Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Грунти. Комплексні лімітовані показники якості ресурсів.

Читайте также:
  1. Агрохімічні показники сірих лісових ґрунтів
  2. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.
  3. При користуванні водою з громадського шахтного колодязя в селищі А зареєстрован спалах| гепатиту А. Який показник якості води може підтвердити це припущення?
  4. Чинник якості і рентабельність

Пов’язані з порогами токсичності хімічних інгредієнтів у ґрунтових розчинах для видів с/г культур на різних стадіях їх використання, оптимальним станом якості ґрунту, рівнями її антропогенного перетворення.

Під порогом токсичності (ПТ) варто розуміти точні концентрації визначених солей чи іонів у ґрунті, чи ґрунтовому розчині, вище яких починається пригнічення росту рослин.

Розрізняють ПТ за сумою розчинених солей, сумою токсичних солей, окремими солями і іонами.

Величина ПТ залежить від водного режиму у грунті та типу засолення:

- ПТ за засоленістю порід

- ПТ за концентрацією іонів у поровому розчині

- найменша вологоємність порід

- максимальна гігроскопічність

- щільність порід

- кількість солей, що знаходяться у породів твердій фазі

і оцінюються за нижньою межею засоленості почвогрунтів чи концентрації іонів у порових розчинах слабозасолених порід при вологості рівній найменшій вологоємності.

Солі, більш токсичні для рослин лише в розчиненому стані, величини є абсолютними, а - відносно залежними в умовах одного іону засоленості від щільності породи та її вологості.

Важливими є дані про іонно-сольовий склад порових розчинів, що дозволяє безпосередньо оцінювати токсичність грунту в певний момент часу. Оскільки важко визначити склад порових розчинів, то величину розраховують так:

Абсолютні величини визначаються експериментально для різних видів рослин. Залежно від солестійкості рослин може коливатися від інших різних умов (склад порід, водний режим та ін) від 3 до 18 кг/м3

Величина ТП за сумою розчинених порід залежно від типу засоленості грунтів змінюється від 0,005 до 0,03% для.

ПТ за сумою розчинених солей в умовному поровому розчині:

За сумою токсичних солей (без обміну карбонатів Сa і Mg) ПТ знижується від 0,03 до 0,15% за соленістю порід, і від 2,2 до 11 кг/м3 – за концентрацією солей в умовних гіпотетичних порових розчинах залежно від засоленості порід.

У разі наявності в обмінному процесі порід іонів Na ТП визначається не тільки наявністю легкорозчинних солей, а й наявністю Na у відсотках від обємної ємності породи концентрації іонів у типових усереднених скорегованих порових розчинах, які властиві слабо засоленим породам різним рівнем засолення, близькі порогам токсичності.. Оскільки рослини легше споживають солі в розчиненому стані, при розрахунках порогів токсичності варто враховувати, що в порових розчинах частина солей перебуває у вигляді молекул, частина – у вигляді комплексних іонів (асоціацій).

Оцінка вмісту хімічних інгредієнтів,що визначать пороги токсичності солей у порових розчинах порід з різним рівнем засолення виконується для гіпотетичних, скорегованих іонно-молекулярних розчинів, розрахованих для слабо засолених порід з різним станом засолення за вмісту солей при =18% =1300кг/м3, що для грунтів півдня України обумовлено усередненою вологістю і щільністю порід.

Для хлора гранично-допустимий вміст за імперичною залежністю:

N – питома вага іонів Na кг-екв/м3 Na i Mg в даній породі.

Сума легкорозчинних солей не повинна перевищувати 21,7 12,6 11,1 кг/м3.

Для суми легкорозчинних токсичних солей у скорегованому й іонно-молекулярних розчинах пороги токсичності становлять 10,5 і 9,1 кг/м3.

 

Забруднення через атмосферне повітря:

 

Постійно діюче джерело:

випадкові функції факторів,при цьому,як вагові коефіцієнти еквівалентні часу діб метеорологічних умов.

При розгляді кінцевої різницевої форми:

А для одномірного:

З метою визначення кількості домішок,що падає на землю,що перевіряється експериментальними вимірюваннями.

Max припадає на 3-ри 5км,ще є наявність змін до 10км, а потім стабілізація на практиці розглядається.

Приклади моделювання іонів забруднення водоймищ.

Продовження пр..№5

Проводиться на основі даних натурних спостережень за принципом – алгоритмом самоорганізації, що базується на методі групового врахування аргументів МГВА.

Завдяки самоорганізації при остійному навантаженні стійка рівновага самоочищення полем.надходження:

При цій моделі зважених речовин і показника мінералізації визначається функція

Нормована відносно середнього значення показник. В j-тій в наступний t+1 момент часу.

Що залежить від вхідних змінних(аргументів

- нормовані функції відносно середніх значень змінних Vj,t

Середні значення дослідженої концентрації.

Загалом модель незмінна і за умови граничних значень.

 

Визначити вид за 24

a-1=0.1355; a0=0; a1=0.791

b0=0.053; d-1=0.224; d1=-0.799

f1=0.52 b1=0.449


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Манеж и плац | Грунт для выездки и конкура | Природні умови лісостепу | Походження лісостепу | Основні риси ґрунтоутворення | Морфологія і класифікація грунтів Лісостепу. Будівля профілю | Т а б л и ц я | Агрохімічні показники сірих лісових ґрунтів | Агрофізичні властивості сірих лісових ґрунтів | Практичне заняття 9 (№ зан. 23) – Задачі з оцінки екологічних процесів у ґрунтах |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Заходи по меліораціїта охороні грунтів Лісостепу| Практика №7

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)