Експертиза волокон, волокнистих матеріалів та виробів з них

Текстильні волокна йходять до складу предметів щоденного використання: одягу, галантерейних виробів, килимових покрит­тів, оббивних матеріалі^ тощо. Вироби з волокнистих матеріалів широко розповсюджені і у техніці.

Волокна поділяються на натуральні та хімічні. Натуральні во­локна, в свою чергу, поділяються на целюлозні (бавовна, луб'яні) та білкові (вовна, шовк), хімічні — на штучні (віскоза, полінозні, ацетатні) та синтетичні (поліакрилонітрильні, поліамідні, полі-ефірні, поліолефінові, модакрильні). У техніці використовують мінеральні волокна (скловолокно, металічні та азбестові).

При розслідуванні кримінальних справ різних категорій об'єк­ти волокнистої природи становлять істотну частину матеріальної обстановки події злочину. Так, при розслідуванні кримінальних справ про зґвалтування, вбивства, автонаїзди, крадіжки важли­ве значення має дослідження мікрослідів — нашарувань тек­стильних волокон, які залишаються на різних предметах — еле­ментах обстановки розслідуваного злочину. Нерідко на місці по­дії залишаються частини одягу (шматки тканини, ґудзики з за­лишками ниток) або окремі предмети (рукавички, шнури, мотуз­ки тощо). Задача судового доказування в таких випадках полягає в ідентифікації конкретного предмета одягу за відділеним від нього фрагментом через встановлення належності частини єди-ному цілому (наприклад, ґудзика — сорочці, частини швейного виробу — конкретному предмету одягу тощо).

Волокнисті матеріали у вигляді вати, клоччя, різних очосів ви­користовуються злочинцями як засоби підпалу, і тому їх залишки іноді знаходять на місці злочину; у цих випадках вони звичайно підлягають порівняльному дослідженню зі зразками, відібраними у підозрюваних.

Нитки використовуються злочинцями для зашивання розкри­тих ними з метою розкрадання упакованих цінностей. У таких випадках нитки підлягають порівняльному дослідженню з нитка­ми, відібраними у підозрюваного.

Іноді злочинець з метою приховання слідів злочину спалює во­локнисті матеріали або вироби з них (предмети одягу, простирад­ла, мішки, мотузки тощо). Завданням експертизи є встановлення за цими залишками первинного вигляду матеріалу або виробу.

Конкретний виріб з волокнистих мйтгріпліп мій рил гпгцифім ник ouiuk ггхііолої Ічні «мішки («труніурі» пишніш. Ірикпімжу,

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

ниток, мотузок, пряжі), волокнистий склад, наявність барвників. Експертиза передбачає їх послідовне дослідження.

Волокна нерідко набувають нових ознак, специфічних для способу їх відділення від виробу (розріз, розрив, роздроблення тощо) при вчиненні злочину. Такі ознаки тією чи іншою мірою відображаються у зовнішній будові, внутрішній структурі, хіміч­ному складі, оптичних і фізико-хімічних властивостях одиничних волокон.

Рис. 59. Волокнисті матеріали: 1. Загальний вигляд нитки — збільшення 10^х.

2. Кінці волокон нитки в місці обриву — збільшення 25^х.

3. Пошкодження поліефірного волокна нитки — збільшення 1250^х.

4. Пошкодження віскозного волокна — збільшення 650^х.

Значна частина правопорушень (зґвалтування, вбивства, на­несення тілесних ушкоджень) відбуваються в обстановці актив­ної взаємодії суб'єкта злочину та інших осіб з предметами речової обстановки події злочину. В результаті цього на знаряддях злочи­ну, предметах злочинного зазіхання, на одязі, тілах правопоруш­ника і потерпілого, а також на інших об'єктах, які мають зв'язок з подією злочину, залишаються різноманітні не видимі оком мікро­частинки — одиничні волокна-нашарування.

Одиничні текстильні волокна найчастіше залишаються на одя­зі, взутті, тілі людини при їх контакті з виробами з волокнистих матеріалів; на оббивці меблів і сидіннях автотранспортних засо­бів; на ділянках підходу до місця злочину чи відходу з нього; у місцях проникнення злочинця через перешкоди (на краях злама­них перегородок, на торцях перепиляних решіток, на уламках скла розбитих вікон, вітрин, на виступаючих поверхнях речової обстановки, на корі і гілках дерев); на транспортних засобах при дорожньо-транспортних пригодах; на знаряддях злочину; на предметах злочинного зазіхання (волокна від матеріалів, які ви­користовувались для упаковки і переміщення).

