Читайте также:
|
І. Пояснювальна записка
1.1.Мета курсу – сформувати знання про потенціал природних лікувальних ресурсів України, розуміння використання курортно-рекреаційних можливостей України для покращення здоров’я населення, застосування лікувальних природних чинників для відновлення самопочуття людини – в особистому житті та професійній діяльності, формування мотивації до здорового способу життя і його пропаганда серед молоді.
1.2. Головні завдання курсу:
Сформувати у студентів поняття про курортологію як комплексну науку, розкрити етапи її розвитку та охарактеризувати сучасний стан;
Познайомити з класифікацією та географією курортів Світу, розглянути основні тенденції розвитку курортів різних країн;
Познайомити з класифікацією та географією курортів України, виділити та охарактеризувати основні курортно-рекреаційні райони;
Розкрити суть та проблеми лікувального туризму як сучасного напрямку курортної медицини;
Розкрити значення природних лікувальних ресурсів України у відновленні здоров’я населення, познайомити студентів з їх класифікацією та способами використання у цілях оздоровлення;
Виявити сучасні проблеми функціонування та розвитку санаторно-курортних територій України.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: У результаті вивчення дисципліни „КУРОРТОЛОГІЯ” студент повинен:
знати і розуміти: структуру та зміст навчальної дисципліни; основні терміни, поняття і визначення; законодавчі акти, що регулюють здійснення курортної діяльності в Україні;
основні типи природних лікувальних чинників, їх поширення по території України та вплив на здоров’я й самопочуття людини при використанні у лікувальних технологіях курортних установ; принципи розміщення і функціонування курортів і санаторно-курортних закладів а також закономірності формування курортно-рекреаційних районів на території України;
інноваційні методи та технології, що використовуються для покращення стану здоров’я на курортах Світу та в Україні; основні тенденції розвитку курортів Світу.
вміти: формулювати основні поняття та положення курсу; знаходити, використовувати і аналізувати статистичну та картографічну а також Інтернет інформацію по основних темах курсу; використовувати галузеві законодавчі акти у навчальній, науковій та практичній діяльності; характеризувати основні типи курортів на території України, визначати їх лікувальний профіль та спеціалізацію.
ІІ. Зміст дисципліни
ТЕМА 1 – Курортологія як наука
Курортологія як наука. Зміст поняття «Курортологія». Завдання курортології як науки. Основні терміни та поняття в курортології.
Законодавче забезпечення функціонування санаторно-курортної галузі України. Закон України «Про курорти». Законодавчі акти, що регулюють діяльність санаторно-курортної галузі України.
ТЕМА. 2 – СКЛАДОВІ КУРОРТОЛОГІЇ.
Наукові та прикладні дисципліни, що формують курортологію. Бальнеологія. Грязелікування. Кліматологія. Термінологія. Терміни і поняття, якими оперують наукові та прикладні дисципліни, що формують курортологію
ТЕМА. 3 – КУРОРТИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Історія виникнення і розвитку курортів та курортолікування у різних країнах. Історичний зміст поняття курорт. Курортолікування у різних державах та культурах (Римська імперія, Європейські держави, Американський континент, Японія, Росія). Сучасні курорти.
Курорти Світу: географія, класифікація та основні тенденції розвитку. Сучасний стан курортної мережі Світу. Курорти Європи. Курорти Азії. Курорти Америки.
Курорти Світу: географія, класифікація та основні тенденції розвитку. Організація лікувального туризму в зарубіжних країнах. Курорти Африки Австралії та Океанії.
ТЕМА 4 – КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ КУРОРТІВ
Класифікація та типологія курортів Етапи становлення систематики та класифікації курортів. Огляд сучасних тенденцій розвитку курортної справи та постнеокласичних підходів до систематики та класифікації курортів. Класифікація та типологія курортів.
Класифікація та типологія курортів (складання та аналіз інтегральної блок-схеми за лекційним матеріалом)
ТЕМА 5 – ПОНЯТТЯ ПРО ЛІКУВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ
Лікувальний туризм як сучасний напрямок курортної медицини. Рекреаційна сутність курортної справи. Лікувальний туризм – новий розділ курортології. Розвиток лікувального туризму в Україні: основні тенденції. Мотиваційна структура споживачів туристсько-рекреаційних послуг.
Менеджмент та маркетинг санаторно-курортної галузі. Сутність поняття «стратегічне управління» рекреаційним підприємством. Методи управління персоналом. Маркетингові комунікації санаторно-курортного закладу. Маркетингові технології у санаторно-курортних закладах.
