Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Змагання в учнівському колективі.

Читайте также:
  1. Вплив виховного колективу на формування особистості в колективі.
  2. Змагання та їх значення у фізичному вихованні в ДПТНЗ

Метод змагання в школі сприяє організації і стимулюванню діяльності колективу учнів. Провідний принцип змагання – поруч не повинно бути відстаючих, передовий досвід належить усім.

Змагання в школі дозволяє вирішити завдання подальшого зміцнення колективу, стимулюючи учнів до досягнення кращих результатів у їх суспільно корисній діяльності, розвиваючи почуття товариської взаємодопомоги. Змагання викликає в школярів усвідомлене, прагнення виконувати однакові вимоги, активно й зацікавлено брати участь у праці по самообслуговуванню. Змагання включає колектив у ділові відносини з іншими колективами.

Правильно організоване змагання сприяє розвитку творчої ініціативи, колективізму, відповідальності за результати своєї праці, в учнів викликає прагнення внести більший вклад у спільну справу.

Змістом змагання є суспільно корисна праця, суспільна діяльність учнів, спортивно – фізкультурна діяльність, клубна робота.

Різноманіття видів змагання може бути класифіковане на основі обліку наступних його істотних ознак: ступінь масовості, широта охоплення різних сторін життя й діяльності дітей (комплексне або в одному виді діяльності) і масштаби організації (в середині класу, між класами, районне і т.д., аж до міжнародних).

Інший приклад. Учитель III класу з метою підвищити інтерес учнів до уроків малювання разом зі своїми помічниками з активу класу проводить конкурс на кращий малюнок. За рішенням журі троє учнів займають 1-е, 2-е й 3-е місце і були нагороджені грамотою. Виставка малюнків була показана на класних батьківських зборах. Це – індивідуальне, епізоотичне, внутрішньо класне змагання в одному виді діяльності. Систематично організовується змагання між черговими по класу і по школі.

Змагання повинне реально стимулювати поліпшення виконуваної учнями роботи. Якщо воно не вирішує цього завдання, то стає педагогічно недоцільним. Організація змагання – його підготовка, процедура, оформлення обліку і підведення підсумків – не повинна затуляти головну мету: згуртування дитячого колективу, формування моральних якостей учнів. Коли боротьба за першість стає самоціллю, а виховна мета змагання відсувається на задній план, це негативно позначається на формуванні моральних якостей школярів.

Помилка виникає, коли враховуються результати праці учнів, але не оцінюється їхнє відношення до праці. Так, більш сумлінні діти, але слабші у силі, в умінні, можуть програти в змаганні менш сумлінним. А цього не повинно бути.

Не можна зводити змагання до гри. Але цілком прийнятно, з урахуванням вікових особливостей школярів, уміло, з почуттям міри використати елементи гри як у розробці умов змагання, так і у визначенні міри заохочення переможців. Це особливо важливо в умовах оздоровчих таборів, таборів праці й відпочинку, взагалі в канікулярний час.

Узагальнюючи сказане, можна сформулювати наступні правила обліку, ходу й результатів змагання, дотримання яких підвищує його виховну ефективність.

Перше правило. Немає й не може бути якої–не будь єдиної для всіх видів і форм діяльності системи обліку, як наприклад, бальна, очкова, преміальна, штрафна. У кожному окремому випадку, виходячи зі специфіки стимулюючої змагання діяльності, розробляється система обліку, що дозволяє найбільш об’єктивно вимірити результати наведеної роботи.

Друге правило. Необхідна максимальна деталізація обліку, особливо спочатку організації тієї або іншої складеної справи.

Так, під час проведення оглядів класних приміщень ураховується не чистота в приміщенні взагалі, а по окремих об’єктах обліку: чистота підлоги, парт, стін і т.д. Таке дроблення об’єктів обліку сприяє більшій об’єктивності, відповідає за кожний такий об’єкт обліку окрема бригада учнів.

Третє правило. У міру розвитку видів суспільно корисної діяльності, зміни виховних етапів розвитку туризму в школі основним показником обліку звичайно є кількість людино–днів. Проведених у походах, що дозволяє насамперед домагатися масовості туризму. Коли це завдання успішно вирішене, на перший план висувається такий показник, як якість і цінність краєзнавчого матеріалу, зібраного в походах. Це допомагає зробити туризм більше змістовим, підвищити його виховний ефект.

Підсумки змагання класів підводить по окремим видам діяльності, а потім підсумовується по школі в цілому. Так виявляються класи–переможці між класного або загальношкільного змагання.

При такій системі підведення підсумків важливо, щоб окремі види діяльності, по яких підводять загальні підсумки, були відносно рівнозначними в житті учнівського колективу.

Дана система підведення підсумків дозволяє практично будь–якому класу бути переможцем у змаганні з окремих видів діяльності. Цей досвід перемог і успіхів так само необхідний первинному колективу, як необхідно й кожному окремому учневі переживання особистих досягнень у спільній справі.

Якщо в комплексному, систематичному між класному змаганні підсумки підводить 2-3 рази на рік, звичайно перед великими святами в країні, то по окремих видах суспільно – корисної праці підведення підсумків здійснюється частіше: раз на тиждень, раз на місяць, щодня. Все залежить від умов і специфіки видів діяльності. Так, підсумки прибирання класних приміщень доцільно підводити щодня та за тиждень. Безпосередньо за проведенням епізодичних змагань, як правило, визначаються підсумки суботників, оглядів, конкурсів, олімпіад. Підсумки шефської роботи в дитячому садку зручніше підводити один раз у чверть, а загальні підсумки занять спортом – за півріччя або за рік.

