Короткий тлумачний словник із дисципліни

Аваль - вексельне доручення. Особа, яка здійснила аваль, при­ймає на себе відповідальність за виконання зобов'язань якою-небудь із зобов'язаних по векселю осіб: акцептантом, векселедавцем, ін­досантом. Аваль збільшує надійність векселя і таким чином сприяє вексельному обігу.

Авізо - в банківській, комерційній, бухгалтерській практиці офі­ційне повідомлення про здійснення операції зарахування, списання коштів, переказу грошей. В авізо вказується його номер, дата, харак­тер виконаної операції, сума, номер рахунку платника і організації, яка одержує кошти, інші дані.

Акредитив - це форма безготівкових розрахунків, за якої клієнт-заявник акредитива доручає банку, що його обслуговує, виконати платіж бенефіціару (постачальнику) за товари, виконані роботи чи надані послуги та надати повноваження іншому (виконуючому) бан­ку здійснити цей платіж. В акредитиві вказуються умови та порядок проведення оплати товарів чи послуг, які передбачені у відповідних договорах. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку - емітенті або у виконуючому банку; непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово коштів на рахунку платника немає) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акцепт - це згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів. Застосовується головним чином при розрахунках пла­тіжними вимогами. Розрізняють попередній і наступний акцепт. При розрахунках за попереднім акцептом платіжні вимоги постачальника оплачуються лише після закінчення строку акцепту, тобто після того, коли платник не заявив банку, що його обслуговує, повної або част­кової відмови від акцепту протягом трьох робочих днів. У розрахун­ках за наступним акцептом платіжні вимоги оплачуються в день їх надходження в банк покупця. Надалі за покупцем зберігається право заявити у триденний строк про обґрунтовану відмову від акцепту.

Акціонерний банк - банк, статутний капітал якого сформовано способом емісії та продажу певної кількості акцій.

Акція - цінний папір, що засвідчує внесення коштів в статутний

фонд акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому това­ристві, дає право на: одержання частини прибутку у вигляді дивіден­ду, участь в його управлінні, участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація - відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати. При цьому ця операція не розглядаєть­ся як фізичний знос або зменшення ринкової вартості об'єкта про­тягом строку його корисного функціонування.

Амортизована собівартість - це вартість, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов'язання та яка складається із со­бівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної су­ми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації будь-якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, розрахованої з використанням ефективної ставки процента, зменше­ної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності.

Асоційована компанія (підприємство) - це компанія, в якій ін­вестор має суттєвий вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Суттєвий вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або біль­ше голосів об'єкта інвестування. Суттєвим є вплив, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє менше ніж 20 % го­лосів об'єкта інвестування, але виконуються щонайменше дві з та­ких умов: інвестор (банк) має представників у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії; інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії; здійснюється обмін управлінським персоналом між інвестором (банком) та компанією; інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну інформацію.

Аудиторська перевірка банку - здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську пере­вірку банківської установи. Аудиторська перевірка фінансової звіт­ності банків, що подається до Національного банку України, здій­снюється щорічно. Аудиторський звіт має містити: баланс банку, звіт про рахунки доходів та витрат, звіт про рух капіталу, таблицю строків активів та пасивів, інформацію стосовно адекватності

Афілійована особа банку - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку.

Балансова вартість - це вартість, за якою актив, зобов'язання та власний капітал відображаються в балансі. Балансова вартість для фінансового активу та фінансового зобов'язання складається з основної суми, нарахованих процентів та неамортизованої премії і дисконту, суми переоцінки, суми визнаного зменшення корисності.

Балансова вартість активів - сума, за якою актив обліковують у балансі після вирахування будь-якої накопиченої амортизації та на­копичених збитків від зменшення його корисності.

Балансова вартість іноземної валюти - вартість іноземної ва­люти в грошовій оцінці України, за якою вона відображена в балансі (гривневий еквівалент за офіційним (обліковим) курсом гривні до іноземних валют).

Балансовий звіт - складова частина пакета фінансової звітності, що характеризує фінансовий стан банку та відображає його активи, зобов'язання і капітал банківської установи в грошовій формі за ста­ном на певну дату.

Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі лі­цензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридич­них осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на влас­них умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська гарантія - письмове зобов'язання банку заплатили проти пред'явлення письмової платіжної вимоги, інших зазначених у гарантії документів, відповідно до умов зобов'язання. Банківська гарантія найчастіше є інструментом зниження ризиків неодержан­ня постачальниками товарів (послуг), коштів при виконанні своїх зобов'язань за договорами. У розрахунках з використанням банків­ських гарантій беруть участь: І) бенефіціар (кредитор) - особа, на користь якої відкривають гарантію; 2) принципал (боржник) - особа, за заявою якої відкривають гарантію; 3) банк-гарант - банк, що на­дає гарантію на користь бенефіціара; 4) банк бенефіціара - банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією.

