ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

І. Організаційний етап…………………………………………………………...2 хв.

ІІ. Актуалізація і мотивація опорних знань учнів……………………………...7хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу………………………………………………...27хв.

IV. Узагальнення, систематизація і контроль навчальних досягнень учнів….7хв.

V. Домашнє завдання…………………………………………………………….2хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Вчитель вітається з учнями, спрямовує їхню увагу на урок.

ІІ. Актуалізація і мотивація опорних знань учнів.

1. Назвати трьох видатних вчених України та зазначити їх вклад в науку.

2. Чи є елементи, які зустрічаються тільки в живих організмах?

3. Які рівні організації живої матерії ви знаєте?

Діти! Як ви ставитесь до свого здоров’я?

Пояснити такі висловлювання:

Ø Будь-яке захворювання краще попередити, ніж лікувати.

Ø Здоров’я неможливо купити ні за які гроші.

Ø Здоров’я потрібно берегти змолоду.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Відомо, що Д.Г. Менделєєв своє головне відкриття – періодичну систему хімічних елементів – зробив уві сні. Але навряд чи він уявляв навіть уві сні, що живий організм носить в собі більшість елементів цієї системи. Якщо порівняти вміст хімічних елементів у земній корі і організмі людини, то ми побачимо, що в живій і неживій природі переважають певні елементи. Живий організм – справжня хімічна лабораторія. Сьогодні ми познайомимося з біогенними хімічними елементами, які входять до складу живих організмів і виконують певні біологічні функції.

За кількісним складом елементи, що входять в живі організми, поділяють на три групи:

Елементи

Макроелементи

Мікроелементи

Ультрамікроелементи

У найбільших кількостях в живих елементах містяться елементи: гідроген, карбон, нітроген, оксиген. Їхня частка становить майже 98%. Це елементи життя.

Макроелементи: кальцій, калій, залізо, натрій, хлор, магній – становлять 2-3% від маси клітини.

Мікроелементи: манган, цинк, нікель, кобальт, йод, кадмій – 0,1% від маси клітин.

Ультрамікроелементи: бор, молібден, ванадій, золото – 0,01% від маси клітин.

Характеристика деяких макроелементів.

Фосфор входить до складу фосфопротеїдів, фосфоліпідів, нуклеїнових кислот. Сполуки фосфору беруть участь у найважливіших процесах обміну енергії. Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) і креатин-фосфат є акумуляторами енергії, з їх перетвореннями пов’язано мислення і розумова діяльність, життєдіяльність організму. Потреба у фосфорі для дорослих складає 1200 міліграм у день. Відносно багато фосфору містять, (мг/%): риба 250, хліб 200, м’ясо 180, ще більше квасоля 540, горох 330, перлова і гречана крупи 320-350, сири 500-600. Основну кількість фосфору людина споживає з молоком і хлібом. Зазвичай засвоюється 50-90% фосфору, а й співвідношення його з калієм 1:1,5, яке вважається оптимальним для дорослої людини. При надлишку фосфору може відбуватися виведення кальцію з кісток, а при надлишку кальцію розвивається сечокам’яна хвороба.

Залізо незамінне в процесах кровотворення івнутрішньоклітинного обміну. Приблизно 55% заліза входить до складу гемоглобіну еритроцитів, близько 24% бере участь у формуванні пігментної речовини м’язів (міоглобіну), приблизно 21% відкладається «в запас» в печінці і селезінці. Добова потреба дорослої здорової людини в залізі складає 10-20мг і забезпечується збалансовоним харчуванням. Проте слід враховувати, що при використанні в їжі хліба з борошна тонкого помола, що містить мало заліза, у міських жителів дуже часто спостерігається дифіцит заліза. Так, якщо з м’ясних продуктів засвоюється близька 30% заліза, то із зернових – не більше 10%. Люди, які хворіють залізодифіцитною анемією, повинні вживати більше м’яса і не зловживати чаєм. Найбільш багаті залізом сушені білі гриби, печінка і нирки тварин, персики, абрикоси, жито, зелень петрушки, картопля, ріпчаста цибуля, гарбуз, буряк, яблука, айва, груші, квасоля, нут, горох, толокно, куряче яйце, шпинат.