Географія закладів лікувального туризму в Україні (по адміністративним областям України) - виконання аналітично-графічної роботи з використанням даних статистичного щорічника України та програмного забезпечення ПК
ТЕМА 6 – ВИДИ І МЕТОДИ КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ
Використання природних і преформованих лікувальних фізичних чинників в оздоровчих технологіях курортних закладів. Бальнеотерапія. Пелоїдотерапія. Кліматотерапія. Фізіотерапія. Інші методи лікування в оздоровчих технологіях курортних закладів (фіто-, механотерапія, аромотерапія, масаж тощо).
Використання нетрадиційних методів лікування в оздоровчих технологіях курортних закладів (кумисотерапія, ампелотерапія, апітерапія, герудотерапія, іпотерапія, дельфінотерапія тощо)
Правила відбору на курорти та у санаторії. Медичний відбір на курорти та у санаторії. Протипокази до санаторно-курортного лікування. Методи та процедури у лікувальних комплексах на курортах України. Поняття про сумісні та несумісні процедури. Необхідність дотримання санаторного режиму, дієтотерапії, правил поведінки у санаторно-курортному закладі для прискорення досягнення бажаного результату (корисні поради тим, хто збирається на курорт).
ТЕМА 7 – СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України. Сучасний стан сан.-курортної галузі. Галузь у цифрах і фактах. Основні проблеми та можливі шляхи їх подолання. Концепція розвитку санаторно-курортної галузі України.
Загальні тенденції розвитку закладів санаторно-курортного відпочинку та лікування в Україні - виконання аналітично-графічної роботи на основі офіційної статистики (даних статистичного щорічника України).
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1. Бокша В. Г., Богуцкий Б. В. Медицинская климатология и климатотерапия. – К.: Здоров’я, 1980. – 248 с.
2. Ветрова Н.М.. Стратегическое управление в системе экономических инструментов управления рекреационным предприятием // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2004. – №2. – С.19-20.
3. Волошин О.І., Пішак В.П. Оздоровчі ресурси Буковини. – Чернівці: Прут, 1999. –240 с.
4. Закон України „Про курорти" від 5.10.2000 р., № 2026-ПІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 50. – Ст. 435.
5. Иванов В. В., Невраев Г. А. Классификация подземных минеральных вод. – М.: Недра, 1964. – 168 с.
6. Курортні ресурси України/Під ред. М.В.Лободи. – К.: ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", "ТАМЕД", 1999. – 344 с.
7. Курортологія: методичні рекомендації до практичних занять/ Укл. І.Д. Бойко. – Чернівці: Рута, 2008. – 42 с.
8. Лобода М.В. Курортологія України на порозі ХХІ століття // Український бальнеологічний журнал. – 2003. – №1. – С. 11-26.
ВПП 2.11 ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу: засвоїти теоретичні і практичні навики, що пов’язані з вивченням предмета туристичних ресурсів, як передумови розвитку внутрішнього та в’їзного туризму України, а також засвоєння термінологічної бази і знань з комплексної оцінки туристичних ресурсів природних регіонів України.
1.2. Головні завдання курсу:
1) засвоєння студентами теоретичних засад сутності, генезису, формування різновидів туристичних ресурсів;
2) отримання знань з основ оцінки ареалів поширення туристичних ресурсів України;
3) вміння характеризувати ресурси природних регіонів України для різних видів туризму.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент в процесі вивчення дисципліни:
Студент повинен знати:
- джерела інформаційної бази з даної навчальної дисципліни;
- уміти користуватися друкованими, картографічними, статистичними матеріалами та інформацією з Інтернет мережі по даному предмету.
ІІ. Зміст дисципліни
ТЕМА 1.1. Теоретичні засади курсу «Туристичні ресурси України». Мета і структура курсу. Поняття, сутність туристичних ресурсів; їх різновиди. Природні та антропогенні ресурси, їх генезис.
ТЕМА 1.2. Наявність туристичних ресурсів, як передумова розвитку туристичної індустрії. 1.Туристичні ресурси, як передумови розвитку внутрішнього та в’їзного туризму в Україні. 2. Класифікація туристичних ресурсів України.
ТЕМА 1.3. “Географічні аспекти формування туристичних ресурсів України”. Зональні туристичні ресурси України. Азональні туристичні ресурси України. Атрактивність та доцільність антропогенних туристичних об’єктів.
