Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальна характеристика житлового права.

Читайте также:
  1. I I. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНОГО ОБОРУДОВАНИЯ
  2. I. Общая характеристика монголоидной расы.
  3. I. Общая характеристика.
  4. I. Психолого-педагогическая характеристика класса
  5. I.Характеристика предприятия.
  6. II. Товарные запасы. Характеристика, классификация, факторы, влияющие на размер товарных запасов
  7. II.7.1. Общая характеристика внимания

ПЛАН

Загальна характеристика житлового права.

2. Право громадян на житло: зміст і способи реалізації.

3. Договір житлового найму.

Загальна характеристика житлового права.

Житлове правоце галузь права, що регулює відносини, котрі виникають у сфері реалізації права на житло.

 

Предметом житлового права є житлові правовідносини (право на житло, його реалізація, експлуатація житлового фонду).

Суб’єктами житлових відносин можуть бути громадяни, підприємства, установи та організації, але в користування житлові приміщення надаються лише громадянам і лише для проживання у них.

 

Житловий кодекс (ЖК) Української PCP було прийнято 30 червня 1983 року (у 2009 р. було внесено ряд змін та доповнень) складається із 7 розділів (193 статті):

1) загальні положення;

2) управління житловим фондом;

3) забезпечення громадян житловими приміщеннями, користування житловими приміщеннями;

4) забезпечення збереження житлового фонду, його експлуатація та ремонт;

5) відповідальність за порушення житлового законодавства;

6) вирішення житлових спорів;

7) заключні положення.

2. Право громадян на житло: зміст і способи реалізації.

Житлом фізичної особи відповідно до Цивільного кодексу України може бути:

1) Житловий будинок (будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання).

2) Садиба (земельна ділянка разом з роз­ташованими на ній житловим будинком, гос­подарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями).

3) Квартира (ізольоване помеш­кання в житловому будинку, при­значене та придатне для постійного у ньому проживання).

Форми реалізації права на житло:

1) отримання безоплатного житла у порядку черги;

2) приватизація житла;

3) шляхом укладення цивільно-правових угод (купівля-продаж, обмін, дарування, отримання у спадщину);

4) будівництво (виділення ділянок під забудову, через ЖБК);

5) шляхом оренди.

 

 

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як правило, здійснюється у виконкомі відповідної місцевої ради народних депутатів.

 

Житлові приміщення надаються громадянам України, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю.

 

Громадяни здійснюють право на отримання житла з 18 років (до 18 років, якщо особа одружилась або влаштувалась на роботу у передбачених законом випадках, особи у віці від 15 до 18 років здійснюють це право лише за згодою батьків або піклувальників).

 

Житлові приміщення надаються у порядку черговості, в межах норми житлової площі (розмір площі на 1 особу — 13,65 кв. м, без врахування площі підсобних при­міщень: кухні, коридору, комірки...).

 

Проте можливі відхилення у бік перевищення або зменшення норми. Збільшення норми можливе, якщо житлове приміщення складає одну кімнату або призначене для осіб різної статі.

Понад норму житлової площі окремим категоріям громадян надається додаткова житлова площа у вигляді кімнати чи у розмірі 10 м2.

Право на додаткову житлову площу надається у зв’язку із:

1) про­фесійною та службовою діяльністю (наукові робітники, письменники, архітектори, скульптори...);

2) хворобою;

3) за особливі заслуги перед державою та суспільством (Герої Радянського Союзу, Герої Праці....).

3. Договір житлового найму.

Користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського углового фонду здійснюється відповідно до договору житлового найму.

Договір укладається у письмовій формі на підставі ордера на житлове приміщення між наймодавцем — державою (від її імені діють уповноважені органи — житлово-експлуатаційні організації (ЖЕКи) і наймачем, громадянином на ім’я його видано ордер.

 

Ордер на житлове приміщенняце адміністративний акт індивідуального характеру виконкому місцевої ради, у якому вказується, кому він виданий, з якої кількості складається сім’я громадянина, якому надається квартира, її площа та адреса, дата та номер рішення виконкому та дата видачі ордера.

 

Ордер - це єдиний документ, додає право на заселення квартири. Житлове приміщення, на вселення до якого видається ордер, повинно бути не лише фактично, а й юридично вільним. Ордер не може бути виданий на житлове приміщення, якщо у ньому хтось проживає без достатніх законних підстав. Житлові органи зобов’язані до видачі ордера вжити заходів для звільнення цього приміщення. Форма ордера встановлена єдина.

 

Бланк ордера складається із самого ордера та його корінця. Ордер видається громадянину, на ім я якого він виписаний, а корінець залишається у виконкомі, що видав ордер.

Обов’язкові реквізити ордера:

1) вказівка на виконком, що його видав;

2) дата видачі;

3) номер та серія;

4) прізвище, ім’я та по батькові громадянина, якому видано ордер, склад його сім’ї;

5) їх прізвища, імена, по батькові та родинні відносини із громадянином, на імя якого видано ордер;

6) характеристика наданого житлового приміщення.

Ордер повинен бути під­писаний головою виконкому та скріплений печаткою. Ордер дійсний протягом 30 днів. Після спливання цього терміну ордер автоматично втрачає свою силу.

 

Договір найму житлового приміщення є безстроковим, оскільки житло на­дається громадянинові у довічне користування. Ордер породжує, з одного боку, адміністративно-правові відносини між виконкомом та житлово-експлуатаційною організацією, куди він здається, а з іншого — цивільно-правові відносини між громадянином та вказаною організацією, що зобов’язана укласти з ним договір найму житлового приміщення.

 

Не можуть бути предметом договору:

1) житлове приміщення (навіть ізольоване), розміри якого менші від встановленої норми;

2) частина кімнати або кімната зв’язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комірка та ін.).

 

У відповідності із виданим ордером у передбачене ним житлове приміщення вселяються як громадянин, що тримав ордер, так і члени його родини, вказані у ордері (дружина чи чоловік, батьки, діти). Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 502 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини.| Соціальні права

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)