Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фізичний розвиток дітей та підлітків

Читайте также:
  1. Апарату дітей
  2. Будова, функції і розвиток спинного мозку.
  3. Визначення готовності дітей до навчання у школі
  4. Виникнення та розвиток критичної(радикальної) кримінології
  5. Вікові рівні музичного розвитку дітей
  6. Внутрішньополітичний розвиток у Франції в 1870-х рр.
  7. Внутрішньополітичний розвиток у Франції наприкінці XIX - початку XX ст.

Фізичний розвиток дітей є одним із найважливіших показників їхнього здоров'я. Він означає сукупність мор­фологічних та функціональних властивостей організму із процесі його росту та розвитку. Фізичний розвиток ор­ганізму відбувається за біологічними законами та відби­ває загальні закономірності росту та розвитку. Інтенсив­ність змін його показників залежить від віку: вона тим вища, чим менший вік дитини. Спостерігається нерівно­мірність розвитку протягом всього періоду росту. Показ­ники фізичного розвитку залежать від статі.

Таблиця 41. Визначення

віку дитини

 

Місяць Місяць
народження I | п ш IV
Січень   + 1 +2 +3
Лютий     + 1 +2
Березень —2 —1   + 1
Квітень —3 —2 —1  
Травень —4 —3 —2 —1
Червень —5 —4 —3 —2
Липень —6 —5 —4 —3
Серпень —7 —6 —5 —4
Вересень —8 —7 —6 —5
Жовтень —9 —8 —7 —6
Листопад —10 __9 —8 —7
Грудень —11 —10 —9 —8

обстеження

 

V V! | VII ■ VIII | їх 1 X XI 1 XII
+4 +5 +6 +7 +8 +9 + 10 + 11
+4 +5 +6 +7 +8 +9 + 10
+2 +3 +4 +5 +6 +7 +8 +9
+ 1 +2 +4 +5 +6 +7 +8
  + 1 +2 +3 +4 -1-5 +6 +7
— 1   + 1 +2 +3 +4 +5 +6
—2 —1   +2 +3 +4 +5
—3 —2 —1   + 1 +2 +3 +4
—4 —3 . —2 —1   :+» +2 +3
—5 _4 —3 —2 —1   +2
—6 —5 —4 —3 —2 —1   + 1
_7 —6 —5 _4 —3 —2 —1  

 

Примітка. Для того щоб вирахувати вік дитини, необхідно від року обстеження відняти рік її народження, потім додати до цієї різниці число місяців із знаком «+» і відняти — із знаком «—».

 

Для оцінки фізичного розвитку дитини необхідно точ­но визначити її вік, що здійснюють, співставляючи дату народження з датою обстеження (табл. 41). Наприклад, до 3-річних відносять дітей віком від 2 років 9 міс до З років 2 міс 29 днів, до дітей віком 3,5 року — від 3 ро­ків 3 міс до 3 років 8 міс 29 днів і т. ін.

Антропометричне обстеження та визначення описових ознак необхідно проводити за загальноприйнятою уніфі­кованою методикою, на оголених дітях, в першу полови­ну дня.

Вимірювання довжини тіла. У дітей віком до 2 років довжину тіла вимірюють дерев'яним горизонтальним ростоміром у положенні дитини лежачи. Її кладуть на спину таким чином, щоб голова щільно торкалася верти­кальної нерухомої дошки ростоміра. Ноги дитини слід випрямити, легко натиснувши лівою рукою на її коліна; правою рукою підводять планшетку ростоміра до п'яток дитини, згинаючи її стопи під прямим кутом. Відлік ве­дуть по шкалі ростоміра з точністю до 0,5 см. Вимірю­ючи ріст дітей, старших ніж 2 роки, використовують де­рев'яний вертикальний ростомір. Дитина стає спиною до його вертикальної планки, торкаючись її п'ятками, сідницями та лопатками. Під час вимірювання горизонтальну планку ростоміра опускають доти, поки вона не торкне­ться маківки голови. Точність вимірювання становить ±0,5 см.

Масу тіла дітей раннього віку визначають, зважуючи дитину на чашкових вагах (з точністю до 10 г). Дітей, старших від 2 років, зважують на важельних вагах (з точністю до 50 г). При цьому дитина повинна стати на середину ваг. Перед початком обстеження перевіряють справність ваг.

