Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ТЕМА :Конституційні обов’язки людини і громадянина.

Читайте также:
  1. Антропосоціогенез. Єдність походження людини та виникнення суспільства.
  2. Біржова торгівля. Торговельно-біржова діяльність. Товарна біржа. Права та обов’язки товарної біржі. Правила біржової торгівлі. Біржові торги. Припинення товарної біржі.
  3. Вартість путівки на 5 днів з людини в грн.
  4. Воскресіння Ісуса Христа 1-11; його значення для вірних 12-19; запорука нашого воскресіння 20-28; в ньому глузд життя людини 29-34; яке буде тіло воскреслих 35-58
  5. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
  6. Дозування фізичних навантажень з урахуванням індивідуальних особливостей людини
  7. Духовність — це інструмент людини для перетворення дискомфорту заради комфорту і гармонії.

Методика заняття: дискусія з питань теми, обговорення варіантів виконання практичних завдань.

План заняття:

5. Поняття конституційних обов’язків людини і громадянина.

6. Види конституційних обов’язків людини і громадянина.

7. Зміст конституційних обов’язків людини і громадянина

8. Єдність прав і обов’язків особи – як один з принципів правового статусу людини.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Охарактеризуйте військовий обов’язок в Україні. Хто може бути звільнений від виконання військового обов’язку та які підстави звільнення від нього?

2. В чому сутність альтернативної невійськової служби?

3. Дайте визначення поняттям «обов’язки людини» та «обов’язки громадянина» між собою. В чому різниця між цими поняттями.

 


Контрольні питання з дисципліни

1. Поняття правового статусу людини і громадянина в Україні

2. Структура правового статусу людини і громадянина та її елементи

3. Юридична природа прав та свобод людини і громадянина

4. Види правового статусу особи

5. Принципи конституційно-правового статусу особи

6. Поняття правового статусу людини і громадянина в Україні

7. Структура правового статусу людини і громадянина та її елементи

8. Юридична природа прав та свобод людини і громадянина

9. Види правового статусу особи

10. Принципи конституційно-правового статусу особи

11. Соціально-культурні та світоглядні передумови формування ідеї прав людини і громадянина

12.:міфологічні уявлення про людину

13. праці античних філософів з прав людини і громадянина

14. природно-правові доктрини періоду Середньовіччя

15. уявлення про пава і свободи людини в умовах нового часу.

16. Нормативні акти, що закріплювали права і свободи людини в умовах Середньовіччя, нового часу та XX століття

17. Українські ідеї про права і свободи людини та їх закріплення в правових та інших документах

18. Виникнення та розвиток державно-правової думки України. Окремі державно-правові ідеї і теорії XVI-XVII ст.

19. Генезис прав і свобод людини і громадянина в Україні з XVIII ст. до 1917 року.

20. Післявоєнні міжнародно-правові стандарти прав людини і громадянина

21. ООН – один з головних дійових осіб в становленні світових стандартів прав людини і громадянина

22. Історія та підстави розробки і прийняття Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року

23. Поняття та характеристика міжнародного кодексу прав людини і громадянина

24. Вплив міжнародно-правових актів з прав людини на становлення і розвиток конституційного законодавства України

25. Відмінність прав і свобод людини та громадянина.

26. Основні риси, що характеризують конституційні права і свободи людини і громадянина

27. Критерії класифікації прав і свобод людини і громадянина

28. Зміст поняття «Права людини» і «права громадянина»

29. Конституція України як основний закон, що закріплює основні права і свободи людини та громадянина

30. Фізичні права людини

31. Політичні права людини

32. Економічні права людини

33. Соціальні права людини

34. Екологічні права людини

35. Сімейні права людини

36. культурні права людини

37. Особисті права людини

38. Зміст основних прав і свобод людини і громадянина

39. Поняття конституційних обов’язків людини і громадянина.

40. Види конституційних обов’язків людини і громадянина.