Банк із іноземним капіталом - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 процентів.

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фі­зичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська корпорація - виконує функції розрахункового центру для банків-членів корпорації. Усі банки-члени корпорації виконують розрахунки та платежі винятково через кореспондентські рахунки, які відкрито в Національному банку України або безпосередньо в банківській корпорації. Жодних операцій з обслуговування клієнтів - юридичних і фізичних осіб - банківська корпорація не виконує.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати пра­во вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення забор­гованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Банківський платіжний інструмент - засіб, що містить рек­візити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківсько­го платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші по­слуги держателям банківських платіжних інструментів.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні ко­шти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контраген­тів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомо­гою банківських платіжних інструментів.

Банківські резерви - складова частина банківського капіталу, при­значена для компенсації кредитів, повернення яких є сумнівним, та збитків від інших активних операцій банку, а також для страхування вкладів фізичних осіб.

Банківська система України - складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Банківська холдингова група - об'єднує тільки банки. Материн­ський банк (йому має належати не менше ніж 50 % акціонерного капіталу кожного з учасників холдингу - дочірніх банків) відповідає за зобов'язаннями членів холдингу в межах свого вкладу в капітал кожного з них.

Бенефіціар - вигодонабувач, особа, на користь якої укладається платіж, відкривається акредитив.

Бухгалтерський облік у банках - організовується згідно з вну­трішньою обліковою політикою, розробленою на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до між­народних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стан­дартів) України. Облік повинен забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Валюта звітності - грошова одиниця України.

Валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умо­вах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України.

Валютна позиція банку - співвідношення між сумою вимог у певній іноземній валюті та сумою зобов'язань банку в цій самій ва­люті.

Валютна позиція відкрита - сума активів та позабалансових ви­мог у певній іноземній валюті, що не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція збільшує ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція закрита - сума активів та позабалансових ви­мог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті.

Вексель - безумовне грошове зобов'язання, правовий статус яко­го регулюється законодавством про вексельний обіг, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у визна­чений строк.

Види діяльності банку - операційна, інвестиційна, фінансова.

Виписка з банківського рахунку - документ, який видається бан­ком його клієнту та відображає стан рахунку клієнта.

Витрати банку - зменшення економічних вигод, яке відбуваєть­ся у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, що призво­дить до зменшення власного капіталу, не враховуючи скорочення ка­піталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками.

Витрати на операції - комісійні винагороди, податки та збо­ри (обов'язкові платежі), які безпосередньо пов'язані з операціями з придбання, емісії або продажу цінних паперів та інвестицій, не оформлених цінними паперами, і яких не було б, якби операція з придбання, емісії або продажу не здійснювалася. Витрати на опера­ції не включають дисконт або премію за борговими цінними папера­ми, адміністративні витрати.

Гарантія банківська - зобов'язання банку-гаранта перед креди­тором іншої особи за виконання нею зобов'язання кредитора в по­вному обсязі або частково.

Готівка - грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків, що перебувають в обігу на території кон­кретної країни та використовуються для здійснення розрахунків юридичних і фізичних осіб між собою за товари, роботи, послуги.

Грошові потоки (рух коштів) - це надходження і вибуття грошо­вих коштів та їх еквівалентів.

Дата балансу - дата, на яку складений баланс банку. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Звітним пе­ріодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Про­міжна (квартальна) фінансова звітність складається на кінець остан­нього дня кварталу.

Депозитарій цінних паперів - банк чи інша юридична особа, яка здійснює діяльність на ринку цінних паперів, пов'язаних з веденням реєстрів акціонерів, надання послуг щодо зберігання цінних папе­рів, реєстрація операцій з ними.

Депозити — грошові суми чи цінні папери, передані фізичними чи юридичними особами, банківським установам для зберігання на певних умовах.

Державний банк - це банк, сто процентів статутного капіталу якого належать державі. Такий банк засновується за рішенням Кабі­нету Міністрів України.

Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску і обігу встановлюються законодавством.

Дисконт - це різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їх вартістю під час первісного визнання без урахування нарахо­ваних на час придбання процентів, якщо така вартість нижча номі­нальної вартості.

