Звільнення від залежності і пригноблення: до типології націоналізму

ПЕТЕР АЛЬТЕР

Друкується за виданням: Alter P. Nationalismus. – Frankfurt am Main, 1985.

1) Грецька національна революція 1821-1829 pp. була підготовлена загальнонаціональним таємним товариством грецьких патріотів «Філікі Етерія» («Товариство друзів», 1814-1821). Повстання розпочалося у березні 1821 року (День незалежності Греції 25 березня). 22 січня 1822 року Національні збори проголосили незалежність Греції, а згодом був прийнятий Епідаврський органічний статут 1822 року. Влітку того ж року була роз­громлена тридцятитисячна турецька армія, яка увійшла в Морею (Пелопонес). Загострення революції викликало громадянські війни 1823-1824 і 1824-1825 pp. У 1827 році Національні збори обрали Іоаніса Каподістрію (1776-1831) Президентом Греції. Велика Британія, Франція і Росія виступили гарантами автономії країни на Лондонській конференції 1827 року. У жовтні 1827 року був розгромлений флот Османської імперії в Наваринській битві. Згідно з Адріанопольським мирним договором 1829 року Туреччина визнала автономію Греції. У 1830 році Греція стає незалежною державою і приймає своїм володарем баварського принца, сина Людвіґа І Баварського. Та у 1843 році греки повстали проти абсолютизму короля і домоглися утворення

Коментар

парламентського уряду і конституційного обмеження монархічної влади.

2) Під османським ігом Сербія перебувала від часів поразки на Косовому полі у 1389 році. Перше сербське повстання відбулося у 1804-1813 pp. і поклало початки відновлення сербської держави. Друге сербське повстання 1815 року створило базу для подальшої боротьби. У 1830-1833 pp. Сербія отримала статус автономного князівства, а рішенням Берлінського конгресу 1878 року – повну незалежність.

3) Численних прихильників грецького національного руху називали в Європі філеллінами (від грец. phileц – люблю та Hellenes – греки).

4) Гамбахське свято відбулося 27 травня 1832 року у Пфальці і було присвячене десятиріччю прийняття конституції Баварії.

5) Канаґавський договір, підписаний 31 березня 1854 року, був першим у серії японо-американських договорів, відомих як Ансейські. Договір передбачав відкриття в Японії двох портів для американської торгівлі і утворення американ­ського консульства.

6) Революція молодотурків 1908 року – революція в Туреччині, що відбувалася під керівництвом молодотурків (європейська назва членів турецької націоналістичної організації «Єдність і прогрес», заснованої 1889 року). Революція відбулася під впливом російської революції 1905-1907 pp. і була спрямована проти режиму Абдул-Гаміда II. В результаті революції в липні 1908 року була проголошена конституційна монархія. Після спроби реставрації свого режиму (квітень 1909 року) Абдул-Гамід II був повалений, а молодотурки прийшли до влади.

7) Йдеться про т. зв. Кемалістську революцію 1918-1923pp., в результаті якої були ліквідовані Султанат (1922) і Халіфат (1924), Туреччина проголошена республікою (1923).

8) Німецька імперія (1871-1918) була проголошена 18 лютого 1871 року після завершення франко-пруської війни 1870-1871 pp.

9) Англо-бурська війна 1898-1901 pp. – одна з перших колоніальних війн Великої Британії проти бурської республіки Південної Африки – Оранжевої вільної держави та Трансваалю, які в результаті війни були перетворені на англійські колонії.

10) Лондонська угода 1915 року – таємний договір між Великою Британією, Росією та Францією, з одного боку, та Італією – з другого, який передбачав входження Італії у Першу світову війну на боці Антанти в обмін на низку територій в Адріатичному та Егейському морях.

11) Справа Дрейфуса – відома справа у французькій політиці кінця XIX -початку XX ст., навколо якої відбувалася кристалізація позицій більшості французької інтеліґенції та політичної еліти. Альфред Дрейфус був офіцером єврейського походження, якого військовий трибунал засудив на основі фальши­вих документів і з явною схильністю до антисемітизму. Справа Дрейфуса відігра­ла роль своєрідного каталізатора для поширення та зміцнення праворади-кальних сил у Франції.

Коментар

Типи націоналізму ЛІЯ ҐРІНФЕЛД

Друкується за виданням: Greenfeld L. Nationalism. Five Roads to Modernity. – Harvard University Press, 1992.

1) Ресантимент – заздрісна ненависть, джерелом якої є перевага іншого і нездатність у рівнятися з ним і перевершити його.

Про «хороші» та «погані» націоналізми БОГДАН СТЕФАНЕСКУ Друкується за виданням: Стефанеску Б. Про «хороші» та «погані» націоналізми/ЛСритика. – 1999. – Ч. 9.

Дата добавления: 2015-07-17