Мізанкадр.

1938 Жан Ренуар. Чим краще я володію своїм ремеслом, тим біль мене приваблює глибинна мізансцена. Я більше не хочу саджати акторів перед камерою, знімати їх із сумлінністю фотографа, а потім склеювати відзняті кадри

Фільм «Тоні»

Оновлення кіномови.

Стаття Ромма у 1948 після фільму «Російське питання». Узагальнити досвід. Збільшення словесної дії в кадрі.

Звук приніс продовженість кадру. Процес розгортання дії.

Тези «Глибинної мізансцени» - можливість зйомок одним великим шматком. Навіщо глибинна мізансцена – від можливостей камери, навіть і цілком сучасної.

Можливість акторові проживати великий шматок зображуваного життя, а глядачеві – усе це бачити.

Французький кінокритик Андре Базен – Прагнення кінематографу до життєподібності пов’язане із глибинною мізансценою.

Тенденції розвитку кіно до появи звуку і після.

Ввів розуміння розкадровки. ( не просто по кадрова партитура, а композиційне членування фільму на монтажні плани, сцени, епізоди – виразність і відмінність)

Два періоди за Базеном

Кадр за принципом 4-ї стіни

Кадр за принципом найзручнішої для спостереження точки.

Глибинна мізансцена – надбання режисури. Крок у розвитку кіно мови.

Класика – «Молода гвардія» Герасимова 1948, Фашисти у Краснодоні. 11 дубль, 5 хв.30 сек., 180 м.

Світанок. Тиша. Віддалений гул танків. Порожня вулиця, жінка з відрами до колонки. Набирає воду. Не встигає, Гуркіт. Машини із п’яною солдатнею, Танки. Від апарату два солдати. Беруть відра як із вішалки. П’ють. Решту води хлюпають на машину. Регіт, лайка. Жінка серед людського месива. Рушила. Апарат за нею.

Затулила вантажівка. Офіцер лає миршавого солдата.

За парканом по грядках між кущами крадеться Сергій Тюленін, спостерігаючи, нехтуючи небезпекою. Сестра сповіщає, що в лікарні вбили лікаря. Плаче, він відтягує її вглиб палісадника.

По вулиці тягнуть побитого старого. Молодий лейтенант неси вивіску «Комендатура». Рух апарату приводить до групи солдат, які стріляють курку. Звуковий хаос перекриває крик – «Ахтунг!»

Машина із генералом. Ад'ютант відчиняє хвіртку до двору Кошових. Олена Миколаївна дивиться, не розуміючи. Ад'ютант відсовує її як предмет. Генерал наказує прибрати паркан із кущів. Солдати починають вирубувати. Баба Віра захащає насадження Її. Регочучи, відтісняють. Ад'ютант вимагає гарячої води, махнувши рукою іде сам. З’явилися двоє вартових із гвинтівками. Застигли, утверджуючи «новий порядок».

Функції створення «Довіри до реальності» - замало.

Поетіка Ю Ільєнка У «Вечері на Івана Купала»

Одна сцена – традиційне використання, і, устик – внутрікадровий монтаж метафоричного значення.

Героїня фільму – Підорка після побачення з Петром голосить, що батько видає її за нелюба.

Сцена побачення (складний рух камери, вишуканий, узгоджений із камерою малюнок мізансцени) вирішено традиційно. А далі –

№102 ЗГП. ПНР 42м Ліс, Підгорка стоїть перед Івасем

Просить Івася бігти до Петра, сповістити йому про весілля. Тяжко на серці. Не буде музики на весіллі. Не буде танців, Темною буде хата із хрестом замість димаря…

За допомогою цілої системи дзеркал сцену-монлог розчленовано на 11 планів. Залежно від режисерського бачення дієвості тексту

1 Заг. - Підорка і Івасик, Благає бігти як стріла із лука.

ПНР. Змазка вправо.

2 Сер. – З глибини зліва направо до камери наближається

Підорка, повертається, дивиться праворуч.

ПНР направо

3 2-й Сер. – Підорка в глибині відвертається, виходить за межі

кадру.

4 КРП Входить в кадр, Повертається.

5 ЗГП Небо. ПНР з дерев на КРП Підорки, яка знизу входить в кадр і виходить праворуч.

6 СЕР згори – Стоїть спиною ….

10 КРП – Підорка в профіль. Схиляє голову. ПНР праворуч.

11 СРП – Притулившись до дерева стоїть. Голова обернена наліво Блискавка. Дощ.

Усе це – картина розпачливої метушні, кидання у різні боки дівчини, яку розлучають із коханим.

Щось подібне ми вже бачили у «Землі» Довженка, коли Наталка – кохана застреленого Василя кидається і б’ється у порожній хаті.

Але у «Землі» подію сформовано із психофізичних дій актриси.

Тут монтажем і зйомками, тобто режисерським рішенням, виникає ніби множинність одної події.

Українське поетичне кіно. А це – приклад режисерського прийому цієї самої поетики.

Прослідковано шлях розвитку монтажу від послідовних простих склейок до пошуків образності і виразності, від випадків, до цілеспрямованих експериментів та пошуків.

Монтаж то проголошували «Усім», то принижували його значення.

Значення дослідів і висновків С.Е.

Автори ряду фільмів останніх років (1938) настільки начисто «покінчили» із монтажем, що забули навіть основну його мету і завдання, невіддільне від пізнавальної ролі, яку ставить собі будь-який твір мистецтва, - завдання зв’язно-послідовного викладу

теми, сюжету, дії, вчинків, руху в середині кіно епізоду і в середині кінодрами в цілому.

Перед нашими фільмами стоїть завдання не лише логічно зв’язаної, але саме максимально схвильованої емоційної оповіді.

Монтаж – могутня підмога у вирішенні цього завдання.

Технічний розвиток і нові можливості

Ефект Кулешова – два поєднання – нова якість і поява трансфокатора. Можливість безперервно слідкувати за людиною. Не випускає з поля зору предмет своєї уваги,

У часи Кулешова – С.Е. необхідні були декілька кадрів.

Техніка іноді «розбещує».

Дата добавления: 2015-08-05