Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Автотипного синтезу

Читайте также:
  1. А. Тенденция к синтезу
  2. Пояснения к синтезу
  3. Пояснения к синтезу
  4. Специалист по синтезу целого, экспериментатор-исследователь сенсорной надежности.

 

Мета роботи: ознайомитись з автотипним синтезом кольору, навчитись визначати і розраховувати координати кольору автотипного синтезу.

Теоретичні відомості

Автотипний синтез реалізується в растровій поліграфічній репродукції, що складається із суміщених голубого, пурпурного і жовтого зображень.

Відносне розміщення відбитків кожного із однофарбових растрових елементів на кольоровій репродукції зображені на рис. 1. З нього видно, що на растровій одиниці площі утворюється ряд елементарних кольорів, що сприймаються в результаті обмежень гостроти зору, як сумарний, синтезований даним їх розташуванням. Цей колір забезпечується такими сполученням фарб і прогалин:

а) одноколірним - жовтим, пурпурним і голубим;

б) двоколірним накладанням – зеленим (З=Ж+Г), синім (С=П+Г) і червоним (Ч=П+Ж);

в) триколірним накладанням – чорним (Чр = Г+П+Ж);

г) ділянками, вільними від фарб (білими).

 
 

Рис.1 Схема автотипного синтезу кольору

 

Кольори накладань утворюються шляхом субтрактивного синтезу, а загальний колір виникає в результаті просторово-адитивного синтезу вказаних восьми кольорів.

Такий змішаний субтрактивно-адитивний синтез кольору називається автотипним.

Візуальні коефіцієнти відбивання растрового однофарбового зображення можна записати у вигляді:

 

,

 

де Ф – відбитий світловий потік;

Ф0 і Е0 – світловий потік і освітленість падаючого випромінювання;

tч, tб – коефіцієнти відбивання чорної і білої ділянок, що мають площі Sч' і Sб';

Sел.к – площа елементарної комірки;

Sчор. і Sб – відносні площі.

Ця формула показує, що коефіцієнт відбивання однофарбової репродукції є сумою коефіцієнтів відбивання друкарської фарби та основи, послаблених у відповідності з їх відносними площами. Узагальнюючи вказану залежність, можна, не приводячи детальних висновків, стверджувати, що tВ багатофарбового автотипного поля буде дорівнювати сумі похідних спектральних функцій, однофарбових мікроділянок, що входять до складу поля, на їх відносні площі, тобто:

ΤВ(λ) = τГ(λ)*SГ + τП(λ)*SПЖ(λ)*SЖГП(λ)*SГП

ГЖ(λ)*SГЖПЖ(λ)*SПЖЧ(λ)*SЧб(λ)*Sб. (1)

 

Таким чином до складу поля входить вісім кольорів

 

Колір Відносна площа Спектральний коефіцієнт Площа
Голубий Sг τг ГП'Ж'
Пурпурний Sп τп Г'ПЖ'
Жовтий Sж τж Г'П'Ж
Синій Sс τс ГПЖ'
Зелений Sз τз ГП'Ж
Червоний Sч τч Г'ПЖ
Чорний Sчор τчор ГПЖ
Білий Sб τб Г'П'Ж'

 

Поява на суміщеному відбитку тієї чи іншої площі, покритої фарбою або вільної від неї, є ймовірний процес, який підпорядковується геометричній ймовірності.

Керуючись цим, можна знайти площі, які входять у формулу (1), за так званими формулами Лемішеля (1924)

 

;

;

;

;

; (2)

;

;

.

 

Підставляючи (2) в (1) і використовуючи індексацію подану в таблиці, отримаємо

 

. (3)

 

Дана залежність може бути записана для всіх довжин хвиль, хоча практично достатньо обмежитись вісьмома зонами основних кольорів. Координата кольору хВ дорівнює

 

,

 

де х(l) питома координата;

Ф0(l) – світловий потік.

Підставляючи замість tВ(l) його значення (3) отримаємо:

 

.

 

Підінтегральні вирази є координатами кольору відповідних одноколірних ділянок. Таким чином, кольорову координату хВ можна записати так:

 

. (4)

 

Аналогічні рівняння можна записати для координат у і z. Вираз (3) і (4) часто називають рівнянням Нюберга-Нойгебауера. Вони широко використовуються в поліграфії для визначення характеристик багатофарбової репродукції. Особливий інтерес представляє і розв'язок оберненої задачі, тобто, визначення Г, П, Ж за відомими значеннями х,у,z. Але, оскільки це завдання складне, то вони тут не розглядаються.

 

Методика і прилади.

За допомогою фотоелектричного компаратора кольору ФККШ-М визначити координати кольору однофарбових відбитків окремих фарб і їх суміщень у растровому друці. Використовуючи мікроскоп, заміряти відносні площі досліджуваних растрових зображень. Здійснити розрахунки координат кольорі І колірності.

Порядок виконання роботи

1. Після співбесіди з викладачем отримати завдання і зразки для дослідження.

2. За допомогою компаратора кольору (див. роботу № 7) провести заміри координат кольору однофарбових і суміщених зображень: хчор, хг, хп, хж, хгпж, хгж, хпж, хб.

 

Зміст звіту

1. Описати завдання та хід виконання роботи, схеми приладів і дослідів.

2. Подати результати вимірювань та їх обговорення.

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)