Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теплотехнічний розрахунок вагона та визначення холодопродук­тивності холодильної машини

Читайте также:
  1. II МЕХАНИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ ПАССАЖИРСКОГО ВАГОНА
  2. II. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
  3. IX. ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ ТА АПАРАТИ
  4. Алгоритм розрахунку основних технічних характеристик холодильної машини МВТ 14-1-0
  5. БОЙОВИЙ РОЗРАХУНОК
  6. Будова технологічної машини
  7. Валові доходи та особливості їх визначення.

Холодопродуктивність холодильної машини рефрижераторного вагона при перевезенні з не охолодженням визначається сумарною кількістю теплоти, яка надходить до вантажного приміщення рефрежираторного вагона:

, (3.1)

де - холодопродуктивність холодильної машини, Вт;

 

- сумарна кількість теплоти для вантажного приміщення вагону, Вт.

Сумарна кількість теплоти, яка надходить до рефрежираторного приміщення рефрижераторного вагона при перевезенні неохолодженого вантажу визначаємо за формулою:

 

Qсум =Q1 +Q2 +Q3 +Q4, (3.1)

де Q1 – теплонадходження через огородження кузова вагона, Вт;

Q2 – теплонадходження за рахунок сонячної радіації, Вт;

Q3 – витрати на попереднє охолодження вантажу, Вт;

Q4 – теплонадходження за рахунок реації окислення у вантажу біологічного походження, Вт.

Теплонадходження через огородження кузова вагона визначаємо за формулою, Вт:

Q1 = ∙ Fсум ∙ (tз – tB ), (3.3)

де tз - температура зовнішнього повітря, °С;

tB - температура всередині вагона ,°С.

Температура в вантажному приміщенні рефрижераторного вагона при перевезенні швидкопсувних вантажів.

Неохолоджені продукти перевозятся при t =+5...+2 °С.

Q1 = 0,224 ∙257,65 ∙ (32-3,5) = 1644,84 Вт.

Теплонадходження за рахунок сонячної радіації визначаємо за формулою:

Q 2 = K зв ∙ Fсум , (3.4)

де – умовне еквівалентне підвищення температури зовнішнього повітря за рахунок сонячної радіації.

Розрізняють теплонадходження від прямої сонячної радіації та теплонад­ходження від розсіяної радіації. Інтенсивність прямої сонячної радіації на площу перпендикулярну сонячним променям визначаємо за формулою, кДж/ м2 год:

I пр = 4900 ∙ , (3.5)

де - інтенсивність прямої сонячної радіації на площу перпендикулярну сонячним променям, кДж/ м2 год;

Р - коефіцієнт прозорості атмосфери, (Р = 0,7...0,8);

h - кут стояння сонця, град.

Кут сонцестояння сонця визначаємо за формулою:

h =arс sin ∙ () (3.6)

де –кут нахилу сонця, ( = 20°);

– широта місцевості, град;

у – часовий кут, град (у= З0 ° ),

h =arсsin ∙ (sin20 ° ∙ sin52 ° + cos20 ° ∙ cos52 ° ∙ cos30 ° )= 50 °40

Інтенсивність прямої радіації на дах визначаємо за формулою, кДж/м2 год:

I Iпр ∙ sinh, (3.7)

I 3420,33 ∙sin50,40 ° =2635,41 кДж/м2 год.

Інтенсивність прямої радіації на вертикальну стінку вагону, кДж/м2 год:

I Iпp ∙ cosh ∙ sin(, (3.6)

де - інтенсивність прямої радіації на вертикальну стінку вагону, кДж/м2 год;

- азимут сонця, град,

- кут між меридіаном та напрямком руху поїзда, град (північ–південь ->
= 0°).

=arcsin , (3.7)

аe =arcsin =47 °49

За формулою 3.6 отрмаємо

I 3420,33∙ cos50,40 ∙ sin|(47,49 –90)|=1473,2 кДж/м2 год.

 

Інтенси вність розсіяної радіації на дах, кДж/м2год:

I 260 - 200 ∙ e , (3.8)

I кДж/м2год

Інтенсивність розсіяної радіації на вертикальну стінку, кДж/ м2год:

I , (3.9)

I кДж/ м2год.

Сумарна інтенсивність радіації, кДж/м2год:

I (3.10)

I кДж/м2год;

, (3.11) I кДж/м2год.

Умовне еквівалентне підвищення температури зовнішнього повітря за ра­хунок сонячної радіації, град:

= ∙ (I дах∙ Fдах + I ст ∙Fст), (3.12)

де - коефіцієнт поглинання променевої енергії, ( = 0,7);

- відносне значення освітлення сонцем поверхонь,

F=

Fдах =

Fст=

=

Теплонадходженя за рахунок сонячної радіації складає, Вт:

Q 2 = K зв ∙ Fсум , (3.13)

Q 2 = 0,224∙ 257,65∙ 4,01 = 231,43 Вт.

 

Витрати на попереднє охолодження вантажу, Вт:

Q5 = ∙ (t3 - tв), (3.14)

де Свант , См - теп лоємність вантажу та тари, кДж/кг;

Мвант , Мт - маса вантажу та тари, кг;

z - час попереднього охолодження, год.

В курсовій роботі приймаємо:[1]

Свант --- 3,5 кДж/кгК;

См = 2,8 кДж/кгК;

Мвант=25000 кг;

Мm = 0,1 ∙ Мвант;

Мm = 0,125 ∙ 25000 = 3125 кг;

z = 60 год.

За формулою 3.14 визначимо:

Q5 = ∙ (32-3,5)= 12699,65 Вт.

Теплонадходження за рахунок реакцій окислення у вантажу біологічного походження знаходимо по формулі:

Qв = Мвант ∙ q, (3.15)

де q - питоме тепловиділення,

q=q0 ∙ev∙t, (3.16)

де q0 та v – дослідні коефіцієнти,

Оскільки перевозимий товар це яблука, токоефіцієнти q0 = 0,012 v=0,093.

 

За формулою 3.16 знайдемо:

q= 0,012 ∙ e0,093∙3,5 =0,0166 Вт,

За формулою 3.15 знайдемо:

Qв = 25000 ∙0,0166=415 Вт.

За формулою 3.1 знайдемо сумарні розрахункові теплонадходження в вантажний рефрижераторний вагон при перевезенні неохолодженого вантажу:

Qсум=1644,84+231,43+12699,65+415=14990,92 Вт.

 

 
 

 

 


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)