41. Зміст конституційних обов’язків людини і громадянина

42. Єдність прав і обов’язків особи – як один з принципів правового статусу людини.

43. Умови, що гарантують забезпечення основних прав і свобод.

44. Система та види гарантій прав і свобод людини і громадянина, її основні елементи.

45. Органи державної влади, що покликані гарантувати забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

46. Юридичні елементи механізму забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина.

47. Поняття іноземців та осіб без громадянства

48. Нормативно-правове регулювання статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні

49. Поняття біженців та правове регулювання їх статусу в Україні

50. Права і обов’язки іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні та їх відмінність від прав та обов’язків громадян України.

51. Компетенція, організація та процедура діяльності Європейського Суду

52. Підстави обмежень прав і свобод особи за нормами міжнародного права та за національним законодавством

 


ГЛОСАРІЙАктивне виборче право — право громадян обирати склад виборних органів державної влади та місцевого самоврядування. Акти громадянського стану — факти на-родження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, усиновлення, встановлення батьківства, а також зміни імені, по-батькові та прізвища (ст. 1 Закону “Про органи реєстрації актів громадянського стану”) Апартеїд — доведена до крайньої межі тотальна расова дискримінація, яку здійснює державна влада шляхом прийняття та застосування законів, розпоряджень та інших офіційних методів і засобів. Багатогромадянство – належність особи одночасно до громадянства двох (двогромадянство, біпатризм) та більш держав, що підтверджується відповідними документами. Може виникати як за народженням, так і в результаті приймання особи до громадянства іншої держави, якщо воно одночасно не втрачає попереднє громадянство. В конституційному праві різних країн по-різному вирішується питання про допустимість Б. та його наслідки.

Батьківські права та обов'язки — особисті й майнові права та обов'язки, які закон надає батькам (батькові і матері) для забезпечення належного виховання і матеріального утримання дітей, а також захисту їхніх прав та інтересів.

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Власність — історично зумовлена суспільна форма володіння матеріальними та нематеріальними благами, яка виражає суспільні та виробничі взаємовідносини між людьми в процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання. Гарантії законності — система матеріальних і нематеріальних умов і засобів, які забезпечують реальність законності. Види гарантій законності: економічні, політичні, ідеологічні, спеціальні (правові). Гарантії прав і обов’язків — умови та конкретні засоби, які забезпечують фактичне здійснення прав і свобод людини та виконання покладених на неї обов’язків.

Гарантії конституційного статусу особи — ті умови і заходи, за допомогою яких забезпечуються реалізація і захист основних прав і свобод громадян.

Геноцид — винищення окремих груп населення певної країни або загарбання країни з расових, національних або релігійних мотивів.

Громадянин — фізична особа (індивід), яка має громадянство даної держави.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України Громадянства ценз – встановлена конституцією або виборчим законом вимога, відповідно до якої виборець чи кандидат на виборчу посаду повинен мати громадянство даної держави. Г.ц. є найрозповсюдженішим виборчим цензом та застосовується майже в усьому світі. Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках Громадянське суспільство — незалежна, але взаємодіюча з державою форма співжиття людей, яка забезпечує найсприятливіші умови для діяльності громадян та їх об'єднань у всіх сферах суспільних відносин. Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення. Державний орган — особа або група осіб, організованих у встановленому законом порядку, які виступають від імені держави і у зв'язку з чим наділені державно-владними повноваженнями. Дієздатність — передбачена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати й здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Дискримінаційна норма — норма, яка позбавляє особу певних загальновизначених прав. Екстрадиція – видача однією з держав іншій державі свого громадянина або іноземця. Сучасні конституції, як правило, забороняють видачу своїх громадян іноземній державі. Законні джерела існування - заробітна плата, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти, соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова допомога від членів сім'ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи Захищеність особи — наявність розвинених і ефективних процедурно-юридичних засобів (механізмів) для вільного здійснення, охорони та захисту основних прав людини. Заходи громадського впливу — заходи виховного характеру, що здійснюються громадськими організаціями і трудовими колективами, а також колективами громадян за місцем проживання до осіб, які порушують правила співжиття, у тому числі у передбачених законом випадках, і до правопорушників. Екологічна безпека — стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної ситуації та виникненню небезпеки для здорові людей Екологічні права та обов'язки громадян України — система юридично закріплених за громадянами повноважень та зобов'язань в екологічній сфері. Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Країна громадянської належності - країна, громадянином (підданим) якої особа є. За умови, коли особа має понад одне громадянство, вона не вважається такою, що не має захисту країни своєї громадянської належності, якщо без будь-якої поважної причини, що випливає з обґрунтованих побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн, громадянином (підданим) якої вона є. Країна постійного проживання особи без громадянства - країна, в якій особа без громадянства постійно проживала до прибуття в Україну. Країна походження біженця - країна громадянської належності для іноземця або країна постійного проживання для особи без громадянства, стосовно яких у таких осіб існують обґрунтовані побоювання стати жертвами переслідувань за ознаками, визначеними законом.

