Розділ І. Загальні положення. Стаття 1. Високі Договірні Сторони зобов’язуються за будь-яких обставин додержувати і

Стаття 1. Високі Договірні Сторони зобов’язуються за будь-яких обставин додержувати і примушувати додержувати цієї Конвенції.

Стаття 2. Крім постанов, які мають набрати чинності ще в мирний час, ця Конвенція застосовуватиметься у випадку оголошеної війни чи всякого іншого збройного конфлікту, що виникає між двома або кількома Високими Договірними Сторонами, навіть у тому разі, коли одна з них не визнає стану війни.

Конвенція застосовуватиметься також у всіх випадках окупації всієї або час­тини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустріне ніякого збройного опору.

Якщо одна з Держав, які перебувають у конфлікті, не є учасницею цієї Кон­венції, Держави, які беруть в ній участь, залишаться, проте, зв’язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони будуть зв’язані Конвенцією у відношенні до зазначеної вище Держави, якщо остання приймає і застосовує її положення.

Стаття 3. У випадку збройного конфлікту, що не має міжнародного характеру і виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін, кожна з сторін, які перебувають у конфлікті, буде зобов’язана застосовувати, як мінімум, такі положення:

1. Особи, які безпосередньо не беруть участі у воєнній діях, включаючи тих осіб із складу збройних сил, які склали зброю, а також тих, які перестали брати участь у воєнних діях внаслідок хвороби, поранення, затримання або з будь-якої іншої причини, повинні за всіх обставин користуватись гуманним поводженням без всякої дискримінації з причин раси, кольору шкіри, релігії або віри, статі, походження або майнового стану чи будь-яких інших аналогічних критеріїв.

З цією метою забороняються і завжди і скрізь заборонятимуться такі дії у відношенні до зазначених вище осіб:

а) посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, всякі види убивства, каліцтва, жорстоке поводження, тортури і катування,

b) взяття заручників,

с) посягання на людську гідність, зокрема, образливе і принизливе поводження,

d) засудження і застосування кари без попереднього судового рішення, вине­сеного належним чином сформованим судом, при наявності судових гарантій, визнаних за необхідні цивілізованими націями.

2. Поранених і хворих підбиратимуть, і їм буде подана допомога.

Безстороння гуманітарна організація, така як Міжнародний Комітет Червоного Хреста, може запропонувати свої послуги сторонам, які перебувають у конфлікті.

Крім того, сторони, які перебувають у конфлікті, намагатимуться шляхом спе­ціальних угод ввести в дію всі або частину інших положень цієї Конвенції.

Застосування попередніх положень не зачіпатиме юридичного статусу сторін, які перебувають у конфлікті.

Стаття 4. Нейтральні Держави застосовуватимуть по аналогії положення цієї Конвенції до поранених і хворих, а також до санітарного і духовного персоналу, що належать до збройних сил сторін, які перебувають у конфлікті, і прийняті або інтерновані на їх території, а так само до підібраних мертвих.

Стаття 5. Ця Конвенція застосовуватиметься до осіб, яким покровитель­ствують і які потрапили до рук противника, до моменту їх остаточної репатріації.

<...>

Стаття 7. Хворі і поранені, а також санітарний і духовний персонал ні в якому разі не зможуть відмовлятися, частково або цілком, від прав, що їм забезпечують ця Конвенція і спеціальні угоди, передбачені у попередній статті, якщо такі є.

Стаття 8. Ця Конвенція застосовуватиметься при сприянні і під контролем Держав-Покровительок, на які покладена охорона інтересів сторін, які пере­бувають у конфлікті. Для цього Держави-Покровительки зможуть, крім свого дипломатичного або консульського персоналу, призначати делегатів з числа своїх власних громадян або громадян інших нейтральних Держав. На призначення цих делегатів треба дістати згоду Держави, при якій вони виконуватимуть свою місію.

Сторони, які перебувають у конфлікті, полегшуватимуть у межах максималь­ної можливості роботу представників або делегатів Держав-Покровительок.

