Терміни та визначення POSIX-OSE

Термін POSIX найчастіше використовується як іменник для позначення чинного стандарту ISO/IEC 9945-1:1996, іноді для позначення пов'язаних стандартів і проектів, що походять від робочих груп ISO/IEC та IEEE (виду P1003, P1201, P1224, P1278, P1387), і безпосередньо для позначення цих груп. Проте далі термін POSIX використаний тільки як прикметник, а стандарти, що походять з робочих груп POSIX, звуться POSIX SPs.

Для кращого розуміння Еталонної моделі POSIX-OSE використані наступні визначення.

Інтерфейс (interface) –загальнодоступна межа-стик між двома функціональними сутностями. Служби визначаються у термінах функціональних характеристик і ознак, зареєстрованих за інтерфейсом. Стандарт – угода про взаємні зобов'язання між обслуговуваними користувачами і постачальниками.

Прикладна програма, застосування (application) – використання спеціальних ресурсів для задоволення набору вимог користувача комп’ютера. Ресурси включають апаратні засоби, ПЗ та дані.

Прикладне програмне забезпечення (application software) – специфічне для застосування ПЗ, що складається з програм, даних і документації.

Інтерфейс прикладної програми (API - application program interface) – інтерфейс між прикладним ПЗ і прикладною платформою, паралельно з яким забезпечується весь сервіс.

Прикладна платформа (application platform) – набір ресурсів (включаючи апаратні засоби і ПЗ), які підтримують служби, необхідні для функціонування прикладного ПЗ (застосування). Прикладна платформа забезпечує сервіс у вигляді інтерфейсу, що робить специфічні характеристики платформи максимально прозорими для прикладного ПЗ.

Інтерфейс комунікацій (communication interface) – частина API, яка стосується зв'язку з іншим прикладним ПЗ, засобами передачі зовнішніх даних і пристроями.

Інтерфейс служб комунікації (CSI - communication services interface) – межа, що забезпечує доступ до служб для взаємодії між внутрішніми об'єктами прикладного ПЗ і зовнішніх об'єктів прикладної платформи.

Перехресна категорія служб (cross-category services) – набір інструментів і/чи властивостей, який безпосередньо впливає на операції одного або більш компонентів OSE, але не містить автономних компонентів.

Зовнішнє середовище (external environment) – набір зовнішніх до прикладної платформи сутностей, що взаємодіють зі службами. Зовнішні сутності включають людей, не вмонтовані в платформу засоби обміну, комунікаційні міжз’єднання й інші платформи.

Інтерфейс із зовнішнім середовищем (EEI - external environment interface) – інтерфейс між прикладною платформою і зовнішнім середовищем, паралельно з яким забезпечується сервіс. Насамперед EEI визначений стосовно підтримки інтероперабельності прикладних програм і ОС. Головні служби, задіяні в EEI, включають служби взаємодії з користувачем, інформаційні та комунікаційні.

Інтерфейс людина/комп'ютер (HCI - human/computer interface) – межа-стик забезпечення фізичної взаємодії між людиною і прикладною платформою.

Інтерфейс інформаційних служб (ISI - information services interface) – межа-стик між наданим сервісом постійної пам’яті та її оточенням.

Інтернаціоналізація (internationalization) – процес проектування і розробки ІТ з набором властивостей, функцій і параметрів, що припускають задоволення набору культурних угод.

API-специфікація мовної прив'язки (language-binding API specification) – специфікація, що доку­ментує методи інтерпретації початкового тексту, які узгоджуються з мовою програмування і використовуються прикладною програмою для звертання до служб прикладної платформи.

Специфікація мовно-незалежних служб (language-independent service specification) – специфікація, що визначає набір необхідної функціональної семантики, незалежної від синтаксису і семантики мови програмування.

Регіон/мова (locale) – визначення середовища користувача, яке залежить від мови і культурних угод.

Локалізація (localization) – процес використання інтернаціоналізації для адаптації міжнаціонального продукту (програми) до конкретного культурного середовища користувача.

Відкриті специфікації (open specifications) – специфікації, підтримувані структурою, що використовує загальний процес погоджених дій для адаптації нових ІТ і вимог користувача.

API відкритих систем (open system API) – комбінація стандартизованого інтерфейсу, що визначає повний інтерфейс між прикладною програмою й основною прикладною платформою.

Середовище відкритих систем (OSE - open system environment) – визначений техноло­гічними стандартами і профілями усебічний набір інтерфейсу, сервісів, підтримуваних форматів і аспектів користувача для інтероперабельності чи мобільності застосувань, даних або персоналу.

Внутрішньоплатформний інтерфейс (PII - platform internal interface) – інтерфейс між компонентами, що обслуговують прикладну платформу усередині цієї платформи.

Мобільність прикладного ПЗ (portability application software) – свобода (легкість) переносу прикладного програмного забезпечення і даних з однієї прикладної платформи на іншу.

