Безпека виконуваних робіт суттєво залежить від дохідливості, швидкості та точності сприйняття

Таблиця 1.4. Основне змістове значення кольору безпеки та його контрастний колір

№ з/п	Колір безпеки	Основне змістове значення кольору безпеки	Контрастний колір
	Червоний	Заборона, безпосередня небезпека, пожежна техніка	Білий
	Жовтий	Попередження, можлива небезпека	Чорний
	Синій	Інформація, вказівні та приписувальні знаки	Білий
	Зелений	Безпека, евакуаційні знаки	Білий

№16

1.1. Молоко сільськогосподарських тварин - цінний харчовий продукт. Особливо широко використовується в харчуванні людей молоко корів, більш обмежено - молоко кіз, овець, кобил, верблюдиць, ослиць, буйволиць, самок зебу, яка, північного оленя. З молока сільськогосподарських тварин виробляють молочнокислі продукти, масло, морозиво. У молоко входять: вода, білки, жир, молочний цукор (лактоза), мінеральні речовини (у т. ч. мікроелементи), вітаміни, ферменти, гормони, імунні тіла, гази, мікроорганізми, пігменти. Оптимальне поєднання цих компонентів в молоці робить його найменш замінимим харчовим продуктом, особливо для дітей, т. к. в ньому є більшість елементів, необхідних для нормального росту і розвитку організму. Білки молока складаються, головним чином, з казеїну, лактальбуміну і лактоглобулина. На властивості казеїну згортатися під дією ферментів грунтується виробництво сиру і сиру.

1.2. Знежирене молоко - знежирена частина молока, одержувана сепаруванням і містить не більше 0,05% жиру.

Вершки - жирова частина молока, одержувана сепаруванням.

Пастеризоване молоко - молоко, піддане термічній обробці при певних температурних режимах.

Нормалізоване молоко - пастеризоване молоко, доведене до необхідного вмісту жиру.

Відновлене молоко - пастеризоване молоко з необхідним вмістом жиру, що виробляється повністю або частково з молочних консервів.

Цілісне молоко - нормалізоване або відновлене молоко з встановленим вмістом жиру.

Молоко підвищеної жирності - нормалізоване молоко з вмістом жиру 4 і 6%, піддане гомогенізації.

Нежирне молоко - пастеризоване молоко, що виробляється зі знежиреного молока.

1.3. Молоко та вершки контролюють за органолептичними показниками: зовнішнім виглядом і консистенції, смаку і запаху, кольору. Найважливіші фізико-хімічні показники: масова частка жиру, кислотність, щільність, ступінь чистоти, темп...ература. За мікробіологічними показниками пастеризоване молоко поділяють на три групи: А, Б і пастеризоване у флягах і цистернах, загальна кількість бактерій в якому відповідно 50, 100 і 200 тис. в 1 см 3.

Гарантійний термін зберігання багатьох видів пастеризованого молока 36 год при температурі не вище 8 В° С.

Відбір проб, підготовку їх до аналізів і органолептическую оцінку при прийманні, зберіганні та реалізації в торговельній мережі проводять у відповідності зі стандартами.

Крім органолептичних та фізико-хімічних показників, що підтверджують якість і харчову цінність продукту, проводять експертизу молока і вершків за показниками безпеки: токсичні елементи (свинець, кадмій, мідь, цинк, ртуть, миш'як); мікотоксини (афлатоксин М,), антибіотики (тетрациклінової групи, пеніцилін, стрептоміцин); гормональні препарати; пестициди; радіонукліди (цезій-134, -137 і стронцій-90). Контролюють мікробіологічні показники: КМАФАнМ, БГКП, соматичні клітини; роблять проби на пероксидазу і фосфотазу.

2. Стимулювання збуту - це короткочасні міри, що заохочують покупку товару. У той час як реклама призводить доводи на користь покупки товару, стимулювання збуту пояснює, чому це потрібно зробити негайно. Існують три рівні стимулювання: стимулювання споживача, торгівлі і власного торгового персоналу.

Стимулювання споживача - це стимулювання збуту, націлене на заохочення покупки споживачем, містить у собі поширення безкоштовних зразків, купони, знижки, конкурси, премії та інше.

Є операції по стимулюванню збуту, що відносяться до твердого типу - істотне зниження цін, продаж додаткової кількості товару при незмінних цінах. Це ефективно, якщо мова йде про короткий відрізок часу, але дорого обходиться виробнику.

В даний час операції по стимулюванню збуту носять зазвичай більш м'який характер (ігри, конкурси покупців і інші). Вони більш ефективні в створенні позитивного іміджу товару.

Сполучення “твердих” і “м'яких” методів стимулювання збуту спонукує покупця до здійснення негайної покупки і якщо стимулювання відповідає чеканням покупця і погодиться зі специфікою товару, то воно вселяє споживачу симпатію й інтерес з меншими, у порівнянні з рекламою, витратами.

