Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

У чому полягає сутність концепції «Цільової собівартості»?

Читайте также:
  1. ВИНИКНЕННЯ І СУТНІСТЬ БЮДЖЕТУ
  2. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність, сфери та важелі регулювання
  3. Державне регулювання фінансового ринку України: сутність, сфери та важелі регулювання
  4. Еволюція концепції маркетингу
  5. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи.
  6. Економічна сутність видатків місцевих бюджетів. Їх класифікація
  7. Економічна сутність місцевих бюджетів. Їх функції

Сучасна концепція управління цільовою собівартістю (японська назва — Genkakikaku) походить від конкурентних розробок 1960—70 pp. японських промислових компаній (насамперед компанії «Тойота»), які стали відповіддю на нові вимоги споживчого попиту: посилення диференціації продукції та скорочення її життєвого циклу. В основу прогресивного методу формування та досягнення цільової собівартості покладено принципи ринкового ціноутворення та максимально повного врахування потреб споживачів уже на стадії розробки нової продукції.

Численні дослідження досвіду впровадження і використання концепції дозволили сформулювати ключові принципи таргет-костингу:

1. Ринковоорієнтоване ціноутворення. В ринковому середови­щі успішність діяльності підприємства значною мірою залежить від його здатності відповідати споживчим вимогам та можливостям. Прогнозовані ринкові ціни на новий (модифікований) продукт у процесі таргет-костингу беруть за основу для визначення цільової собівартості.

2. Пріоритетне значення вимог споживача. Вимоги споживача щодо якості, вартості, надійності та швидкості (обслуговування) враховуються ще в процесі проектування і проведення функціонально-вартісного аналізу нового продукту. Споживча вартість будь-якої функції, інтегрованої в продукт, має бути порівняно більшою за вартість її реалізації— виготовлення відповідного елемента конструкції.

3. Ґрунтовне проектування. Контроль витрат та забезпечення цільової собівартості проводяться вже на стадії проектування нового продукту (науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок).

4. Поєднання досвіду фахівців різних сфер знань. Дослідно-конструкторські групи розробників функцій нового продукту, сформовані з фахівців різних сфер знань, відповідальні за єдиний (цілий) продукт від початку розроблення його концепції до запуску у виробництво.

5. Застосування концепції ланцюжка вартості (value chain). Постачальники, дистриб'ютори, сервісні центри та ін. — суб'єкти формування ланцюжка вартості — беруть активну участь у процесі управління цільовою собівартістю.

6. Орієнтація на витрати життєвого циклу продукту. Зага­льні витрати життєвого циклу продукту за використання техно­логії таргет-костингу мінімізуються як для підприємства-виробника, так і для кінцевого споживача. Витрати життєвого циклу продукту складаються з вартості придбання продукту кінцевим споживачем, витрат на дистрибуцію, гарантійне та післягарантійне обслуговування, витрат на продукт під час його експлуата­ції, виводу продукту з ринку та його утилізації.

7. Використання точних методів калькулювання. Для досяг­нення цільової собівартості продукту необхідним є забезпечення точності та оперативності розрахунку фактичної собівартості — з метою оцінювання й контролю витрат.

 


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Обґрунтування напрямків підвищення ефективності управління витратами| У чому полягає сутність концепції «Ощадливого виробництва»?

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)