Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття суспільно-економічної формації та її структура

Читайте также:
  1. III. Структура процесса мышления.
  2. III. Структура Студенческого совета
  3. IV Структура действия
  4. IV. Структура ОСС університету та їх повноваження
  5. XIII. Структура РО
  6. А) Поняття про програмне забезпечення
  7. А. Види документів за особливостями носія інформації

Для історико-філософського вивчення процесу розвитку су­спільства К. Марксом була введена така важлива категорія, як су­спільно-економічна формація (СЕФ). Вона виражає тип суспільс­тва, що характеризується своїм способом виробництва і відповідь ними йому виробничими відносинами. Суспільству відомі такі типи формацій: первісний і рабовласницький лад, феодалізм, ка­піталізм, комунізм (перша стадія — соціалізм), постіндустріальні країни і посткомуністичний лад (головним чином для країн СНД). Основними структурними елементами СЕФ є базис та над­будова, а також надбазові та надбудовні елементи — нація, мова, культура, побут, сім'я та ін.

Базисом називається сукупність усіх виробничих відносин, що складаються в суспільстві. Можна дотримуватися й іншого ви­значення: базис є сукупність наявних у суспільстві економічних укладів. Надбудова — це відображення базисних відносин в ідеа­лізованій формі. Вона існує для захисту базису і складається з трьох елементів:

1) сукупності ідей, теорій;

2) наявності відповідних інститутів та організацій, які культи­вують ці ідеї, теорії (центральною серед них є держава);

3) наявності ідеологічної спрямованості — забезпечення функціонування панівного ладу. Між базисом і надбудовою існує ді­алектичний зв'язок, в якому провідне місце посідає базис.

 

Для правильного розуміння життєдіяльності суспільства вели­ке значення має його соціальна структура. Це сукупність соці­альних спільностей, класів, націй, соціальних груп, прошарків. тощо. Кожна з цих спільностей має свої об'єктивні й суб'єктивні чинники утворення та функціонування. Головним елементом со­ціальної структури є класи. Це найбільш масові й безпосередньо пов'язані з процесом виробництва групи людей, що різняться між собою:

1) за своїм місцем в історично означеній системі виробництва;

2) за відношенням до засобів виробництва (основний критерій);

3) за роллю в суспільній організації, а також методами і форма­ми розподілу національного продукту (визначення за В.І.Леніним).

 

Класи виникли на тому етапі розвитку суспільства, коли у ви­робництва з'явився додатковий продукт і можливість його від­чуження. Поява антагоністичних класів породила класову боро­тьбу, яка приводила до соціальних революцій. У філософії поряд з теорією класів і класової боротьби розробляється теорія стра­тифікації, тобто поділу суспільства на окремі соціальні групи (страти), і теорія формування середнього класу на основі демо­кратичної приватизації власності, яка повинна забезпечувати єд­ність та гармонію суспільних сил.

Важливим елементом соціальної структури є також нація. На­ція — це сукупність людей, яка історично склалася на основі певно­го етносу (етносів), має свою територію, мову, побут, традиції і зви­чаї, психічний склад І пов'язана сталими економічними зв'язками. Нація є основою державності. Боротьба за суверенітет, за встанов­лення своєї державності приводить до національно-визвольної боротьби. Існують дні тенденції у вирішенні національного питання — тенденція консолідації (об'єднання) націй І тенденція національного визначення. На даному етапі перемагає друга тенденція.

 

 


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Діалектичний та історичний матеріалізм | Проблема систематизації основних галузей філософії | Проблема систематизації законів і категорій філософії | Сутність, проблеми й основні форми буття | Основні форми існування матерії | Свідомість як відображення буття | Закони розвитку буття | Поняття істини, її види, шляхи досягнення | Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження | Філософська антропологія про людину |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Закони суспільства, їх характер і особливості| Рушійні сили й суб'єкти історичного процесу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)