Цілі стимулювання збуту

Стимулювання продажів має багатоцільову спрямованість. Вибір цілі залежить від об'єкта майбутнього впливу.

Існує три типи цільових аудиторій:

1) Споживач: він, безумовно, має найбільшу значимість, і вся політика маркетингу зводиться до впливу саме на споживача. Широкий спектр прийомів стимулювання продажів був створений з єдиною метою - найефективнішим чином залучити споживача і задовольнити його запити. Споживачу відданий пріоритет, тому що всі інші об'єкти є лише посередниками і вплив на них виявляється для посилення впливу на споживача. Цілі стимулювання, зверненого до споживача, зводяться до наступного:

- збільшити число покупців;

- збільшити кількість товару, купленого тим самим покупцем.

2) Торговий персонал: здатність і уміння продавця продати товар не повинні бути залишені без уваги з боку виробника. В інтересах фірми стимулювати, заохочувати і нарощувати ці якості. Ціль стимулювання, зверненого до продавця, - перетворити байдужого до товару продавця в ентузіаста.

3) Торговий посередник: будучи природною ланкою між виробником і споживачем, він являє собою специфічний об'єкт стимулювання, що виконує в даному випадку регулюючі функції. При цьому цілі стимулювання можуть бути наступними:

· надати товару певний імідж, щоб зробити його легко пізнаваним;

· збільшити кількість товару, що надходить у торгову мережу;

· підвищити зацікавленість посередника в активному збуті тієї чи іншої марки.

3. Поняття витрат підприємства відрізняється в залежності від їх економічного значення. Чіткий розподіл витрат в залежності від їх ролі в процесі виробництва має важливе значення в процесі підприємницької діяльності. Відповідно до цього розподілу на всіх рівнях управління здійснюється групування витрат, формується собівартість продукції, визначаються джерела фінансування. За виробничим признаком витрати підприємства розподіляються на такі види:

витрати на виробництво та реалізацію продукції, що складають її собівартість. Це поточні витрати, що покриваються за рахунок виручки від реалізації продукції;

витрати на розширення та оновлення виробництва. Як правило, це одиничні великі капіталовкладення під нову або модернізовану продукцію. Витрати складаються з капітальних вкладень в основні фонди, приросту нормативу оборотних засобів, витрат на формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Ці витрати мають особливі джерела фінансування: амортизаційний фонд, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо;

витрати на соціокультурні, житлово-побутові та інші аналогічні потреби. Вони прямо не пов’язані з виробництвом та фінансуються зі спеціальних фондів, що формуються в основному із розподіленого прибутку.

4. Комп’ютерна мережа – це сукупність комп’ютерів, об’єднаних між собою засобами передачі даних.

За допомогою зв’язку один ПК дістає можливість доступу до ресурсів іншого, а саме: даних, периферійних пристроїв (принтера, модему, сканера тощо). Ця властивість називається прозорістю мережі.

У залежності від розташування комп’ютерів мережі поділяють на локальні та глобальні.

Глобальна мережа може включати інші мережі, локальні мережі, окремі віддалені комп’ютери. В свою чергу глобальні мережі можуть бути міськими, регіональними, національними чи транснаціональними (навести приклад регіональної мережі фірми Біттернет – Местная интрасеть). Елементи таких мереж можуть розташовуватися на значних відстанях один від одного.

Локальні мережі (локальні обчислювальні мережі – ЛОМ) об’єднують ПК, розташовані на відстані не більше кількох кілометрів. Їх з’єднують між собою за допомогою швидкісних ліній зв’язку і спільно використовують програмні та апаратні ресурси. Як правило, ЛОМ створюється в межах одної організації. Такі мережі інколи ще називають корпоративними системами.

№17

1. Мерчендайзинг - це сучасний інструмент маркетингу, що дозволяє компанії отримати перемогу. Аналіз отриманих статистичних даних показує залежність збільшення рівня продажів, в середньому, на 13% від ефективного і грамотного застосування стратегії мерчендайзинга. Успішна реалізація даної технології дозволяє значно підвищити прибутковість підприємства, не нарощуючи об`ємів продажу товарів. В умовах сучасної економічної ситуації будь-яка компанія,яка прагне успішно працювати на ринку споживчих товарів, повинна орієнтуватися не тільки на якість і актуальність продукції, що випускається, на своєчасну доставку її в торгові точки, але замислюватися про мерчендайзинг своєї продукції. Застосування мерчендайзинга має таке ж значення для успішного продажу розробка продукції, як створення бренду товару, проведення рекламних акцій різного роду. Дана маркетингова стратегія дозволяє ефективно просувати той або інший товар, марку, упаковку саме в торговому залі, де безпосередньо ухвалюється рішення про покупку.

