Мультиагентні системи

Мультиагентні системи (МАС) належать до розподілених систем штучного інтелекту. По суті мультиагентні системи являють собою вільно пов’язані мережі засобів вирішення проблем, що працюють разом з метою вирішити проблеми, які виходять за межі їхніх індивідуальних можливостей.

Мультиагентні системи – системи, що компонуються з автономних компонентів багаторазового використання і для яких характерні такі риси:

– кожний агент не має достатньо можливостей самостійно вирішити проблему;

– не існує глобальної системи управління;

– дані є децентралізованими;

– обчислення є асинхронними.

Розробка мультиагентних систем потребує проектування:

1) архітектури агентів - для забезпечення можливостей сприйняття середовища, дій і мислення агентів;

2) архітектури систем агентів – для полегшення дії і взаємодії агентів у середовищі, в якому вони знаходяться, та використання доступних послуг і можливостей;

3) інфраструктури агентів – забезпечення правил обміну повідомленнями і знаннями між агентами для правильного їх розуміння агентами. Для цього агенти використовують спеціальні онтології (специфікації опису понять), протоколи (мови) зв’язку, інфраструктури зв’язків (канали), протоколи взаємодій.

Перед агентами в рамках МАС стоять завдання:

1. Пошук агентів для співпраці. При цьому використовуються механізми презентації, пошуку, управління і використання послуг і інформації, що надаються агентами.

2. Взаємодія агентів для розподілу інформації, знань та завдань з метою досягнення власних цілей.

Переваги використання мультиагентних систем:

1. Відмовостійкість – агентам властивий розподілений механізм, тому система, що складається з автономних агентів, не виходитиме з ладу, коли один або більше компонентів пошкоджений.

2. Модульне програмне забезпечення та масштабована архітектура – можливість приєднання агента до системи або виключення його з системи відповідно до поточних потреб і завдань системи.

3. Самоконфігурування – можливість автоматичного переналаштування системи у відповідь на збурення від оточення або переміщення інших агентів.

4. Зменшення витрат на програмне забезпечення - оскільки воно стає більш модульним, час його розробки та складність зменшуються.

5. Зменшення витрат на апаратне забезпечення – використовуються більш дешеві технічні засоби.

6. Зменшення кількості операцій зв’язку – забезпечується передаванням іншим агентам тільки високорівневих часткових рішень.

7. Гнучкість системи – досягається динамічним об’єднанням агентів з різними можливостями для розв’язання поточних проблем.

Дата добавления: 2015-07-17