Сучасне розуміння здоров'я людини та його основних компонентів

Формування ідеї здорового способу життя (ФІЗСЖ.) протягом своєї майже 25-річної історії становлення пройшло шлях від первинного накопичення фактів і свідчень до розробки цілісної теорії. Зараз ЗСЖ виступає як самостійна наукова дисципліна, котрій притаманні всі відповідні компоненти - власні теорія, методологія, методика, ідеоло­гія, принципи тощо. Уведення в цю дисципліну потребує певних знань щодо сучасного розуміння феномена здоров'я людини взагалі. Нижче наведеноі деякі основні поняття, котрі стануть у нагоді для розуміння теорії і практики ФІЗСЖ.

Слід зауважити, що феномен здоров'я людини протягом усієї історії розвитку людства привертав увагу багатьох дослідників, науковим доро-оком яких стала велика кількість різноманітних характеристик цього явища. Науковці використовують багато визначень і показників різного змісту, які висвітлюють різні аспекти феномена здоров'я (профілі здоро-

в'я, його рівні, складові тощо). Наведемо загальні поняття щодо характе­ристики здоров'я та їхнє визначення, що безпосередньо стосуються зміс­ту Оттавської хартії або відповідають їй за духом і принципами.

Поняття здоров'я. Сучасні дослідження феномена здоров'я люди­ни виявили обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоро­в'я як відсутність хвороби. Поширеність ще й до цього часу подібного визначення пояснюється тим, що тривалий час воно також вживалося й у практичній медицині. Якщо в людини, котра звернулася до лікаря, не було симптомів захворювання, вона вважалася здоровою. Тобто у практиці лікування, особливо в первинних ланках системи охорони здоров'я, не враховувався той факт, що відсутність симптомів хвороби ще не означає наявності гарного здоров'я.

Але за сучасними уявленнями здоров'я вже не розглядається як суто медична проблема. Більше того, комплекс медичних питань становить лише малу частку феномена здоров'я. Так, узагальнені підсумки дослі­джень залежності здоров'я людини від різних чинників переконують, що стан системи охорони здоров'я обумовлює в середньому лише близько 10% усього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близь­ко 20%), спадковість (близько 20) і найбільше - на умови і спосіб життя (майже 50%). Тобто суто медичний аспект не є головним серед розмаїття впливів на здоров'я людини, а отже, медичне визначення здоров'я як від­сутність хвороби не відповідає життєвим реаліям.

Досягнення сучасної науки свідчить про те, що здоров'я людини є складним феноменом глобального значення, котрий може розглядати­ся як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична катего­рії, як об'єкт споживання, залучення капіталу, як індивідуальна й сус­пільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім середовищем, що, у свою чергу, постійно змінюється. Виходячи із цього, розумієш, як складно визначити здо­ров'я в повному обсязі, якщо це взагалі можливо - історія розвитку науки про здоров'я налічує 80 різноманітних визначень.

Загальноприйнятим у міжнародному обігу є визначення здоров'я, викладене у преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соі\іальиого благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних ва'д".

Поняття сфер, або складових здоров'я. Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров'я як феномен, що інтегрує, принаймні, чо­тири його сфери, або складові: фізичну, психічну (розумову), соціаль­ну (суспільну) і духовну. Усі ці складові є невід'ємними одна від од­ної, вони тісно взаємопов'язані і саме в сукупності визначають стан

здоров'я людини Для зручності вивчення, полегшення методології до­слідження феномена здоров'я наука диференціює поняття фізичного психічного, соціального і духовного здоров'я, але в реальному житгі майже завжди має місце інтегральний вплив цих складових.

фізичне здоров'я визначають такі чинники, як індивідуальні особ­ливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різ­них умовах спокою, руху, довкілля, генетична спадщина, рівні фізич­ного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості пси­хічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудливість, емоцій­ність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяшіень, почуттів тощо Психічне здо­ров'я пов'язане з особливостями мислення, характеру, здібностей. Усі ці складові й чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, його сприйняття складових духовної культури людства - освіти, науки, ми­стецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реаліза­ції власних здібностей і можливостей у контексті її ідеалів і світогляду - усе це визначає стан духовного здоров'я індивіда.

Дата добавления: 2015-07-14