Чернецтво.Католицькі ордени.

Чернецтво виникає на єгипетському і сирійському Сході. Сутність: дотримання су­ворих форм християнства за допомогою аскетичних і відлюдницьких ідеалів. Із 370 — розвиток західного чернецтва під впливом "Життя Антонія".

480—543 Бенедикт Нурсійський (Нурсія — Схід. Сполето). Вій засновує бл. 529р монастир Монте-Кассіпо в Кампанії і створює па основі правил Бенедикта західноєвропейську форму чернецтва. Завдання монастиря: гостинність, допомога бідним і створення монастирської школи. Монастирі стають центрами культури. 816/817 1-ша монастирська реформа під керівництвом Бенедикта Аньянського: суворе дотримування бенедиктинських правил. 10—11-те ст. 2-га хвиля, виникає клюнійський рух, який похо­дить з монастирів Клюні (заснований 910) та Горца. Вимоги: реформа мона­стирського господарства, переведення монастирів під захист папи (не під вла­ду єпископату),, сувора чернецька дис­ципліна і покірність абатові. 1084 Бруно Кельнський засновує орден картезіанців; 1098 Абат Роберт з Молезме засновує орден цистеріанців. Характерні риси цистеріанців: суворий аскетизм, простота (монастирська цер­ква без вежі), містична набожність, господарська діяльність. Колонізація нім. Сходу. 1120 Норберт Ксантенський, з 1126 єпископ Магдебурга, засновує орден премонстрантів в Премонтре. Членами є дові­рені каноніки (монастирське духовен­ство), а не монахи. Діяльність: піклуван­ня про душу і місіонерська діяльність, передусім па схід від Ельби, Жебрущі ордени. їхнім ідеалом є насліду­вання життя Ісуса. На відміну від колишніх орденів земельної аристократії вони розвиваються в містах у централізовано керовані, дисципліновані допоміжні організації папи. Реформаторська спроба Франциска Ассизького (1182—1226} — сповнення всьо­го християнства первісним християн, духом — завершується після втручання курії заснуванням ордена францисканців або міноратів. 1223 Орден затверджує Гонорій ІІІ. Зав­дання: пробудження народної набож­ності й наукова праця, вимога абсолют­ної бідності.

1216 Домінік Калеруа засновує орден домініканців (1170—1221). Цей орден кліриків повинен виступати проти єретиків (спо­чатку проти альбігойців), провадити се­ред них місіонерську діяльність і знову підпорядкувати їх ієрархії. Головні зав­дання — проповіді мандрівників, а з 1231 йому, як ордену, доручається інкві­зиція.

З 1227 клариски утворюють жіночу гілку (другий орден) жебрущих орденів. Зі спільнот відлюдників у 1156 па горі Кармель у Палестині утворюється орден кармелітів. 1256 в Італії виникає орден августинців- відлюдників.

Дата добавления: 2015-07-17