Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Білет №10

Читайте также:
  1. Білет 1
  2. Білет 11
  3. Білет 12
  4. Білет 13
  5. Білет 14
  6. Білет 15
  7. Білет 16

1.Шкіра - величезне рецепторне поле, за допомогою якого здійснюється зв'язок організму з навколишнім середовищем[2] Іннервація шкіри здійснюється як гілками цереброспінальних нервів, так і нервами вегетативної нервової системи. Нерви вегетативної нервової системи іннервують в шкірі судини, гладеньку мускулатуру і потові залози[3] До соматичної нервової системи належать чутливі нерви (утворюють численні чутливі закінчення).

Чутливі нервові закінчення (умовно) можна розділити на[3]:

2. Колірний зір, кольоровий зір, цветовоспріятіє, здатність ока людини і багатьох видів тварин з денною активністю розрізняти кольори, тобто відчувати відмінності в спектральному складі видимих випромінювань і в забарвленні предметів. Видима частина спектру включає випромінювання з різною довжиною хвилі, що сприймаються оком у вигляді різних кольорів. Ц. з. обумовлено спільною роботою декількох світлоприймачів, тобто фоторецепторів сітківки різних типів, що відрізняються спектральною чутливістю. Фоторецептори перетворять енергію випромінювання у фізіологічне збудження, яке сприймається нервовою системою як різні кольори, т.к. ізлученія збуджують приймачі в неоднаковій мірі. Спектральна чутливість фоторецепторів різного типа різна і визначається спектром поглинання зорових пігментів. Кожен світлоприймач окремо не здатний розрізняти кольору: всі випромінювання для нього відрізняються лише одним параметром — видимою яскравістю, або светлотой, т.к. свет будь-якого спектрального складу надає якісно однакову фізіологічну дію на кожен з фотопігментів. У зв'язку з цим будь-які випромінювання при певному співвідношенні їх інтенсивностей можуть бути повністю невиразні один від одного одним приймачем. Розвиток зорового аналізатора розпочинається на третьому тижні ембріонального розвитку і до моменту народження дитини зоровий аналізатор в основному морфологічно сформований. Проте вдосконалення його структури відбувається і після народження, і завершується в шкільні роки. У новонароджених дітей форма ока більш куляста, діаметр очного яблука становить 16мм. Найінтенсивніше очне яблуко росте до 5 років, менш інтенсивно до 12 років. Діаметр у дорослих людей становить 24мм. У дітей склера тонша і еластичніша, рогівка відносно товста. Це сприяє легкій деформації ока. У новонароджених дітей і дітей дошкільного віку кришталик більш опуклої форми і більш еластичний, війчасте тіло слабко розвинуте. У новонароджених очі, як правило, далекозорі. Зустрічається порушення прозорості кришталика - катаракта.

3.Фізіологічна сутність загартовування полягає в повторному впливі на організм охолодження, високої чи температури почергових температурних впливів, а також дії сонячного чи світла штучного ультрафіолетового випромінювання. Процедури, що гартують, варто розглядати як один з ефективних способів акліматизації стосовно постійно змінюються метеорологічним умовам зовнішнього середовища. Цей процес повинний бути, власне кажучи, невід'ємним атрибутом діяльності будь-якої людини, його перманентною основою.

Загартовування за допомогою повітряних ванн варто починати при температурі 15-20°С и тривалості не більш 20-30 хвилин. Після порівняно довгого часу, коли організм звикне до прохолодного повітря, переходять до загартовування при температурі 5-10°С в плин 15-20 хвилин. Тут можна зупинитися, тому що при цьому досягається максимальний оздоровлюючий ефект. Однак деякі люди використовують повітряні процедури при температурі повітря нижче 0°С и тривалості впливу 5-10 хвилин, сполучаючи їх з енергійними рухами. Треба сказати, що використання фізичних вправ при прохолодних і холодних повітряних процедурах зовсім обов'язково, тому що це виключає переохолодження організму. Після закінчення процедури рекомендується розтерти тіло махровим рушником і прийняти теплий душ.

Самий сприятливий час для прийому повітряних ванн - це ранковий годинник, у момент проведення зарядки. Можна приймати повітряні процедури й у вечірній час, обов'язково через 1 -1,5 години після прийому їжі.


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Гігієна шкіри | Загальна характеристика структури і функції клітин. | Білет №3 | Білет №4 | Механізм вдиху і видиху, нервово – гуморальна регуляція дихання | Білет №11 | Білет №12 | Білет 14 | Вікові особливості швидкості, точності виконання рухів | Білет №17 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Білет 7| Білет № 9

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)