Дорожній чек - паперовий розрахунковий документ, що вираже­ний в іноземній валюті та використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателю (влас­нику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час про­дажу.

Доходи банку - збільшення економічних вигод, яке означає збіль­шення активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростан­ня власного капіталу, не враховуючи зростання капіталу за рахунок внесків акціонерів.

Доходи і витрати операційної діяльності банку – охоплюють доходи і витати: процентні, комісійні, прибутки (збитки) від торго­вельних операцій, дохід у вигляді дивідендів; витрати на формування спеціальних резервів банку; доходи від повернення раніше списаних активів; інші операційні доходи і витрати; загальні адміністративні витрати; податок на прибуток; непередбачені доходи і витрати.

Доходи і витрати інвестиційної діяльності банку - охоплю­ють доходи і витрати: за операціями з реалізації (придбання) інвес­тиційних цінних паперів, за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи, від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів.

Доходи і витрати фінансової діяльності банку - охоплюють до­ходи і витрати: за операціями з цінними паперами власного боргу, за субординованим боргом, дивіденди, сплачені протягом звітного періоду, випуску інструментів власного капіталу.

Дочірня компанія - компанія, що контролюється іншою компа­нією. Контроль передбачає, що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє більше ніж 50 % голосів об'єкта інвестування. Контроль є, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 50 %, але має: частку управлінських голосів у компанії, що переви­щує 50 % завдяки угодам з іншими інвесторами; право визначати фінансову та операційну політику підприємства згідно із установчи­ми документами; право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії; право визначального голосу в раді директорів або аналогічного керівному органі компанії.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошо­вих коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості.

Експорт (імпорт) капіталу - вивезення за межі України (вве­зення з-за меж України) капіталу у будь-якій формі (валютних ко­штів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та ін­ших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Емісійні операції Національного банку України - форма реалі­зації його монопольного права на випуск грошей в обіг.

Емісійні різниці (емісійний дохід) - це перевищення суми ко­штів, отриманих від первинного випуску або продажу власних акцій (інших корпоративних прав), над їх номіналом або перевищення но­міналу акцій (інших корпоративних прав) над вартістю їх викупу.

Ефективна ставка відсотка - ставка, яка точно дисконтує очі­куваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упро­довж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої ба­лансової вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту.

Звітність банків - фінансову і статистичну звітність банки по­дають Національному банку України, де відображають показники їх роботи, операції, ліквідність, платоспроможність, прибутковість, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансо­вого стану банку.

Запаси матеріальних цінностей - до складу запасів матері­альних цінностей відносять матеріальні цінності, що призначені для забезпечення безперервної роботи банку, надання послуг. Вони складаються з господарських матеріалів, малоцінних і швидкозно­шуваних предметів, що використовуються не більше ніж один рік. Матеріальні цінності визнаються активом, якщо є імовірність того, що банк отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх ви­користанням, а їх вартість може бути достовірно визначена

Застава - спосіб забезпечення повернення кредиту, коли банк-кредитор у разі невиконання позичальником зобов'язань щодо по­вернення кредиту і сплати процентів за ним має право задовольнити свої вимоги з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами, згідно з чинним законодавством. Застава передбача­ється договором або Законом.

Зменшення корисності цінних паперів - втрата економічної ви­годи, яка спричинена однією або кількома збитковими подіями, які відбулися після первісного визнання цінних паперів і мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки за цінними паперами.

Зобов'язання - це заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, при­зведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди.

Інвестиції — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкла­даються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з ме­тою отримання прибутку, забезпечення зростання капіталу або до­сягнення соціального ефекту (суспільного впливу); капітальні вкла­дення в розвиток виробництва чи невиробничої сфери.

Інвестиції капітальні - вкладення коштів у придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Інвестиції прямі - внесення власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права - акції, пайові свідоцтва, які емітовані такою юридичною особою.

Інвестиційна нерухомість - нерухомість (земля, будівлі або час­тина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або лізингоодержувачем за договором про фінансовий лізинг [оренду]) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей.

Інвестиційні операції - розміщення залучених коштів у цінні па­пери або нерухомість від власного імені та за рахунок інвесторів за принципом поділу (диверсифікації) ризику.

Індосамент - спеціальний надпис на векселі, за яким векселе­держатель передає всі або тільки певні права придбавачу векселя. Індосамент має бути безумовним. Частковий індосамент є недій­сний. Індосамент буває передавальним, передорученим і заставним, кожний з яких, у свою чергу, може бути іменним, бланковим і на пред'явника.

