Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вивчення по карті гідрографії й дорожньої мережі

Читайте также:
  1. Арматури контактної мережі
  2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
  3. Базові знання,вміння,навички,необхідні для вивчення теми.
  4. Бальна оцінка стану контактної мережі
  5. Бальна оцінка стану контактної мережі
  6. Будівельні роботи по спорудженню контактної мережі
  7. Вибір і розрахунок опор контактної мережі

Топографічні карти докладно показують і характеризують усі найважливіші об'єкти гідрографії й дорожньої мережі з усіма стосовними до них гідротехнічними й дорожніми спорудженнями.

Розглянемо основні правила зображення цих об'єктів на наших картах.

1. Гідрографія. На топографічних картах показуються наступні основні об'єкти гідрографії: узбережжя й прибережна смуга морів; озера, ставки й інші природні й пробаственные водойми; ріки й канали; колодязі й водні джерела (мал. 92).

При вивченні цих об'єктів по карті необхідно мати на увазі наступне.

Берегова лінія, узбережжя й прибережна смуга морів, великих озер і інших водних басейнів відображаються на карті з максимальною повнотою й точністю, що допускається масштабом. По карті при цьому можна встановити:

а) Точний обрис берегової лінії, тип і характер берегів і узбережжя.

Зображувана на карті берегова лінія моря відповідає найбільш високому рівню води — лінії прибою під час припливу. Райони узбереж із приливо-відливними коливаннями рівня води відзначаються на картах підписом синього кольору уздовж берегової лінії й вказується в метрах середня величина припливу.

Оцінки урезов води відкритих морів і океанів уважаються рівними нулю й на картах не підписуються.

Берегова лінія рік, озер і інших водойм відповідає лінії уреза води в межень.

б) Наявність і характер берегових обмілин, мілій і берегів осушки, тобто приливо-відливних смуг.

Берега осушки зображуються з підрозділом по характеру ґрунту — піщані, песчаио-кам'янисті й галечно-гравійні, мулисті, скелясті (мал. 92).

Особливими умовними знаками показуються також підводні, надводні й осыхающие камені, надводні скелі й інші об'єкти, що характеризують якість дна й підходів до берега, доступність узбережжя з боку моря й умови десантування.

На картах точно наносяться всі острови на морях, озерах і ріках. Показуються також усі озера, що виражаються в масштабі карти, ставки та інші водойми. Обов'язково незалежно від розміру наносяться всі прісні озера в посушливих і пустельних районах, мінеральні й інші озера, що мають значення орієнтирів.

Ріки, канали та інші елементи річкових систем (мал. 92) зображують зі збереженням подоби дійсного обрису берегових ліній і з відображенням усіх основних показників, що характеризують прохідність річкових русявів і заплав.

Ріки й струмки показуються з підрозділом на постійні й пересыхающие; крім того, особливим знаком виділяються підземні ділянки, що й пропадають, рік, що протікають по болотах, що й не мають чітко вираженого русла (мал. 92).

Крім того, ширина й глибина рік і каналів підписуються (синім кольором) у вигляді дроби: у чисельнику — ширина в метрах, у знаменнику — глибина (мал. 93).

Швидкість плину в метрах у секунду підписується уздовж стрілки, що вказує напрямок плину.

Броди на ріках позначаються умовним знаком з підписом бр. і із вказівкою його глибини в метрах (чисельник) і характеру ґрунту дна (знаменник): ДО — дно кам'янисте, з великими каменями; Т — тверде, рівне (кам'янисте, галечникове або щебеневе); П — піщане щільне; В — грузле (глинисте, мулисте).

На ріках показуються відповідними умовними знаками мости, пороми, перевози, а також греблі, шлюзи й інші гідротехнічні спорудження з їхніми характеристиками (мал. 93). На більших ріках особливими умовними знаками дається характеристика русла (водоспади, пороги).

Цифри в синього кружка на березі ріки (каналу, озера, водоймища) означають оцінку (висоту) уреза води в метрах.

Колодязі й водні джерела (ключі, джерела) (мал. 92) докладно показуються лише в посушливих і безводних районах. Серед колодязів виділяються головн, що відрізняються найбільшою наповнюваністю, гарною якістю води й важливі як орієнтири.

У районах, добре забезпечених водою, зображуються тільки ті колодязі й джерела, які розташовані поза населеними пунктами й мають значення орієнтирів, а також мінеральні джерела, артезіанські колодязі й колодязі з вітряним двигуном.

Умовні знаки колодязів і водоисточников супроводжуються пояснювальним підписом, що означає рід об'єкта: до — колодязь, арт. к. — артезіанський колодязь, рід. - джерело).

