Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теоретичні передумови

Читайте также:
  1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
  2. Історичні та соціально-естетичні передумови виникнення фотографії
  3. Культурницьке шістдесятництво в УРСР, його передумови і наслідки.
  4. МЕТОДИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ РУХОВИМ ДІЯМ
  5. Методологичні гіпотези та передумови загальної теорії держави.
  6. Передумови виникнення науки управління організацією
  7. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

Лабораторні роботи з дисципліни “Монтаж, діагностика та ремонт обладнання” є важливою складовою частиною даної дисципліни.

Виконуючи лабораторні роботи, студент закріплює теоретичні знання, набуває практичних навичок проведення найважливіших технологічних операцій монтажу, діагностики та ремонту обладнання, навичок обробки результатів дослідів та їх практичного застосування.

Лабораторні роботи проводяться в спеціалізованій лабораторії з ремонту, діагности та монтажу обладнання а.123 першого корпусу університету. Тривалість кожної роботи - чотири академічних години.

З метою дотримання правил внутрішнього розпорядку лабораторій кафедри, де проводяться лабораторні роботи і запобігання нещасних випадків, студенти зобов’язані:

- отримати інструктаж з техніки безпеки;

- знаходитися невідлучно на місці проведення лабораторної роботи (необхідні відлучки припускаються з відома викладача);

- проводити будь-які маніпуляції тільки з відома викладача;

- уважно стежити за звуковими і світловими сигналами, що повідомляють про небезпеку;

- у випадку необхідності прибрати за собою робоче місце.

Перед виконанням лабораторної роботи студент знайомиться з даними методичними вказівками, опрацьовує рекомендовану літературу, підготовляє бланк протоколу.

У процесі виконання лабораторної роботи і вдома студент оформлює звіт.

Загальні вимоги до звіту по лабораторній роботі:

- форма звіту і його зміст наводиться в методичних вказівках у кожній роботі;

- звіт оформлюється акуратно і літературною мовою на одному боці аркушу формату А4;

- звіт повинний містити необхідні пояснення, рисунки, графіки, таблиці з обробленими цифровими результатами;

- оформлений звіт подається для перевірки і підпису викладачеві.


Лабораторна робота № 1

Ремонт компресора

Мета роботи: знайомство з методами ремонту компресору.

Теоретичні передумови

 

Кронштейн 9 компресора кріпиться до полиці корпусу за допомогою чотирьох болтів 8 (рис. 1.1). Регулювання установки компресора досягається переміщенням кронштейна 9 щодо болтів 8, для яких в кронштейні є овальні отвори.

Натяг пасу приводу компресора регулюється переміщенням компресора за рахунок овальних отворів в лапі компресора для двох болтів 10, якими компресор кріпиться до кронштейна.

Компресор поршневого типу, двоциліндровий з водяним охолодженням показаний на рис. 1.2.

Для підтримання стабільного тиску повітря у повітряному балоні голівка компресора забезпечена спеціальним розвантажувальним пристроєм, а в магістраль трубопроводу, що йде від розвантажувальної камери до балона, включений регулювальник тиску. Діаметр циліндрів компресора 60+0,003 мм .

Колінчастий вал 19 компресора обертається в двох шарикопідшипниках 5 і 13, встановлених в чавунному картері 12.

 

 
Рис. 1.1. Установка компресора:   1 – штуцер відведення охолоджувальної рідини; 2 – штуцер розвантажувальної камери; 3 – штуцер відведення повітря в повітряний балон; 4– штуцер підведення охолоджувальної рідини; 5 – корпус повітряного фільтру; 6 – болт кріплення повітряного фільтру; 7 – набивка повітряного фільтру; 8 – болти кріплення кронштейна; 9 – кронштейн компресора; 10 – болти кріплення компресора; 11 – штуцер підведення масла; 12 – приводний пас; 13 – шків приводу компресора.