Інкасація - збір і транспортування спеціалізованим державними і недержавними структурами грошової готівки і цінностей, доставка їх від кас підприємств, організацій, установ до кас банків та кас ін­ших організацій, і навпаки.

Інкасо - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передачі розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передачі розрахункових та/чи супровідних доку­ментів на інших умовах.

Інші операційні доходи і витрати банку - зумовлені опера­ціями, які не пов'язані ані з інвестиційною, ані з фінансовою діяль­ністю, до яких належать доходи (витрати) від оперативного лізингу, витрати на аудит, витрати на інкасацію, неустойки (штрафи, пені), які отримані (сплачені) за банківськими операціями.

Істотна участь - пряме або опосередковане, самостійне або спільне з іншими особами володіння 10 і більше процентами статут­ного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирі­шального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Капіталізація прибутку - спрямування частини прибутку на збільшення капіталу підприємства, фірми, перетворення прибутку в капітал.

Касова готівка - готівкові гроші в касах, банкоматах та обмінних пунктах банків, філій, без балансових установ.

Касовий оборот - обсяг видач та надходжень готівкових коштів, що проходять через касу комерційного банку.

Касові операції - операції з видачі готівки, приймання її та обміну непридатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет); валютно-обмінні операції та опе­рації з банківськими металами.

Клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що корис­тується послугами банку.

Кліринг - система безготівкових розрахунків за товари, цінні па­пери та надані послуги шляхом заліку взаємних вимог. Розрізняють внутрішній - міжбанківський кліринг та міжнародний - валютний кліринг. Міжбанківський кліринг являє собою систематичні розра­хунки між банками шляхом заліку взаємних грошових вимог юри­дичних осіб даної країни. Валютний кліринг - система розрахунків у зовнішній торгівлі та інших формах економічних відносин між дво­ма або декількома країнами. Здійснюється він на основі міжнарод­них платіжних угод.

Код банку - реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, що затверджена постановою Правління Наці­онального банку України № 621 від 1999 р. і зареєстрована в Мініс­терстві юстиції України за № 53/4274 від 2000 р.

Комерційна таємниця - право підприємства, у тому числі, бан­ку, на збереження в таємниці виробничих, торговельних і фінансо­вих операцій, а також відповідної документації з кон'юнктурних та конкурентних міркувань.

Комісійні доходи і витрати банку - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється про­порційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою. До них на­лежить плата: за розрахунково-касове обслуговування, за здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, за операціями з цінни­ми паперами від імені третіх осіб, за надання гарантій, зобов'язань з кредитування.

Консолідована фінансова звітність - фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух гро­шових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Контрагент - будь-яка фізична чи юридична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру: банк надає кошти у вигля­ді безстрокових чи строкових депозитів, надає кредит, продає цінні папери власної емісії, має дебіторську заборгованість за операціями з клієнтом банку, у тому числі за нарахованими та простроченими доходами. При цьому контрагент може мати одночасно з банком від­носини іншого характеру, в тому числі трудові чи адміністративні.

Контрактивні рахунки - контрарні рахунки, які використову­ються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій на цих рахунках здійснюється так само, як і відображення операцій на пасивних рахунках.

Контрарні рахунки - рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об'єктів, що їх відо­бражено в інших рахунках. Це регулювання здійснюється для визна­чення справжньої вартості об'єкта.

Коптрпасивнірахунки - контрарні рахунки, які використовують­ся для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій на цих рахунках здійснюється так само, як і відображення операцій на активних рахунках.

Кореспондентські відносини - є формою співробітництва між банками, що грунтуються на засадах взаємної довіри та узгодженос­ті щодо проведення розрахунків, надання послуг тощо та охоплюють увесь спектр можливих форм співробітництва між банками. Ці від­носини оформляються укладанням кореспондентської угоди, в якій фіксується режим функціонування кореспондентського рахунку.

Кореспондентський рахунок - це рахунок, призначений для об­ліку розрахунків, які банк виконує за дорученням і на кошти іншого банку.

Кредитна лінія - згода банку-кредитора надавати кредит у май­бутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлених розмірів за певний проміжок часу без проведення додаткових спеці­альних переговорів.

Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних з на­данням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов 'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, операцій репо. Кредит­ні операції належать лише до банківських операцій. Згідно із Зако­ном України «Про банки і банківську діяльність», банки зобов 'язані мати підрозділ, який надає кредити та управляє операціями з кредитування. При наданні кредитів банки зобов'язані додержувати­ся основних принципів кредитування (строковості, цільового спря­мування, забезпеченості, платності, повернення), перевіряти креди­тоспроможність позичальників, додержуватися встановлених НБУ вимог щодо концентрації ризиків.

