Реформи Солона та Клісфена в Афінах.

Демос все більше усувався від державних справ. Дрібні виробники зубожіли й потрапляли у боргову кабалу до аристократії, перетворюючись у фетів (залежні селяни, що потрапили у боргову кабалу). Протистояння демосу та аристократії набувало все більш гострих форм. Низи вимагали зрівняння в правах з можновладцями, перерозподілу землі, анулювання боргів та скасування боргового рабства. У VІ ст. до н. е. афінське суспільство було на межі громадянської війни. Соціальну напругу вдалося зняти низкою реформ, що були проведені з ініціативи Солона, Пісістрата та Клісфена. Саме ці реформи перетворили афінський поліс на класичну рабовласницьку демократичну республіку.

Реформи Солона. У 594 р. до н. е. архонтом було обрано Солона. Він здійснив цілу низку реформ в економічній та політичній сферах життя.

Економічні реформи:

- скасовано будь-які борги;

- було ліквідовано боргове рабство для громадян Афін. Всі раби отримали свободу. Держава за свій рахунок викупила громадян проданих за борги за кордон й повернула на батьківщину;

- запроваджувалася свобода заповіту;

- встановлювалася єдина система мір та ваги;

- заборонялося неробство;

- якщо батько не вчив сина якому-небудь ремеслу, останній міг відмовитися допомагати батькові.

Політичні реформи:

- аристократію було позбавлено привілеїв;

- прийнято закон про політичну активність громадян;

- засновано суд присяжних Геліею;

- всі чоловіки були поділені не за родовою ознакою, а за майновим цензом (всього було запроваджено чотири розряди громадян. кожен з них наділявся певним обсягом політичних прав: всі розряди мали право участі в роботі Народного зібрання, перші три розряди мали право посідати громадські посади; перший розряд – посади архонтів);

- було створено новий орган влади – Раду 400.

Реформи проведені Солоном заклали основи майбутньої афінської рабовласницької демократії. Вони зліквідували залишки первіснообщинного ладу (наприклад, поділ за родоплемінною приналежністю). Підсилилася роль народних зборів, тобто демосу.

Реформи Солона, попри їх неабияке значення для розвитку Афінського полісу не усунули всі ті протиріччя, що існували в суспільстві.

Остаточно зміцнення афінської демократії відбулося внаслідок реформ Клісфена. У 509 р. він провів наступні заходи:

- було зліквідовано чотири родові племені і запроваджено 10 територіальних адміністративних одиниць – філ. Вони поділялися на тритії (всього 30 тритій). Тритії в свою чергу поділялися на деми (всього 100 дем). Кожен громадянин приписувався до певної деми;

- було замінено Раду 400 Радою 500;

- було створено Колегію десяти стратегів;

- запроваджено остракізм (ОСТРАКІЗМ (грец. - черепок) – в Стародавній Греції в деяких полісах вигнання особи, що вважається небезпечною для держави. О. запроваджувався рішенням народних зборів, зазвичай на 10 років. Кожен повноправний громадянин писав на черепку ім’я небезпечної на його думку людини.).

СОЛОНА РЕФОРМИ - низка реформ, проведених архонтом Солоном на початку VI ст. до н. є. в Афінах. С.р. охопили фактично всі сфери суспільного життя Афін: економічні відносини, соціальну структуру, військову справу та державне управління. Солон провів реформу борго­вого права. Усі борги, зроблені під заклад землі, були скасовані, заборонялося боргове рабство (боргова кабала). Особи, що перебували в борговій залежності, ставали вільними, а ті, що були про­дані за межі держави, були викуплені і повернуті на батьківщину. Вводилося обмеження позичкового відсотка. Означені заходи сприяли зміцненню господарств основної маси афінських землевласників, орієнтували розвиток економіки не на працю залежних громадян, а на працю рабів. Важливе значення мав поділ усіх громадян на чотири розряди залежно від майнового цензу. До першого розряду зараховувалися ті хто мав прибутку не менше 500 медимнів зерна (пентаксіомедимни);до другого - не менше 300 медимнів (вершники (1)): до третього - не менше 200 медимнів (зевгіти). Усі інші громадяни належали до четвертого розряду (фети). Відтепер не приналежність до якогось з родів, а майно вий статок громадянина визначав його місце в суспільстві. Розподіл громадян на розряди також сприяв створенню міцної армії, яка склада­лася переважно з важкоозброєних піхотинців (гоплітів), набраних з-поміж зевгітів. Державні реформи Солона підсилили вагу народних збо­рів в управлінні полісом. Був створений новий орган державного управ­ління - рада чотирьохсот, до якої обиралися громадяни трьох перших розрядів (по 100 чоловік від кожної філи). Солон створив також суд при­сяжних - геліею, куди обиралися громадяни всіх розрядів. Для управлін­ня фінансовими справами держави створено посади скарбничих (полетів та коллакретів). Поліцейські функції покладалися на спеціальну колегію, яка складалася з 11 чоловік. Ціла низка захо­дів, запроваджених Солоном, сприяла зміцненню економіки Афін: регу­лювання водопостачання в посушливих районах, розвиток товарного виробництва оливок, стимулювання розвитку ремесел, введення більш зручної системи ваги і грошей та інші. В цілому С.р. сприяли зміцнен­ню афінської держави та встановленню демократії.

КЛІСФЕНА РЕФОРМИ - реформи афінського політичного діяча Клісфена у 509 р. до н. є. Були спрямовані на остаточну ліквідацію залишків родоплемінного ладу та закріплення демократичних перетворень, розпоча тих реформами Солона. Клісфен увів територіальний події, який замінив старий розподіл населення на 4 філи. Усе насєлення поділялося на 10 територіальних філ. Кожна філа складалася з трьох частин - трітій. Трітії, у свою чергу, поділялися на дайм. їх очолював демарх. Територіальна реформа суттєво підірвала позиції заможної афінської верхівки, яка виступала проти демократичних перетворень. Рада чотирьохсот замінена на Раду п'ятисот (буле), до якої входили представники від кожної філи (по 50 чоловік). Для захисту вста­новленого ладу було введено остракізм (суд черепків).

Дата добавления: 2015-12-07