 

  Рис. 1.2. Компресор:   1 – шків; 2 – шпонка; 3 – сальник; 4 – передня кришка; 5 передній шарикопідшипник колінчастого валу; 6 – шатун; 7 – поршень; 8 – прокладка; 9 – болт кріплення голівки; 10 – голівка циліндрів; 11 – блок циліндрів компресора; 12 – картер компресора; 13 – задній шарикопідшипник колінчастого валу; 14 – задня кришка картера; 15 ущільнювач; 16 – маслопідвідвідна труба; 17 – масловідвідний канал; 18 – нижня кришка картера; 19 – колінчастий вал; а – повітряна порожнина; б – радіальні отвори.

 

На передньому кінці валу встановлений на шпонці 2 і закріплений гайкою шків 1 приводу компресора. У кришці 4 передні підшипники у місці виходу валу встановлений сальник 3. Знизу прикручена болтами кришка 18 з картонною прокладкою ущільнювача, що одночасно є маслоприймачем.

Блок циліндрів 11 компресора встановлений на картері на картонній прокладці і закріплений шістьма шпильками. Навколо циліндрів подвійні стінки блоку утворюють повітряну порожнину а, що з’єднується через радіальні отвори б з порожниною циліндрів, а через повітряний фільтр з набивкою з атмосферою.

Голівка 10 циліндрів компресора чавунна, з´ємна, кріпиться до блоку шістьма болтами 9.

Між блоком і голівкою встановлена прокладка 8 з пароніту завтовшки 0,7 0,9 мм.

Охолодження|охолодження| голівки|головки| водяне і здійснюється з|із| бака через шланги.|відводити|

У голівці над кожним циліндром розташовані пластини 4 клапана (рис.1.3), що притискуються до сідел пружинами 3, розташованими в пробках 5.

У голівці розміщена також розвантажувальна система, що складається з розвантажувальної камери г, утвореної в просторі між голівкою блоку і кришкою 6 камер; розвантажувальних клапанів 1, діафрагми 10, коромисла 8 з регулювальними болтами 9.

 

 
 
Рис. 1.3. Голівка компресора:   1 – перепускний (розвантажувальний) клапан; 2 – голівка блоку компресора; 3 – пружина клапана; 4 – пластина клапана; 5 – пробка клапана; 6 – кришка розвантажувальної камери; 7 – грибок розвантажувальної камери; 8 – коромисло; 9 – регулювальний болт; 10 – діафрагма; а – водяна оболонка; б – камера випускних клапанів; в - камера розвантажувальних клапанів; г - розвантажувальна камера.

 

Поршні (рис.1.4) ком­пресора| чавунні, мають чотири| кільця, розташовані| на поршні по два вище і нижче за палець. Верхні кільця кожної пари компрес­ійні|, нижні маслоз´ємні|. Поршневі кіль­ця| відлиті з|із| сірого ча­вуна| і мають по внутрішньому| діаметру проточку, яка при установці на поршень має бути обернена вгору|угору|.

На зовнішній поверхні кілець виконані канавки (глибиною 0,03 0,05 мм),для поліпшення умов змащування і припрацьовування кілець до циліндрів.

Зазор в стиках (замку) кілець має бути 0,2 0,4 мм; зазор між кільцями і поршнем в канавці 0,03 0,07 мм.

Шатун по всій довжині стрижня має свердлення для підведення мастила до поршневого пальця. Нижня голівка шатуна роз'ємна, заливається бабітом БН. Кришка 9 нижньої голівки кріпиться двома болтами 7. Гайки болтів затягуються зусиллям з моментом не меншим за 45 Н·м. Між кришкою і шатуном з кожного боку поставлено по три прокладки з латунної фольги завтовшки 0,05 мм, що служать для підтяжки підшипників. Верхня голівка шатуна суцільна, а в неї запресовується бронзова втулка 5, вироблена зі стрічки.