Ліверідж - відношення боргу фірми до власного капіталу.

Ліквідаційна вартість активу - попередньо оцінена сума, яку суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на його вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному після закінчення строку його корисної експлуатації.

Матеріальний актив - основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, дерива-тивів та нематеріальних активів.

Меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який склада­ється за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відпо­відно до чинного законодавства.

Мета діяльності банку - отримання прибутку, тобто забезпечен­ня позитивного результату діяльності банку у вигляді перевищення зароблених доходів над понесеними витратами.

Метод ефективної ставки відсотка - метод обчислення аморти-зованоїсобівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розпо­ділу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів про­тягом відповідного періоду часу.

Метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшу­ється на суму частки інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період та на суму частки інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період.

Міжбанківські розрахунки - являють собою систему, за допо­могою якої проводиться виконання та регулювання платежів за гро­шовими вимогами і зобов'язаннями, котрі виникають між банками та їх клієнтами. Такі розрахунки регламентуються Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджені Постановою Прав­ління Національного банку України. Для здійснення міжбанківських розрахунків банки встановлюють кореспондентські відносини та відкривають один в одному кореспондентські рахунки.

Міжнародний валютний фонд - міжнародна організація, ство­рена за рішенням Бретон-Вудської конференції, метою якої є спри­яння зростанню світової торгівлі через надання позичок країнам, що мають труднощі з платіжним балансом.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які отримуватимуться або сплачува­тимуться у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіва­ленті.

Мультивалютність - принцип, за яким операції в іноземній ва­люті відображаються на тих самих рахунках, що й операції в націо­нальній валюті.

Наглядова рада - є вищим органом управління державного бан­ку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів держави як акціонера державного банку та інші функції, визначені Законом України про банки і банківську діяльність. До складу наглядової ради державно­го банку входять по п'ять членів, які призначені Президентом Украї­ни, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Чле­ни наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку - п'ять років.

Накопичений дохід за цінним папером - це частина вартості цін­ного паперу, що відображає суму нарахованого доходу на час купівлі цінного паперу.

Накопичені проценти - сума процентів, що нарахована з дати випуску цінних паперів або дати останньої сплати купона до дати придбання (продажу) або на визначену дату.

Національний банк України - це система єдиного банку, що охоплює центральний апарат (м. Київ), Кримське республіканське і 24 обласних управлінь. Створений в 1991 році на базі колишньої Української республіканської контори Державного банку СРСР та її обласних управлінь. До функціональних підрозділів НБУ належать обчислювальні, розрахунково-касові центри, регіональні і централь­на розрахункові палати.

Неамортизований дисконт (премія) - сума дисконту (премії), яку на визначену дату ще не віднесено на рахунки доходів (витрат) банку.

Негрошові операції - операції, які не потребують використан­ня грошових коштів та їх еквівалентів. Негрошовими операціями вважаються: формування резерву під наявний актив, амортизація дисконту чи премії за цінними паперами, амортизація основних за­собів та нематеріальних активів, нараховані, але не отримані доходи, нараховані, але не сплачені витрати тощо.

Нематеріальний актив - актив, який не має матеріальної фор­ми, може бути ідентифікований та утримується банком з метою ви­користання у своїй діяльності понад один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує один рік) в адміністративних цілях або надання в лізинг (оренду) іншим особам. До них належать об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним за­конодавством, об'єктом права власності платника податку.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Необоротні активи, утримувані для продажу - необоротні ак­тиви, що утримуються з метою продажу, та їх балансова вартість від­шкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного ви­користання.

Нерухомість, зайнята власником - нерухомість, утримувана (власником або лізингоодержувачем за договором про фінансовий лізинг [оренду]) для надання послуг або адміністративних цілей.

Облігація - боргове зобов'язання позичальника перед кредито­ром, за яким передбачаються періодичні платежі (процентна обліга­ція) або початковий продаж за зниженою ціною (дисконтна обліга­ція) та виплата номіналу за настання строку її погашення.

Облікова політика банку - це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що їх вико­ристовує банк для складання та подання фінансової звітності і який зафіксований у відповідному наказі керівника банку. В зазначеному наказі розкривається методика ведення обліку окремих фактів гос­подарської діяльності, стосовно яких чинні стандарти та інші нор­мативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку.

Овердрафт - короткостроковий кредит, який надається клієнту понад залишок на його поточному рахунку в банку в межах заздале­гідь обумовленої суми через дебетування його рахунку.