Застосування мерчендайзинга необхідне вже при проектуванні магазина. Розробка концепції магазина, специфіки зонування дозволяє отримати прибуток і забезпечити товарообіг з кожного квадратного метра площі. Проте особливе значення має дана стратегія при розміщенні товару в торговому залі, демонстрації товару на полицях торгової точки і в процесі інформаційного просування і представлення просувних товарів.

Відомо, що залучення уваги покупця до певних марок і видів товару значно збільшує об`єм продажів. Покупець витрачає, в середньому, від 10 до 20 секунд на те, щоб вибрати потрібну марку з пропонованого асортименту. Важливо забезпечити зручне розташування товару в просторі магазина і на полицях і швидке знаходження необхідного товару покупцем. Ефективним інструментом мерчендайзинга є використання POS-матеріалів, які дозволяють здійснити інформаційне просування товару в місцях продажів. Вони розширюють знання покупця про продукт, указують на специфіку продукту у ряді аналогічних, допомагають зробити вибір у величезному різноманітті товарів. Таким чином, дія мерчендайзинга починається тоді, коли у поле зору покупця потрапляє магазин і закінчується тоді, коли покупець виходить з магазина з покупками.

2. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Дисциплінарна відповідальність. Полягає у накладанні на винного працівника дисциплінарного стягнення. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівника має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника, а також органи вищого рівня. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативи органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненої провини і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено провину, попередню роботу працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо після виявлення провини, але не пізніше одного місяця з цього дня, не враховуючи звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шістьох місяців з дня вчинення провини. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника, що завинив, письмового пояснення. Якщо працівник не надав такого пояснення у визначений термін, то дисциплінарне стягнення може бути накладене на основі наявних матеріалів. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

3. Фінанси виконують кілька важливих функцій у соціально-економічному розвитку країни. До них належать:

1) мобілізація ресурсів;

2) розподіл залучених ресурсів;

3) організація раціонального використання економічних ресурсів;

4) контроль за формуванням і використанням залучених ресурсів.

Мобілізація ресурсів полягає в тому, що за допомогою фінансових важелів суб'єкт діяльності залучає необхідні ресурси з метою вирішення певних задач. Мобілізація – це залучення, одержання, придбання ресурсів. Такі операції здійснюються за наявності різних умов і можливостей. Мобілізація ресурсів проводиться з використанням різноманітних інструментів. Навіть у випадках, коли мобілізація ресурсів здійснюється у товарній формі, фінанси відіграють важливу роль, оскільки оцінювання ресурсів, а також їх обіг відбуваються у грошовій формі. При цьому формуються певні фінансові активи і відповідно, зобов'язання між учасниками.

Розподіл залучених ресурсів – це поділ мобілізованих ресурсів за різними напрямами використання з метою забезпечення певної діяльності. Так, розподіл ресурсів на рівні держави у процесі виконання державного бюджету передбачає використання доходів бюджету за встановленим призначенням. Це – фінансування освіти, охорони здоров'я, органів державного управління, проведення регулювання економіки, здійснення державних інвестицій та ін.

4. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до різкого росту кількості користувачів ПК і мереж; однак більшість користувачів має обмежені знання не тільки про функціонування комп’ютерів і програм, а й про правила комп’ютерної безпеки.

Внаслідок цього навіть прості комп’ютерні віруси викликають глобальні епідемії, що призводить до значних втрат часу і коштів.

Границя між комп’ютерним вірусом і звичайним програмним продуктом досить розмита. І все-таки можна позначити кілька обов’язкових умов у визначенні вірусу. По-перше, це здатність до самостійного розмноження з наступним впровадженням копій вірусу у файли, системні ділянки комп’ютера або навіть на інший комп’ютер по мережі. При цьому дублікати так само зберігають здатність до подальшого поширення. Як правило, віруси володіють якою-небудь деструктивною дією, хоча це і не є обов’язковою умовою.

Віруси-невидимки (stealth-віруси) являють собою програми, що перехоплюють звертання ОС до уражених файлів або секторів дисків і „підставляють” замість себе незаражені ділянки інформації. Крім цього, такі віруси при звертанні до файлів використовують досить оригінальні алгоритми, що дозволяють „обдурювати” резидентні антивірусні монітори.

Завантажувальні віруси заражають завантажувальний сектор флоппі-диска або вінчестера (у деяких випадках Master Boot Record – MBR). Для захисту від завантажувальних вірусів досить відключити завантаження з флоппі-диска або CD-ROM в установках BIOS.

