Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучасний стан та перспективи інформатизації політики

Читайте также:
  1. Інтерес до політики й політична обізнаність
  2. ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАТУС
  3. Міністерство праці та соціальної політики України
  4. Моделі соціальної політики в країнах Заходу
  5. Наскільки реальними є перспективи перетворення еміграції Четвертої хвилі на український субетносз ознаками активного, батьківського начала?
  6. Національні перспективи соціально-економічного розвитку
  7. Основні цілі політики у сфері стимулювання іноземних інвестицій

Стан і розвиток інформатизації в Україні

Загалом ситуація в Україні щодо інформатизації національної економіки та інших сфер діяльності людини є незадовільною — констатує Закон України "Про концепцію Національної програми інформатизації". Рівень інформатизації українського суспільства порівняно з розвинутими країнами Заходу становить лише 2—2,5%. Загальний рiвень упровадження iнформацiйних технологiй в Українi не можна вважати навiть близьким до задовiльного

За загальновизнаною методикою, цей показник оцiнюється у витратах на iнформацiйнi технологiї на душу населення за рiк. Так, у США цей показник (за даними Європейської експертно-аналi­тичної групи з питань iнформацiйних технологiй — European Information Technology Observatory), становить 1100 євро, в Японiї — 700, у країнах Захiдної Європи — 500, у про­вiдних країнах Схiдної Європи (Чехiя, Угорщина, Словенiя, Естонiя та iн.) — близько 90, Польщі — 40, у Росiї (у докризовий перiод) — 20, Румунiї та Болгарiї — близько 10 євро. В Українi цей показник ще менший.

Через загальну кризу та технологічне відставання галузі, які займаються створенням і використанням засобів інформатизації та відповідної елементної бази, опинилися у скрутному становищі. З виробника сучасних машин Україна перетворилася на споживача застарілих іноземних моделей засобів обчислювальної техніки (ЗОТ), що спричинило падіння вітчизняного науково-технічного потенціалу і нездатність виробляти конкурентоспроможні зразки ЗОТ та елементної бази. Виробництво вітчизняних засобів обчислювальної техніки та запасних частин до них на кінець 1996 р. становило 36% від рівня 1995 р.

Системи та мережi зв’язку є однiєю із складових iнформа­цiйної iнфраструктури, основним компонентом для забезпечення iнформатизацiї. Розвиток зв’язку визначає можливостi реалiзацiї доступу користувачiв до iнформацiйних мереж, систем i ресурсiв, отримання широкого спектру iнформацiйних послуг. Ефективнiсть забезпечення органiв державного управлiння, суб’єктiв господарювання рiзних форм власностi, засобiв масової iнфор­мацiї та населення країни iнформацiйними послугами та послугами електрозв’язку багато в чому залежить вiд ефективного поєднання рiзних систем зв’язку.

В Україні має місце технічне відставання телекомунікаційних систем, мереж передавання даних, що мають недостатню пропускну здатність і надійність зв’язку, низьку якість і незначний обсяг послуг. Переважна більшість установ користується для передавання даних комутованими каналами загального користування. Існує розвинута мережа аналогових ліній передачі, які на сьогоднішній день вичерпали свої технічні можливості. Сучасні системи зв’язку, що базуються на методах передавання цифрової інформації, забезпечують якісніший і надійніший зв’язок.

На жаль, діяльність державних установ та організацій щодо формування та використання інформаційних ресурсів є неузгодженою, що призводить до виникнення певних труднощів у формуванні єдиного інформаційного середовища і, як наслідок, до низького рівня інформаційного та аналітичного забезпечення діяльності державних органів. У 23 міністерствах і відомствах вже існують або створюються електронні інформаційні ресурси, в яких зацікавлені органи виконавчої та законодавчої влади. Невизначеність правової та фінансово-економічної основи діяльності різних суб’єктів у сфері інформатизації призводить до інформаційного монополізму управлінських і комерційних структур на відкриті інформаційні ресурси загального користування, знецінення товарної вартості інформаційних ресурсів держави, а також обмеження права на використання інформаційних ресурсів держави для більшості громадян.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 256 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)