Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Шляхи досягнення

Читайте также:
  1. про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
  2. РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
  3. Шляхи і способи розвитку музичної пам'яті в класі гри на музінструменті.
  4. Шляхи реалізації стильового підходу в класі гри на музінструменті.

1. Політ. реформа (від лат. reformare — перетворюва­ти) — перетворення, зміна, переустрій політ. життя (порядків, інститутів, установ), що здійснюються в основ­ному без змін основ існуючого ладу. Політ. реформа передбачає еволюц. розвиток сус­пільства.

Вона являє собою певний крок, етап прогрес. перетворення. Такі політ. ре­форми можуть відбуватися різними шляхами.

Перший спосіб: реформа зверху. Автократичні правителі розуміють необхід­ність змін за своєю волею і на цих засадах здійснюють перетворення.

Другий спосіб: зречення влади, відмова від влади. Це від­бувається при загибелі, капітуляції авторит. режимів владарювання.

Приклад: відмова від влади восени 1989 р. Е. Хонеккера в НДР, Г. Гусака в ЧССР. Вони опинилися без підтримки власного народу і політ. сил, без підтримки рад. військ. Такий спосіб зміни влади зустрічається досить рідко.

Третій спосіб: поступове реформування влади погоджени­ми зусиллями політ. сил, які перебувають при владі і в опозиції.

2. Політ. революція (від лат. revolutio — поворот, пере­ворот) — це сусп. рух і переворот, що ставлять за мету повалення старого ладу, встановлення нового режиму шляхом насильницького завоювання політ. влади, здій­снення докорінних змін політ. життя суспільства.

Залежно від суб'єкта рев. руху, його спрямованості розрізняють бурж., бурж.-дем., нац.-визв., пролетарську (соціаліст.) та ін.

3. Контрреволюція — це боротьба поваленого класу, соц. групи або прошарку, які сходять з іст. арени, як їхнє реагування на рев. практику.

4. Політ. перевороти — форма насильницької або нена­сильн. зміни політ. влади, в результаті якої політ. управління країни переходить до рук нових політ. сил. Не слід ототожнювати з реформами і революціями. Вони не ведуть до докорінних соц.-ек. змін. Роль їх полягає в персональних змінах у центрі влади. Серед політ. переворотів відомі держ. перево­рот, двірський переворот, путч, воєнна змова.

Держ. переворот — форма насильн. або нена­сильн. зміни глави держави або уряду, приведення до влади нових політ. сил з боку представників апарату влади або певних кіл правлячих класів.

Двірський переворот — форма зміни влади певною гру­пою осіб, яка знаходиться при дворі.

Мілітаристська форма - захоплення політ. держ. влади за допомогою во­єнної сили, як шляхом завоювання країни іззовні, так і застосування воєнної сили всере­дині країни. Ця участь може бути актив­ною, а в разі вдалого перевороту — пасивною.

Путч є формою боротьби за владу за умови шир. використання репрес. заходів і опори на військових, частину армії, які виступають безпосереднім інструмен­том захоплення влади або засобом психолог. тиску на уряд з метою його повної відставки.

Військова змова — форма встановлення влади військови­ми, яка не обмежена законами, спирається на воєнну силу і виражає насамперед інтереси військовослужбовців, усього військово-промисл. комплексу.

 


Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Криза влади| Бланки заявлений и пояснения к ним

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)