Троянські коні – програми, що маскуються під які-небудь корисні додатки (наприклад, утиліти або ж антивірусні програми), але при цьому виконують різні руйнівні дії. Трояни не впроваджуються в інші файли і не мають здатності до самодублювання. У порівнянні з вірусами троянські коні малопоширені, оскільки після запуску вони або знищують себе разом з іншими даними на диску, або знищуються самим постраждалим користувачем

Антивірус Касперського Personal (www.kaspersky.ru)

Віруси, троянські програми, інтренет-хробаки й інші шкідливі програми – усі вони можуть нанести шкоду вашому ПК. Антивірус Касперского Personal не допустить їхньої присутності на комп’ютері завдяки постійному контролю над усіма потенційними джерелами проникнення – електронною поштою, інтернетом, зовнішніми носіями інформації.

Установка і використання Антивірусу Касперского Personal не викликає утруднень. Настройки програми винятково прості за рахунок можливості вибору одного з трьох визначених рівнів захисту: «максимальний захист», «рекомендований захист» і «максимальна швидкість». Завдяки зручному інтерфейсу ця програма стане кращим помічником навіть для початківців.

№18

1.1 Ця група об'єднує різноманітні по сировині, складу, властивостям і технології отримання напої, які угамовують спрагу і надають освіжаючу дію. До безалкогольних напоїв відносяться мінеральні води, плодово-ягідні безалкогольні напої і кваси. Вони володіють певною харчовою цінністю. Харчову цінність безалкогольним напоям додають цукристі речовини; біологічну — вітаміни, мінеральні речовини; освіжаючу дію — вуглекислота і органічні кислоти, що додаються або утворюються в процесі приготування напоїв. Багато безалкогольних напоїв володіють профілактичною або лікувальною дією..

(дальше я не найшла вибачайте)

2. Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів. Особливості фінансів підприємств, зумовлені їхнім функціонуванням у різних галузях економіки, розглянемо далі.

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття "Фінанси підприємств" ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття "фінанси", якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх.

3. Екологічна безпека будь-якої країни не може забезпечуватися лише природоохоронними заходами без урахування соціальних, політичних та демографічних проблем. Ці питання настільки взаємопов'язані, що вирішення кожного окремо потребує їх сукупного розгляду. В Україні, де велику частину території займають перетворені природні комплекси, всі техногенні та переважна більшість природних катастроф пов'язані, як правило, з негативними екологічними наслідками таких несприятливих процесів, як забруднення ґрунтів, повітря, погіршення якості води, збіднення біорізноманіття тощо, що зумовлює деградацію природного середовища загалом. У зв'язку з несприятливим навколишнім середовищем погіршується здоров'я суспільства. Тому екологічну безпеку України, як і території будь-якої держави, потрібно розглядати не тільки як необхідний елемент стійкого розвитку, а й як складову національної безпеки.

Головним поняттям, що дає змогу розкрити проблему екологічної безпеки, є екологічна ситуація. Це сукупність станів екологічних об'єктів у межах певної території (ландшафт, річковий басейн, адміністративний район, місто у природний регіон, адміністративна область або країна в цілому) у певний проміжок часу.

4. немогла знайти вибачайте!

№19

1. Синтетичні миючі засоби (СМС) є найбільш широко вживаними засобами побутової хімії. Перший синтетичний миючий порошок "Новина" був випущений в 1953 р. на основі продуктів, виділених з кашалотового саломаса. p align="justify"> Сучасні СМС являють собою многокомплектного суміші, головний компонент яких - синтетичні миючі речовини, у вигляді водних розчинів знімають з поверхні твердих тіл (тканин, виробів) забруднення різної природи.

Миючі засоби поділяють за призначенням, консистенції, видам миючого речовини, змісту миючого речовини та іншими ознаками.

За призначенням миття ділять на господарські, туалетні, спеціальні (медичні, технічні та ін.)

За консистенцією розрізняють миючі засоби тверді (кускові, гранульовані, порошкові), мазеподібної (пасти) і жідкіе.Наіболее широке застосування знайшли порошкові засоби. Зручні миючі засоби у вигляді гранул і паст. Рідкі засоби легко розчиняються, добре дозуються. Вони ефективні для прання текстильних виробів і миття посуду, автомашин, скла і т. д.

2. За допомогою штрихового коду зашифрована інформація про деякі з найбільш істотних параметрів продукції. Найбільш поширені американський Універсальний товарний код UPC і Європейська система кодування EAN (див. рисунок).

Відповідно до тієї чи іншої системи, кожному виду виробу привласнюється свій номер, що найчастіше складається з 13 цифр (EAN-13).

Візьмемо, наприклад, цифровий код: 5601721110013. Перші дві цифри (56) означають країну походження (виготовлювача або продавця) продукту, наступні п’ять (01721) – підприємство-виготовлювач, ще п’ять (11001) – найменування товару, його споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра (3) контрольна, що використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером.

