Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Контрольна робота №2.

Читайте также:
  1. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 1 страница
  2. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 10 страница
  3. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 11 страница
  4. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 12 страница
  5. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 13 страница
  6. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 2 страница
  7. Вероятные приключения робота кошки Мурки... 3 страница

Сучасні фізико-хімічні методи дослідження органічних сполук

Контрольна робота №1

  1. Атомна силова мікроскопія. Принципова схема приладу.
  2. Скануюча тунельна мікроскопія. Принципова схема приладу.
  3. Пояснити, як АСМ мікроскоп зондує молекулу.
  4. Пояснити, як СТМ мікроскоп зондує молекулу.
  5. Які процеси створюють шуми у роботі АСМ та СТМ.
  6. Роздільна здатність АСМ та СТМ. Що її обмежує?
  7. Принципи методу спектроскопії кругового дихроїзму.
  8. Принципова схема КД спектрофотометра.
  9. Що вимірюють у КД спектроскопії?
  10. У якому місці КД спектру спостерігається найбільший (або найменший) дихроїзм?
  11. Від чого залежить дихроїзм розчину органічної сполуки?
  12. Замалювати КД спектри елементів вторинної просторової структури пептидів та білків.
  13. У чому переваги синхротронного джерела світла у КД спектроскопії?
  14. Мікрохвильове опромінення в органічному синтезі. Принципова схема впливу МХ на органічну молекулу, на середовище навколо неї..
  15. З якою метою застосовують МХ у органічному синтезі.
  16. Перелік реакцій, де МХ є найбільш ефективними.
  17. У чому переваги МХ у органічному синтезі.
  18. У чому недоліки застосування МХ у органічному синтезі.
  19. Розчинники, які найкраще поглинають МХ.
  20. Розчинники, які найгірше поглинають МХ.
  21. Методи проведення синтезів у МХ полі. Зобразити схеми установок.
  22. Ультразвукові генератори в органічному синтезі. Принципова схема застосування методу.
  23. Які операції проводять в УЗ полі?

Контрольна робота №2.

1. Діаграма Яблонського. Шляхи конверсії збудженої молекули.

2. Що таке Франк-Кондонівський стан?

3. Природа уширення спектрів поглинання. Від чого залежить ширина смуги?

4. Що таке напівширина смуги?

5. Як зробити смугу поглинання органічної молекули вужчою шляхом зміни середовища? Температури? Будови молекули?

6. Методи зображення спектрів. Чому і коли використовуються шкали довжин хвиль та хвильової частоти?

7. Від чого залежить положення максимуму смуги поглинання органічної сполуки? Як змістити максимум поглинання в довгохвильову область?

8. Що таке сила осцилятора електронного переходу і що вона характеризує?

9. Від чого залежить молярний коефіціент екстинкції сполуки?

10. В яких межах змінюється молярний коефіціент екстинкції органічних сполук?

11. Як збільшити молярний коефіціент екстинкції?

12. Що таке заборонений перехід? Чи дає він смугу в спектрі поглинання?

13. Що таке дипольний момент електронного переходу? Від чого він залежить?

14. Що таке хромофор? На окремих прикладах пояснити, як вливає конформація молекули, електронні та просторові властивості замісників на молярний коефіцієнт екстинкції та на плоложення максимуму поглинання сполуки.

15. Закони поглинання світла. Відхилення від закону Бера.

16. Правило аддитивності Фірордта.

17. Оптичні схеми спектрофотометрів.

18. Якою є оптимальна оптична густина розчину для запису спектру поглинання сполуки?

19. Якою є оптимальна оптична густина розчину для запису спектру флуоресценції сполуки?

20. Які речовини є забарвленими? Основні та доповнювальні кольори.

21. Розчинники у електронній спектроскопії. Перелік найбільш зручних розчинників для УФ діапазону: полярних, неполярних, апротонних та протонодонорних.

22. Контрольні досліди в спектрофотометрії.

23. Смуги поглинання середовища в УФ спектрах.

24. Що таке сольватохромія? Пояснення позитивного та негативного сольватохромних ефектів за діаграмою Яблонського.

25. Що таке сольватофлуорохромія? Пояснення позитивного та негативного сольватофлуорохромних ефектів за діаграмою Яблонського.

26. Як впливає будова молекули на сольватохромні властивості смполуки.

27. Гіпохромний, гіпсохромний та батохромний ефекти.

28. Що таке ізобестична точка?

29. Що таке ізоемісійна точка?

30. Розрахунок кислотно-основної та кето-енольної рівноваги методом спектрофотометрії. Навести окремі приклади спектрів.

31. Комплекси з переносом заряду. Природа смуг поглинання.

32. Принципи квантово-хімічного розрахунку спектру поглинання.

33. Вивчення агрегації сполук у спектрах поглинання. Будова речовини і її агрегація у розчинах.

34. Що таке Н-агрегати? Вигляд їх спектрів.