Експертизу волокон умовно можна поділити на дослідження:

— мікрооб'єктів (волокон-нашарувань);

— макрооб'єктів (шматочків тканин, трикотажу, ниток, моту­
зок, клоччя тощо);

— обгорілих часточок волокнистих виробів.

Кожний з цих видів має специфіку і дозволяє вирішувати своє коло питань.

При дослідженні волокон-нашарувань вирішуються класифі­каційні (встановлення природи і виду волокон) та ідентифікацій­ні задачі (встановлення родової чи групової належності та інди­відуальної ідентичності). Визначення загальної групової належ­ності проводиться стосовно певної множини об'єктів конкрет­ного роду, якщо виявлені ознаки характеризують загальні умови виготовлення (однакову марку барвників, наявність технологіч­ного браку тощо), зберігання та експлуатації. Як правило, по оди­ничних волокнах неможливо вирішити питання про індивідуаль­ну тотожність конкретного виробу, тому що вони не містять ін­формації про виріб; це вдається лише зрідка, коли, крім родових та групових, виявлені ознаки, які відображають обставини зло­чину, і їх сукупність є практично неповторною.

Типові питання, що вирішуються даною експертизою:

1) Чи є частинки, вилучені при огляді місця події, текстильни­
ми волокнами?

2) Чи є на одязі потерпілого волокна-нашарування загальної
родової (групової) належності з волокнами, які входять до складу
предметів одягу обвинуваченого?

3) Чи є на предметах одягу обвинуваченого волокна-нашару­
вання загальної родової (групової) належності з волокнами, які
входять до складу предметів одягу потерпілого?

4) Чи є на зрізах нігтів даної особи мікрочастинки волокон? Як-

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

що так, чи мають вони загальну родову (групову) належність з во­локнами, які входять до складу одягу обвинуваченого?

5) Чи є на знарядді злочину волокна-нашарування загальної
родової (групової) належності з волокнами, які входять до складу
одягу потерпілого?

6) Які характерні ознаки текстильного матеріалу мають волок­
на, вилучені при огляді місця події (одягу, тіла потерпілого), і від
якого виробу вони відділилися? Чи придатні вони для іденти­
фікації виробу?

7) Чи є на тілі чи одязі потерпілого (підозрюваного) і на оббивці
меблів, сидінні автомобіля волокна, які могли б відокремитись
при контакті цих предметів?

8) Яким і чи однаковим способом відокремлені волокна, вилу­
чені при огляді місця події, і які при цьому пошкодження могли
бути завдані виробу?

При вирішенні питання про виявлення на предметах-носіях мікрочастинок волокон від конкретних предметів досліджен­ня повинно проводитись з урахуванням попереднього вивчення складу матеріалів, які утворюють ці предмети, та нашарувань сторонніх матеріалів будь-якої природи на їх поверхні, оскільки останні часто входять до структури елемента речової обстановки. Водночас вирішується питання про природу і родову належність виявлених мікрочастинок-нашарувань.

Дослідження макрооб'єктів найчастіше бувають предметом ком­плексної — трасологічної та хімічної експертизи. При цьому вирі­шуються такі ідентифікаційні питання:

1) Чи є шматочок тканини, вилучений при огляді місця події, частиною даного предмета одягу?

2} Чи належить пояс, знайдений на місці події, плащу обвину­ваченого?

3) Чи становили раніше одне ціле шматок мотузки, вилучений
при огляді місця події, та шматок мотузки, вилучений у підозрю­
ваного?

4) Чи відірваний ґудзик, виявлений на місці події, від сорочки
потерпілого?

Інколи при дослідженні макрооб'єктів виникає необхідність у вирішенні діагностичних питань, наприклад: чи перефарбову­вався наданий на дослідження предмет одягу?

При дослідженні об'єктів, які були піддані термодеструкції, ви­рішується класифікаційні та ідентифікаційні питання:

1) Чи є у попелі, вилученому з місця події, частки предметів одягу або інших волокнистих матеріалів і яких саме?

2) Чи мають загальну родову (групову) належність обгорілі шмат­
ки мотузок, тканини тощо з відповідними матеріалами, вилучени­
ми у підозрюваного?

3) Чи є у згорілих залишках, вилучених з місця події, деструк-
товані (обвуглені) частки конкретного одягу або інших волокнис­
тих матеріалів?

Дослідження волокон, волокнистих матеріалів та обвуглених часток проводиться за спеціально розробленими методиками. Во­ни включають методи: оптичної мікроскопії, електронної мікро­скопії, мікрофотографії, хімічного мікроаналізу, вихідної тонко­шарової хроматографії, спектрофотометрії, атомного абсорбцій­ного аналізу (див. рис. 60 і 61).

Дата добавления: 2015-07-15