3. Господарський облік, як свідчить сама назва, це облік господарства, облік господарської діяльності підприємства, суспільства, що містить у собі виробництво, реалізацію і розподіл матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб у харчах, одязі, житлі тощо.

Господарство України складається з галузей – промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, транспорту тощо. Будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням та використанням послуг, називається господарською діяльністю.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство має в своєму розпорядженні необхідні господарські засоби – будівлі, машини, матеріали, товари, грошові кошти та джерела господарських засобів. Господарська діяльність складається з господарських процесів, котрі поділяються на господарські операції. Так, на виробничому підприємстві характерні операції із закупівлі сировини та інших матеріалів складають у своїй сукупності процес заготівлі; операції з виготовлення із сировини та інших матеріалів виробів утворюють процес виробництва; операції з продажу вироблених виробів належать до складу процесу реалізації. Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю.

4. Раціона́льне природокори́стування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.

Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.

Раціональне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров'я людей.

Нераціональним є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якості і вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути як наслідок не тільки прямих, але й опосередкованих впливів на природу.

Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв'язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

№20

1.1. До товарів побутової хімії відносять клеї, абразивні матеріали, засоби для прання і миття, засоби для чищення, лакофарбові товари, засоби по догляду за житлом. предметами побуту, садом і городом і ін.

1.2. Засоби для прання і миття повинні мати приємний запах, встановлений колір, однорідну консистенцію, не мати згустків і осадів, добре розчинятися у воді і мати визначену миючу здатність.

Контроль якості.

На торгових підприємствах перевіряють правильність упаковки, повноту і чіткість маркіровки. Засоби для прання та миття на сорти не ділять, крім господарського мила, сорт якого визначають в залежності від процентного вмісту миючих речовин. Склад засобів для прання та миття і їх відповідність нормам гарантується виробником.

2. Основними методами збору первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент, рідше використовують імітацію.

Найважливішим з них є опитування. Воно відіграє основну роль у забезпеченні підприємства чи організації відповідною маркетинговою інформацією. Опитування можна проводити особисто, за допомогою телефону чи пошти. Однак кожен з цих способів опитування має свої переваги та недоліки.

Допускається, що 1 і 2 частини анкети можуть бути об'єднаними.

Під час складання анкети слід дотримуватися певних правил і пам'ятати, що запитання повинні бути:

— короткими, зрозумілими, такими, що не допускають різних тлумачень їхньої суті;

— сконцентровані на якійсь одній проблемі;

— сформульовані з використанням загальноприйнятої, зрозумілої респондентам термінології;

— згруповані у блоки згідно з логікою дослідження;

— складні запитання, що вимагають особливого зосередження та зусиль, а також запитання з використанням спеціальних шкал, слід розмістити всередині або наприкінці анкети.

Складаючи анкету та проводячи опитування, можна скористатися відкритими, що дають змогу респонденту самостійно формулювати відповідь, або закритими, з передбаченими варіантами відповіді, запитаннями (Додаток 1). Конкретні рішення щодо використання певного їхнього виду ухвалюють залежно від завдань дослідження. Однак давно доведено практикою, що опрацьовувати та систематизувати дані анкет із закритими запитаннями набагато легше, оскільки не потрібно тлумачити інтерв'ю кожного з респондентів, який для викладу своїх думок користується індивідуальним набором слів.

3. а своїм предметним змістом управління конкурентоспроможністю сто­сується діяльності підприємства на ринку, приділяючи увагу не стільки наяв­ним ресурсам і процесам, скільки можливостям нарощування свого ресурсного потенціалу. Тобто основною особливістю управління конкурентоспроможніс­тю підприємства є його орієнтація на майбутнє. Необхідність управління кон­курентоспроможністю підприємства обумовлюється, насамперед, триваючими швидкими змінами зовнішнього середовища, виникненням важко передбачува­них економічних і фінансових ситуацій[2]. На наш погляд, саме ефективна система управління конкурентоспроможністю підприємством забезпечить стійке положення підприємства на ринку забезпечуючи стабільне підвищення його конкурентних переваг у швидко мінливих умовах зовнішнього середовища.

Під управлінням конкурентоспроможністю підприємства розуміють аспекти виконання загальних функцій управління, які визначають стратегію і політику у сфері створення й реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі й відповідальність у даній сфері діяльності суб’єкта господарювання, що реалізуються за допомогою таких засобів, як планування конкурентоспроможності, оперативне управління нею, її забезпечення й підвищення в рамках певної системи конкурентоспроможності.

4. Отже, можна стверджувати, що конфлікт наявний тоді, коли немає згоди між двома чи декількома суб'єктами, це зіткнення протилежних сторін, сил, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутрішній дискомфорт однієї особи.

У теорії менеджменту є така класифікація конфліктів:

• За ознакою результатів:

— функціональні — які підвищують ефективність діяльності організації;

— дисфункціональні — знижують рівень забезпечення власних потреб, зменшують роль групової співпраці і, відповідно, ефективність діяльності організації.

