Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пізнавальні процеси особистості. погіршується якість, виникають помилки при відтворенні або взагалі відтворення стає

Читайте также:
  1. Адіабатичні процеси в атмосфері
  2. Анодні процеси.
  3. Біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів
  4. Вимоги до особистості педагога у системі виховання М.Монтессорі
  5. Вольова діяльність особистості
  6. Вступ. Державотворчі процеси в епоху раннього середньовіччя. Формування Руської держави у IX - першій половині XI ст.
  7. Етнокультурні процеси в Україні ХІV-ХV ст. на шляху формування українського етносу.

 


погіршується якість, виникають помилки при відтворенні або взагалі відтворення стає неможливими і, нарешті, неможливе впізнавання. Останнє характеризує найбільшу ступінь забування.

Забування може бути тривалим і тимчасовим, але ніколи не бу­ває абсолютним. Як доведено ще дослідами /. Павлова, в людини не настає абсолютного згасання слідів, а значить і не настає абсо­лютного забування. Так, відомі факти гіпнотичного навіювання людині стану давно минулих літ. Наприклад, дорослій людині навіювали, що вона — 5-річна дитина. Загіпнотизований починав поводити себе відповідно до 5-річного віку, причому чітко згадува­лись усі ньюанси поведінки. Несвідому сферу пам'яті використо­вують у гіпнопедії — навчанні під час сну чи гіпнозу. Особливо популярною є думка, що уві сні можна вивчити іноземну мову. Однак, при такому втручанні порушується ціла система пам'яті і несвідомої сфери людини, що може бути небезпечним для фізич­ного та психічного здоров'я людини.

Тривале забування виникає тоді, коли набуті людиною знання не використовуються у наступній ЇЇ роботі. Тимчасове забування пов'язане з інтерференцією (від лат. inter — поміж; ferentis — той, що несе), а саме взаємодією двох чи більше процесів, при якій одна інформація змішується з іншою.

Розрізняють два види інтерференції: проактивну і ретроактив­ну. Проактивна інтерференція (від лат. pro — перед) — це по­гіршення запам'ятовування і відтворення матеріалу під впливом діяльності, яка передує заучуванню. Наприклад, якщо безпосеред­ньо перед заучуванням теми «Будова мозку» студент інтенсивно готовився до контрольної роботи з інформатики, його знання з анатомії мозку навряд чи будуть задовільними. Дія проактивної інтерференції зростає за таких умов: при зростанні ступеню заучу-ваності попереднього матеріалу; при збільшенні його обсягу; при умові, якщо попередній і наступний матеріали подібні.

Ретроактивна інтерференція (від лат. retro — назад) — це погіршення запам'ятовування і відтворення матеріалу під впли­вом діяльності, яка відбувається після заучування. Наприклад, відразу після вивчення закону Ейнштейна студент, не роблячи пе­рерви, береться за біохімію. У такому разі швидше за все його знання з атомної фізики будуть незадовільними. Дія ретроактив-


ної інтерференції тим сильніша, чим подібніші два суміжні завдан­ня; чим менше за обсягом перше завдання і чим гірше його за­своїли. Найменше матеріалу забувається за умови, якщо інтервал після заучування заповнений сном.

На забування впливають наступні умови:

Надмірно сильний подразник. Подразник, сила якого переходить межі, біологічно допустимі організмом, викликає посилене забу­вання матеріалу.

Характер діяльності, яка безпосередньо передувала запам'ято­вуванню або відбувалась безпосередньо після запам'ятовування (див. проактивна та ретроактивна інтерференція).

Значущість матеріалу. Чим менш значущим є матеріал для досягнення життєвих цілей, тим швидше він забувається.

Мотивація діяльності. Надто сильна мотивація пригадати ма­теріал викликає його гальмування.

Установки людини. Якщо матеріал, що згадується, суперечить основним установкам людини, вона його швидше забуває.

Зміст матеріалу. Матеріал, пов'язаний своїм змістом з потреба­ми людини, забувається повільніше.

Обсяг матеріалу. Відсоток забутого матеріалу після певного відрізку часу після заучування знаходиться в прямо пропорційно­му відношенні до його обсягу: чим більший обсяг, тим більше за­бувається. У зв'язку з цим дуже важливо не запам'ятовувати відра­зу великий обсяг матеріалу.

Усвідомлення матеріалу. Краще усвідомлений матеріал забу­вається повільніше.

Включення в практичну діяльність. Чим рідше матеріал вклю­чається в практичну діяльність, тим швидше він забувається.

Час, який минув після заучування матеріалу. Залежність між кількістю збереженої у довготривалій пам'яті інформації та часом, який минув після її заучування, була експериментально встанов­лена у 1885 p., німецьким психологом Г. Еббінгаузом при заучу­ванні безглуздих складів (див. рис. 22).


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості | Список літератури | Пізнавальні процеси особистості | Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу | Пізнавальні процеси особистості | Класифікація за характером психічної активності | Пізнавальні процеси особистості | Пізнавальні процеси особистості |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Відтоврення| Пізнавальні процеси особистості

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)