Представники або делегати Держав-Покровительок ні в якому разі не повинні виходити за рамки своєї місії, що визначена цією Конвенцією; вони повинні, зокрема, брати до уваги настійні потреби безпеки Держави, при якій вони виконують свої функції. Тільки настійні воєнні вимоги можуть дати право на тимчасове, як виняток, обмеження їх діяльності.

Стаття 9. Положення цієї Конвенції не стоять на перешкоді для гуманітарних дій, до яких Міжнародний Комітет Червоного Хреста або будь-яка інша безсто­роння гуманітарна організація вдадуться для захисту поранених і хворих, а також санітарного і духовного персоналу і для подання їм допомоги, за згодою заінтересованих сторін, які перебувають у конфлікті.

Стаття 10. Високі Договірні Сторони зможуть в усякий час домовитися про те, щоб довірити якій-небудь організації, яка подає повну гарантію безсторонності і дійовості, обов’язки, що їх ця Конвенція покладає на Держави-Покровительки.

Якщо на поранених і хворих або санітарний і духовний персонал не поши­рюється чи перестала поширюватися з якихось причин діяльність якої-небудь Держави-Покровительки або організації, передбаченої в першому абзаці, Держава, під чиєю владою перебувають особи, яким покровительствують, повинна зверну­тися з просьбою до нейтральної Держави або такої організації взяти на себе функції, виконувані, відповідно до цієї Конвенції, Державою-Покровителькою, призначеною сторонами, які перебувають у конфлікті.

Якщо не вдасться здійснити покровительство зазначеним способом, Держава, під чиєю владою перебувають особи, яким покровительствують, повинна зверну­тися з просьбою до якої-небудь гуманітарної організації, такої як, наприклад, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, або, з врахуванням положень цієї статті, прийняти пропозицію такої організації взяти на себе виконання гуманітарних функцій, виконуваних відповідно до даної Конвенції Державами-Покровитель­ками.

Будь-яка нейтральна Держава або будь-яка організація, що запрошена заінтересованою Державою або пропонує себе для цих цілей, повинна діяти з усвідомленням відповідальності у відношенні до сторони, яка перебуває у конфлікті і за якою лічаться особи, що користуються покровительством цієї Конвенції, і надати достатні гарантії того, що вона спроможна взяти на себе відповідні функції і виконувати їх безсторонньо.

Попередні положення не можуть порушуватися спеціальними угодами між Державами, коли одна з цих Держав, навіть тимчасово, обмежена у своїх можли­востях вільно вести переговори з іншою Державою або її союзниками в силу воєнної обстановки, особливо у тих випадках, коли вся або значна частина території даної Держави окупована.

Кожного разу, коли в даній Конвенції згадується Держава-Покровителька, ця назва означає також організації, що заміняють її згідно з цією статтею.

Стаття 11. Держави-Покровительки в усіх випадках, коли вони вважатимуть це корисним в інтересах осіб, яким покровительствують, зокрема, в разі незгоди між сторонами, які перебувають у конфлікті, з приводу застосування або тлума­чення положень цієї Конвенції, робитимуть свої добрі послуги з метою врегулювання незгоди.

З цією метою кожна з Держав-Покровительок зможе, на просьбу однієї з сторін або з власної ініціативи, запропонувати перебуваючим у конфлікті сторо­нам організувати нараду їх представників і, зокрема, властей, на які покладено піклування про долю поранених і хворих, а також санітарного і духовного персоналу, можливо, на нейтральній, належним чином вибраній, території. Сторони, які перебувають у конфлікті, зобов’язані дати хід пропозиціям, що їм будуть зроблені в цьому розумінні. Держави-Покровительки зможуть, в разі потреби, представити на схвалення сторін, які перебувають у конфлікті, належну до нейтральної Держави або ж делеговану Міжнародним Комітетом Червоного Хреста особу, яку буде запрошено брати участь у цій нараді.

Дата добавления: 2015-07-14