Овернайт - надані та отримані кредити і депозити строком не більше ніж на один операційний день без урахування неробочих днів банку.

Операційна діяльність банку - основна діяльність, завдяки якій банк заробляє та нагромаджує грошові кошти і витрачає їх на поточні потреби. До операційної діяльності відносяться інші види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою. Це сукупність технологічних процесів, пов’язаних з документуванням інформації за операціями банку, проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевіркою, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Опціон - контракт, що дає його власнику право, але не зобов 'язання купити або продати цінні папери, товари або кошти за домовленою ціною впродовж певного періоду.

Організаційно-правова форма банку - банки в Україні створю­ються у формі відкритого акціонерного товариства або кооператив­ного банку. Законодавство про господарські товариства поширюєть­ся на банки у частині, що не суперечить Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Орган контролю державного банку - це є ревізійна комісія, пер­сональний та кількісний склад якої визначається наглядовою радою державного банку.

Органи управління державного банку - це є наглядова рада і правління банку.

Ордер меморіальний - розрахунковий документ, який у випад­ках, передбачених відповідною інструкцією, складається банком для оформлення внутрібанківських операцій, операцій із списанням ко­штів з рахунку платника, здійснення договірного списання коштів з рахунку свого клієнта на підставі його письмового доручення або розпорядження стягувача про списання коштів з рахунку платника.

Основні засоби - матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністратив­них і соціально-культурних функцій. Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік або операційний цикл, якщо він триває більше року.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депону­вання коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступ­ника на отримання після закінчення встановленого строку суми де­позиту та процентів за ним. Сертифікат є цінним папером.

Переказ грошей - рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Переказ вважається завершеним з часу зарахування суми переказу на раху­нок отримувача або її видачі в готівковій формі.

Підкріплення касове - поповнення запасів готівки в оборотних касах регіональних управлінь НБУ та операційних касах банків для забезпечення безперебійних видач готівки з кас банків.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовують для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звіт­ності. Основою для формування плану рахунків є науково розробле­на класифікація рахунків за їх економічним змістом.

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить пись­мову вимогу стягувача до банку, що обслуговує платника, перераху­вати без погодження з останнім певну суму коштів з рахунка платни­ка на рахунок отримувача. Стягувачами можуть бути податкові орга­ни, державні виконавці та підприємства, що здійснюють примусове списання коштів на підставі визнаних претензій.

Платіжна вимога-доручення - це розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника, про спла­ту певної суми грошових коштів через банк. Платіжна вимога-доручення виписується постачальником після того, як він виконав свої зобов'язання перед покупцем, і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається платнику.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб, що викорис­товується для ініціювання переказування грошей з рахунка клієнта з метою оплати вартості товарів і послуг та отримання грошей у готів­ковій формі в касах банків, через банківські автомати.

Платіжне доручення - це документ, котрий являє собою пись­мово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунка.

Портфель цінних паперів - згрупована інформація з обліку ін­вестицій у цінні папери за їх видами і призначенням з метою скла­дання фінансової звітності.

Позабалансові рахунки - рахунки дев'ятого класу Плану рахун­ків бухгалтерського обліку банків України, на яких відображаються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позаба­лансовими рахунками ведуть за системою подвійного запису. Поза­балансові рахунки кореспондують тільки між собою. Для відобра­ження операцій за системою подвійного запису в основному вико­ристовують рахунки розділу 99.

Поточний рахунок - це основний рахунок суб'єкта господарю­вання. Без відкриття поточного рахунка підприємство не має пра­ва вести будь-який вид господарської діяльності. Він призначений для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків за всіма видами діяльності підприємства. Кожний господарюючий суб'єкт має право відкривати поточний рахунок у національній та інозем­ній валюті в необмеженій кількості банків в залежності від його виробничих потреб.

Правління (рада директорів) банку - є виконавчим органом бан­ку, який здійснює управління поточною діяльністю банку, формуван­ня фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе від­повідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленим статутом банку, рішеннями загальних збо­рів учасників і спостережної ради банку. У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку. Правління (рада ди­ректорів) діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку.

Премія - це перевищення вартості цінних паперів під час їх пер­вісного визнання без урахування нарахованих (накопичених) на час придбання процентів над їх вартістю.

