Система ДСТУ з термінології ІТ

За тематикою ІТ зараз в Україні чинні 47 ДСТУ (див. табл. 2.1), що розроблені протягом переважно 1993-95 років і на той час складали досить розвинену і повну систему термінологічних ДСТУ, які узагальнили та осучаснили терміносистему, що була започаткована системою з 34 ГОСТів. Проте розвиток комп’ютерних мереж і надбудова над ними корпоративних мереж і систем, що використовують необмежені мережні інформаційні ресурси (глобалізація інформаційного WWW-ресурсу, транснаціональність характеру електронної комерції, доступність та функціональна безмежність on-line технологій спілкування у всьому світі), поширення розподілених застосувань різноманітної архітектури за концепцією відкритих систем, опанування об’єктної парадигми всіх процедурних мов програмування і інструментальних середовищ розробки програм та незалежної від мов категоризації даних, використання методологій проектування програмних комплексів, подальші мініатюризація та зростання потужності компонентів елементної бази комп’ютерних систем і засобів телекомунікації призвели до суттєвих змін термінологічної основи ІТ.

Маємо вже покоління терміносистем з різних галузей ІТ, останнє з яких визначене у системі з 32 термінологічних ISO/IEC-стандартів, що інтенсивно переглядаються сьогодні. Загалом виділимо три види змін терміносистем з ІТ:

- еволюційний, пов'язаний із незначним розширенням складу термінів і перевизначенням терміностатей, наприклад, для ліквідації суперечливості та неповноти терміносистеми;

- концептуальний, пов'язаний з суттєвим розширенням складу термінів і докорінною зміною терміностатей, наприклад, щодо сучасного погляду на взаємодію відкритих систем;

- парадигмальний, коли принципово змінюється склад термінів через зміну парадигми терміносистеми, наприклад, термінологічне обслуговування парадигми об'єктно-орієнтованого програмування і проектування та категоризації мовнонезалежних типів даних, що призвело до принципової зміни покоління терміносистем у предметній галузі «Програмування», куди входять організація й подання даних, мови програмування, розробка систем, бази даних, графіка тощо.

Мета перегляду термінологічних ДСТУ з ІТ. Щоб позитивно впливати на створення та застосування сучасних ІТ у всіх сферах діяльності, забезпечувати однозначною термінологією державні соціально-економічні та науково-технічні програми й законодавство України, сприяти розвитку української науково-технічної мови, визначимо найважливіші цілі перегляду чинних термінологічних ДСТУ з ІТ:

- осучаснення терміносистем шляхом щонайтіснішої гармонізації з міжнародними стандартами, передусім ISO/IEC;

- впорядкування складу та визначення термінів щодо найширшого охоплення різних галузей, пов’язаних з ІТ;

- ліквідація суперечливості і неповноти визначення термінів з різних терміносистем;

- модернізація переліку чинних термінологічних ДСТУ та ГОСТів.

На жаль, з’ясувалися суттєві вади системи термінологічних ДСТУ з ІТ, що не була від початку цілісною. Серед вад назвемо головні:

- суперечливість визначень термінів з різних терміносистемах, проілюстрована далі на прикладах;

- неповнота або еклектичність деяких терміносистем. З табл.4 видно наскільки перетинаються за чисельністю терміносистеми у двох чинних ДСТУ, ISO-стандарту; з якими згармонізовані ці ДСТУ, та у нових редакціях цих міжнародних стандартів. Йдеться про найактуальніші ДСТУ з термінології комп’ютерних мереж і розподіленої обробки;

- невпорядкованість складу самих терміносистем.

Таблиця 4. 1 - Приклад кількісного співставлення терміносистем за двома ДСТУ

ДСТУ	Загальна кількість термінів	Число термінів, що увійшли до ISO-стандарту	Остання редакція ISO/IEC	Загальна кількість термінів	Кількість нових термінів
ДСТУ 2400-94			ISO/IEC 2382-18:1999
ДСТУ 3043-95			ISO/IEC 2382-9:1995

Для вдосконалення терміносистеми з ІТ слід усталити українські відповідники англійських термінів і усунути омонімію для багатьох семантичних рядів, серед яких розглянемо такі.

1. Мережні чи мережеві? За ДСТУ 2874 "мережна модель даних", за ДСТУ 3043 "мережева телеобробка даних", за ДСТУ 2400 "міжмережевий інтерфейс".

2. Означник або тег (tag) - це не ознака чогось, а категорія типу даних з чітко зафіксованим простором значень.

3. Найменування (name) - це ім'я або ідентифікатор у програмуванні. За ДСТУ 2230-93 ім'я - це "лінгвістична конструкція, яка відповідає об`єкту у будь-якій предметній галузі", а naming domain – домен імен, в жодному разі не область. До речі, область чи ділянка для scope? За ДСТУ 2872 - "ділянка дії опису", за ДСТУ 2873 - "робоча ділянка".

4. Знак для sign, символ/літера/ знак для character, проте позначка для symbol.

5. Подання даних у системі для data representation, а не представлення.

6. Ряд/низка для line, проте рядок для string, наприклад, символьний рядок.

7. Відображення для mapping; відтворення/ відображення/ візуалізація для displaying.

7. Запит для query; замовлення/запит для request.

9. Пошук для search; відбирання/ вибірка /пошук для retrieval.

10. Передача/передавання для transfer; пересилання для transmission; transmittal.

11. Перегляд /ревізування для revision; перегляд/проглядання для browsing.