ТЕМА 1.4. “Ареали поширення туристичних ресурсів України”. Ареали поширення мінеральних вод, лікувальних торф’яних грязей, озокериту, ропи. Ареали поширення біотичних, гідро кліматичних ресурсів. Ареали поширення геологічних та ландшафтних об’єктів.
ТЕМА 2.1. “Природні туристичні ресурси України”. Якісний склад бальнеологічних, кліматичних, водних, лісових, ландшафтних ресурсів та ресурсів рельєфу поверхні України. Поширення бальнеологічних, кліматичних, водних, лісових, ландшафтних ресурсів та ресурсів рельєфу поверхні України.
ТЕМА 2.2. “Мережа об’єктів природно-зеповідного фонду України”. Структура природно-заповідного фонду України. Сучасний стан функціонування об’єктів природно-заповідної мережі. Проблеми туристичного використання об’єктів природно-заповідного фонду України.
ТЕМА 2.3. “Антропогенні ресурси України. Подієвий туризм України”. Атрактивність антропогенних ресурсів України. Використання туристичною індустрією антропогенних ресурсів України. Подієвий туризм в Україні.
ТЕМА 2.4. “Методика комплексної оцінки туристичних ресурсів України”. Технологічна оцінка туристичних ресурсів України. Естетична оцінка туристичних ресурсів України. Інші види оцінок туристичних ресурсів України.
ТЕМА 3.1. “Характеристика туристичних ресурсів природних регіонів України”. Стан забезпеченості України туристичними ресурсами. Туристичні ресурси рівнинних територій (зона мішаних лісів, лісостеп, степ) України. Туристичні ресурси гірських областей України (Карпати, Крим). Картографічна номенклатура до ТЕМА 3.1. згідно списку.
ТЕМА 3.2. “Туристичні ресурси Карпат”. Туристичні ресурси Львівської області. Туристичні ресурси Івано-Франківської області. Туристичні ресурси Закарпатської області. Туристичні ресурси Чернівецької області. Туристичні ресурси м. Чернівці.
ТЕМА 3.3. “Туристичні ресурси АР Крим”. Характеристика туристичних ресурсів АР Крим.
ТЕМА 3.4. “Туристичні ресурси чорноморського узбережжя”. Характеристика туристичних ресурсів Чорноморського узбережжя (за областями України).
ТЕМА 3.5. “Туристичні ресурси Азовського узбережжя”. Характеристика туристичних ресурсів Азовського узбережжя (за областями України).
ТЕМА 3.6. “Туристичні ресурси Поділля”. І. Характеристика туристичних ресурсів Поділля (за областями України). Характеристика туристичних ресурсів ареалу Дністровського водосховища.
ТЕМА 3.7. “Туристичні ресурси Полісся”. Характеристика туристичних ресурсів Полісся (за областями).
ТЕМА 3.8. “Туристичні ресурси Центрально-Східної України”. Характеристика туристичних ресурсів Центрально-Східної України (за областями).
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування.- К.: Київський університет, 2001.
2. Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти.- К.: Альтерпрес, 2002.
3. Закон України “Про туризм”.
4. Зорин И.В. Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма.- Москва, Финансы и статистика, 2003.
5. Карпатський рекреационный комплекс, Ред. М.И. Долишний. - К.: Наук. Думка, 1984.
6. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы.- К.: Вища шк., 2004.
7. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг.- К.: Альтерпрес, 2002.
8. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України.- Львів, ВЛУ, 1997.
ВПП 2.11 МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ І ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ ГОТЕЛЬНІ ЛАНЦЮГИ
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів з найважливішими питаннями, пов'язаними із міжнародним туризмом, та особливостями світової туристичної індустрії.
1.2. Головні завдання курсу: розкрити особливості міжнародного туризму як галузі національної економіки, ознайомити із географією туристського попиту, особливостями міжнародного туризму та державного регулюванням туристичної діяльності в світі.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент повинен мати знання про міжнародний туризм як про суспільне явище і важливу галузь національної економіки; про існуючи туристичні формальності та географію туристичного попиту; вміти аналізувати різні аспекти туризму та професійно оцінювати конкретну ситуацію у межах міжнародного туристичного ринку; здійснювати аналіз та прогноз ситуації щодо розвитку подій у межах світового туристичного ринку тощо.