Кальцій. Вміст кальцію в організмі людини (маса тіла 70кг) складає 1кг. Основна маса кальцію знаходиться в кістковій і зубній тканинах у вигляді гідроксиапати та 3Са₃(РО₄)_2. 99% загальної кількості Са зосереджено в кістках. Решта Са входить до складу крові й інших тканин, як у вигляді іонів, так і у зв’язаному стані. Вміст його в сироватці крові 8,5-12мг%, у новонароджених 7,5-13,9мг%. Обмін Са в організмі тісно пов’язаний з обміном магнію, стронцію і фосфору.

Лише 1% Са, що міститься в нашому організмі, знаходиться в крові, що церкулює. Якщо він не потрапляє в організм з їжею, то кров «забирає Са» з кісток. Таким чином, через неправильне харчування, кістки повністю руйнуються.

Характеристика деяких мікроелементів.

Цинк метал вважається не шкідливим для людини, але багато сполук цинку (оксид, сульфіт) є токсичними. В той же час оксид цинку – випробуваний терапевтичний засіб, що використовується у вигляді присипок і мазей. Вміст цинку в організмі дорослої людини (маса тіла 70кг) складає 2,3г, 2/3 його знаходиться у м’язах. Щодоби в організм людини надходить у середньому 14-15мг цинку, велика його частина (11-12мг) виводиться, тобто щодня людина отримує 2,5-3мг цинку, який всмоктується в кишечник, потім надходить у плазму крові, де зв’язується білками і ферментом карбоксиангидразою. У такому зв’язаному стані цинк циркулює з кровотоком із плазми крові потрапляє всередину клітин, кінець-кінцем у м’язи та волосся. Вміст цинку у волоссі об’єктивний показник обміну речовин в організмі. Надходить цинк в організм з харчовими продуктами. Цинк міститься у м’ясі, печінці, твердих сирах будь-яких сортів, криветках. Багаті цинком боби, горіхи, банани, виноград, апельсини, груші, помідори. Багато цинку в грибах таких як маслюки, лисички, підберезовики. Цинк міститься в ягодах: чорниці, малині, черемці. Любительки нічних поседеньок можуть задовольнити потребу в цинку гарбузовим насінням.

Йод є необхідним елементом, що бере участь у виробленні щитовидною залозою гормону тироксину, тому майже половина його концентрується саме в цій залозі. При тривалому дифіциті йоду в огрганізмі розвивається зобна хвороба (тиреотоксикоз), особливо чутливі до дефіциту йоду, діти шкільного віку. Потреба в ньому коливається в межах 100-150мкг на день. Вміст йоду в харчових продуктах зазвичай невелика 4-15мкг%. Слід враховувати, що при тривалому зберіганні або тепловій обробці їжі втрачається від 20 до 80% цього мікроелемента. Вміс йоду в рослинних і тваринних продуктах сильно залежить від його кількості в грунті. У районах, де йоду в грунті мало, найчастіше в гірських продуктах, вміст його в харчових продуктах може бути в 10-100 разів менше середнього. У цих районах для попередження зобної хвороби додають в сіль невелику кількість йодиду калію – 25мг на 1 кг солі. Проте термін зберігання такої солі всього пів року, оскільки йод при зберіганні солі випаровується.

Марганець. Радіус іону Mn 24’’ (52пм) близько до радіусу Mg” (65пм). Як й іон магнію, іон марганцю здатний утворювати комплекси з 0-іМ лігандами. Марганець бере участь у деяких окислювально-відновних процесах: входить як активний центр до складу ферментів пероксидази і амінофенолоксидази (тобто бере участь в реакціях, пов’язаних з перетворенням кисню в організмі). Маргпнець активно впливає на обмін білків, вуглеводів і жирів. Важливою також вважається здатність марганцю підсилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю організм ефективніше використовує жири. Порівняно багаті на цей мікроелемент крупи (вісяна і гречана), квасоля, горх, яловича печінка і багато хлібобулочних виробів, якими практично забезпечується добова потреба марганцю, -5,0-10,0мг.

Дата добавления: 2015-12-08