Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Форми соціальної комунікації

Читайте также:
  1. I. Формирование основных движений органов артикуля­ции, выработка их определённых положений проводится по­средством артикуляционной гимнастики.
  2. II. Подання клопотання про справедливу компенсацію: вимоги стосовно форми
  3. II. Порядок формирования контрактной службы
  4. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 1 страница
  5. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 2 страница
  6. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 3 страница
  7. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 4 страница

Словники визначають форми комунікації як історично складені форми виробництва та поширення соціальної інформації, які залежать від суспільних відносин, рівня економічного, технічного і культурного розвитку суспільства, структури влади і форм управління. Оскільки ми будемо торкатися, майже всіх форм комунікації, вивчаючи цей курс, назвемо існуючі форми, не деталізуючи кожної з них.

За особливостями каналів комунікації розрізняють такі форми комунікації:

¨ безпосередня (особиста розмова двох людей);

¨ технічно опосередкована (телефонна розмова двох людей, опосередкована за допомогою комп’ютера тощо);

¨ соціально опосередкована (передача культурних цінностей від одного до іншого покоління, наприклад, комунікація викладача та студента).

За особливостями кодування та декодування інформації розрізняють:

¨ вербальну комунікацію (здійснюється за допомогою такої знакової системи, як людська мова, тобто слів);

¨ невербальну комунікацію (здійснюється за допомогою інших знаків (усі, окрім вербальних), зокрема оптико-кінетичні, візуальні, організація простору та часу тощо);

¨ синтетичну комунікацію, котра є сполученням вербальної та невербальної комунікації;

¨ мистецтво як специфічна особлива форма комунікації.

Докладніше на характеристиці вербальної та невербальної комунікації ми зупинимося, коли будемо з’ясовувати методи здійснення зв’язків з громадськістю (методи паблік рилейшнз).

За направленістю комунікативних сигналів розрізняють такі види комунікації:

¨ аксіальна та ретіальна комунікація; ¨ зовнішня та внутрішня комунікація; ¨ горизонтальна та вертикальна комунікація.

Аксіальна комунікація (від лат.axis – вісь, рос. ось) – коли сигнали направлені одиничним приймачам інформації, окремим реципієнтам.

Ретіальна комунікація (від лат. rete – мережа) – коли сигнали спрямовані великій кількості вірогідних адресатів (діяльність ЗМІ – приклад ретіальної комунікації). Система зв’язків з громадськістю в основному використовує саме ретіальну комунікацію. Але зв’язки з громадськістю можуть здійснюватися і на основі аксіальної комунікації, наприклад, інформування кон-
кретного керівника фірми, щоб спонукати його до дій (укладання договору, закупівля певних товарів тощо).

Зовнішня комунікація здійснюється між організацією (соціальною системою) та зовнішнім середовищем. Внутрішня комунікація відбувається в межах певної організації або со-
ціальної системи.

Горизонтальна комунікація є комунікацією соціальних суб’єктів з однаковим соціальним статусом (спілкування працівників організації між собою – саме на такому рівні з’являються чутки). Вертикальна комунікація здійснюється соціальними суб’єктами з різними соціальними статусами (уряд – громадянин, керівник – підлеглі).

За соціальною організацією розрізняють кілька різних форм комунікації:

¨ формальну та неформальну;

¨ інституційну та стихійну;

¨ односторонню та двосторонню.

У роботі служб паблік рилейшнз переважають формальна, інституційна та одностороння комунікації, проте іноді трапляються й інші види комунікації.

За особливостями виникнення систем кодування розрізняють:

¨ комунікацію на основі природних комунікативних систем, які історично склалися в процесі розвитку соціальної комунікації (природні мови, невербальна комунікація);

¨ комунікацію на основі штучних комунікативних систем, створених людьми свідомо для вирішення конкретних завдань (мова математики, хімії, нотна азбука, мови програмування, графіки, схеми тощо).

За формою комунікативних сигналів розрізняють:

¨ усну комунікацію;

¨ письмову комунікацію;

¨ змішану комунікацію.

За каналами передачі та сприйняття інформації розрізняють кілька форм комунікації:

¨ аудитивну (слухову) комунікацію;

¨ візуальну (зорову) комунікацію;

¨ аудитивно-візуальну комунікацію;

¨ тактильну комунікацію (за допомогою особливих каналів – сліпі “читають” пальцями).

За характером соціальних суб’єктів, які беруть участь у комунікації, розрізняють:

¨ автокомунікацію;

¨ міжособистісну;

¨ групову комунікацію;

¨ масову комунікацію.

Враховуючи особливе значення останніх форм комунікації для працівника служб паблік рилейшнз, зупинимося на них докладніше.

Автокомунікація – це форма комунікації, замкнена на одному суб’єкті, який є і творцем, і отримувачем повідомлення. Комунікатор є в цьому випадку одночасно і реципієнтом, адресатом.

Автокомунікація супроводжує будь-яку людську діяльність. Вона може відбуватися в різній формі – монолог (внутрішній чи озвучений – деякі люди розмовляють самі з собою), щоденник, якісь записи, не призначені для інших. Існує думка, що суб’єктом автокомунікації може бути не тільки окрема людина, а й група (під час колективних обрядів). Оскільки автокомунікація супроводжує майже всі види діяльності, вона присутня і в діяльності спеціаліста з паблік рилейшнз.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 481 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ISBN 5 – 7763 – 1916 – 1 © Тихомирова Є.Б., 2001. | У чому специфіка суспільних відносин? | Особливості масової комунікації | Передісторія паблік рилейшнз | Передумови виникнення системи зв’язків з громадськістю | Основні етапи виникнення та розвитку ПР | Основні тенденції розвитку ПР сьогодні | Статус зв’язків з громадськістю | Як же визначається поняття паблік рилейшнз, або зв’язки з громадськістю в сучасній науці? | Зв’язки з громадськістю в системі сучасних наук |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Структура комунікації| Особливості міжособистісної комунікації

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)