Примітки до фінансових звітів - додаткова інформація для роз­криття та уточнення суми, сутності та класифікації операції, до якої вона належить. Усі примітки повинні розкривати користувачам фі­нансової звітності не тільки суми, а й методи їх розрахунку та оцін­ки. Примітки до фінансових звітів банків за складом поділяються на три компоненти: І). Облікова політика; 2). Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов'язкова за стандартами; 3). Інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, по­трібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Принцип нарахування доходів і витрат банку - має економіч­ний зміст, що полягає в тому, що доходи і витрати банку в обліку фік­суються за фактом заробленого доходу чи виникнення зобов'язання, а не за фактом отримання чи сплати грошових коштів. Він перед­бачає визнання результату операції протягом періоду її здійснення, відображення операції у фінансовій звітності того періоду, в якому її проведено та формування інформації про зобов'язання до оплати (кредитове сальдо рахунків нарахованих витрат) і про суми до отри­мання (дебетове сальдо рахунків нарахованих доходів).

Пролонгація - продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.

Рада Національного банку України - колективний орган управ­ління справами Національного банку. Згідно з Конституцією Укра­їни вона розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. Половина складу Ради призна­чається та звільняється Президентом України, а інша - Верховною Радою України.

Рахунки нарахованих доходів - за процедурою відображення за­писів є активними і несуть інформацію щодо сум доходів, які банк повинен отримати за настання строків сплати.

Рахунки нарахованих витрат - за процедурою відображення за­писів є пасивними і узагальнюють інформацію щодо сум, які підля­гають сплаті.

Рахунок-лоро - кореспондентський рахунок, що відкривається в одному банку для іншого банку.

Рахунок-ностро - кореспондентський рахунок, який відкрива­ється для одного банку іншим банком.

Резервний фонд банку - формується для покриття непередбаче­них збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не меншим 5 про­центів від прибутку банку до досягнення ними 25 процентів розміру регулятивного капіталу банку.

Рейтинг - установлення узагальнюючої оцінки фінансового ста­ну банку за стандартизованою системою показників, що дає змогу розглядати усі банки з єдиного погляду. Застосовуються рейтинги бальний, індексний, номерний, рейтинги об'ємних та якісних показ­ників.

Репо - фінансова операція продажу на ринку фінансових активів, цінних паперів з дальшим викупом цих активів (угода про зворотний викуп).

Рефінансування - погашення давнішої державної заборгованості новою способом заміни короткострокових зобов'язань довгостроко­вими за допомогою випуску нових позик чи інших цінних паперів.

Рецесія, спад - період, коли сукупний обсяг виробництва змен­шується.

Ринкова вартість цінних паперів - сума коштів, яку можна отри­мати від продажу цінних паперів на активному ринку.

Розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженням клієнта або в ре­зультаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпо­рядження власника рахунку (чекодавця) банку емітенту, в якому від­крито його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку су­му коштів. Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Вони виготовляються на спеціальному папері на Банкнот­ній фабриці Національного банку України. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари чи виконані роботи.

Розрахунково-касове обслуговування - полягає у веденні поточ­ного рахунку клієнта і здійснення банком за його дорученням усіх розрахункових і касових операцій, які виникають у процесі його ді­яльності та передбачені чинним законодавством.

Світовий банк (Міжнародний банк реконструкції і розвитку) - міжнародна організація, котра забезпечує довгострокові позики для країн, що розвиваються, для будівництва дамб, доріг та інших загальнодержавних господарських об'єктів, які сприятимуть еконо­мічному розвитку цих країн.

Свопові контракти - контракти на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну дату в майбутньому.

Система бухгалтерського обліку в банках - множина структур­них елементів, які виконують різні функції, однак взаємопов'язані єдиним інформаційним полем банку. Вона відображає кругообіг ре­сурсів у процесі діяльності банку. На основі інформації, що її ство­рює система бухгалтерського обліку, формується мікроекономічна модель господарської діяльності банку та його звітності.

Собівартість цінного папера - це ціна придбання цінного папе­ра, включаючи накопичені проценти, а також витрати на операції з придбання цінних паперів.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений об­мін активу, або оплата зобов'язання в результаті операцій між обі­знаними, заінтересованими та незалежними сторонами.

Спред - різниця між кредитною та депозитною ставками процен­ту.

Спеціалізація банків - банки в Україні функціонують як уні­версальні або спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (клірин­говими). Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу.

Списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягу-вачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконав­чих документів у випадках, передбачених законом.

Спостережна рада банку - орган управління банку, який обира­ється загальними зборами учасників з числа учасників банку або їх представників. Члени спостережної ради банку не можуть входити до складу правління (ради директорів) банку, ревізійної комісії бан­ку. Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визна­чаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверд­жується загальними зборами учасників банку.

