Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Запрошення

Дружнє запрошення – на родинне свято, вечірку, прогулянку, в кіно, до театру – приємне й тому, хто пропонує провести разом час, і тому, кого запрошують.

Проте й тут правила мовного етикету рекомендують враховувати відповідні обставини. Найпоширенішими є нейтральні вирази:

Запрошую Вас...

Я хочу Вас запросити...

Мені хочеться Вас запросити...

Відтінку офіційності надає запрошенню (як і іншим формам мовного етикету) вживання дієслова дозвольте:

Дозвольте запросити Вас...

Некатегоричність, нерішучість і особлива ввічливість міститься в питальних реченнях зі словом могти типу:

Можу я запросити Вас...

Чи можу я запросити Вас...

Чи можу я...

Більш категорично звучать речення зі словом хотіти:

Я хочу, щоб ми з вами побували в цьому цеху.

Я хотів би, щоб...

Мені хочеться, щоб...

Не безпосереднє запрошення виражене конструкціями:

Добре було б відвідати виставку.

Непогано було б відвідати виставку.

Добре було б, якби ви відвідали виставку.

Відтінок необхідності мають речення зі словами треба, необхідно, треба було б, слід було б:

Треба (було б) відвідати виставку.

Слід було б відвідати виставку.

Відповідаючи ствердно на запрошення, передусім слід подякувати:

Спасибі, з великим задоволенням.

Дякую, з радістю.

Вдячний за запрошення.

Порада і пропозиція

 

Порада й пропозиція зробити те або інше зовні начебто спрямовані на те, щоб допомогти тому, до кого вони звернені. Проте з погляду етикету вони потребують серйозного обдумування. Часом некоректно висловлена порада може образити людину.

Найчастіше порада й пропозиція виражаються наказовим способом дієслова:

Зроби! Зайди! Напиши!

Але така рекомендація, виражена в імперативному тоні, нерідко сприймається співрозмовником як менторство або командування ним.

Настійність поради, пропозиції підкреслюється вживанням слів неодмінно, обов’язково:

Неодмінно подивися цей кінофільм.

Обов’язково прочитай цю книжку.

Значно м’якше звучать порада й пропозиція, виражені словами раджу або пропоную та інфінітивом відповідного дієслова:

Я пропоную тобі використати цю можливість.

Я раджу скористатися цією можливістю.

Близькою до цього є конструкція, що являє собою складнопідрядне речення:

Я пропоную, щоб Ви скористалися з цієї можливості.

Стилістично підвищені форми поради й пропозиції втілені в таких виразах:

Я настійно раджу Вам.

Я раджу скористатися цією можливістю.

Конструкції зі словом дозвольте свідчать про делікатність, ґречність мовця:

Дозвольте порадити Вам...

Дозвольте запропонувати Вам пораду...

Ще менш категорично звучать порада й пропозиція в таких конструкціях:

Я радив би Вам...

Я запропонував би Вам...

З погляду етикету більш прийнятними є конструкції з дієсловом хотіти:

Я хочу запропонувати Вам...

Я хотів би запропонувати Вам...

Я хочу порадити Вам...

Я хочу дати Вам пораду.

Ненаполеглива порада, пропозиція оформлюється за допомогою дієслова могти, можна:

Можу я порадити Вам...

Чи можу я порадити Вам...

Чи не можу я порадити Вам...

Можна порадити Вам? Скоротіть обсяг статті.

Відповідь може бути виражена словами, що свідчать про цілковиту згоду або намір обдумати пропозицію:

Дякую за пораду.

Добре.

Гаразд.

Я подумаю.

Постараюся.

 

Співчуття

Найтиповішим способом вираження розради, заспокоєння є висловлювання, до складу яких входять відповідні дієслова у формі наказового способу:

Заспокойся.

Не хвилюйся.

Не переживайте.

Не падай духом.

Не втрачай присутності духу.

Не звертай на це уваги.

Не втрачай витримки.

Якщо у вашого колеги якісь неприємності, запевніть його в тому, що все добре скінчиться. У такій ситуації вживають вирази:

Все буде гаразд!

Все буде в порядку!

Якось обійдеться!

Розрада, поєднана із співчуттям, співпереживанням. звичайно заспокоює:

Я вам співчуваю!

Як я Вам співчуваю!

Я дуже Вам співчуваю!

Я Вас розумію!

Як я Вас розумію!

Ефективним заспокійливим засобом можуть бути і такі запевнення співрозмовника:

Тут немає приводу для сумування.

Це дрібниця!

Пусте. Все налагодиться.

Співчуття з приводу великого нещастя, лиха висловлені в офіційній обстановці або в писемній формі, стилістично підвищені, емоційно забарвлені:

Я Вам співчуваю.

Прийміть моє глибоке співчуття.

Дозвольте висловити Вам моє щире співчуття.

Я розумію Ваше горе.

Я хочу висловити Вам своє співчуття.

Висловлення співчуття може здійснюватися за допомогою констатуючих речень:

Ви зазнали тяжкої втрати.

Вас спіткало велике горе.

Ви втратили близьку людину.

Емоційно більш насиченими є вирази:

Яке непоправне нещастя!

Яке жахливе лихо!

Якої тяжкої втрати Ви зазнали!


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 439 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЗАМОВНИК ВИКОНАВЕЦЬ | Формуляр-зразок | ПРАВИЛА | Щодо особового складу | Завдання 10. | МОДУЛЬ 4 | Телефонна розмова | Звертання | Довбуше, Джордже, кресляре, стороже. | Знайомство |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Прохання| Вибачення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)