ІІ. Зміст дисципліни
ТЕМА 1.1. Вступ. Туризм як форма міжнародних відносин. Поняття міжнародного туризму. Особливості міжнародного туризму. Міжнародний і внутрішній туризм.
ТЕМА 1.2. Статистика міжнародного туризму. Статистика туристських потоків. Статистика туристських доходів. Статистика туристських витрат.
ТЕМА 1.3. Міжнародний туризм як соціально-економічне явище. Соціально-економічна роль туризму. Функції міжнародного туризму в економіці країни. Види міжнародного туризму. Фактори розвитку міжнародного туризму. Значення міжнародного туризму. Тенденції розвитку сучасного туризму.
ТЕМА 1.4. Туристичні формальності. Види формальностей у міжнародному туризмі. Державне регулювання туристичних формальностей. Поліцейські формальності. Паспортні формальності. Візові формальності. Туристична віза. Шенгенська віза. Митні формальності. Валютний контроль. Оформлення закордонного паспорта в Україні. Медико-санітарні формальності. Формальності безпеки. Страхування туристів. Медичне страхування туристів. Майнове страхування туристів. Страхування цивільної відповідальності.
ТЕМА 1.5. Міжнародна співпраця в галузі туризму. Двостороння співпраця в галузі туризму. Багатостороння співпраця. Головні міжнародні туристичні організації.
ТЕМА 2.1. Державне регулювання міжнародної туристичної діяльності. Сутність, структура та інструменти державного регулювання туризму. Механізми підтримки розвитку міжнародного туризму. Правове регулювання розвитку міжнародної туристичної діяльності в різних країнах. Туристична політика держав.
ТЕМА 2.2. Географія туристичного попиту. Географічні фактори розвитку міжнародного туризму. Географія світових туристських потоків. Туризм із метою відпочинку і розваг. Європа. Америка. Азійсько-Тихоокеанський регіон. Африка, Близький Схід та Південна Азія.Спортивний туризм. Міжнародні спортивні заходи. Гірськолижний туризм. Діловий туризм Бізнес-подорожі. Конгресово-виставковий туризм. Інсентив-туризм. Лікувально-оздоровчий туризм. Релігійний туризм.
ТЕМА 2.3. Туристичні ресурси. Поняття та сутність туристичних ресурсів. Принципи класифікації туристичних ресурсів. Природно-кліматичні туристичні ресурси. Історико-культурні туристичні ресурси. Соціально-економічні туристичні ресурси. Інформаційні туристичні ресурси.
ТЕМА 2.4. Світова спадщина ЮТЕМАСКО. Характеристика списку Світової спадщини ЮТЕМАСКО. Критерії об’єктів Світової спадщини ЮТЕМАСКО. Розподіл об’єктів Світової спадщини ЮТЕМАСКО по країнам світу. Об’єкти Світової спадщини ЮТЕМАСКО в Україні.
ТЕМА 2.5. Процеси транснаціоналізації та глобалізації в міжнародному туризмі. Транснаціональні компанії на ринку міжнародного туризму. ТНК у готельному господарстві. Вплив туристських ТНК на національну економіку. Процеси глобалізації у світовому туризмі.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1.Александрова А.Ю. Международный туризм Учебник. - М.: Аспект Пресс, 2002. – 470 с.
2.Дейнека А. Г. Страноведение: Общая часть: Учебник. – Х.: Бизнес Информ, 2000. – 252 с.
3. Зорин И.В., Квартальников В.Н. Туристский терминологический словарь.
4. Дмитревский Ю. Д. Туристские районы мира. М., 2000. С.75.– М., 1999.
5.Мальська М. П., Антонюк Н. В., Ганич Н. М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 661 с.
6.Максименко С.В. Туристская деятельность: международно-правовые аспекты Одесса: Латстар, 2001. – 168 с
7.Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 343 с.
8.Мироненко Н.С. Страноведение: Теория и методы: Учебное пособие для вузов. – М.: АспектПресс, 2001. – 268 с.
9.Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. 3-е издание. – М, 2004.
Дисципліни самостійного вибору студента
СПП 2.1 ЕТНОТУРИЗМ ТА НАЦІОНАЛЬНІ КУХНІ
СПП 2.2 ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – засвоїти й оволодіти теоретичними знаннями і практичними навичками з теорії і методики організації краєзнавчого туризму залежно від потреб споживачів туристичних послуг.