причинами конфлікту може бути:

1. Розподіл ресурсів та їх обмеженість. Зауважимо, що навіть у найбільших організаціях ресурси завжди обмежені. Керівництву досить складно вирішити, як поділити матеріальні, людські та фінансові ресурси між різними групами, щоб досягнути загальних цілей організації. Якщо виділити частину цих ресурсів одному керівникові, підлеглому чи групі, то інші одержать меншу частину. Отже, розподіл ресурсів майже завжди призводить до конфліктів.

2. Взаємозалежність завдань. Можливість конфлікту наявна завжди, де одна людина або група залежить у виконанні завдань від іншої людини або групи. Оскільки всі організації є системами, котрі складаються із взаємозалежних елементів, у процесі неадекватної роботи одного з підрозділів або людини взаємозалежність завдань може стати причиною конфлікту.

3. Розбіжність у цілях або несхожість цілей. Можливість конфлікту в організаціях збільшується залежно від того, чим більшою стає спеціалізація і поділ їх на підрозділи. Це відбувається тому, що спеціалізовані підрозділи самі формують свої цілі й можуть приділяти більшу увагу досягненню їх, аніж досягненню цілей всієї організації.

№21

1.1До асортименту парфумерних товарів входять духи, одеколони, запашні води та парфумерні набори.

Духи. Усі види духів можна згрупувати за такими ознаками: консистенції, характеру запаху, змісту композиції, стійкості запаху, призначенню і місцю виробництва.

По консистенції духи бувають рідкі, тверді і порошкоподібні.

Рідкі духи є приємно пахнуть спиртові або водно-спиртові розчини парфумерних композицій із ароматом квіткового чи фантазійного напрямку і застосовуються як ароматизирующее засіб.

Тверді духи - це воскоподібні маса, найчастіше у вигляді олівця, насичена парфумерної композицією і забарвлена ​​в певний колір. Застосовують для натирання шкіри.

Порошкоподібні духи - це висушені рослини, розтерті в порошок і отдушенние парфумерної композицією. Застосовують для аромату білизни.

За характером запаху духи бувають квіткові, які мають запахами якого-небудь квітки («Жасмин», «Бузок», «Фіалка» тощо), і фантазійні, що поєднують кілька запахів квітів чи запахів, які не зустрічаються в природі («Пуазон», «Шалімар»,«Червона Москва»та ін.)

1.2. Контроль якості маркування.

Маркування та її зміст повинен відповідати вимогам ГОСТ Р 51391-99 «Вироби парфюмерно-косметичні. Інформація для споживача. Загальні вимоги»:

- Інформація для споживача про ПК товар має бути представлена ​​у вигляді маркування, розташованої в зручних для прочитання місцях на футлярі, флаконі, етикетці, контретикетці, ярлику, листівці, аркуші-вкладиші, будь-яким способом, прийнятим виробником.

На вітчизняної продукції (наприклад, парфумерно-гігієнічні одеколони, запашні води тощо), для якої не передбачені футляри та листівки, допускається наносити інформацію, крім найменування парфумерної рідини, на зворотній стороні етикетки, якщо флакон виготовлений із прозорого скла. Флакони з кольорового, матового або ребристого скла повинні мати кілька етикеток: художньо оформлену (на лицьовій стороні флакона) та інформаційну етикетку (на дні флакона або контретикетки). Етикетки малих розмірів і етикетки з фольги можуть мати тільки один реквізит - найменування:

- Маркування наносять на мові країни виробника, а також, обов'язково російською мовою. Зазвичай маркування імпортного товару російською мовою (у вигляді самоклеючої паперової етикетки) надає підприємство, що реалізує даний вид продукції на території Росії;

- Інформація повинна бути однозначно розуміється, повної та достовірної, не вводити споживача в оману щодо походження, властивостей, складу, способу застосування, а також інших відомостей, що характеризують якість і безпеку парфумерних виробів;

- Інформація повинна бути чіткою і легко читається;

- Засоби нанесення інформації (друкарська фарба на футлярі або етикетці, тампонний друк на флаконі та ін) повинні забезпечувати стійкість маркування «при зберіганні, транспортуванні та реалізації виробі;

- Особливу увагу приділяють змісту маркування.

2. Приймання товарів — це комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів на складі. Основними завданнями роботи з приймання товарів на складах торговельних підприємств є:

• контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей;

• перевірка виконання постачальниками договірних зобов'язань за кількістю, асортиментом, якістю і комплектністю товарів;

• недопущення в торговельну мережу недоброякісних товарів і реалізації товарів, котрі не відповідають за якістю вимогам стандартів, технічним умовам та ін.;

• пред'явлення до постачальників (виробників) майнових претензій за неналежне виконання ними умов договорів.