Конституційні обов'язки — передбачені і закріплені в Конституції певні вид і міра необхідної поведінки (обов'язок платити податки, охороняти навколишнє середовище, захищати Батьківщину). Обов'язок в принципі не передбачає можливість вибору, але межі вибору є. особливість конституційних обов'язків в тому, що за їх невиконання передбачена відповідальність не Конституцією, а цілою системою норм, які відносяться до різних галузей законодавства.

Конституційні права — юридично визнані можливості людини обирати вид і міру своєї поведінки, які можуть бути реалізовані лише при умови виконання відповідного (кореспондуючого) юридичного обов'язку держави в особі державних органів, посадових осіб, інших суб'єктів права (наприклад, конституційне право на житло).

Конституційні свободи — такі правомочності особистості, які можуть бути реалізовані самостійно, без вступу у правовідносини з іншими органами держави, посадовими особами та іншими суб'єктами права. Наявність конституційних свобод передбачає лише невтручання з боку інших.

Людина — біологічна істота, яка наділена членороздільною мовою, здатністю мислити, створювати і використовувати знаряддя праці.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права — прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1968 р. Один із основних документів міжнародного товариства з проблем забезпечення і захисту основних прав і свобод людини. Складається з шести частин та 63 статей, що деталізують поняття про громадянські й політичні права та визна- чають способи міжнародного гарантування прав, зафіксованих у Пакті. Має доповнення у вигляді факультативного протоколу, який визначає порядок його забезпечення.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права — прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 1966 р. Знаходиться в єдиному пакеті із Загальною декларацією прав людини і Міжнародним пактом про
ромадянські й політичні права. Складається з п’яти частин і 31 статті, якими сформульовано поняття про обов’язки, покладені на кожну державу, у додержанні й гарантіях реалізації основних прав людини в економічній, соціальній та культурній сферах. Ратифікований Україною.

Міліція —державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Мовний ценз – вимога, відповідно до якої для набуття виборчого права необхідно володіти офіційною мовою даної держави.

Натуралізація – приймання до громадянства іноземця за його заявою. Звичайно Н. може мати місце після більш-менш тривалого проживання іноземця на території даної держави.

Національності ценз – вимога конституції чи виборчого закону, згідно з якою для активного чи пасивного виборчого права необхідно належати до певної національності.

Недієздатність — нездатність суб’єкта права внаслідок малого віку, душевної хвороби чи недоумства здійснювати своїми діями суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Факт недієздатності повнолітньої людини встановлюється лише рішенням суду.

Недоторканість житла — одне з конституційних особистих прав громадян, що полягає у забороні входу до житла без законної підстави і проти волі осіб, які в ньому проживають.

Недоторканість майна — одне з особистих прав громадян, яке полягає в тому, що вони не можуть бути позбавлені свого права власності на належне їм майно, крім випадків, передбачених законодавством України.