1.2. Головні завдання курсу: оволодіти методикою організації різних видів туристичної діяльності залежно від потреб туристів, їх фахових, вікових, національних особливостей; сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації краєзнавчого туризму в різних сферах туристичної діяльності; пізнати основи організації краєзнавчих турів із урахуванням ментальних та соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: знання основних законів та закономірностей розвитку краєзнавчого туризму у світі; розуміння причинно-наслідкових зв’язків та чинників природних явищ, процесів в організації краєзнавчого туризму; уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції організації краєзнавчого туризму та їх практично реалізовувати в практиці туристичної діяльності.
ІІ. Зміст дисципліни
Краєзнавчо-туристична справа на західно-українських землях. Краєзнавчі особливості Чернівецької області. Завдання сучасного краєзнавчого туризму.
ТЕМА 1.1. Зародження туристично-екскурсійної справи на західно-українських землях. Діяльність краєзнавчо-туристичних товариств «Плай» і «Чорногора».
ТЕМА 1.2. Природничо-краєзнавчі особливості районів Чернівецької області.
ТЕМА 1.3. Краєзнавчі особливості розселення та розвитку господарства районів Чернівецької області. Пам’ятки стародавніх часів та визначні місця Буковини.
ТЕМА 1.4. Рекреаційна характеристика інвестиційно-привабливих земель районів Чернівецької області. Музеї м. Чернівці.
ТЕМА 1.5. Плани краєзнавчих екскурсій та походів. Кошториси на придбання спорядження, продуктів харчування, аптечки для походів.
ТЕМА 1.6. Завдання сучасного краєзнавчого туризму
Методика: досліджень під час походів рідним краєм; організації та проведення краєзнавчих походів. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.
ТЕМА 2.1. Геологічні, геоморфологічні дослідження. Дослідження грунтів.
ТЕМА 2.1. Метеорологічні, гідрологічні дослідження.
ТЕМА 2.3. Геоботанічні дослідження. Дослідження ландшафтів. Зібрання матеріалів та зразків під час подорожей по рідному краю.
ТЕМА 2.4. Мета і завдання організації подорожей.
ТЕМА 2.5. Вибір і вивчення району подорожі. Розробка маршруту походу. Одержання дозволу на подорож. Контроль за підготовкою і проведенням подорожі.
ТЕМА 2.6. Формування групи та розподіл обов’язків. Підготовка групи до виходу на маршрут. Складання кошторису. Спорядження для походу. Медичне забезпечення подорожі.
ТЕМА 2.7. Проведення подорожі. Основи техніки туризму. Основи тактики походу. Підведення підсумків подорожі.
ТЕМА 2.8. Форми краєзнавчо-туристичної роботи.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1. Буковина інвестиційно - туристична.- Чернівці: Мерк’юрі Буковина, 2004.
2. Буковина туристична. – К.: Світ успіху, 2005.
3. Геренчук К.І., Раковська А.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження.- К., 1975.
4. Даниляк А.К. Організація та проведення туристичних змагань з техніки пішохідного туризму.- Чернівці: Рута, 2000.
5. Для розвитку туризму (Затверджено обласну Програму розвитку туризму на 2002-2010 рр.) // Буковина.- 2000.- 5 червня.
6. Зелений пояс Чернівців.- Чернівці: Золоті литаври, 2002.
7. Карпа туристичних маршрутів Українських Карпат (Чернівецька область)// Здоров’я України.- 1998.- № 10-11.
СПП 2.3 СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із теоретичними напрацюваннями у сфері менеджменту, маркетингу та організації сервісу сільського зеленого туризму, проаналізувати досвід організації такої форми масового дозвілля у країнах Європейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського туризму в Україні, навчити студентів визначати передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в регіонах України
1.2. Головні завдання курсу:
- ознайомитись із поняттєво-термінологічними, концептуально-теоретичними та методологічними аспектами сільського зеленого туризму;
- проаналізувати європейський досвід організації сільського зеленого туризму;
- розглянути організацію та планування сільського зеленого туризму в Україні;
- вивчити особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму;
- розглянути передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Україні;
- навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- вивчити основні поняття та концепції сільського зеленого туризму
- розглянути форми організації відпочинку в селі і європейський досвід організації сільського зеленого туризму
- ознайомитись з організацією та плануванням сільського зеленого туризму в Україні
- засвоїти особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму
- розглянути перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
ІІ. Зміст дисципліни
Сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльності
ТЕМА 1.1. Теоретичні та методологічні аспекти сільського зеленого туризму. Територіальна організація сільського зеленого туризму. Пропускний потенціал сільського туризму. Типологія сільських поселень України. Анімація зеленого туризму. Відмінності між міським та сільським туризмом [2,3,5].