12. Сервіс, служба, послуга, обслуговування для service розрізнюють за контекстом вживання. Цей термін чомусь викликає найсильніше неприйняття багатьма термінологами, яких важко назвати ІТ-фахівцями. Вони навіть договорилися до того, що сервер слід звати обслугою.

Загалом причини неузгодженості термінології пояснюються не тільки суттєвими вадами всієї системи термінологічних ДСТУ з ІТ. Безперечно, вже неможливо якісно розробляти ДСТУ без оперативного перегляду чинних термінологічних стандартів та реалізації прийнятного електронного словникового довідника.

Інша причина полягає у неприпустимій авторській позиції щодо утворення найближчих кальок з англійської мови, наприклад, application – це не додаток, а застосування (рос. “приложение”). Як нормативні документи стандарти пишуть консервативною мовою без використання новітніх словоутворень, для широкого кола користувачів і застосування у різнобічних обставинах впродовж кількох років.

Справжня причина неузгодженості термінології – невпорядкованість правил запозичення чужомовних слів, їхнього написання і утворення похідних лексем. Добір термінів у разі розрізнення близьких понять становить особливу проблему (зазвичай в термінологічних словниках таке розрізнення відсутнє) і через свій суб’єктивний характер та за умов нескоординованого термінотворення спричиняє критичну термінологічну неусталеність.

Розберемо показовий приклад. Якщо запозиченням є іменник function, то за правилами українського словотворення похідні від іменника “функція” є дієслово “функціювати”, прикметник “функційний”, дієприслівник “функціюючи”. Якщо запозиченням є дієслово function, то похідні від “функціонувати” – прикметник “функціональний” і дієприслівник “функціонуючи”. Отже, іменник від дієслова “функціонувати” – це функціонал, який у математичній дисципліні “Теорія функцій” зветься функцією у тривіальному випадку (семантично вживаному усіма пересічними користувачами, а не математиками). Проте за рекомендаціями Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК 19) треба користуватися першим варіантом, хоч вочевидь “функційний” для комп’ютера не підходить, оскільки його стан найкраще характеризує дієслово function.

Така граматична термінологічна неусталеність посилює небажаний дисонанс, дає привід окремим колективам (не лексикологам!) з кон’юнктурних міркувань тривалий час дебатувати про вживання суфіксів за українським правописом, зрештою відволікаючи ІТ-фахівців від справжньої стандартизації. Зважаючи на інтенсивність словотвірного процесу в українській мові, цього явища не уникнути і доцільно припустити паралелізм словоформ, щоб згодом визначитися остаточно.

З аналізу всієї системи чинних термінологічних ДСТУ з ІТ, випливає не лише потреба у своєчасному перегляді чинних ДСТУ і скасуванні чинності застарілих, для чого слід скласти довгостроковий план, але й гармонізація терміносистем (тобто окремих ДСТУ) з ISO/IEC 2382 та термінологічними CEN-стандартами. До речі, гостро відчувається потреба у термінологічному ДСТУ з медичних ІТ, гармонізованому з prENV 13608-1 “Health information – Security for Healthcare communication – Part 1: Concepts and terminology”. Крім того, слід скасувати чинність 21 ГОСТу, що були враховані у розробці відповідних ДСТУ.

Ще одна проблема стосується формування цілісної системи термінологічних ДСТУ з ІТ. Йдеться про загальну назву системи ДСТУ «Інформаційні технології», яка зараз відсутня. Рубрикація в цій системі термінологічних ДСТУ лишилася з радянських часів, заплутана і включає фактично декілька рубрик, які мають стати підрубриками і, можливо, змінити назву на осучаснену.

Більшість українських стандартів з ІТ є впровадженням стандарту ISO/IEC 2382; впродовж двох десятків років назва його окремих частин змінювалася: «Data processing», «Data processing system», «Information processing system», «Information technology». Власне тому ДСТУ з ІТ, здебільшого опубліковані в 1993-95 рр., групуються за рубрикою «Системи оброблення інформації», яка на той час була переважаючою серед усіх частин ISO/IEC 2382.

Окремо зазначимо потребу у такому обов’язковому культурному елементі як електронний термінологічний словник (ЕТС) з ІТ. Зараз у ТК-20 розроблено дослідний макет цього трьохмовного (українська, англійська, російська мови) ЕТС, який має слугувати довідково-експертним середовищем для усіх користувачів комп’ютерів, насамперед для розробників тематичних ДСТУ з ІТ, систематизувавши наявну (немашинну) термінологічну базу за чинними термінологічними ДСТУ з ІТ і близько 100 тематичними ДСТУ з ІТ. У цьому макеті ЕТС поки що задіяні терміносистеми з 15 термінологічних ДСТУ і трьох основоположних тематичних ДСТУ; обсяг нормативного списку наблизився до 7 тисяч термінів, тобто українських і російських відповідників (всі варіанти преференційного терміна/лексеми та сукупний синонімічний ряд) для реєстру міжнародно-застандартизованих англійських термінів і високочастотної лексики ІТ.

Передбачається, що повний обсяг ЕТС має сягати 30-35 тисяч термінів з ІТ. Наявність просто макету ЕТС зараз викликає велику зацікавленість різних кіл користувачів, передусім редакторів комп’ютерних видань. А розміщення ЕТС на Web-сайті, розробку якого розпочато, допоможе не лише з’ясувати справжню потребу у окремих терміносистемах ІТ, а й визначити найвживаніші (тобто об’єктивні) варіанти української лексики ІТ і нарешті покласти край поширенню вподобань окремих колективів і осіб.

Дата добавления: 2015-11-26