Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розрахунки платіжною вимогою – дорученням

Читайте также:
  1. Взаємні розрахунки бюджетів.
  2. Практичні розрахунки
  3. Розділ 5. Практичні розрахунки
  4. Розрахунки з відвідувачами та ведення звітів. Ведення касової документації та касових операції.
  5. Розрахунки за допомогою векселів
  6. Розрахунки за перевезення
  7. Розрахунки основних показників кошторисного фінансування, види кошторисів.

Цей комбінований документ складається з 2-х частин. Верхня частина є вимогою постачальника (він же - одержувач коштів) до покупця (платника) сплатити вартість відпущеної за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Нижня частина – це доручення платника своєму банку про перелік з його рахунку суми, вказаної в графі «сума до оплати».

Платіжні вимоги-доручення заповнюються постачальником і передаються покупцю разом із відвантаженою продукцією, після підписання відповідного акту виконання робіт або послуг. При отриманні покупцем цього документа і наявності у нього коштів на банківському рахунку, покупець указує прописом суму, що підлягає до сплати, і номер поточного рахунку. Після цього документ подається в банк на оплату. Якщо у момент отримання платіжної вимоги-доручення у покупця відсутні грошові кошти в повному об'ємі, то по мірі їх накопичення виписуються окремі платіжні доручення і при цьому робиться посилання на номер платіжної вимоги-доручення. Можлива часткова оплата виставленої суми. При останньому платежі до отриманої виписки банку до платіжного доручення прикладається платіжна вимога-доручення, в оплату якої проведені розрахунки. Порядок і терміни передачі платником у банк платіжних вимог-доручень указуються в договорі і банком не контролюються.

 

Розрахунки за допомогою акредитиву

Акредитив –грошове зобов'язання банку, яке видається за дорученням клієнта на користь контрагента останнього, згідно якому банк – емітент (той, який відкрив акредитив), може здійснювати платіж постачальнику або давати ці повноваження іншому банку.

При цій формі розрахунку платник оформляє акредитивну заяву, якою доручає своєму відділенню банку виставити акредитив, призначений для оплати рахунків за відвантажені йому товарно-матеріальні цінності конкретного постачальника на умовах, які оговорюються в акредитивній заяві.

В заяві повинне бути вказаний наступне:

- № договору, по якому відкривається акредитив;

- найменування постачальника, його платіжні реквізити;

- вид акредитиву;

- умови реалізації акредитиву, термін;

- сума акредитиву.

Акредитив може виставлятися:

- за рахунок власних коштів клієнта;

- за рахунок кредиту банку.

 

У покупця або постачальника можна відкритий наступні види акредитивів:

- покриті (депоновані у банку) та непокриті (гарантовані);

- відзивні або безвідзивні.

 

Покритим є акредитив, при відкритті якого грошові кошти платника відволікаються заздалегідь в повній сумі на його окремий балансовий рахунок на весь термін дії зобов'язання. Непокритий акредитив забезпечується банком за рахунок виданого ним кредиту без попереднього бронювання грошових коштів платника.

Відзивний – це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця без попередньої згоди з постачальником. Безвідзивний - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки з відома постачальника. Якщо на акредитиві відсутні вказівки про віднесення його до відзивного або безвідзивного, він вважається безвідзивним.

Акредитив виставляється для розрахунків тільки з одним постачальником за одним договором на обумовлений акредитивним договором термін. З акредитиву не можна видавати готівку, а також оплачувати товари, що залишаються на відповідальному зберіганні у постачальника.

Після відвантаження товару постачальник передає в свій банк рахунки на відвантажену продукцію (товарно-транспортні накладні і т.п.), на підставі яких йому зараховуються платежі з акредитиву. Списання коштів у банку платника здійснюється на основі одержаних від банку постачальника рахунків, прикладених до них товарно-транспортних документів, номерів і дат приймально-здавальних документів.

Облік коштів по акредитиву здійснюється на рахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».

При виставлянні акредитиву за рахунок власних коштів в обліку відображається за дебетом рахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» і кредитом рахунку 311 «Поточні рахунки у банку в національній валюті». При оплаті рахунків постачальника робиться запис:

Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Кредит 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».

 

Сума акредитиву, що не була використана по закінченні терміну акредитиву, повертається на поточний рахунок платника:

Дебет 311 «Рахунки у банку у національній валюті»

Кредит 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».

Якщо акредитив виставляється за рахунок позики банку, то замість рахунку 311 «Поточні рахунки у банку в національній валюті» використовується приймається рахунок 60 «Короткострокові кредити».


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 126 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Оцінка запасів | Придбання запасів за платню | Аналітичний облік надходження виробничих запасів | Аналітичний складський облік матеріалів | Синтетичний і аналітичний облік відпустки виробничих запасів у виробництво | Оцінка запасів при вибутті | Облік касових операцій | Облік безготівкових операцій | Облік у продавця | Облік у продавця |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розрахунки платіжним дорученням| Розрахунки чеками

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)