Окружність грудної клітки вимірюють за допомогою сантиметрової стрічки, яку накладають під нижніми кра­ями лопаток, спереду — на рівні четвертого міжребер'я. Точність вимірювання — до 0,5 см.

Зміна молочних зубів постійними характеризує біоло­гічний розвиток дітей віком від 6 до 13 років. Терміни прорізування різних категорій зубів відповідають кон­кретному паспортному віку. Спостерігається певна послі­довність прорізування. Відхилення термінів прорізуван­ня, порушення його послідовності свідчать про відхилен­ня в розвитку не тільки зубо-щелепної системи, а й ор­ганізму в цілому.

Ступінь статевого дозрівання. Розвиток вторинних статевих ознак відповідає певному паспортному віку і відбувається в певній послідовності, порушення якої мо­же свідчити про відхилення розвитку дитини від норми. Поява вторинних статевих ознак у хлопчиків спостеріга­ється в 10—11 років. Статеве дозрівання починається з пубертатної ломки голосу — мутації (Y), яка в більшості хлопчиків відбувається в 11—12 років. В 12—13 років розпочинається збільшення щитовидного хряща гортані та пахвове оволосіння (Ах), в 14—15 років — оволосіння обличчя (F).

Статеве дозрівання дівчаток розпочинається раніше, ніж хлопчиків, в 9—10 років. Першими починають роз­виватися молочні залози, і в 11 років у більшості дівча­ток спостерігається І або II стадія розвитку молочних за­лоз (Ма). Потім в 11—12 років відбувається оволосіння лобка (Р), пізніше — оволосіння пахвових ямок (Ах). Провідним критерієм статевого дозрівання дівчаток є вік появи першої менструації (менархе).

Рівень статевого дозрівання позначають формулою, в якій фіксують стадії вираженості вторинних статевих ознак в балах.

Оцінка постави. Обстеження дитини зводиться до ог­ляду дитини та одночасної відповіді «так» чи «ні» на кожен з 10 пунктів тестової карти:

1. Явне пошкодження органів руху, викликане приро­дженими вадами, травмою, хворобою.

2. Голова, шия відхилені від середньої лінії, плечі, лопатки, стегна несиметричні.

3. Грудна клітка «швеця», «куряча», деформована.

4. Надмірне збільшення або зменшення фізіологічної кривизни хребта: шийного лордозу, грудного кіфозу, по­перекового лордозу.

5. Надмірне відставання лопаток.

6. Надмірне випинання живота.

7. О- або Х-подібні нижні кінцівки.

8. Нерівність трикутників талії.

9. Вальгусне положення однієї або обох п'яток (вісь п'ятки відхилена назовні) під час стояння.

10. Явні відхилення під час ходьби: накульгування, «качина» хода тощо.

Оцінку постави здійснюють за такими градаціями:

1. Нормальна для даного віку — всі відповіді нега­тивні.

2. Деякі відхилення — одна або декілька позитивних відповідей на запитання 3—7. За дітьми необхідний на­гляд медичного персоналу.

3. Значне порушення — одна або декілька позитивних відповідей на запитання 1, 2, 8, 9, 10. Дітей обов'язково треба направити на консультацію до ортопеда.

Тест для встановлення сколіозу. Основний спосіб ви­явлення сколіозу — огляд дитини із згинанням хребта та нахилом тулуба вперед. Нахил тулуба здійснюють по­вільно, при цьому руки вільно звисають вниз, ноги ви­прямлені. За наявності сколіозу спостерігаються асимет­ричне реберне вибухання в грудному відділі і м'язовий валик — в поперековому.

Істинним сколіоз вважають лише тоді, коли він су­проводжується торсією, тобто поворотом хребта відносно власної осі, при цьому остисті відростки хребта відхиля­ються в той чи інший бік від серединної площини, утво­рюючи випуклість, яку видно під час нахилу тулуба.

Для більш точного встановлення торсії хребта огляд необхідно проводити спереду та ззаду. При огляді ззаду, нахиляючи тулуб дитини від себе, можна виявити торсію грудопоперекового та поперекового відділів. При огляді спереду, нахиляючи тулуб дитини до себе, можна вия­вити торсію верхньогрудного та грудного відділів.

Виявлення плоскостопості. Відбиток ступні одержу­ють за допомогою плантографа, який складається із де­рев'яної рамки висотою 2 см і площею 40X40 см, на яку натягнуте полотно, а поверх нього — поліетиленова плів­ка. Полотно знизу змочують чорнилом для авторучки, розведеним наполовину водою. На підлогу під полотно плантографа кладуть аркуш чистого паперу.

