Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття, принципи та види господарської діяльності.

Читайте также:
  1. В чем же заключается принципиальное отличие вол­кодавов от других «рабочих» пород?
  2. Державна підтримка суб’єктів господарювання: поняття, види та засоби. Заохочення малого підприємництва.
  3. Державно-приватне партнерство: поняття, принципи та форми.
  4. К настоящему времени назрела необходимость внесения в ГК двух принципиальных изменений системного характера.
  5. Класифікації рекреаційної туристської діяльності. Види і форми рекреаційного туризму
  6. Ліцензування господарської діяльності.
  7. Метод, принципи та інші системо утворюючі елементи господарського права

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного ви­робництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, вико­нання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Різноманітний характер господарської діяльності дозволяє її кла­сифікувати за різними критеріями.

Залежно від мети і способу органі­зації та здійснення господарської діяльності господарюю-

чі суб'єкти можуть займатися такими видами господарської діяльності:

-підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами гос­подарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соці­альних результатів та одержання прибутку;

-некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результа­тів без мети одержання прибутку). Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання дер­жавного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяль­ності), в яких відповідно до законодавства забороняється підприємни­цтво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської ді­яльності у формі підприємництва забороняється законом.

Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебіль­шого теоретичний, неофіційний характер, тому допускається застосу­вання різних ознак і, відповідно, критеріїв та видів підприємницької ді­яльності.

За ознакою предмета діяльності учасників відповідних правовід­носин підприємницьку діяльність можна класифікувати на: виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляєть­ся певна продукція, та невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяють:

-діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонт­них робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних пе­ревезень);

-діяльність із зайняття торгівлею;

-інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансово­му ринку.

Підприємницька діяльність може здійснюватись як просте підпри­ємництво, тобто підприємництво без створення юридичної особи (воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності), складне підприємництво, тобто за умови створення юридичної особи.

Підприємницька діяльність, для провадження якої не потрібна зго­да (дозвіл) держави в особі уповноважених нею органів, провадиться за принципом «дозволено все, що не заборонено законом», тобто віль­но, без обмежень. Таку підприємницьку діяльність можна назвати віль­ною. При цьому, наприклад, державна реєстрація суб'єкта підприєм­ницької діяльності не є дозволом на зайняття підприємницькою діяль­ністю, оскільки здійснюється за заявочним принципом. У той же час ви­готовлення печатки суб'єктом підприємницької діяльності потребує до­зволу відповідного органу внутрішніх справ, що є своєрідним обмежен­ням у провадженні підприємницької діяльності).

Тому дозвільною називається така підприємницька діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвіль­ною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановлени­ми законодавством, які, у свою чергу, можна поділити на:

-обмеження, пов'язані з організаційно-правовою формою під­приємців (наприклад, проведення ломбардних операцій може здійснюватися повними товариствами);

-обмеження, пов'язані з формою власності суб'єкта підприємни­цтва (наприклад, діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охо­роною окремих особливо важливих об'єктів права державної власнос­ті, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організа­ціями);

-обмеження, пов'язані з необхідністю придбання ліцензії. Пере­лік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, міститься в Зако­ні України «Про ліцензування певних ви­дів господарської діяльності»;

-обмеження діяльності, пов'язані із необхідністю придбання па­тенту (види діяльності, що підлягають патентуванню, а також порядок патентування визначається Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльнос­ті»).

Крім того, підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежу­ється законом.

Підприємництво здійснюється на принципах:

-вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

-самостійного формування підприємцем програми діяльності, ви­бору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучен­ня матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, викорис­тання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та по­слуги відповідно до закону;

-вільного найму підприємцем працівників;

-комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

-вільного розпорядження прибутком, що залишається у підпри­ємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених за­коном;

-самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної ді­яльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.


Дата добавления: 2015-08-03; просмотров: 175 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Хозяйственное (предпринимательское) право. | Субъекты хозяйственного права | Этапы создания субъектов хозяйственного права | Поняття, предмет та принципи господарського права. | Ліцензування господарської діяльності. | Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Джерела господарського права.| Поняття та основні напрями державного регулювання господарської діяльності в Україні.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)