Характерні особливості сучасних систем землеробства

Практична робота

Тема: Ознайомлення з сівозмінами і ротаційними таблицями.

Мета заняття: поглибити та систематизувати знання про сівозміни. Значення сівозмін та загальні господарські особливості сівозмін.

Матеріально-технічне обладнання робочого місця: інструкційна карта, плакати, ілюстрації.

ЗМІСТ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

1. Ознайомитись з інструкційною картою та теоретичним матеріалом.

2. Роль і значення сівозміни у виборі сільськогосподарської культури.

3. Сівозміни та їх значення в раціональному використанні ґрунтів.

Зміст звіту студента:

1. Описати загальну структуру сівозміни в цілому.

2. Перелічити складові системи землеробства.

2. Переглянути таблицю тривалості повернення культур на попереднє місце вирощування.

3. Схематично зобразити малюнок періодичності чергування с/г культур.

Сівозміни та їх значення в раціональному використанні ґрунтів.

Сівозміна — могутній біологічний і агроекологічний фактор рослинництва. Сорти і якість продукції. Якість рослинницької продукції визначається багатьма показниками, основними з яких є вміст білка (протеїну), крохмалю, клейковини, цукру, жиру, целюлози, БЕР та ін. Менше приділяється уваги іншим показникам якості.

Суміші видів, сортів, гібридів. Мета поєднання в посіві різних за морфологічними, екологічними та біологічними властивостями видів, сортів, гібридів може бути різною.

Характерні особливості сучасних систем землеробства

Ґрунтозахист - це заходи, спрямовані на захист ґрунту від ерозії. до них належать: захисні лісосмуги, спеціальні технологічні заходи.

Зональність - обов’язкова характеристика, яку потрібно враховувати під час проведення агротехнічних робіт.

Нормативність - це заходи, спрямовані на встановлення певних норм та законів використання землі. До них належать норми внесення добрив, впорядкованість сівозміни.

Технологічність - використання ефективних технічних і механічних засобів, що покращують якість фунту.

Інтенсивна система землеробства складається з таких частин:

1. агрономічна організація території та системи чергування сільськогосподарських культур у часі, розміщення їх на площі, тобто система сівозмін - польових, кормових, спеціальних;

2. система обробітку ґрунту - основна, передпосівна, догляд за рослинами, заходи захисту фунту від вітрової та водної ерозії:

система удобрення (органічні, мінеральні тощо).

3. система меліоративних заходів (зрошування, осушування. вапнування, гіпсування);

4. система насінництва та висівання високоврожайних культур;

5. система заходів по боротьбі з бур’янами, хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур.

Структура посівних площ - це виражене у відсотках співвідношення посівних площ окремих сільськогосподарських культур. При визначенні її виходять з конкретних економічних природних умов господарства.

За видами розрізняють такі сівозміни: зернопарові, зернопаропросапні, зернопросапні, зерно-трав’яні, трав’яно-просапні, зернотрав’яно-просапні, просапні, травопільні, сидеральні.

Розрізняють три типи сівозмін: польові, кормові і спеціальні.

Сукупність різних типів сівозмін у господарстві становить систему сівозмін.

Кожний тип сівозмін може належати до різних видів. Серед сучасних сівозмін у нашій країні виділяють такі види:

а) зернопарові; б) зернопаропросапні; в) зернопросапні;

г) зернотрав’янопросапні (плодозмінні); д) просапні; е) трав’янопросапні; є) сидеральні і грунтозахисні (протиерозійні).

Польові сівозміни впроваджують для вирощування зернових, технічних і кормових культур. Залежно від розмірів господарства і наявності в ньому відділків впроваджують одну польову сівозміну або кілька (в кожній бригаді колгоспу чи відділку радгоспу).

У кормових сівозмінах вирощують переважно кормові культури, їх поділяють на прифермські, що розміщуються поблизу спеціалізованих ферм і забезпечують тваринництво соковитими і зеленими кормами, і лукопасовищні. Останні впроваджують на луках і заплавах для вирощування одно- і багаторічних трав на сіно, зелений корм та для створення штучних пасовищ.

Спеціальні сівозміни застосовують для тих культур, які недоцільно вирощувати в загальних польових чи кормових (овочевих і баштанних, тютюну, махорки, конопель, рису та ін.).

Дата добавления: 2015-07-11