Щоб одержати відбиток ступні — плантограму, дити­на повинна поставити одну або обидві ступні на поліети­ленову плівку плантографа, при цьому пофарбована тка­нина прогинається і на папері залишається відбиток ступні. Оцінка плантограми проводиться на основі роз­ташування двох ліній, проведених на відбиткові. Перша лінія з'єднує середину п'ятки із другим міжпальцевим проміжком, друга, проведена із тієї ж точки, проходить до середини основи великого пальця. Якщо контур від­битка ступні в серединній частині не перекриває лінії,— ступня нормальна. Якщо перша лінія всередині контура сплощена і обидві лінії розташовані всередині контура відбитка ступні, то вона плоска. Діти із сплощеною та плоскою ступнею, так само як і з порушенням постави, повинні бути направлені до ортопеда.

Визначення рівня біологічного розвитку («біологічно­го віку») дітей. Біологічний вік свідчить про ступінь до­зрівання різних органів та систем організму в процесі його онтогенетичного розвитку. За ступенем біологічного дозрівання дітей одного паспортного віку можна розділи­ти на 3 групи: діти, в яких біологічний вік менший, ніж паспортний; біологічний вік відповідає паспортному; бі­ологічний вік випереджає паспортний.

Найточнішою характеристикою біологічного віку є ступінь диференціювання кістяка («кістковий вік»). Про­те використання цієї методики обмежене через небезпе­ку надмірних рентгенологічних обстежень.

 

Біологічний вік встановлюють за допомогою визначен­ня довжини тіла, щорічних приростів довжини тіла та зміни молочних зубів постійними. З 11 років у хлопчи­ків, а з 10 —у дівчаток найважливішим критерієм мор­фологічного дозрівання стає ступінь вираженості вторин­них статевих ознак. Для визначення біологічного віку оцінюють кожний із критеріїв, а потім, сумуючи резуль­тати, відносять дитину до однієї із зазначених груп.

Після визначення біологічного віку необхідно оціни­ти морфофункціональний стан організму дитини. Для цього передусім визначають відповідність довжини тіла дитини віковим стандартам, тобто співставляють довжи­ну тіла дитини із середніми величинами. Середні величи­ни (М) одержують внаслідок варіаційно-статистичної обробки антропометричних матеріалів. Одержані дані зводять у таблиці, які називаються стандартно-сигмальними. Для оцінки довжини тіла дитини необхідно визна­чити характер та ступінь її відхилення від середньої ве­личини. Характер індивідуального відхилення будь-якого показника визначається співставленням його із серед­ньою величиною показника, тобто шляхом віднімання йо­го від середньої, величини показника. Для оцінки ступе­ня відхилення знайдене індивідуальне відхилення даного показника σ (більше або менше ніж М) виражається в частках а. Для цього одержану різницю з врахуванням знаку ± ділять на σ. Оцінку здійснюють, залежно від мети, по 3- або 5-бальній шкалі (табл. 42).

 

Таблиця 42. Визначення фізичного розвитку дітей

 

Оцінка Оціночна шкала
3 - бальна 5 - бальна

Дуже високий - -

Високий - Більше ніж М+2, 1σ

Вищий від середнього Більше ніж М+1, 1σ Від М+1, 1σ до М+2,0σ

Середній М±1σ М±1σ

Нижчий від середнього Менше ніж М-1, 1σ Від М-1, 1σ до М-2,0σ

Низький - Менше ніж М-2, 1σ

Дуже низький - -

 

Примітка: М – середня арифметична величина показників: σ – середнє квадратичне відхилення показників від М.

 


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 154 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Статья 9. Полномочия органов местного самоуправления городских округов и муниципальных районов в области экологической экспертизы | Статья 10. Государственная экологическая экспертиза | Статья 12. Объекты государственной экологической экспертизы регионального уровня | Статья 13. Специально уполномоченные государственные органы в области экологической экспертизы | Статья 16. Эксперт государственной экологической экспертизы | Статья 17. Руководитель экспертной комиссии государственной экологической экспертизы | Статья 24. Отказ в государственной регистрации заявления о проведении общественной экологической экспертизы | ГЛАВА VI. ФИНАНСИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ | Статья 31. Уголовная ответственность |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ| Действие шума на организм

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)