Відповідно до вимог чинних в Україні нормативних документів, які регламентують господарські зв'язки підприємств, підприємство-вантажовідправник зобов'язане додержувати встановлених на транспорті правил здавання вантажів до перевезення, їх завантажування і закріплювання, точно визначати масу, кількість місць відвантажувальних товарів, дотримуватись правил пакування та затарювання вантажів, маркування та опломбування окремих місць.

3. Для всіх видів суспільно корисної діяльності людей загальним мірилом кількості затраченої праці є робочий час. Робочий час як умова праці значною мірою визначає рівень життя працівників. Від його тривалості залежить кількість вільного часу, що використовується для відпочинку, задоволення культурних та інших потреб людини.

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця. Це означає, що в робочий час включаються час простоїв не з вини працівника, короткочасні перерви для обігрівання та відпочинку й інші періоди, коли працівник не працював, але за ним зберігалося місце роботи і зарплата цілком чи частково. Разом з тим робочим є і час роботи понад встановлену тривалість У випадках, передбачених законодавством.

Дотримання норм трудового права щодо робочого часу і часу відпочинку є обов'язком як роботодавця, так і для працівників. Останні зобов'язані використовувати весь робочий час для виконання трудової функції, а роботодавець - забезпечити необхідні для цього умови й організувати роботу таким чином, аби не порушувати право працівників на відпочинок.

4. Законодавство України про охорону праці являє собою систему

взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі

реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і

лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на збереження здоров’я іпрацездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних

законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони

праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон

України “Про охорону праці”.

Конституція України постає як основний, головний закон держави, який

регулює найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До яких

належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи,

державного устрою, організації та діяльності органів держави.

Конституція України закріплює засадничі принципи державної політики щодо

особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров’я, честь і

гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою цінністю в

суспільстві. А тому права та свободи людини, їх гарантії є тим, що

становить зміст і спрямованість діяльності держави. Саме в конституції

закріплено, що держава несе відповідальність за свою діяльність перед

людиною.

№22

1.1Кондитерськими виробами називаються харчові вироби, більша частина яких складається із цукру, найчастіше видозміненого, або іншої солодкої речовини (мед, ксиліт, сорбіт), патоки й різних добавок, що поліпшують смакові якості, структуру виробів, біологічну цінність. До кондитерських відносять також борошняні вироби з великим вмістом цукру.

Кондитерські вироби - товар дрібноштучний і швидкореалізу- ємий. Він, як правило, має тривалі строки зберігання й гарну транспортабельність. Кондитерські вироби мають привабливий зовнішній вигляд, приємний смак і аромат. Це висококалорійні й легко засвоювані вироби. Кондитерські вироби користуються великим попитом у різних груп населення - їх споживають і діти й дорослі.

Споживання кондитерських виробів в Україні перевищує фізіологічні норми, і воно більше, ніж у розвинених країнах. Кондитерські вироби бідні на біологічно активні речовини, у них практично немає вітамінів, ферментів, харчових волокон (руйнуються при термічній обробці).

2. Для забезпечення збереження товарів у підприємствах торгівлі провадяться організаційні, технічні і санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на ліквідацію основних причин псування і втрат товарів.

Найбільш активний вплив на якість товарів, що зберігаються, справляють температура та відносна вологість повітря; для окремих товарів важливу роль відіграють такі фактори, як хімічний склад повітря, освітленість та ін.

Основними причинами погіршання якості, псування І втрат товарів є:

• хімічні і фізичні процеси, котрі виникають під впливом факторів зовнішнього середовища під час зберігання;

• біологічні процеси, пов'язані з розвитком мікрофлори;.

• пошкодження товарів комахами, гризунами та іншими шкідниками;

• механічні пошкодження товарів, котрі виникають при неправильному їх розміщенні та укладанні, а також внутрішньо-складському транспортуванні (у формі бою, лому, розкришування, усушування, розривів, тріщин, вм'ятин, витікання тощо).

Необхідними умовами, які запобігають погіршанню якості та псуванню товарів і які фактично реалізовуються при проведенні відповідних заходів, с:

> створення оптимального режиму зберігання, тобто підтримання на складі необхідного для окремих видів товарів режиму температури і відносної вологості повітря, режиму освітлення та ін.;

> дотримання чистоти складських приміщень;

> здійснення контролю за збереженням товарів (поточний огляд товарів під час зберігання);

> виконання відповідних протипожежних заходів.

4. Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

Один з найвідоміших фахівців з питань спілкування А. Піз стверджує, що за допомоги слів передається всього 7% інформації, тоді як звуковими засобами - 38%, а за допомоги міміки, жестів і поз - 55 %40. Без сумніву, вербальні і невербальні засоби спілкування потрібно інтерпретувати не ізольовано, а в єдності, оскільки вони підсилюють взаємодію між співбесідниками. Між вербальними і невербальними засобами спілкування наявний своєрідний розподіл функцій: словесними передається чиста інформація, а невербальними - ставлення до партнера. Бажано розвивати вміння читати (розуміти) невербальні сигнали, оскільки вони здебільшого спонтанні, несвідомі, а тому щирі. Вміння користуватися ними сприяє формуванню культури спілкування.

На думку американських вчених, для формування першого враження від співрозмовника важливими є перші чотири хвилини зустрічі, а деякі вважають, що досить і двох хвилин41.

У наукових дослідженнях є різні класифікації невербальних засобів, які схематично можна представити так (див. с. 158).

Кінетичні невербальні засоби є найважливішими у спілкуванні. Серед них важлива роль відводиться міміці.

№23

2. Однією з базових структур ринкової економіки є платіжний механізм, який ділиться на готівково-грошовий і безготівковий. Безготівковий платіжний оборот в Росії становить більше 60%, в економічно розвинених країнах - до 90%. [9 - 583 с.]. p> Безготівковий платіжний оборот здійснюється у вигляді записів за рахунками платників і одержувачів грошових коштів або шляхом заліків взаємних вимог. Саме широкий розвиток безготівкових розрахунків зумовило необхідність встановлення зв'язків між банками і перетворення їх у банківську систему.

У результаті дослідження, проведеного в ході виконання курсової роботи, встановлені такі принципи організації безготівкових розрахунків:

1) правовий режим здійснення розрахунків і платежів;

2) здійснення розрахунків по банківських рахунках, які повинні бути в одержувача, постачальника і платника. Для розрахункового обслуговування укладається договір банківського рахунку між клієнтом і банком, а банки та інші кредитні установи відкривають кореспондентські рахунки один у одного для проведення розрахунків між собою;

3) забезпечення ліквідності і платоспроможності учасників розрахункових відносин. Це необхідна умова своєчасного виконання боргових зобов'язань;

4) наявність згоди (акцепту) платника на платіж. Механізмом реалізації цього принципу є оформлення відповідного платіжного документа - чека, векселя, платіжного доручення або спеціального акцепту документів - платіжних вимог - Доручень, платіжних вимог, перекладних векселів, виписаних отримувачем засобів;

3. Методи кодування техніко-економічної інформації, які використовуються при створенні класифікаторів, безпосередньо пов'язані з методами класифікації. Кодування призначене для формалізованого опису семантики (назв) різноманітних аспектів даних, які використовуються в управлінні народним господарством, найчастіше у вигляді цифрових кодів. Таке подання найприйнятніше для підвищення ефективності автоматизованої обробки економічної інформації.

Кодуванням називають процес позначення первинної множини об'єктів або повідомлень за допомогою набору символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Залежно від використовуваних символів розрізняють цифрові, бук* вено-цифрові та буквені коди.

Кількість символів в алфавіті називають основою коду. Залежно від основи коду вони бувають двійкові, десяткові, шіст-надцяткові тощо. Залежно від використаних правил кодування коди можуть бути змінної чи постійної довжини. Основною вимогою до кодування є однозначне подання кожного об'єкта множини кодування, тобто кожному об'єкту множини має відповідати єдиний код.

Системою кодування називають сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої множини. Вона характеризується місткістю - кількістю кодів, що різняться між собою, тобто комбінацій, що використовують алфавіт коду і правила утворення коду.

4. Дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності, що встановлена законодавством за протиправну поведінку працівника. Вона є обов'язком працівника понести покарання, передбачене нормами законодавства про працю, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов'язків.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Хоча в чинному законодавстві відсутнє легальне визначення дисциплінарного проступку (на противагу від злочину та адміністративного проступку), в теорії трудового права дисциплінарний проступок визначається як винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Дисциплінарний проступок, як і будь-яке інше правопорушення, може бути охарактеризований як сукупність таких елементів його складу: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкт, об'єктивної сторони.

Суб'єктом дисциплінарного проступку є фізична осудна особа, яка перебуває у трудових правовідносинах (працівник) та вчинила дисциплінарний проступок. Розрізняють загального та спеціального суб'єктів. На першого поширюються загальні норми про дисципліну (КЗпП України, правила внутрішнього трудового розпорядку та ін.), а на другого - спеціальні (закони, статути, положення про дисципліну окремих категорій працівників). Тобто спеціальним суб'єктом дисциплінарного проступку є фізична осудна особа, яка перебуває у трудових правовідносинах (працівник) та вчинила дисциплінарний проступок, суб'єктом якого може бути лише певна особа. Так, Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України від 6 вересня 2005 р. № 2805-1V, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Дата добавления: 2015-07-14