Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення спиртів та фенолів

Читайте также:
  1. А) Визначення ККД передачі
  2. Алгоритм 9.1. Визначення опорних дат проекту
  3. Вибір матеріалів зубчатих коліс і черв'яків, визначення допустимої напруги
  4. Вибір матеріалу й визначення допустимих напружень [σH] й [σF].
  5. Визначення азот-вмісних сполук
  6. Визначення альдегідів і кетонів
  7. Визначення втрат попереднього напруження та підрахунок зусиль обтиснення

Визначення базується на реакціях заміщення спиртової групи (реакція 2.1), комплексоутворення (2.2 – 2.4) або електрофільного заміщення в ароматичному кільці фенолів (реакція 2.5)

 

2.1. Проба Лукаса: Застосовується для розрізнення первинних, вторинних та третинних спиртів (індивідуальні сполуки), що розчиняються у реагенті (до 5 атомів С у молекулі). До 1 мл сполуки додають 6 мл реагенту та перемішують. Проба розчиняється. Через 5 хв оцінюють результат. Для третинних спиртів швидко утворюються 2 фази: реагент та хлоро-похідна.

R-OH + HCl = R-Cl + H2O

Для вторинних спиртів розчин мутнішає, а через певний час відокремлюються маленькі краплини хлорида. Для первинних спиртів розчин залишається прозорим (може потемніти). Проба Лукаса дозволяє лише розрізнити первинні, вторинні та третинні спирти, але її не можна використовувати для визначення спиртів у суміші з іншими сполуками.

Реактив Лукаса: розчин 0,5 г безводного ZnCl2 в 49 г концентрованої H2SO4.

 

2.2. Реакція з церійамонійнітратом: До 1 мл розчину (NH4)2Ce(NO3)6 додають 2 краплини концентрованого водного розчину досліджуваної сполуки. Якщо остання нерозчинна у воді, реактив розводять 1 мл діоксану, додають краплинами воду до утворення прозорого розчину та досліджувану сполуку. У присутності спиртів з’являється червоне забарвлення, фенолів – коричневе. Багатоатомні спирти швидко окислюються розчином реактиву, забарвлення зникає.

Заважають: аміни, сполуки що легко окислюються.

Реактив: (NH4)2Ce(NO3)6 розчиняють в 0,3 М HNO3 у розрахунку 50 г в 1 л.

 

2.3. Реакція з солями міді: 5-6 краплин або 0,05 г досліджуваної речовини розчиняють в 1 мл розведеного NaOH (1 моль/л) та додають декілька краплин розведеного CuSO4 (0,1 моль/л). Утворення прозорого блакитного розчину без осаду Cu(OH)2 вказує на наявність багатоатомного спирту.

Заважають: сполуки, що утворюють розчинні комплекси з міддю, зокрема аміни.

 

2.4. Реакція з хлоридом заліза: до 1 мл проби (1% водний або спиртовий розчин досліджуваної сполуки) додають 1-2 краплини 0,1% водного FeCl3. Поява яскравого забарвлення свідчить про наявність фенолів, енолів або гідрокси-похідних ароматичних гетероциклів.

Заважають: амінокислоти, оксими, гідроксамові кислоти.

 

2.5. Реакція з бромною водою: гідроксильна група відноситься до замісників І-го роду, вона активує ароматичне кільце до реакцій електрофільного заміщення. Тому бромування фенолів відбувається досить швидко і без каталізатора. До 1% водного або спиртового розчину досліджуваної сполуки краплинам додають бромну воду (5% розчин), спостерігають її знебарвлення:

Проходження реакції заміщення з бромною водою характерне для багатьох сполук: альдегідів, кетонів, ароматичних амінів, тощо

 


Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 157 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Визначення похідних карбонових кислот | Визначення азот-вмісних сполук | Визначення галогенів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначення кратних зв’язків| Визначення альдегідів і кетонів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)