35. Що таке J-агрегати? Вигляд їх спектрів.

36. Особливості спектрів проглинання амінокислот, пептидів та білків. Третинна структура білка і спектри поглинання.

37. Особливості спектрів проглинання нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Третинна структура НК і спектри поглинання.

38. Що таке стекінг? Як він проявляється у спектрах поглинання?

39. Що таке інтеркаляція молекули барвника? Як вона проявляється у спектрах поглинання?

40. Принципи визначення молекулярної маси сполуки за спектром поглинання.

41. Принципи визначення складу двокомпонентної суміші за спектрами поглинання.

42. Взаємодія хромофорів у агрегатах органічних барвників і її наслідки, що проявляються у спектрах поглинання. Приклади.

43. Чому забарвлення розчину йоду поглиблюється при додаванні крохмалю?

44. Взаємодія хромофорів у двохромофорних органічних барвниках і її наслідки у спектрах поглинання.

45. Полієновий, поліметиновий та цвіттеріонний стан хромофору барвника. Конкретні приклади сполук.

46. Як залежить спектр сполуки (положення максимуму поглинання, молярний коефіціент екстинкції, напівширина смуги) від електронного стану спряженої системи барвника (полієновий, поліметиновий та цвіттеріонний стан).

47. Вплив середовища на електронний стан спряженої системи барвника (як зменшити долю полієнового, поліметинового або цвіттеріонного стану). Приклади структур.

48. Найважливіші класи органічних барвників: ціаніни, мероціаніни, оксоноли, кетоціаніни, кумарини, ксантенові, трифенілметанові, антрахінонові барвники.

49. Приклади барвників з найвищими молярними коефіціентами екстинкції.

50. Фотостабільність барвників та шляхи їх фотодеградації.

51. Причини вицвітання барвників.

52. Основні закони флуоресценції.

53. Означення та приклади люмінесценції, флуоресценцiї, фосфоресценцiї та сповiльненої флуоресценцiї.

54. Що таке спектр флуоресценції?

55. Флуоресцентні барвники.

56. Що таке спектр збудження флуоресценції і як він співвідноситься зі спектром поглинання.

57. Що таке Стоксів зсув смуги емісії?

58. Вплив будови сполуки та природи молекулярного оточення на Стоксів зсув смуги емісії.

59. Що таке квантовий вихід флуоресценції?

60. Вплив будови сполуки та природи молекулярного оточення на квантовий вихід флуоресценції.

61. Шляхи до гасіння флуоресценції.

62. Дзеркальність спектру флуоресценції та коли вона проявляється.

63. Характерні ознаки будови флуоресцентних сполук.

64. Основні класи флуоресцентних барвників.

65. Що таке поляризацiя фотолюмiнесценцiї. Як її реєструють? Коли вона проявляється.

66. Розсiяння свiтла.

67. Швидкостi переходiв. Кiнетика флуоресценцiї.

68. Кiнетика фосфоресценцiї.

69. Апаратура та методи експерименту з стаціонарної флуориметрії. Монохроматори, джерела випромiнювання. Фiльтри. Детектори. Кювети. Виправлення спектрiв.

70. Вимiрювання квантового виходу люмiнесценцiї.

71. Вимiрювання часу життя флуоресцентного стану.

72. Вимiрювання поляризацiї люмiнесценцiї.

73. Часова шкала молекулярних процесiв у розчинi.

74. Будова органiчних сполук та їх люмiнесцентнi властивостi.

75. Залежнiсть положення максимуму збудження флуоресценції та емiсiї флуоресценції вiд будови сполуки.

76. Хiмiчна рiвновага в збудженому станi. Важливі приклади перетворень.

77. Збудженi димери та їх люмiнесценцiя.

78. Ексимери та ексиплекси.

79. Чи залежить спектр емiсiї вiд довжини хвилi збудження. Приклади.

80. Локальне та загальне збудження молекули.

81. Ефекти впливу негомогенності розчину на спектри флуоресценції.

82. Вплив розчинникiв на спектри флуоресценцiї. Рiвняння Лiпперта.

83. Реєстрація впливу середовища в дослiдженнях. Механiзм та динамiка релаксацiї розчинника. Вплив релаксацiї розчинника на спектри емiсiї.

84. Гасiння флуоресценцiї. Гасії флуоресценцiї.

85. Теорiї динамiчного та статичного гасiння флуоресценцiї. Рiвняння Штерна-Фольмера.

86. Вплив стеричних факторів на механiзм та швидкiсть гасiння флуоресценцiї.

87. Перенос енергії збудження. Теорiя переносу енергiї для донорно-акцепторних пар.

88. Приклади донорно-акцепторних пар. Вимiрювання вiдстаней методом переносу енергiї.

89. Приклади практичного застосування люмiнесцентної спектроскопiї в аналiзi будови природних сполук.

90. Флуоресцентні сполуки в природі.

91. Спектрофотометрія та спектрофлуориметрія Шпольського.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)