ТЕМА 1.2. Організація та планування сільського зеленого туризму. Чинники організації сільського туризму. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Технологічні основи гостинності. Гостьовий цикл зеленого туризму. Особливості планування у сільському туризмі [3,5,8].
ТЕМА 1.3. Менеджмент сільського зеленого туризму. Особливості менеджменту сільського туризму. Управління іміджем сільської території. Менеджмент людських ресурсів сільського туризму [2,4,8].
ТЕМА 1.4. Маркетинг сільського зеленого туризму. Сутність маркетингу сільського зеленого туризму. Інформаційні системи маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі [1,6,7].
Сільський зелений туризм у сучасному туристському бізнесі
ТЕМА 2.1. Права та обов’язки власників агроосель. Права власників агроосель. Обов’язки власників агроосель. Забезпечення умов безпечного відпочинку [3,4,7].
ТЕМА 2.2. Туристичний продукт агро господарства. Комплекс послуг сільського зеленого туризму. Специфічні риси агротуристичних послуг. Основні та додаткові послуги сільського туризму [1,2,4]
ТЕМА 2.3. Організація надання послуг тимчасового проживання і харчування у сільському зеленому туризмі. Основні вимоги щодо облаштування агро оселі. Сервісне облаштування номерів садиби. Окремі аспекти організації надання послуг харчування [1,6,7].
ТЕМА 2.4. Проблеми і перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку ХХІ ст. Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні [5,6,8].
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1. Горішевський П., Аронець М. Сільський зелений туризм: посібник для початківця. – Посібник – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2003. – 148с.
2. Горішевський П.В., Васильєв В., Зінько Ю., Коберніченко Т. Сільський зелений туризм: організація діяльності. – Посібник – Київ: НМЦ «Освіта», 2005. – 128с.
3. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. – 158с.
4. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку. – Чернівці: Прут, 1995. – 80с.
5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312с.
6. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб./ За ред.. Ф.Д. Заставного. – К.: Знання, 2006. – 550с.
7. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 271с.
8. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С.Максименка та ін. – К.: Дата Банк Україна, 2003. – 272с.
СПП 2.4 ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу – засвоїти і оволодіти глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками організації екотуризму як принципово нової форми рекреаційної діяльності, орієнтованої на пізнання природи, мінімізацію шкоди довкіллю та підтримку етнокультури.
1.2. Головні завдання курсу:
- засвоїти сутність екотуризму, передумови його розвитку, значення в контексті сталого розвитку;
- сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації екотурів для різних категорій населення;
- засвоїти методику організації різних видів екотуристської діяльності залежно від потреб туристів, їх вікових та соціальних особливостей;
- пізнати основи організації екотуризму з урахуванням психологічних і соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знання основних законів та закономірностей розвитку екотуризму в світі;
- розуміння причинно-наслідкових зв’язків організації екотуризму;
- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції екотуризму та їх практично реалізовувати в практиці організації туристського бізнесу.
ІІ. Зміст дисципліни
Теоретико-методологічні та методичні основи організації екотуризму.
ТЕМА 1.1. Передумови виникнення й історія розвитку екотуризму. Концепція сталого розвитку сучасного екотуризму. Негативні аспекти впливу масового туризму на природу. Поняття сталого розвитку туризму. Історія розвитку екотуризму в світі.
ТЕМА 1.2. Можливості управління впливом туризму на природні туристські ресурси і переваги екотуризму. Вплив туризму на природні комплекси. Прямий вплив (винищення флори і фауни в процесі мисливства, рибальства, руйнування природних умов існування шляхом залучення територій до господарської діяльності; втручання в природні процеси життєдіяльності рослин і тварин шляхом їх годівлі, розведення у штучно створених умовах, спостереження за ними, шумовий вплив, руйнування гнізд; привнесення й поширення інфекцій, захворювань через продукти життєдіяльності людини та господарську діяльність). Непрямий вплив (зміна натурального середовища існування, глобальний антропогенний вплив, створення генетично модифікованих організмів).
ТЕМА 1.3. Класифікація екотуризму.Принципи побудови екотурів та екологічних програм. Підходи до класифікації в екотуризмі. Класифікація.
