Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу

Читайте также:
  1. III. Структура процесса мышления.
  2. III. Структура Студенческого совета
  3. IV Структура действия
  4. IV. Структура ОСС університету та їх повноваження
  5. XIII. Структура РО
  6. А. Формирование собственного информационного потока, не зависящего от жестко контролируемого властями, конкурирующими структурами и т. п.
  7. Автомобиля и его структура.

В Україні, згідно з законом «Про соціальний діалог в Україні», який набрав чинність з 18.01.2011 р., передбачено формування порядку утворення, склад та організацію роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради та територіальних соціально-економічних рад у регіонах.

Соціальний діалог,згідно з законом, – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Однією з їх характеристик є розвиток демократії в основних сферах соціально-економічного життя держави, систематична участь громадян у розробці пріоритетних для регіону рішень та контроль за їх реалі­зацією у важливих, з погляду інтересів громадян, напрямах діяльності.

У більшості країн ЄС діють головний національний тристоронній орган і кілька аналогічних органів, які працюють над окремими питаннями. Роль тристороннього органу переважно консультативна і дорадча, тільки в окремих випадках він має повноваження приймати рішення (Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Чеська Республіка).

У всіх країнах головний тристоронній орган діє за підтримки пос­ті­й­ного секретаріату, цілковито фінансованого урядом. Участь у тристо­ронніх засіданнях не завжди передбачає компенсацію додатковими добовими. Порядок денний засідань, як правило, приймається трьома сторонами спільно, інколи – міністром самостійно. Тристоронні зустрічі проходять регулярно, а їхні результати широко розповсюд­жуються. Однак офіційна реакція на подальшу діяльність обмежена.

Інституційна структура в більшості країн сформована для регуляр­но­го проведення тристоронніх засідань. Незважаючи на розмаїття критеріїв, мінімальні вимоги в основному задоволено, що засвідчує певну зрілість усіх сторін, залучених до соціального діалогу в регіоні.

Оскільки формування політики – процес, який постійно розви­ва­ється, інституційне і адміністративне середовище має завжди зали­шатись актуальним і бути пристосованим до проблем сьогодення. Наприклад, в Естонії, окрім офіційних сторін (уряд – профспілки – роботодавці), до категорії учасників соціального діалогу включено добровільні професійні спілки, представники громадських організацій, а також інспекцій праці та судових органів.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 101 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Генеральний директор МОП | Предмет і зміст дисципліни «Охорона праці в галузі», її зв'язок з іншими дисциплінами | Соціальний захист | Трудове законодавство | Результати соціального діалогу в країнах ЄС | Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності | Антикорупційні принципи | Законодавство Євросоюзу з охорони праці | Директиви ЄС про ергономічні вимоги | Витоки МОП |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розділ 1. Міжнародні норми і законодавство України в галузі охорони праці| Політика оплати праці

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)