Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості організації контролю фінансових інвестицій ,валютних операцій ,одержання валютних векселів.

Читайте также:
  1. I. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  2. II. Елементи операційних витрат
  3. II. Класифікація витрат будівельної організації
  4. II. Класифікація витрат проектної організації
  5. III. Відкриття бюджетних рахунків для операцій клієнтів з бюджетними коштами
  6. IV. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОГОСПОДАРСТВА
  7. V. Особливості формування собівартості будівельно-монтажних робіт за будівельним контрактом

Важливим видом аудиту вексельних операцій є аналітична оцінка ефективності використання векселів у розрахунках вітчизняних підприємств. При проведенні оцінки ефективності використання векселів у господарському обороті перед аудитором виникає комплекс завдань, які необхідно вирішити, а саме: вивчити і оцінити систему безготівкових розрахунків, що використовується; проаналізувати доцільність та обґрунтованість прийнятих в організації рішень про видачу, одержання або придбання векселів; вивчити факти оплати нетоварних векселів та розробити заходи щодо забезпечення нетоварної частини векселів; проаналізувати цільове використання коштів, отриманих від операцій з векселями, а також достовірність звітних даних про рух векселів; оцінити суми заборгованості постачальникам і підрядникам, що забезпечені виданими векселями, ступінь надійності і ліквідності векселя. Не менш важливим є вивчення того, як використання векселів відобразилося на швидкості розрахунків і на фінансовому становищі підприємства.
Так оцінка стану розрахунків за виданими і одержаними векселями свідчить про спроможність підприємства надавати своїм дебіторам товарні кредити під поставку продукції (товарів), з одного боку, а з іншого – про довіру кредиторів та відповідної репутації в ділових колах підприємства.
Для проведення аналізу стану розрахунків за виданими і одержаними товарним векселям необхідно обчислити питому вагу заборгованості за ними в загальному підсумку балансу і, відповідно, у величині дебіторської та кредиторської заборгованості в цілому. Це потрібно, по-перше, для визначення їх місця в загальній картині фінансового стану (значимості показників даних статей), по-друге, для порівняння відносних показників даних статей за ряд років і виявлення відповідних тенденцій до збільшення або зменшення. Питома вага векселів одержаних у валюті балансу, визначається відношенням даних за статтею 150 „Векселя одержані” до підсумку активу, а векселів виданих – відношенням даних за статтею 520 „Векселя видані” до підсумку пасиву балансу.
З метою визначення впливу на дебіторську заборгованість векселів придбаних (шляхом відчуження від попереднього держателя), облік яких ведеться на рахунку поточних фінансових інвестицій за справедливою вартістю, необхідно застосувати дані статті 220 „Поточні фінансові інвестиції” та форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності”, розділу 4 стаття 425, за виключенням інших фінансових інвестицій, що утримуються за справедливою вартістю. Значимість обчислення відносних показників векселів одержаних, придбаних та виданих полягає у тому, що, по-перше, з’являється можливість порівнювати аналогічні показники різних підприємств і, по-друге, усувається вплив інфляційних процесів. Порівнюючи отримані дані за окремими звітними періодами (на початок або кінець кожного кварталу, року або декількох років), можна визначити тенденцію до збільшення або зниження питомої ваги залишків дебіторської та кредиторської заборгованості за участю в розрахунках векселів у валюті балансу.
З метою визначення питомої ваги сумнівної дебіторської заборгованості у складі вексельної заборгованості, нами пропонується визначати її відносну величину, як до всієї статті 150 „Векселі одержані”, так і в загальній сумі оборотних активів та в сумі дебіторської заборгованості, що буде негативним явищем, яке свідчить про рівень неплатежів за векселями. Питома вага поточної кредиторської заборгованості, забезпеченої виданими векселями, в загальному її обсязі, визначається відношенням суми статті 520 „Векселі видані” до підсумку 4 розділу „Поточні зобов’язання” пасиву балансу. Отримані показники ідентифікують ту частину кредиторської заборгованості, наявність якої покладає на підприємство додаткову відповідальність, оскільки несвоєчасне погашення вексельних зобов'язань призведе до протесту векселів, а значить, до додаткових витрат, що відшкодовуються кредиторам по опротестуванню векселів, а крім того – до втрати

Фінансові інвестиції поділяють на:

довгострокові фінансові інвестиції;

поточні фінансові інвестиції.

Основним критерієм поділу фінансових інвестицій на довгострокові й поточні є мета здійснення (придбання) інвестицій.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

14. Завдання, джерела і послідовність ревізії(поточні біологічні активи)

Визначальне значення в проведенні перевірок має внутрішньогосподарський контроль, основною перевагою якого є його оперативність. Крім того, менеджери підприємств разом із технологами, інженерами, економічною службою зобов’язані систематично стежити за дотриманням вимог технології та організації виробництва.

Контроль виробництва здійснюють також органи відомчого та спеціального державного контролю: Державний комітет України по земельних ресурсах, підрозділи Міністерства аграрної політики України, зокрема радіологічна інспекція, Державна ветеринарна інспекція, Державна інспекція по заготівлі і якості продукції, Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин і обладнання, Державна насінна інспекція і інше. Всебічну перевірку виробництва зобов’язані здійснювати головні і провідні спеціалісти управлінь сільського господарства.

Основними завданнями контролю і ревізії у тваринництві є: інвентаризація поголів’я, перевірка умов утримання і догляду за тваринами, дотримання технології виробництва продукції тваринництва, перевірка повноти й своєчасності оприбуткування худоби і птиці за всіма каналами надходження, вибуття за каналами вибуття, списання падежу, дотримання нормативних документів щодо обліку ПБАТ.

Перевірку виробничої діяльності в процесі ревізії рекомендують здійснювати у такій послідовності: інвентаризація поголів’я худоби; дотримання зооветеринарних заходів і вимог, технології й правил виконання робіт; документальна перевірка операцій з руху тварин, перевірка стану обліку та звітності. Контроль на підставі звітності, бізнес-планів, виробничих завдань, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку (Звіту про витрати та вихід продукції основного виробництва5.5 с.-г.; даних зооветеринарного обліку.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 99 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)