У знаків головних колодязів (джерел) у посушливих і безводних районах, крім того, міститься їхня характеристика: у чисельнику — абсолютна висота поверхні землі в колодязя, у знаменнику — глибина колодязя в метрах. Збоку в дужках вказується якість води, наприклад сол. (солона), г.-сол. (гірко-солона), або стан колодязя, наприклад сухий.— сухий, засып. - засипаний. Після дужок підписується швидкість наповнення колодязя водою (у літрах у годину).

2. Дорожня мережа. Основними вимогами, пропонованими до зображення дорожньої мережі на топографічних картах, є: точне відображення її накреслення, чіткий показ класу кожної дороги і її стану, докладний показ дорожніх споруджень, що характеризують технічну оснащеність дороги, що і є орієнтирами. Особлива увага приділяється чіткому зображенню ділянок доріг у мостів, переправ, у тіснинах, на болотах і в інших місцях, де об'їзд скрутний або неможливий.

Дані, особливо про клас доріг, ширині, обладнанні іл проїзної частини (полотна) і технічнім устаткуванні, дають можливість вивчати й оцінювати по карті експлуатаційні можливості доріг: їх пропускну здатність, вантажопідйомність,

можливі сезонні зміни умов пересування — і відповідно до цього робити попередні розрахунки при плануванні й організації пересування й перевезень по них.

Залізниці (мал. 94) зображуються на картах з підрозділом:

- по ширині колії: дороги нормальної колії й вузькоколійні;

- по числу шляхів: одноколійні, двоколійні, триколійні; число шляхів вказується на карті штрихами на умовному знаку дороги;

- по виду тяги: електрифіковані й з паровою або дизельною тягою;

- по стану: діюч, будуються й розібрані. Особливими умовними знаками зображуються трамвайні лінії

(поза населеними пунктами) і підвісні дороги.

На залізницях показуються всі залізничні станції, роз'їзди, платформи й зупинні пункти, а також робочі казарми, блок-пости; їхні зображення супроводжуються відповідними скороченими підписами, що вказують рід об'єкта: ст., раз., пл., ост. п., каз., бл.-п. і т.п.

Залізничні станції всіх класів, що не виражаються в масштабі карти, показуються однотипно. Чорні прямокутники умовного знака станції (роз'їзду, платформи) містяться з тієї сторони знака дороги, з який від станційних колій розташований головний станційний будинок (вокзал). Якщо воно перебуває серед шляхів, то прямокутник ставиться посередині умовного знака. На карті підписуються власні назви всіх станцій і інших зупинних пунктів, за винятком тих, які розташовані в однойменні з ними населених пунктах або ж поблизу їх. В останньому випадку назва населеного пункту, загальне з назвою станції, підкреслюється тонкою лінією.

Відповідними умовними знаками зображуються на залізницях усі водонапірні башти й окремі семафори або світлофори, що мають значення орієнтирів, а також усі залізничні мости, труби для стоку води й тунелі (зі скороченим підписом тун. і числовою характеристикою: у чисельнику — висота й ширина, у знаменнику— довжина тунелю в метрах) (мал. 94).

Насипи й вилучення показуються на картах масштабу 1:25 ТОВ і 1:50 ТОВ при їхній висоті (глибині) 1 м і більш, а на карті масштабу 1:100 000 — при висоті (глибині) 2 м і більш. Поруч із умовним знаком підписується їхня відносна висота (глибина) у метрах.

Автогужові дороги (мал. 96) з покриттям при зображенні на картах підрозділяються на класи (табл. 6) залежно від їхньої технічної досконалості, а ґрунтові дороги й стежки — залежно від прохідності.

При вивченні доріг по карті необхідно не тільки добре розбиратися в накресленні їх умовних знаків, але чітко уявляти собі характер і основні властивості кожної дороги відповідно до даних, наведених у табл. 6, і з урахуванням особливостей різних ділянок доріг залежно від рельєфу, ґрунтово-ґрунтових і інших умов місцевості.

Основні правила зображення автогужових доріг на картах зводяться до наступного.

Автостради, удосконалені шосе, шосе й поліпшені ґрунтові дороги показуються всі незалежно від густоти дорожньої мережі. Дороги ж більш низьких класів при зображенні районів з густою дорожньою мережею наносяться з відбором. Перевага для нанесення на карту при цьому віддається дорогам, які з'єднують населені пункти по найкоротших відстанях і є більш зручними для руху, а також дорогам, уздовж яких є обсадки, що полегшують маскування. У лісових масивах і в інших районах зі слаборозвиненою дорожньою мережею (гірських, пустельних, тайгових, тундрових) ґрунтові дороги показуються все.

На картах малообжитих, пустельних і труднопрохідних районів з рідкою мережею доріг зображуються всі караванні шляхи й в'ючні тропи.

