Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Рух води в Світовому океані

Читайте также:
  1. Завдання 2. Аналіз сучасної політичної карти Океанії.
  2. Завдання 3. Cтисла характеристика Нової Зеландії та країн Океанії
  3. Коротка характеристика основних видів готелів у світовому готельному фонді
  4. ОХОРОНА МОРІВ І ОКЕАНІВ

 

Вода в Світовому океані перебуває в постійному русі. Розрізняють три види руху: коливальні — хвилі, поступальні — океанічні течії, мішані — припливи і відпливи.

Хвилі. Головна причина виникнення хвиль на поверхні Світового океану — вітер. Окремі частинки води при хвильовому русі переміщуються по колових орбітах. У верхній частині орбіти частинки рухаються в напрямі руху хвилі, а в нижній — у зворотному напрямі. Ось чому кинутий предмет коливається на хвилях, а не пересувається по горизонталі. При вітрі на поверхні спочатку утворюються брижі, при посиленні вітру брижі переходять у хвилі. І чим сильніший вітер, тим більші хвилі. В окремих випадках на океанах хвилі досягають висоти 15—18 м і довжини до 1 км. З глибиною хвилі затухають.

Хвилі рухаються швидше до берега і повільніше від берега; гребені хвиль зсовуються вперед і обрушуються на берег.

При землетрусах виникають особливі хвилі, які поширюються на всю товщу води. Такі хвилі називають цунамі. Швидкість поширення їх від 150 до 900 км на годину, висота біля берегів досягає 20—З0 м. Ці хвилі завдають величезних руйнувань не тільки на морі, а й на берегах.

Припливи і відпливи. На берегах морів люди давно помітили, що двічі на добу рівень моря піднімається біля крутих берегів і затоплює плоскі. Двічі на добу рівень води опускається і біля плоских берегів дно моря оголюється. Два припливи і два відпливи за добу, причому припливи вищі, коли Місяць новий або повний. Це дало вченим підставу пояснити припливи і відпливи. Англійський учений Ісак Ньютон на підставі встановленого ним закону всесвітнього тяжіння пояснив, що це явище відбувається внаслідок різного притягання, яке проявляє Місяць і Сонце на найближчі або віддалені від них частинки води.

Земля обертається навколо осі, тому через 6 годин там, де був приплив, буде відплив. Ще через 6 годин тут знову буде приплив. Таким чином, у кожній точці на поверхні океанів двічі на добу спостерігається приплив і двічі відплив. Висота припливної хвилі у відкритому океані близько 1,5 м, а біля берегів вона залежить від конфігурації берегової лінії. Найвищі припливи спостерігаються в затоці Фанді біля Північної Америки — 16м.

У басейні Тихого океану, в північній частині Охотського моря, припливи досягають висоти 13 м. Деякі порти приймають великі океанські судна тільки під час припливів,, наприклад, Гамбург.

Океанічні течії. Поступальні рухи величезних мас океанічної води називають течіями. Внаслідок їх відбувається круговорот океанічної води.

Дослідження показали, що переміщуються не тільки поверхневі, а й глибинні шари води.

Основна причина виникнення поверхневих течій — вітер. Постійні за напрямом вітри здувають поверхневі шари води і змушують їх переміщуватися, але напрям течій не сходиться з напрямом вітру, тому що діє відхиляюча сила обертання Землі (в умовах відкритого океану відхилення може досягнути 45°). На напрям течій впливає і конфігурація материків. З глибиною швидкість течій зменшується і змінюється їх напрям.

По обидва боки від екватора пасати зумовлюють північні і південні пасатні течії, які мають загальний напрям із сходу на захід. Зустрічаючи на своєму шляху береги материків, течії розгалужуються на дві частини, спрямовані вздовж материків на північ і південь. Відхиляюча сила змінює напрям у північній півкулі праворуч, у південній — ліворуч. Доходячи до 30—35° широти, течії набувають оберненого напряму—з заходу на схід. Частина води надходить до західних берегів материків у цих широтах і омиває їх (Західна Європа, Західна Канада).

Залежно від температури течії поділяють на теплі й холодні. Води теплих течій мають вищу температуру, ніж в навколишньому просторі, тому що вони переміщуються з нижчих широт у вищі. Температура холодних течій нижча, ніж навколишньої води, тому що вони течуть з більш високих широт у більш низькі.

Значення морських течій для життя нашої планети дуже велике. Вони є наче «опалювальними трубами» Землі. За їх допомогою екваторіальні і тропічні води перемішуються з водами помірних і полярних широт. Теплі й холодні течії сприяють перерозподілу тваринного світу й рослинності. Відомо, що в тих місцях океанів, де відбувається зустріч холодних і теплих течій, надзвичайно багатий тваринний світ. Завдяки теплим течіям багато морських портів доступні для суден протягом цілого року.

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 172 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)