ТЕМА 1.4. Види екотуризму за метою. Класифікація екотуризму за метою. Пізнавальний екотуризм. Пригодницький екотуризм. Рекреаційний екотуризм. Науковий екотуризм. Перспективи розвитку екотуризму в Карпатському регіоні.
Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування.
ТЕМА 2.1. Показники зростання темпів екотуризму і визначення потреб екотуристів.
Динаміка зростанняміжнародних прибутків на світовому екотуристському ринку. Динаміка зростання прибутків від екотуризму. Маркетинговий профіль екотуриста.
ТЕМА 2.2. Туроперейтинг в екотуризмі. Поняття й складові туроперейтингу. Поділ туроператорів за спеціалізацією, місцем діяльності. Ініціативні й рецептивні туроператори.
ТЕМА 2.3. Розвиток екотуризму в гірських районах світу. Туристський регіон Америка. Туристський регіон Африка. Туристські регіони Близький Схід і Південна Азія.
ТЕМА 2.4. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму.
ЗМ 3. Практичні засади організації екологічного туризму
ТЕМА 3.1. Екологічна стежка як турпродукт. Екологічна стежка: передумови виникнення, історія. Сутність поняття, визначальні риси. Мета, завдання, призначення. Алгоритм розробки та організації екологічної стежки. Класифікація екостежок.
ТЕМА 3.2. Реалізація концепції геомаркетингу екотуризму. Особливості геомаркетингу екологічного туризму. Сегментація ринку в екотуризмі. Позиціювання екотуристського продукту.
ТЕМА 3.3. Визначення перспективних цільових ринків екотуризму. Чинники екотуристичної привабливості. Категорії екотурів і напрямки екотуризму.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1. Бучко Ж.І. Передумови розвитку екотуризму в Карпатському регіоні // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 258-259.
2. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – Київ: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
3. Концепція національного виховання //Рідна школа, 1995, № 6.
4. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика.– Київ: Заповіт, 1996.– 352 с.
5. Кузьменко А.В. Особенности организации и эффект экологического туризма // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 290-292.
6. Мазур Л. Релігійно-філософські засади формування екологічної культури українського народу // Мандрівець. Видання “Наук. зап. Нац. ун-ту “Києво-Могилянська Академія”.– Київ, 2001, № 3-4.– С.34-37.
7. Мазуров Ю.Л. Экологический туризм на постсоветском пространстве: потенциал и перспективы // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С.293-296.
8. Мотузенко О.О.Екологічний туризм в контексті сталого розвитку території. //Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія: мат. міжнар. наук.- практ. конф.– Київ, 1999.– С. 189-191.
СПП 2.5 ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу - розкрити теоретико-методологічні основи наукових досліджень, основи методології науково-дослідної діяльності, етапи наукового дослідження, розглянути основні методологічні принципи, методи наукових досліджень, теорію і практику, логіку наукових досліджень, розкрити інформаційне забезпечення наукової роботи, а також висвітлити основні методико-методологічні підходи в дослідженні територіально-економічних систем різного рангу.
1.2. Головні завданнями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліниє допомогти студентам опанувати основними науково-методичними знаннями наукових досліджень; прищепити уміння і навички у виборі напряму наукового дослідження, проведення наукових досліджень, здобути навики роботи з джерелами інформації, їх відбору, класифікації, опрацюванні т а аналізі, а також навчити студентів складати програму об’єкта дослідження, формулювати мету і завдання дослідження та робити узагальнюючі наукові висновки.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знати теоретичні основи методології досліджень;
- вільно володіти основними термінами з курсу;
- вміти аналізувати зібрану інформацію та формулювати висновки.
ІІ. Зміст дисципліни
Теорія наукових досліджень
ТЕМА 1.1. Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення розвитку науки. Поняття, цілі і функції розвитку науки. Структурні елементи науки, їх характеристики.
ТЕМА 1.2 Загальнонаукові аспекти теорії наукових досліджень. Теоретична основа наукових досліджень. Теорія як метод пізнання. Структура наукової теорії. Сутність, особливості та чинники теоретичного пізнання. Функції наукової теорії. Класифікація наукової теорії. Методологія теоретичних досліджень.
ТЕМА 1.3 Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Понятійно-термінологічний апарат. Категорії та поняття. Поняття наукової проблеми. Методологічні рівні.
Методологія наукових досліджень
ТЕМА 2. Методологія, основні наукові принципи, підходи та методи наукових досліджень, їх характеристика. Основні методологічні принципи наукових досліджень. Основні загальнонаукові підходи в наукових дослідженнях. Методи аналізу емпіричних даних наукових досліджень.
