Визначення можливих доз опромінення

Опромінення населення - опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого місцевим природним радіаційним тлом.

Основна дозова границя індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта (мЗв) (≈ 0,1 БЕР ≈ 0,1 рентген) ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної критичної групи, не повинні перевищувати основних дозових границь опромінення незалежно від умов і шляхів формування цих доз.

Основна дозова границя індивідуального опромінення персоналу об'єктів, не повинна перевищувати 20 мЗв (≈ 2 р ) ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мЗв (≈ 5 р ) за умови, що середньорічна доза опромінення протягом п'яти років підряд не перевищує 20 мЗв (≈ 2 р ). Основна дозова границя індивідуального опромінення персоналу об'єктів не повинна перевищувати 50 мЗв за будь-які 12 місяців роботи підряд, з поступовим зменшенням дозової границі опромінення до 20 мЗв у рік протягом перехідного періоду. Заходи щодо вкриття людей застосовуються, якщо протягом перших двох тижнів після аварії очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мЗв.

Під час виконання аварійних робіт допускатися заплановане підвищене опромінення осіб ( за винятком жінок і чоловіків у віці до 30 років ). При цьому величина сумарного опромінення не повинна перевищувати 100 мЗв (≈ 10 р ).

У надзвичайних випадках, коли аварійні роботи виконуються для порятунку життя людей (в воєнний час), дози опромінення осіб з аварійного персоналу, не повинні перевищувати еквівалентної дози в будь-якому органі (включаючи рівномірне опромінення всього організму) 500 мЗв (≈ 50 р ).

Ступінь небезпеки й можливі наслідки радіоактивного зараження визначаються шляхом розрахунку очікуваних доз опромінення людей і зіставлення їхніх значень із припустимими нормами й нормами, що характеризують втрату працездатності. При розрахунках по оцінці радіаційної обстановки необхідно також мати на увазі, що небезпека поразки людей іонізуючими випромінюваннями перебуває в залежності не тільки від масштабів і ступеня радіоактивного зараження, але й від ступеня захищеності людей.

Якщо особовий склад формування ЦО або робітники та службовці мають однаковий захист від зовнішнього опромінення, тобто перебувають у спорудженнях з однаковими захисними властивостями, то береться для всіх коефіцієнт ослаблення К_осл.

Перерозподіл можливих доз випромінювання за час перебування в зонах радіоактивного зараження дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на зараженій місцевості й намітити шляхи доцільних дій. Для цього знайдене значення можливої дози випромінювання порівнюють із припустимої (установленої) дозою Д _уст. Якщо виявиться, що люди одержать дозу випромінювання, що перевищує припустиму, то необхідно змінити порядок дій людей па зараженої місцевості: скоротити час перебування, змінити умови перебування (перейти в будинки, спорудження з більшим ступенем захищеності) або почати роботи пізніше, коли рівень радіації спаде.

Вихідні дані для розрахунку доз випромінювання: Р₁ - рівень радіації на 1 годину після вибуху, Р/год.; t_п - час початку перебування в зоні зараження щодо вибуху, ч; t_Р - тривалість роботи; К_осл - коефіцієнт ослаблення радіації будинком, спорудженням, де будуть перебувати люди.

Дозу випромінювання приблизно можна розрахувати по спрощеній формулі

,

де ;

тут Р_п – рівень радіації на початку перебування в зоні зараження;

Р_К – рівень радіації наприкінці перебування в зоні зараження;

К_tп і К_tк - коефіцієнти перерахування на час t_п і t_К

СПАД РІВНІВ РАДІАЦІЇ (СРР) НА МІСЦІВІСТІ

Ступінь зараження радіоактивними речовинами поверхні окремих об'єктів у польових умовах вимірюють в одиницях рівнів радіації по гама- випромінюванню в мілірентгенах у годину (мР/г) або мікро рентгенах у годину (мкР/г).

Характерною рисою радіоактивного зараження є постійно, що відбувається спад, рівня радіації внаслідок розпаду радіонуклідів.

При аварії на РНО (після руйнування реактора АЕС) СРР підкоряється закономірності:

Р_t = P₁ × t ^{- 0.5}

При ядерному вибуху час, кратне 7, рівень радіації знижується в 10 разів.

Так, якщо через 1 годину після вибуху рівень прийняти за вихідний, то через 7 годин він знизиться в 10 разів, через 49 годин (близько 2 діб) в 100 разів, а через 14 діб в 1000 разів у порівнянні з первісним.

Таким чином, чим пізніше зроблений вимір рівня радіації, тим нижче показання приладу. Тому щоб порівнювати зараженість різних ділянок, вимір рівня радіації на них потрібно проводити в однаковий час після вибуху або дані, отримані в різний час, «приводити» до однакового часу, наприклад на 1 годину після вибуху. Цей рівень радіації називається «еталонним».

СРР при вибуху ядерних боєприпасів P_t = P₁ × t ^-1,2

тоді: К - це коефіцієнт перерахування

де: Р_t - рівні радіації на будь-який заданий час

Р₁ - рівні радіації на 1 годину після вибуху;

t - час після вибуху.

Для прискорення розрахунків, на підставі цієї формули складена таблиця "Коефіцієнти перерахування рівнів радіації на будь-який заданий час".

У таблиці 2 приведені відносини рівня радіації на 1 годину після вибуху Р₁ до рівня радіації на будь-який заданий час P_t (P₁/P_t).

Рівень радіації на 1 годину після вибуху прийнятий за одиницю.

Відношення Р₁/Р_t - це коефіцієнт перерахування, що показує в скільки разів зменшується рівень радіації за той чи інший проміжок (t), що пройшов після вибуху.

ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИИХ ДОЗ ОПРМІНЕННЯ

при діях на місцевості зараженій радіоактивними речовинами може виробляється розрахунковим шляхом за допомогою чи формул за допомогою спеціальних таблиць.

У залежності від ступеня захищеності людей, що знаходяться на зараженій місцевості, фактична доза опромінення / Д/,при якій враховується коефіцієнт ослаблення дози радіації / К_осл / визначений по таблиці 1 (1*).

Дата добавления: 2015-07-11