Поршневий палець 3 утримується від осьового пересування заглушками 4. При роботі компресора поршні, наближаючись до нижньої мертвої точки, відкривають отвори б в стінці циліндра (рис.1.2). При цьому під дією розрідження в циліндр з порожнини а поступає атмосферне повітря, що заздалегідь пройшло через повітряний фільтр з набивкою. При русі поршня вгору повітря в циліндрі стискується і, подолавши своїм тиском зусилля пружини випускного клапана, виходить в порожнину голівки і далі у повітряний балон. Цей процес поперемінно здійснюється в обох циліндрах. Поки тиск в пневматичній системі не досягає величини 0,4 0,435 МПа, на яку відрегульований регулювальник тиску, розвантажувальні клапани 1 (рис.1.3) закриті. Коли тиск в системі стає вищий за встановлену величину, регулювальник тиску поєднує повітряний балон з порожниною розвантажувальної камери г голівки циліндрів, в якій встановлена діафрагма 10.   Рис. 1.4. Поршень і шатун компресора в складанні|збиранні|:   1 – шатун; 2 – поршень; 3 – палець; 4 – заглушка; 5 – втулка верхньої голівки шатуна; 6 – кільця; 7 – болт кріплення кришки шатуна; 8 – регулювальні прокладки; 9 – кришка шатуна; 10 – гайка.

 

Під тиском повітря, що знаходиться в повітряному балоні, діафрагма прогинається вгору і піднімає грибок 7, який своїм кінцем натискує на кінець коромисла 8. Коромисло повертається на осі, натискує двома протилежними кінцями з регулювальними болтами 9 на стебла розвантажувальних клапанів і відкриває їх.

При одночасному відкритті перепускних (розвантажувальних) клапанів 1 повітря з одного циліндра проходить в іншій і назад, не поступаючи в систему, і випускні клапани залишаються закритими під тиском повітря, що знаходиться в системі. Як тільки тиск в системі буде нижчим за встановлені норми (0,335 0,350 МПа), регулювальник тиску від'єднує порожнину розвантажувальної камери г від системи і поєднує її з атмосферою, діафрагма випрямляється і клапани 1 під дією пружин закриваються. Між голівками регулювальних болтів 9 і стеблами клапанів встановлюється зазор, що дорівнює 0,25 0,35 мм.

Компресор змащується мастилом, що поступає по трубопроводу з ємності. Трубопровід закріплюється до штуцера, вкрученого в кришку 14 (рис.1.2) заднього підшипника, яка своїм внутрішнім виступом входить у виточку колінчастого валу. Масло, що поступило в порожнину валу по свердліннях у валу, проходить до підшипників нижніх голівок шатунів і далі по каналах, просвердлених у шатунах, до поршневих пальців. Щоб мастило не потрапляло в картер компресора безпосередньо зі свердління в кришці 14, у виточці колінчастого валу встановлений ущільнювач 15.

Масло, що витікає із зазорів, розбризкується і, змастивши дзеркало циліндрів і корінні підшипники валу, збирається в поглибленні нижньої кришки 18 картера. Така система забезпечує надійне змащення деталей компресора, що труться, в той же час зменшує можливість попадання масла в порожнину стискування компресора.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: МАХНОВЩИНА И БОРЬБА С НЕМЕЦКОЙ ОККУПАЦИЕЙ | МАХНОВСКАЯ АРМИЯ И ЕЯ ОТНОШЕНИЕ К ЕВРЕЯМ ПО КУБАНИНУ | ДНЕВНИК ЖЕНЫ МАХНО. ПОКАЗАНИЯ «ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ» МАХНОВЩИНЫ. ПОКАЗАНИЯ «ТЕОРЕТИКА» ЕДИНОГО АНАРХИЗМА НЕКОЕГО ВОЛИНА (ПО КУБАНИНУ) БОЛЬШЕВИСТСКИМ ВЛАСТЯМ ПРИ АРЕСТЕ ИМИ ЕГО. | РУКОВОДИТЕЛИ, УЧИТЕЛЯ И ВОСПИТАТЕЛИ | СОЮЗЫ МАХНО С БОЛЬШЕВИКАМИ И «ИЗМЕНА» ИМ | РОЛЬ В ЛИКВИДАЦИИ ДЕНИКИНЩИНЫ | Київська Русь: теорії походження та основні етапи політичного розвитку | Експансія сусідніх держав і політичні зміни на українських землях у другій пол. ХІV – першій пол. ХVІІ ст. | Соціально-економічні процеси литовсько-польської доби. Структура станового суспільства | Церковне життя. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського суспільства |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Висновки| Основні дефекти колінчастого валу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)