ТЕМА 2.2. Вибір, етапи та економічна ефективність наукового дослідження. Вибір напряму наукового дослідження. Основні етапи проведення наукових досліджень. Обговорення, впровадження й ефективність наукового дослідження.
ТЕМА 2.3. Інформаційне забезпечення наукової роботи. Суть і види науково-технічної інформації. Методи пошуку і збору наукової інформації. Аналіз та інтерпретація. Організація роботи з науковою літературою.
ТЕМА 2.4. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Загальна характеристика джерел і посібників. Курсова, дипломна, магістерська роботи.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
1. Алаев З.Б. Социально-экономическая география: понятийно-
терминологический словарь. - М.: Мьісль, 1983. - 350 с.
2. Багров НБ. Региональная геополітика устойчивого развития К: Либыдь, 2002. - 256 с.
2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1997. - 320 с.
3. К. Кілінська. Науково-дослідна робота студентів в Україні.-Чернівці, Вид-во ЧДУ, 1997.
4. Методи географічних досліджень (Блок. Методи соціально-економіко-географічних досліджень). Конспект лекцій / Укл. Коновалова Н.І. - Чернівці: Рута, 2004. - 40 с.
5. Методологія і методика наукових досліджень із соціально-економічної
географії: Конспект лекцій / Укл. Н.І.Коновалова, М.М.Цепенда. - Чернівці:Рута, 2007. - 50с.
6. 8.Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки. – К.: Заповіт, 1997.-334 с.
7. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2005. - 632 с.
СПП 2.6 СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ПОСЛУГ ГОСТИННОСТІ
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу – засвоїти теоретичні знання і практичні навички, що пов’язані із системою захисту інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму життя і здоров’я громадян, охорони майна та довкілля, вдосконалення якості послуг гостинності, виконання вимог та побажання споживача.
1.2. Головні завдання курсу:
- пізнати види та взаємовідносини потреб, особливості вимог та відповідних дій розробника туристичного продукту для досягнення практичних наслідків;
- ознайомлення із нормативною базою функціонування систем стандартизації та сертифікації товарів, робіт, послуг та уніфікацію їх в туризмі;
- вивчити особливості процедури стандартизації та сертифікації в готельному господарстві.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знання теоретичних засад та основних понять класичної філософії якості;
- уміння визначати та коментувати актуальний стан та проблеми стандартизації;
- уміння творчо аналізувати, узагальнювати та розвивати ідеї стандартизації та сучасні принципи побудови, структуру та ідеологію нормативу;
- мати навички досконалого виконання процедури сертифікації.
ІІ. Зміст дисципліни
Стандартизація – процес та підсумок формулювання стандартів.
ТЕМА 1.1. Поняттястандарту та стандартизації. Види стандартів. Життєвий цикл стандартів. Взаємозв’язок між життєвим циклом туристичного продукту (туристичної послуги) та стандартами. Рівні прийняття стандартів (міждержавний, державний, на рівні громадських організацій, окремих державних підприємств чи приватних компаній).
ТЕМА 1.2. Сертифікація та акредитація. Роль та види сертифікації. Специфічні вимоги до підприємств, що претендують на акредитацію. Вимоги ліцензування.
ТЕМА 1.3. Основні механізми ринкової стандартизації. Національні та міжнародні організації з розробки стандартів (ОРС/SDO), незалежні державні агенства, асоціації компаній в межах туристичної галузі. Нові організаційні напрями стандартизації (ринкова, конкурентна стандартизація). Консорціуми проти ОРС.
Методичні та технологічні процедури процесів реалізації туристичного продукту.
ТЕМА 2.1. Перелік туристичних послуг, що підлягають обов’язковій сертифікації. Встановлення категорій об’єктів туристичної інфраструктури.
ТЕМА 2.2. Договір на туристичне обслуговування. Програма туристичного обслуговування, транспортні засоби, готелі та інші місця розташування туристів. Види і способи забезпечення харчування, екскурсійного обслуговування, анімаційного тощо.
ТЕМА 2.3. Нормативні вимоги щодо прав та обов’язків суб’єктів та об’єктів туристичної діяльності. Процедура страхування. Обов’язки виробника туристичного продукту. Вимоги до змісту угоди. Права споживачів туристичних послуг.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 160 | Нарушение авторских прав