| ЕРИ, їх тривалість
| Початок
| ПЕРІОДИ
| Характеристика розвитку органічного світу
|
| Кайнозойська ера
(грец. kainos – новий + zoe – життя) –
67 млн р.
| 67 млн р. тому
| Антропогеновий (четвертинний) (грец. anthropos – людина + genos – народження, вік) – 1,5 млн р.
| Розвиток сучасної флори і фауни. Поява і розвиток людини (пітекантроп, неандерталець, кроманьонець). Розповсюдження холодостійких тварин (напр., мамонт, шерстистий носоріг, північний олень). Вимирання гігантських ссавців
|
| Неогеновий
(грец. neos – новий + genos – народження, вік) – 23,5 млн р.
| З’являються ведмеді, борсуки, гієни, мастодонти, гіппаріони, свині, бики, вівці, людиноподібні мавпи. Панування ссавців, птахів (особливо страусів), комах, покритонасінних рослин
|
| Палеогеновий
(грец. palaios – давній + genos – народження, вік) – 42 млн р.
| З’являються плацентарні, предки коней, хижі, гризуни, хоботні і мавпи, парапітеки, дріопітеки. Зменшення площ під вічнозеленими лісами і розширення під листопадною і трав’янистою рослинністю. Вимирання мезозойських рептилій, давніх ссавців
|
| Мезозойська ера
(грец. mesos – середній, проміжний + zoe – життя) –
163 млн р.
| 230 млн р. тому
| Крейдовий (названий за крейдяними породами цього віку в Англії, де вперше був встановлений) – 70 млн р.
| Велике розповсюдження форамініфер, які утворювали значні морські поклади крейди. Розповсюдження комах, костистих риб, поява сучасних земноводних, ящірок, справжніх птахів. Залишки зубастих птахів, сумчастих. Розповсюдження плацентарних ссавців. Швидке вимирання амонітів і більшості плазунів. З’являються мозазаври і покритонасінні. Різке скорочення різноманітності папоротей і хвойних
|
| 230 млн р. тому
| Юрський (названий по горам Юра в Європі) – 58 млн років
| Найбільш розвинені амоніти, белемніти, іхтіозаври, плезіозаври, птерозаври і динозаври. Розповсюджені головоногі молюски, голкошкірі, костисті риби, ссавці (пантотерії). З’являються птахи і примітивні квіткові рослини. Панування голонасінних. Розповсюджені хвощі і папороті
|
| 570 млн р. тому
| Тріасовий (грец. trias – три; підрозділяється на три відділи) – 35 млн р.
| Широко розповсюджені амоніти, двостулкові молюски. Акули, дводишні риби. З’являються справжні белемніти, костисті риби, перші теплокровні тварини (яйцекладні і сумчасті ссавці). Початок розквіту плазунів – динозаврів, іхтіозаврів, плезіозаврів, птерозаврів. Переважають папороті, гінкгові і хвойні
|
| Палеозойська ера
(грец. palaios – давній + zoe – життя) –
340 млн р.
| 570 млн р. тому
| Пермський (названий за червонокольоровими породами околиць міста Перм) – 55 млн р.
| Розповсюдження земноводних і плазунів. Виникнення звірозубих плазунів. Розповсюджені акули. Вимирання трилобітів. Розповсюдження голона-сінних. З’явились гінкго, хвойні, саговники. Зникнення кам’яновугільних лісів, зменшення хвощів, папоротей
|
| 570 млн р. тому
| Кам’яновугільний або карбон (названий за місцезнаходження кам’яного вугілля) -75- 65 млн років
| Розповсюдження коралів, молюсків, наземних членистоногих (багатоніжок, павуків, скорпіонів, прямокрилих комах), акул, дводишних риб. Зменшення кистеперих риб і трилобітів. Розквіт земноводних. З’являються перші плазуни, насінні папороті, хвойні. Значне розповсюдження деревоподібних папоротей і хвощів, що утворюють поклади вугілля
|
| 570 млн р. тому
| Девонський (від назви графства Девоншир у Великобританії) – 60 млн років
| Широко розповсюджені корали, головоногі молюски, панцирні риби. З’являються амоніти, дводишні та кистепері риби. Від останніх виникають виникають стегоцефали – найдавніші земноводні. Виникнення і розповсюдження наземних вищих спорових – з’являються ліси гігантських папоротей, хвощів і плаунів; наприкінці з’являються голонасінні
|
| 570 млн р. тому
| Силурійський (від назви давнього кельтського племені силурів у Британії) –
30 млн років
| Широко розповсюджені морські безхребетні – молюски, плечоногі, корали, членистоногі (трилобіти, евриптериди або ракоскорпіони, павукоподібні), панцирні риби. Вихід павуків на сушу. Значне розповсюдження водоростей, переважно морських. З’явились перші наземні рослини – риніофіти. Розвиток грибів
|
| 570 млн р. тому
| Ордовицький (від назви давнього кельтського племені ордовиків) – 60 млн років
| Широкий розвиток отримали морські ціанобактерії і морські безхребетні – граптоліти, трилобіти, плечоногі, головоногі, двостулкові та черевоногі молоски, голкошкірі. З’явились перші хребетні тварини – безщелепні панцирні риби.
|
| 570 млн р. тому
| Кембрійський (лат. Cambria – давня назва Уельсу; названий за Кебрій- ськими горами півострова Уельс) – 70 млн років
| Розповсюдження багатоклітинних водоростей, місцями – примітивні наземні форми. Вперше з’являються скелетні організми. Розповсюджені археоціати, черевоногі молюски. З’являються трилобіти, головоногі молюски, губки, форамініфери, примітивні голкошкірі, двостулкові молюски, плечоногі та граптоліти
|
| Протерозой-ська ера (грец. proteros – більш ранній, zoe - життя) – 1900 - 2030 млн р.
| 2700 млн р. тому
| Вендський
| Виникнення еукаріотів. Збільшення вмісту кисню в атмосфері і воді. Поява багатоклітинних еукаріотів – тварин і рослин. Розвиток вищих гетеротрофних організмів. Зустрічаються представники основних типів безхребетних тварин, у тому числі червів, членистоногих. Значний розвиток залізобактерій. Розквіт зелених і золотистих водоростей. Виникнення багатоклітинних червоних водоростей.
|
| Рифейський
| Поява одноклітинних еукаріотів, які швидко дивергували на рослини, тварини, гриби.
|
| Архейська ера (грец. archaios – найдавніший) – 900 млн р.
| Мож-ливо, 3500 млн р. тому
|
| Незначні сліди життя. Поява прокаріотів. Бактерії, ціанобактерії та зелені водорості. У пізніх відкладах зустрічаються багатоклітинні безхребетні – гідроїдні поліпи. Вихід бактерій і ціанобактерій на суходіл. Початок утворення грунту. Накопичення СО2 і О2 в атмосфері та воді
|
