Визначення спиртів та фенолів

Визначення базується на реакціях заміщення спиртової групи (реакція 2.1), комплексоутворення (2.2 – 2.4) або електрофільного заміщення в ароматичному кільці фенолів (реакція 2.5)

2.1. Проба Лукаса: Застосовується для розрізнення первинних, вторинних та третинних спиртів (індивідуальні сполуки), що розчиняються у реагенті (до 5 атомів С у молекулі). До 1 мл сполуки додають 6 мл реагенту та перемішують. Проба розчиняється. Через 5 хв оцінюють результат. Для третинних спиртів швидко утворюються 2 фази: реагент та хлоро-похідна.

R-OH + HCl = R-Cl + H₂O

Для вторинних спиртів розчин мутнішає, а через певний час відокремлюються маленькі краплини хлорида. Для первинних спиртів розчин залишається прозорим (може потемніти). Проба Лукаса дозволяє лише розрізнити первинні, вторинні та третинні спирти, але її не можна використовувати для визначення спиртів у суміші з іншими сполуками.

Реактив Лукаса: розчин 0,5 г безводного ZnCl₂ в 49 г концентрованої H₂SO₄.

2.2. Реакція з церійамонійнітратом: До 1 мл розчину (NH₄)₂Ce(NO₃)₆ додають 2 краплини концентрованого водного розчину досліджуваної сполуки. Якщо остання нерозчинна у воді, реактив розводять 1 мл діоксану, додають краплинами воду до утворення прозорого розчину та досліджувану сполуку. У присутності спиртів з’являється червоне забарвлення, фенолів – коричневе. Багатоатомні спирти швидко окислюються розчином реактиву, забарвлення зникає.

Заважають: аміни, сполуки що легко окислюються.

Реактив: (NH₄)₂Ce(NO₃)₆ розчиняють в 0,3 М HNO₃ у розрахунку 50 г в 1 л.

2.3. Реакція з солями міді: 5-6 краплин або 0,05 г досліджуваної речовини розчиняють в 1 мл розведеного NaOH (1 моль/л) та додають декілька краплин розведеного CuSO₄ (0,1 моль/л). Утворення прозорого блакитного розчину без осаду Cu(OH)₂ вказує на наявність багатоатомного спирту.

Заважають: сполуки, що утворюють розчинні комплекси з міддю, зокрема аміни.

2.4. Реакція з хлоридом заліза: до 1 мл проби (1% водний або спиртовий розчин досліджуваної сполуки) додають 1-2 краплини 0,1% водного FeCl₃. Поява яскравого забарвлення свідчить про наявність фенолів, енолів або гідрокси-похідних ароматичних гетероциклів.

Заважають: амінокислоти, оксими, гідроксамові кислоти.

2.5. Реакція з бромною водою: гідроксильна група відноситься до замісників І-го роду, вона активує ароматичне кільце до реакцій електрофільного заміщення. Тому бромування фенолів відбувається досить швидко і без каталізатора. До 1% водного або спиртового розчину досліджуваної сполуки краплинам додають бромну воду (5% розчин), спостерігають її знебарвлення:

Проходження реакції заміщення з бромною водою характерне для багатьох сполук: альдегідів, кетонів, ароматичних амінів, тощо

Дата добавления: 2015-07-24