Билет№5

1. сепсис новонароджених

2. періоди дитячого віку

3. промивання шлунка

4. втрата свідомості та невідкладна допомога.

1. новонароджені діти особливо схильні до захворювання на сепсис, при ослабленій імунологічній реактивності будь-яка форма місцевої інфекції може започаткувати розвиток септичного стану. Збудниками є стафілокок, стрептокок, пневмокок, синьо гнійна паличка. Зараження відбувається: внутрішньоутробно(через плаценту, це будь-яке інфекційне захворювання матері із підвищенням температури тіла), під час пологів(при аспірації навколоплідними водами або інфікованими виділеннями пологових шляхів), після народження(через повітря, брудні руки мед.персоналу, білизну, предмети догляду).Клініка: порушення загального стану, ослабленість активності ссання, поява зригувань або блювання, зменшення маси тіла, часті, рідкі випорожнення, ↑t тіла, шкіра сірувато-землистого відтінку, а потім жовтяніє, з’являються висипання, крововиливи, ↑ печінка, селезінка, наростає анемія, в сечі білок, еритроцити, лейкоцити. Септицемія характеризується гострим початком, високою температурою тіла, вираженою інтоксикацією, але при ній в організмі немає гнійних вогнищ. При септикопіємії на фоні загального тяжкого стану утворюються метастатичні гнійні вогнищи(кон’юнктивіт, отит, флегмона, плеврит, піурія). Діагностика: за клінічними ознаками. Лікування: забезпечення раціонального догляду і вигодовування, цілеспрямована антибактеріальна терапія(напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди) з урахуванням чутливості збудника, нітрофурани, імунотерапія(імуноглобулін), дезінтоксикацій ні засоби, вітамінотерапія(віт. Гр..В, ретинол, аскорбінова кислота, АТФ, глютамінова кислота), боротьба з дисбактеріозом(лактобактерин), симптоматична терапія.

2. Ранний неонатальный – входит в период новорожденности(с момента перевязки пуповины до 7 дней жизни), происходит адаптацыя ребенка к существованию без материнского организма, функционируют: легкие, малый круг кровообращения, совершенствуется терморегуляция, происходит переход на энтеральное питание, могут возникать пограничные состояния.

Поздний неонатальный – период с 8 до 28 дней, продолжается адаптация к среде, интенсивное развитие анализаторов, происходит восстановление психоэмоциональной связи между матерью и ребенком. Грудной возраст(4нед-до 1 года)- интенсивный обмен веществ, высокий темп физического и психического развития, до 3-4мес у ребенка еще сохраняется пассивный иммунитет, переданный ему от матери, у ребенка легко развиваются рахит, гипотрофия, анемия, нарушения пищеварения. Преддошкольный – быстрое созревание ЦНС, закрепляются двигательные навыки, формируется речь. Дошкольный - совершенствуются функции различных органов и систем, дальнейшее развитие речи, наростает мышечная масса, развитие скилета, смена молочных зубов на постоянные. Младший школьный период – развитие мышечной системы, заканчивается развитие скилета, возникают хронические заболевания, нарушение осанки и близорукость. Старший школьный период – формируются вторичные половые признаки и заканчиваются половой зрелостью, перестраивается работа эндокринных желез, ускоряется рост и начинает проявляться интеллект ребенка.

3.Техніка промивання шлунка. Матеріали: система для промивання у складі шлункового зонда, скляного перехідника, гумової трубки довжиною 70см, скляної лійки з об’ємом 1-1,5л, глечик, таз для промивних вод, відро з чистою водою, язикотримач, рото розширювач, шпатель з марлею, клейончасті фартухи, простирадло, стерильний посуд для взяття промивних вод. Хід виконання: один із помічників надягає клейончастий фартух, сідає, бере дитину на руки, затискує її ногами між своїми, однією рукою він фіксує руки хворого, другою тримає голівку. Вимірявши відстань, по яку необхідно ввести зонд просять хворого відкрити рот, у момент відкривання рота швидко вводять шпатель обгорнутий марлею або рото розширювач. Кінець зволоженого кип’яченою водою зонда кладуть на корінь язика та просять хворого зробити декілька ковтальних рухів і в цей момент швидко просовують зонд по стравоходу. Увівши зонд до потрібної мітки до вільного його кінця приєднують скляний перехідник, гумову трубку і закріпляють скляну лійку, потім наливають в неї близько 1л води. Повільно піднімають лійку вище від голови хворого, вода при цьому поступає в шлунок, при наближенні рівня води до вічка лійки, її опускають униз у вихідне положення і тримають на цьому рівні до того часу поки вода з шлунка з домішками слизу і їжі не заповнить її, вміст лійки виливають у таз.

4. у разі непритомності медична сестра має покласти хворого горизонтально, щоб голова була нижче за тулуб, забезпечити надходження свіжого повітря – відкрити вікно, розстібнути тісний одяг, побризкати холодною водою на лице, груди. Дати понюхати дитині який-небудь збуджувальний засіб, нашатирний спирт, хворого зігрівають грілками, розтирають тіло сухою рукою або спиртом, якщо стан непритомності затягується, приступають до штучного дихання.

Дата добавления: 2015-07-14