Головними ініціаторами й організаторами змагання в школі є рада, учком. Змагання з окремих видів діяльності проводиться відповідними секторами, комісіями й нерідко спеціально створеними для цього штабами.

Учнівські органи самоврядування покликані, спираючись на допомогу дорослих, співпрацюючи з ними, забезпечувати найважливіші умови успішної організації змагання: гласність, порівнянність результатів, можливість повторення передового досвіду, облік і контроль за ходом змагання, правильне поєднання матеріальних і моральних стимулів.

Інтересу учнів до організації змагання, його ефективності сприяє гласність. Усі повинні знати умови змагання, його хід на проміжних етапах, остаточні підсумки, тобто які класи й з якими конкретними результатами прийшли до перемоги. З цією метою органи дитячих організацій, учнівського самоврядування оформляють спеціальні стенди, випускають бюлетені, “блискавки “, проводять збори, лінійки. Активно використовують шкільну стінну пресу й радіо.

Найбільше повно й наочно забезпечує порівняння результатів комплексного змагання облік. Завдяки правильно поставленому обліку учні можуть бачити як реальні досягнення свого первинного колективу, так і ті справи, у яких треба підтягтися, мають можливість орієнтуватися на переможців змагання.

За допомогою педагогів діти знаходять резерви більш ефективної організації практичних справ, що враховують у змаганні, виявляють можливість повторення передового досвіду інших первинних колективів.

У свою чергу гласність організації змагання, порівнянність його результатів, з їхнього повторення створюють передумови для широкої участі самих учнів в обліку й контролі за ходом змагання, коли не тільки актив, але практично всі школярі можуть переконатися в об’єктивності, справедливості оцінки результатів їхньої роботи й відношенні до справи – відповідальності, старанності, ініціативи, товариської взаємодопомоги й т.п.

Важливим стимулом організації змагання є заохочення переможців.На початковому етапі розгортання змагання в школі нагороджувати переможців доцільно частіше – для того, щоб захопити учнів.

У заохоченні переможців змагання можуть використовуватися матеріальні і моральні стимули. Спочатку значну роль грає матеріальне заохочення: сувеніри, подарунки, чай із частуванням на ранках і вечорах для переможців і т.п. У школах, де учні зайняті оплачуваною продуктивною працею, для цього виділяються спеціальні фонди. Надалі, у міру накопичення учасниками змагання досвіду, підсилюється роль моральних стимулів: подяка в наказі, присвоєння почесних звань, фотографування. Разом з тим і на початковому етапі, і згодом важливо вміло сполучати матеріальні й моральні стимули.

При правильному розвитку змагання спостерігається перехід від особистої зацікавленості окремих учнів у своєму індивідуальному успіху до боротьби за досягнення всього колективу, від удосконалювання своєї праці до широкого обміну досвідом, від переваги матеріальних стимулів до посилення ролі морального заохочення, від проведення епізодичних змагань з окремих видів діяльності до включення їх у систему між класного систематичного комплексного змагання. У цьому випадку змагання сприяє самоствердженню особистості школярів, суспільному визначенню.

Відзначимо, що організація змагання в школі служить не тільки підвищенню активності учнів у суспільно–корисних справах, але й кращій підготовці їх до життя, праці.

Необхідно, щоб педагоги з перших кроків прагнули залучати учнівський актив до визначення умов змагання й підведенню його підсумків, до розробки пропозицій про нагородження переможців, до забезпечення широкої гласності змагання, інших принципів його організації.

Особливо важлива участь всіх школярів у виробленні й прийнятті умов змагання. Ці умови не повинні спускатися “ зверху” Тільки ті з них, які продумані й прийняті самими учнями, одержали підтримку суспільної думки колективу, можуть стати стимулом у боротьбі за успіхи в спеціальній діяльності. Тут чітко проглядається загальна лінія в роботі педагогів – курс на розвиток виховних функцій колективу й стимулювання самодіяльності школярів, на організацію самовиховання дітей.

Застосовуючи метод єдиних педагогічних вимог, педагоги всіляко залучають самих учнів до розробки змісту вимог і стимулюють взаємну вимогливість дітей у процесі їхнього виконання. Розвиваючи самообслуговування, вихователі прагнуть, щоб діти не залишалися тільки виконавцями, а якомога швидше ставали активними й ініціативними організаторами трудової турботи про свою школу. І в налагодженні змагання завдання педагогів не зводиться тільки до того, щоб допомогти дітям добре, цікаво і з користю для справи підготувати й провести його; завдання полягає ще й у тім, щоб навчити самих школярів реалізувати на практиці всі найважливіші умови проведення змагання, а головне, переконати учнів в ефективних можливостях цього методу організації їхньої діяльності.

Послідовне проведення в життя такого курсу вимагає від педагогів навчитися керувати організацією змагання, щоб воно всіляко розвивало ініціативу й самодіяльність дітей. Надто важливо не нав’язувати їм власних рішень, позбутися від побоювань, що вони в чомусь припустяться помилки.

Особливо чітко лінія розвитку самодіяльних основ життя школярів видно у використанні ще одного методу організації виховного колективу – методу самоврядування.


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 126 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)