір і місце положення ділянки (кадастровий план).
3. Документи що підтверджують наявність або відсутність обтяжень або обмежень у використанні земельної ділянки.
4. Інформацію відносно наявності споруд на оцінюваній земельній ділянці.
5. Інформацію про наявність інженерних мереж і комунікацій.

У даному переліку представлений орієнтовний список документів необхідних для проведення оцінки земельної ділянки, даний список може бути розширений виходячи з необхідності оцінки конкретної земельної ділянки.

Експертна грошова оцінки земельних ділянок та прав на них (експертна оцінка) проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Експертна оцінка земельних ділянок використовується при укладанні цивільно-правових угод відносно земельних ділянок та прав на них.

Експертна оцінка земельної ділянки найчастіше замовляється у наступних випадках:

- проведення угоди з купівлі-продажу земельної ділянки;
- передача земельної ділянки під заставу (кредитування);
- для цілей бухгалтерського обліку;
- розділ майна при розлученні або при вирішенні інших судових суперечок.


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 248 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Объект изучения | ДОПУЩЕНИЯ, СВЯЗАННЫЕ СО СВОЙСТВАМИ МАТЕРИАЛОВ | ВНУТРЕННИЕ СИЛЫ В МЕТОДЕ СЕЧЕНИЙ | Переменное напряжение | Моменты инерции простых сечений. | Тема 4. Техніка невербального спілкування | Ситуація 4 | Ситуація 3 | Метод капіталізації доходів | МЕТОДИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 7. Імідж ділової людини| Вартість робіт з оцінки земельних ділянок визначається індивідуально.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)