Об’єднання громадян — добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об’єднання громадян визнається політичною партією
або громадською організацією (ст. 1 Закону України “Про об’єднання громадян ”).

Обов'язок (юридичний) — передбачені правом міра й вид необхідної поведінки суб'єкта.

Омбудсман – спеціально вибрана (назначена) посадова особа для контролю за додержанням прав людини різного роду адміністративними органами, а в деяких країнах – також приватними особами та об’єднаннями.

Оптація – один зі способів набуття та припинення громадянства, що полягає в виборі громадянства при зміні державної приналежності території.

Основні права людини — певні можливості людини, необхідні для її існування та розвитку у конкретно-історичних умовах. Визначаються досягнутим економічним, духовним, соціальним рівнями розвитку людства. Мають бути загальними і рівними для кожної людини.

Особисті немайнові права — цивільні права особи, об’єктом яких є блага, що позбавлені майнового змісту, проте нерозривно пов’язані з суб’єктом права, визнані державою та потребують правової охорони (ім’я, авторське ім’я, честь і гідність, життя і здоров’я, тілесна недоторканість тощо).

Особа — людина як суб'єкт, що має індивідуальні інтелектуальні та інші ознаки й усвідомлює себе членом спільності таких же суб'єктів.

Особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. Паспорт — основний державний документ встановленого зразка, що засвідчує особу громадянина. Паспорт громадянина України одержують усі громадяни держави, які досягли 16 років. Паспортний документ - національний паспорт або документ, який його замінює. Пільги — встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги, що надаються особі (або групі осіб) порівняно з іншими громадянами.Правова культура особи — властивість, що характеризується загальною повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їх здійснювати, а також активною, правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях. Політична дієздатність – здатність громадянина своїми діями самостійно здійснювати політичні права та свободи, що гарантуються конституцією та законами відповідної держави. П.д. громадянина може бути обмежена як разом з загальною дієздатністю, так і незалежно від загальної дієздатності. Політична правоздатність – здатність громадянина бути суб’єктом політичних правовідносин, тобто мати політичні права та нести пов’язані з ними обов’язки. В демократичних державах П.п. наділяються всі громадяни даної держави, а також всі громадяни, прийняті до громадянства даної держави. Право політичного сховища – особливе особисте право, яке конституції сучасних держав надають іноземним громадянам та особам без громадянства. Правова поведінка — передбачена нормами права соціальне значуща поведінка індивідуальних чи колективних суб'єктів, що контролюється їхніми свідомістю і волею. Правовий статус особи — сукупність закріплених у законодавстві прав, свобод, обов'язків громадян і гарантій їх здійснення. Правоздатність — передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правомірна поведінка — суспільно-необхідна, бажана й допустима, під кутом зору інтересів громадянського суспільства, поведінка індивідуальних і колективних суб'єктів, що полягає у здійсненні норм права, гарантується та охороняється державою. Правосвідомість — система понять, поглядів, уявлень, почуттів та дій з приводу чинного або бажаного юридичного права. Правосуб'єктність — здатність бути суб'єктом права (учасником правовідносин).Протиправна поведінка (правопорушення)— суспільно небезпечна, свідомовольова, винна поведінка суб’єктів права, яка виражається в діянні чи бездіяльності, суперечить нормам права, тягне за собою правові наслідки у формі юридичної відповідальності і відновлення порушених суб’єктивних прав. Ознаки правопорушення: суспільна небезпека, винуватість, протиправність, покарання. За критерієм ступеня суспільної небезпеки поділяється на злочини та проступки. Посвідчення біженця - паспортний документ, який посвідчує особу його власника та підтверджує факт надання йому в Україні статусу біженця і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України Пункт тимчасового розміщення біженців - місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця. Расизм — антинаукова соціальна доктрина і людиноненависницька практика, спрямована на поневолення і знищення “расово неповноцінних” народів. Ідеї панування “вищої раси” втілювалися у життя нацистами. Расизм виник на початку колоніальних експансій у XVI– XVIII ст., був теоретичним обґрунту ванням фашизму. Расовий ценз – вимога виборчого законодавства, відповідно до якої виборчі права надаються тільки громадянам певної раси. В останні десятиріччя в світовій практиці зустрічався дуже рідко. Р.