Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Захист населення у ііадзвичайних ситуаціях

Читайте также:
  1. Безпека в надзвичайних ситуаціях
  2. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
  3. Віхи становлення української літературної мови в Україні. Етнолінгвістична структура населення України.
  4. Депортація українського та польського населення.
  5. Державне регулювання інвестиційної діяльності та захист інвестицій
  6. Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій
  7. До теми 4. Соціальна структура населення й економічний розвиток України.

 

1. Основні способи захисту населення в осередках катастроф:

а) укриття у захисних спорудах, вживання антидотів, евакуація за межі осередків;

б) використання засобів індивідуального та медичного захисту укриття у захисних спорудах; евакуація та тимчасове переселення;

в) використання сховищ та протирадіаційних приміщень, йодна профілактика, евакуація за межі осередків.

 

2. Засоби індивідуального захисту діляться на:

а) засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; медичні засоби захисту; респіратори: ізолювальні протигази;

б) фільтрувальні цивільні та промислові протигази; респіратори; ізолювальні протигази;

в) засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; сховища.

 

3. Для захисту органів дихання від окису вуглецю додатково використовуються:

а) фільтрувальні протигази; шлангові протигази;

б) гопкалітовий патрон (ДП-1); респіратори;

в) комплект додаткового патрона (КДП); гопкалітовий патрон.

 

4. Фільтрувальні промислові протигазн можуть бути використані, якщо в атмосферному повітрі міститься:

а) не менше ніж 20 об’ємних відсотків вільного кисню і не більше ніж 10% хлору або аміаку;

б) не менше ніж 16 об'ємних відсотків вільного кисню і не більше ніж 0,5 об'ємного відсотка отруйної речовини;

в) не більше як 8% отруйної речовини.

5. Шланговий протигаз — це апарат ізолювального типу, який використовується для захисту органів дихання людини під час роботи:

а) у сильно загазованих отруйними речовинами приміщеннях;

б) в атмосфері з недостатнім вмістом кисню або у разі високих концентрацій отруйних речовин;

в) в атмосфері, яка містить понад 5% отруйних речовин.

 

6. Найбільш доцільно використовувати шланговий протигаз під час виконання:

а) ремонтних робіт, очищення різних ємкостей, цистерн, баків, сховищ тощо;

б) робіт на височині;

в) робіт у приміщеннях з високою концентрацією окису вуглецю.

 

7. Основні відмінності шлангових протигазів ПШ-2 І ПШ-1 полягають:

а) у довжині повітропровідного шланга;

б) у наявності двох повітропровідних шлангів;

в) у наявності повітродувки та двох повітропровідних шлангів.

 

8. Ізолювальні протигази використовуються:

а) у разі високих концентрацій СДОР, коли фільт­рувальні протигази не забезпечують захисту; у разі недостатнього вмісту кисню у повітрі; у разі високих концентрацій окису вуглецю, за наявністю в атмосфері невідомих СДОР;

б) у разі високих концентрацій СДОР, зіпсованості фільтрувального протигазу, нестачі кисню у повітрі; наявності в атмосферному повітрі невідомих СДОР;

в) у разі утрудненого дихання потерпілого; нестачі кисню в атмосферному повітрі; за наявності в атмосферному повітрі невідомих СДОР.

 

9. Постачання кисню в ізолювальному протигазі здійснюється:

а) за допомогою повітропровідних шлангів та повітродувки;

б) за рахунок балонів з киснем або регенеративного патрона;

в) за рахунок очищення повітря, що надходить до протигазу.

 

10. Засоби захисту шкіри можуть бути:

а) фільтрувального та ізолювального типів;

б) гумові, бавовняні:

в) такі, що частково та повністю захищають шкіру.

 

11. Медичні засоби захисту призначені для:

а) надання допомоги потерпілим від радіації та отруєння СДОР;

б) запобігання ураженням та надання медичної до­помоги населенню під час катастроф;

в) проведення йодної профілактики.

 

12. Радіопротектори — це фармацевтичні препарати, які використовуються для:

а) ослаблення реакції організму на зовнішнє радіоактивне опромінення4

б) лікування гострої променевої хвороби;

в) для гальмування усмоктування радіоактивних речовин у кров.

 

13. До препаратів з радіопротекторною дією належить:

а) атроіпін;

б) цистамін;

в) інтерферон.

 

14. Табельні медичні засоби захисту такі:

а) шини, джгути, аптечки індивідуальні;

б) аптечка індивідуальна, індивідуальний перев'язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет;

в) аптечка індивідуальна, індивідуальний перев’язувальний пакет, шприц-тюбик.

15. У сховищах використовуються такі режими повітропостачання:

а) чистої вентиляції, фільтрації, підпори, підвищеного тиску повітря у сховищі;

б) регенерації повітря, застосування балонів з киснем, фільтровентиляції;

в) чистої вентиляції, фільтровентиляції, регенерації повітря, використання балонів з киснем;

г) чистої вентиляції, фільтровентиляції, ізоляції з використанням балонів з киснем.

 

16. Під час проведення йодної профілактики дози калію йодиду складають:

а) для дорослих — 130 мг, для дітей — 65 мг на добу;

б) для дорослих — 0,5 мг, для дітей — 70 мг на добу;

в) для дорослих — 200 мг, для дітей — 100 мг на добу.

 

17. Тривалість йодної профілактики для дорослих становить:

а) 7 діб;

б) не більше ніж 10 діб;

в) не більше ніж 15 діб.

 

18. Тривалість йодної профілактики для дітей віком до трьох років та вагітних жінок становить:

а) не більше ніж 2 доби;

б) не більше ніж 10 діб;

в) не більше ніж 7 діб.

 

19. Немовлята, які перебувають на грудному виго­довуванні, якщо мати залучена до йодної профілактики, отримують за добу таку дозу калію йодиду:

а) 65 мг;

б) 130 мг;

є) з молоком матері.

 

20. Обов'язок щодо оповіщення та інформації про аварію на хімічно небезпечному об'єкті покладено на

а) керівника підприємства;

б) начальника штабу цивільної оборони об'єкта;

в) чергового диспетчера.

 

21. Для привернення уваги населення у разі ви­никнення аварії на хімічно небезпечному об'єкті по­дається такий сигнал:

а) Хімічна небезпека;

6) Увага, всім!

а) Хімічна тривога.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Причини виникнення виробничих аварій | Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій | Надзвичайних ситуацій | Принципи, способи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуаціях | Епідемії, епізотії і епіфітотії | Клінічної смерті | Перелік основних засобів та медикаментів для аптечок і сумок першої допомоги | Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності | Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності | Організаціями та населенням |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни| ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)