Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Виникнення англійського парламенту. Особливості формування станової монархії в Англії.

Читайте также:
  1. II. Формування облікової політики
  2. IX. Особливості організації служби в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ, що охороняють об'єкти на договірних засадах
  3. Адміністративно-територіальні зміни України після Другої світової війни. Формування сучасної території України
  4. АКТ розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання
  5. Архітектура готичного стилю та його особливості?
  6. Б) особливості відшкодування шкоди, заподяної в втані крайньої необхідності.
  7. В разі виникнення надзвичайної ситуації або події на транспорті

Іоанн Безземельний, підпи­суючи Велику хартію вільностей, не збирався насправді виконува ти її. Його підтримав і папа Інокентій 3, який звільнив короля від обов'язку додержувати клятви. Іоанн почав готуватися до нової війни з баронами, яка незабаром і вибухнула. У самий розпал

воєнних дій король помер, його наступник, малолітній син Генріх 3 (1 216— 1272), довгий час був іграшкою в руках баронської олігархії. Та навіть після того, як він став повнолітнім, мало що змінилося в управлінні країною. Навесні 1258 р. король поставив вимогу баронам і рицарям, незважаючи напоганий врожай попереднього року і голод в країні, с платити третю час тину, своїх доходів принцу Едмунду (молодшому синові короля) для завоювання сіцілійської корони. У відповідь на вимогу короля барони з'явились озброєними і в супроводі багатьох рицарів у па­лац і зажадали усунення з керівних посад усіх «французів» і призначення особливої комісії для проведення «реформи в королівстві». Баронський «шалений парламент», що зібрався незабаром м і,Оксфорді, виробив особливу конституцію («Оксфордські провізії»), яка ставила короля під постійний контроль баронів.

Спочатку барони діяли у згоді з рицарями. Та незабаром рица­рі побачили, що барони намагаються захопити владу виключно для себе, обмежуючись щодо рицарів непевними обіцянками. Рицарі заявили протест. Їхні вимоги були виражені в іншому документі,

відомому під назвою «Вестмінстерські провізії». «Вестмінстерські провізії» регулювали відносини рицарів з їхніми сеньйорами — баронами, а також містили ряд пропозицій про запобігання зловживанням королівських ш ерифів, есчиторів і суддів. Особливо пишними виявилися найдрібніші рицарі (в Англії їх називали бакалаврами»).

До руху приєднались, крім того, городяни і подекуди селяни, частково фрігольдери, частково вілани. Баронська партія поділилась. Більшість баронів, налякана активністю демократичних елементів, особливо селянським рухом, швидко перейшла на бік короля. Але частина великих феодалів на ч олі з С імоном де Мо нфором продовжувала боротьбу з королем, уклавши союз з рицарями і містами.

Навесні 1264 р. Сімон де Монфор розбив баронів, прихильників короля, у битві під Люсьєном і захопив у полон Гедріха III та його старшого сина принца Едуарда. На якийсь час Сімон де

Монфор_ с тав дик тато ром. Англії. На початку 1265 р. він скликав парламент у розширеному складі: крім ба ронів і є писк опів, на нього були запрошені представники рицарства (по два чоловіка від графства) і міст (по два від к ожного міста). Таким чином, в Англії вперше було скликано парламент у складі всіх трьох станів — на зразок французьких Генеральних штатів.

Сімону де Монфору не вдалося надовго залишитися при вла­ді. Дедалі більше баронів переходило до ворожого табору. принц Едуард зумів втекти_з_ полону і ст ав головним організатором королівських сил". У серпні 1265 р. Монфор у битві під Івшемом зазнав поразки і був вбитий. Його прихильників було репресовано. Пар­ламент знов став збиратись у складі тільки великих феодалів.

Правління Едуарда І. «Зразковий парламент». Едуард І (1272— 1307) був досить енергійним королем, який здобув великий досвід із «смути» 50—60-х років. Феодали, налякані рухом середніх і ниж­чих класів під час баронської війни 1258—1265 рр., тісніше згурту­валися навколо королівського трону. Щоб зміцнити ще більше свої позиції, Едуард І розпочав ряд завойовницьких воєн. Він завою­вав Уельс (1282) * і вів тривалу війну з Шотландією. Війна з Шот­ландією була дуже важкою. Не маючи досить ресурсів для про­довження війни, король опинився в дуже скрутному становищі. Бажаючи запобігти новим виступам опозиції і добитися необхід­них засобів, Едуард у 1295 р. сам скликав загальностановий пар­ламент (оскільки склад цього парламенту став зразком для ана­логічних зборів у майбутньому, його пізніше назвали «зразко­вим»). Парламент був скликаний у тому самому складі, в якому збирався парламент Монфора в 1265 р. У ньому були представле­ні лорди — світські й духовні, рицарі і городяни. Відтоді парла­мент Англії збирався вже систематично, здобувши незабаром, у 1297 р., право затверджувати податки.

Розвиток парламенту в XIV ст. Особливо часто (майже щоро­ку) парламент скликався в середині XIV ст. за короля Едуарда III (1327—1377). Столітня війна з Францією, що почалася, потребу­вала багато грошей. Маючи в них потребу, король щоразу пови­нен був звертатись до парламенту, прохаючи в нього «субсидій» або «допомоги». В XIV ст. в основному оформились і права англій­ського парламенту. Крім права затверджувати податки парла­мент став також вищим судом у політичних справах, зокрема службових злочинах, що їх чинили королівські міністри. 31343 р) парламент поділ ився на дві палати. Верхня палата називалася па латою лордів і складалась із духовних лордів, архієпископів, єпи­скопів, абатів найбільших монастирів і світських лордів — баронів. Нижча палата, так звана палата громад, складалась із рицарів, які представляли графства, і з городян.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 245 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Другий і третій хрестові походи. | Четвертий хрестовий похід. | Посилення королівської влади у Франції у XII ст. і причини цього процесу. Філіп ІІ. | Франція в XIIІ ст. Людовік IX та його реформи. | Франція наприкінці XIII- на початку XIV ст. Філіпп IV. Початок станової монархії у Франції. | Причини і початок Столітньої війни. Поразка Франції біля Кресі та Пуатьє. | Становище французького селянства в XIV ст. Жакерія. | Франція у другій половині XV ст. Завершення політичного об’єднання країни. | Нормандське завоювання та його вплив на розвиток феодалізму в Англії. | Англія у XII ст. Реформи Генріха II та їх характер. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Внутрішня та зовнішня політика Іоанна Безземельного. «Велика хартія вольностей».| Рух за реформу церкви в Англіі. Джон Вікліф, лолларди.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)