Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Екстероцептивні відчуття

Читайте также:
  1. Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.
  2. Пропріоцептивні відчуття

Якщо подразники надходять із зовнішнього світу, і рецептори також знаходяться назовні організму, то такі відчуття називають екстероцептивними (від лат. exterior — зовнішній). Вони забезпе­чують орієнтацію у зовнішньому середовищі, а також створюють основу свідомої поведінки людини. їх поділяють на специфічні та неспецифічні відчуття.

Специфічні відчуття виникають у результаті дії адекватного подразника. Вони можуть бути мономодальними — такими, що ви­никають унаслідок дії одного адекватного подразника; і інтермо-дальними — такими, що виникають унаслідок взаємодії кількох відчуттів. Мономодальні відчуття є дуже різні: дистантні — відчут­тя виникають у результаті дії подразника на рецептори з певної відстані, наприклад, зорові, слухові, нюхові тощо; контактні — відчуття виникають лише в результаті безпосереднього контакту подразника з рецептором, наприклад, смакові, тактильні, больові тощо. Прикладом інтермодальних відчуттів є вібраційні відчуття (взаємодіють слухові, тактильні та кінестетичні відчуття), доти­кові відчуття (взаємодіють тактильні та кінестетичні відчуття) то­що. До інтермодальних відчуттів відносять також відчуття деяких різких запахів чи смаків, понадсильного звуку чи світла. Такі под­разники викликають змішані відчуття між нюхом (смаком, слу­хом, світлом) та болем.

Неспецифічні відчуття виникають у результаті дії неадекват­ного подразника. Прикладом неспецифічних відчуттів може бути шкірно-оптична чутливість (або фоточутливість шкіри) — здатність відчувати кольорові відтінки кінчиками пальців чи шкірою тіла. Дослідження, проведені у 70-х роках XX ст., показа-


ли, що «шкірний зір» може виявлятися у трьох формах: кон­тактній, дистантній і проникаючій. Виявлено також, що така чут­ливість частіше притаманна художньо обдарованим людям, дітям, селянам, а також особам зі слабким типом нервової системи. До не­специфічних відчуттів належать також «відчуття відстані» (або «шосте відчуття») незрячих, яке дає їм змогу на відстані відчути бар'єр. Є підстава думати, що основою цього є або відчуття тепло­вих хвиль шкірою обличчя, або відображення звукових хвиль від бар'єру. Проявом неспецифічних відчуттів є також здатність «чу­ти» музику та співи руками або ногами за допомогою вібрацій підлоги чи музичного інструмента. Таку здатність мала /. О. Скоро-ходова, сліпоглуха жінка. Вібрації звуку передаються через інстру­мент, на якому лежить рука людини. Аналогічно вібрації можуть передаватись через підлогу, на якій стоїть глуха людина.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 144 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні | Особистість у соціальному оточенні |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пізнавальні процеси особистості| Пропріоцептивні відчуття

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)