Пішохідні тропи наносяться все лише у важкодоступних районах (гори, болота й т.п.), на ділянках, де немає інших шляхів сполучення. В інших районах показуються лише ті тропи, які служать єдиними шляхами до важливих об'єктів або є орієнтирами.

Технічна характеристика автогужових доріг на картах.

На автострадах і шосейних дорогах уздовж умовного знака підписується їхня технічна характеристика; наприклад, 8 (12) Б означає: 8 — ширина покриття в метрах, 12 — ширина всієї дороги від канави до канави, Б — матеріал покриття — кругляк — асфальт або асфальтобетон, Бр — брущатка, Г — гравій, ДО — колотий камінь, Кл — клінкер, Ц — цементобетон, Шл — шлаки, Щ — щебені). На поліпшених ґрунтових дорогах вказується звичайно тільки ширина дороги від канави до канави. Ширина ґрунтових (проселочных) доріг підписується лише в місцях, де проїзд можливий тільки по самій дорозі (у лісі, на болоті, у вилученні й т.п.).

Спеціальними умовними знаками на дорогах (мал. 96) виділяються:

- труднопроезжие ділянки — на шосе, поліпшених ґрунтових і ґрунтових дорогах;

— ділянки із крутістю підйому понад 5° і повороти доріг з радіусом закруглення менш 25 м — на тих же дорогах, крім ґрунтових;

- фашинні ділянки — на поліпшених ґрунтових і ґрунтових дорогах;

— перевали — на дорогах і тропах гірські хребти, що перетинають (мал. 81,ас).

При зображенні доріг на картах показуються наступні пришляхові й мостові спорудження.

Автобусні станції, готелі, бензоколонки й заправні станції — спеціальним умовним знаком або знаком будови з відповідної пояснювальним підписом (авт. ст., держстандарт, і т.д.).

Мости й труби для стоку води. Умовні знаки більших і важливих мостів супроводжуються пояснювальним підписом, що вказує матеріал будівлі (Д — дерев'яний, М — металевий, ДО — кам'яний, ЖБ — залізобетонний). Більші мости підрозділяються при цьому по конструкції (двох'ярусні, піднімальні, розвідні, ланцюгові, канатні, на плавучих опорах), яка вказується відповідним малюнком їх умовного знака (мал. 93). Мости через канави й інші незначні перешкоди (уже 3 м) на ґрунтових дорогах показуються лише ті, які мають значення орієнтирів.

Цифри, підписані в умовного знака моста, означають: перед дробом — висоту моста над водою, у чисельнику — довжину й ширину моста в метрах, у знаменнику — його вантажопідйомність у тоннах.

При зображенні гірських стежок наносяться про в р и н г і (ділянки стежок на штучних карнизах) із вказівкою їх ширини й* довжини.

Кілометрові знаки (стовпи, камені) і покажчики доріг на карті масштабу 1:25000 показуються всі, а на картах більш дрібних масштабів — частково, лише в районах, бідних орієнтирами. Цифри в умовного знака означають число кілометрів, зазначених на стовпі.

Пропускна здатність дороги значною мірою залежить від характеру її перетинання з іншими дорогами. Дороги можуть перетинатися на одному або різних рівнях, що легко встановити по карті. При зображенні доріг, що перетинаються на різних рівнях, умовний знак нижньої дороги переривається, а верхня показується з мостом (шляхопроводом).

При цьому якщо під мостом проходить шосе, те, крім характеристики самого моста, додатково вказується числова характеристика проїзду (отвору) під ним; наприклад, підпис ін. 6X8 означає: 6 — висота, 8 — довжина проїзду в метрах.

 

§ 29. ВИВЧЕННЯ ПО КАРТІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ,


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 193 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПОНЯТТЯ ПРО ПРОЕКЦІЮ ТОПОГРАФІЧНИХ | Топографічних карт | РОБОТИ З НИМИ | ВИЗНАЧЕННЯ ПО КАРТІ КООРДИНАТ ТОЧОК МІСЦЕВОСТІ | Наближена вказівка об'єктів і орієнтування на карті. | ВИЗНАЧЕННЯ ПО КАРТІ АЗИМУТІВ І ДИРЕКЦИЙНИХ | СУТНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ РЕЛЬЄФУ ГОРИЗОНТАЛЯМИ | ЧИТАННЯ РЕЛЬЄФУ ПО ГОРИЗОНТАЛЯХ | ТОПОГРАФІЧНІ УМОВНІ ЗНАКИ Й ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ НА КАРТАХ | ВИВЧЕННЯ ПО КАРТІ ЕЛЕМЕНТІВ РОСЛИННОГО |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
На картах видання з 1963 р. непрохідні й труднопрохідні болота показуються одним загальним для них знаком.| ПРОМИСЛОВИХ, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВІ І ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)