ц. скасований в ПАР в 1993 році. Реалізація права — здійснення приписів права у практичних діях (діяннях) суб’єктів. Форми реалізації правових норм: використання, виконання, дотримання. Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. Рівноправність — юридичний, зокрема конституційний, порядок, при якому всі однойменні суб’єкти права, насамперед громадяни, мають рівні юридичні права незважаючи на вік, стать, расову приналежність, національність, політичні або релігійні переконання, соціальний, майновий стан і т. ін. Свідоцтво про належність до громадянства України - документ, який підтверджує належність особи віком до 16 років до громадянства України із зазначенням підстав його набуття. Соціальна держава – характеристика (принцип), що відноситься до конституційно-правової держави, що має на увазі конституційну гарантованість економічних та соціальних прав та свобод людини і громадянина та відповідні обов’язки держави. Суспільство — це форма життєдіяльності людей, яка склалась історично і відокремилась від оточуючої людей природи. Тимчасове посвідчення громадянина України - документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України. Угоди — дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Фізичні особи — індивіди (громадяни України, особи без громадянства, іноземці та особи з подвійним громадянством), які наділені законом цивільною правоздатністю та дієздатністю. Філіація – набуття громадянства за народженням. Громадянство набувається на основі принципів «права крові» або «права почви». Хабеас дата – один з найновіших інструментів захисту прав та свобод громадян. Вперше закріплений в Конституції Бразилії 1988 року. Представляє собою право кожної людини вимагати в судовому порядку ознайомлення з будь-якими даними, що стосуються її, що зберігаються в будь-яких архівах та установах, включаючи архіви служб державної безпеки. Хабеас корпус – інститут англійського процесуального права, що надає в деяких випадках заінтересованим особам право вимагати доставки до суду затриманого чи засудженого для перевірки підстав позбавлення волі. Свою назву Х.к. отримав від начальних слів наказу судді про доставку позбавленої волі особи до суду: «Habeas corpus ad subjiciendum» (ти зобов’язаний доставити особу до суду). Ценз статі – законодавче обмеження виборчого права за ознакою статі, а саме відмова у виборчому праві жінкам. В XIX та на початку XX вв існував в багатьох країнах світу. Скасований в Новій Зеландії в 1893 році, в Фінляндії в 1906 році,, в Великобританії та Росії в 1918 році, в США в 1920 році, у Франції в 1944 році, в Японії в 1945 році, в Швейцарії в 1971 році, в Ліхтенштейні в 1976 році. Честь і гідність громадян — особисті, невід’ємні від особи немайнові блага, що охороняються як цивільним, так і кримінальним правом. Честь — це певна соціальна оцінка громадянина, об’єктивне суспільне ставлення до нього, яке утворює його моральну і ділову репутацію. Гідність — усвідомлення особою своїх якостей, здібностей, світогляду і суспільного значення. Члени сім'ї біженця - чоловік (дружина), діти, яким не виповнилося вісімнадцять років, непрацездатні батьки та інші особи, які перебувають під опікою чи піклуванням біженця. Юридична відповідальність — закріплений у законі обов'язок правопорушника зазнати з боку держави певних санкцій за скоєне ним правопорушення.

Юридичні гарантії — закріплені в законодавстві правові умови і засоби, які забезпечують здійснення і охорону прав і свобод людини і громадянина

 

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 132 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОДУЛІВ. | Програмовий зміст | Підготовка до модульного контролю, узагальнення знань для складання заліку з дисципліни. | ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ | Нормативно-правові акти |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Змістовий практичний модуль| Нормативні акти та література

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)