Спот - біржова або позабіржова угода про продаж товару чи ва­люти, яка передбачає негайну оплату чи поставку.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений об­мін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізна­ними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Статутний капітал банку — формується згідно з вимогами нормативно-правових актів України та установчих документів бан­ку. Формування та збільшення статутного капіталу банку може здій­снюватися лише шляхом грошових внесків. Грошові внески для фор­мування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конверто­ваній валюті або у гривнях. Капітал банку не може бути меншим статутного капіталу, необхідного для заснування банку.

Субординований борг — позика (забезпечена або незабезпечена), стосовно якої є погодження, в договірному порядку, що в разі лікві­дації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задово­лення вимог усіх інших кредиторів.

Транзитні рахунки - рахунки, що використовуються для обліку платежів на час до переказ їх за призначенням згідно з нормативни­ми документами або угодами.

Технічні рахунки - це рахунки, що не несуть економічного на­вантаження і які використовують для технічного здійснення опера­цій. Формування фінансової звітності здійснюють без урахування залишків за технічними рахунками.

Універсальний банк - банк, який здійснює широкий спектр бан­ківських операцій, охоплює багато секторів грошового ринку та га­лузей економіки.

Управлінський облік - облік доходів і витрат за всіма фактами їх виникнення, а також облік ефективності діяльності банку загалом та кожного структурного підрозділу зокрема. Метою управлінсько­го обліку в банках є допомога керівництву приймати правильні рі­шення. Спеціалісти з управлінського обліку вільні у виборі форм, методів і засобів його організації та ведення, оскільки навіть номен­клатура рахунків класу 8 «Управлінський облік» не регламентується чинним планом рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Учасники банків - засновники банку, акціонери банку, який є ак­ціонерним товариством, учасники банку, який є товариством з об­меженою відповідальністю, і пайовики кооперативного банку. Учас­никами банків можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Факторинг - різновид торговельно-комісійної операції, яка по­єднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основу операції з факторингу покладається купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.

Федеральна резервна система (ФРС) - центральна установа у банківській системі, що відповідальна за монетарну політику США. її утворюють дванадцять регіональних банків.

Фізичні особи - особи, які не є суб'єктами підприємницької ді­яльності.

Філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

Форвардний контракт - угода між двома учасниками ринку про продаж (купівлю) фінансових активів (цінних паперів, іноземної ва­люти) з поставкою в обумовлений час у майбутньому та на визначе­них умовах, з фіксацією цін такого продажу (купівлі) піл час укла­дення форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт - стандартний контракт на товарних і фондових біржах, який засвідчує зобов'язання особи придбати (про­дати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених біржею умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладання контракту.

Хеджування - термін, що використовується в банківській, бір­жовій та комерційній практиці для позначення різних методів стра­хування ризику. Наприклад, страхування валютного ризику створен­ням зустрічних вимог і зобов'язань в іноземній валюті. Найпошире­нішим видом хеджування є укладання строкових валютних угод.

Центральний банк - державна установа, що наглядає за банків­ською системою і відповідальна за проведення монетарної політики. В Україні функції центрального банку виконує Національний банк України, а в США - Федеральна резервна система.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право воло­діння або відносини позички, визначають взаємовідносини між осо­бою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можли­вість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих доку­ментів, іншим особам.

Цінні папери в портфелі до погашення - боргові цінні папери, щодо яких є намір і змога банку утримувати їх до строку погашен­ня.

Цінні папери в портфелі на продаж - цінні папери, які не на­лежать до торгового портфеля цінних паперів та до портфеля до по­гашення.

Цінні папери в торговому портфелі - цінні папери, придбані банком для перепродажу та переважно з метою отримання прибут­ку від короткотермінових коливань їх ціни або дилерської маржі. До торгових цінних паперів можуть бути віднесені будь-які цінні папе­ри, щодо яких банк під час первісного визнання прийняв рішення про їх облік за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки.

Шифри синтетичних рахунків банку - кожному синтетичному рахунку в Плані рахунків присвоєно цифрове позначення, яке ви­значає його належність до відповідної категорії. У Плані рахунків застосовується десятинна система кодування рахунків, при цьому перша цифра означає клас Плану рахунків, друга - розділ у класі, третя - група в розділі, четверта - номер рахунка. В цьому випадку шифр рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку» розшифро­вується так: перша цифра І - однозначна і визначає перший клас рахунків «Казначейські та міжбанківські операції, перші дві цифри 10 - визначають розділ першого класу рахунків «Готівкові кошти», три цифри 100 - визначають групу в розділі і має назву «Банкноти та монети».

Дата добавления: 2015-07-26