Профіль (profile) – набір з одного або більше основних стандартів та ідентифікація обраних класів, підмножин, опцій і наборів параметрів основних стандартів, необхідних для виконання специфічної функції залежно від застосування.

Стандартизований профіль (standardized profile) – проголосований і погоджений офіційний документ, який визначає профіль.

Стандартний POSIX-профіль (POSIX SP - POSIX Standardized Profile) – стандартизований профіль, який визначає прикладну програму у базових POSIX-стандартах, що підтримують будь-який клас застосувань і не вимагають жодних відхилень від структури, визначеної Еталонною моделлю POSIX-сумісних систем.

Профіль платформи (platform profile) – профіль, сфокусований на функціональності та інтерфейсі конкретного типу платформи, якою може бути одиночний процесор, що одночасно використовується групою застосувань, чи велика розподілена система, для кожного застосування якої може виділятися одиночний процес.

API-специфікація мови програмування (programming language API specification) – інтерфейс між застосуваннями і прикладними платформами, традиційно асоційованими зі специфікаціями конструктів мови програмування: операціями керування програмою, математичними функціями, маніпулюванням рядками тощо.

Протокол (protocol) – набір семантичних і синтаксичних правил, які визначають поведінку об'єктів, що взаємодіють.

Публічні специфікації (public specifications) – специфікації, доступні без обмежень кожному для реалізації, видачі ліцензій і поширення (наприклад, продажу) цієї реалізації.

Еталонна модель (reference model) – структурована сукупність принципів, категорій і їхніх зв'язків, яка охоплює предмет і допускає виділення різновидів зв'язків у теми (розділи), релевантні до повного предмета.

Масштабованість, розширюваність (scalability) – здатність забезпечувати функціональність нагору і вниз для градуйованого ряду прикладних платформ, що відрізняються швидкодією і пропускною здатністю.

Безпека (security) – захист комп'ютерних ресурсів (апаратних засобів, програм і даних) від випадкового чи зловмисного доступу, використання, модифікації, руйнування чи розкриття. Інструменти безпеки зосереджено на доступності, розпізнаванні, підзвітності, конфіденційності, цілісності.

Служба, послуга, сервіс, обслуговування (service) – особлива частина функціональності, що надається об'єктом з однієї сторони інтерфейсу об'єктові на іншій стороні інтерфейсу.

Еталонна модель POSIX-OSE – це набір принципів, інтерфейсів, об'єктів та діаграм, що утворюють основу для специфікації стандартів, настанова з набором директив для майбутньої стандартизації та робіт з інтеграції. У напрямку розвитку та готовності Еталонної моделі POSIX-OSE слід забезпечити розуміння тих сервісів і функцій, для яких зараз стандарти не діють та не можуть сформуватися конструктивні дії зі стандартизації.

Рис. 2.1 – Еталонна модель POSIX-OSE

Еталонна модель POSIX-OSE описує сприйняття прикладної платформи, що загалом забезпечує розподілену систему на підтримку домену користувача, і гарантує, що:

- користувачі ІТ мають відповідні сервіси, що задовольняють їхнім вимогам;

- реалізації ІТ не є вимушено надлишковими.

На рис. 1.2 зображена Еталонна модель POSIX-OSE, що іден­тифікує три об'єкти-сутності (прикладне ПЗ, прикладна платформа і зовнішнє середовище) і два інтерфейси: API і EEI. Прикладна платформа надає сервіс API і EEI через пов'язані інтерфейси. Модель узагальнена до такої міри, що відбиває розмаїття загальних та спеціальних системних цілей. Далі детально обгово­рено кожну категорію служб і сервісів. Специфікації служб визначено досить гнучко, щоб за потреби для кожної категорії встановити підмножину чи розширення. Зрештою Еталонна модель POSIX-OSE здатна вмістити ряд сучасних архітектур, зокрема багаланкових.

Стандарти спрямовані тільки на інтерфейс між об'єктами, включаючи служби та запропоновані інтерфейсом опорні формати. Специфікація інтерфейсу визначає угоду про функції, забезпе­чувані двостороннім інтерфейсом. Жодний набір стандартів не гарантує мобільність окремого застосування; її слід заздалегідь закладати при проектуванні цього застосування.

Еталонна модель не є багаторівневою, хоча за поданням на рис.1.2 може скластися таке враження. Кожна з частин взаємодіє з іншими тільки через інтерфейс, при цьому не призначаються і не враховуються жодні інші зв'язки (наприклад, залежність, важливість, перевага чи першість). Прикладна платформа надає користувачам доступ до служб за допомогою сервісів обох різновидів інтерфейсу. Фактично EEI складений із трьох типів інтерфейсу, кожний з яких спільно використовує зовнішні (видимі) характеристики. Користувач активізує служби платформ через EEI. Програміст звертається до служб прикладної платформи через API, складаючи початковий текст програми, що зв'язується зі службами на етапі компіляції та виконання.

Усі ці властивості доступні локально чи через віддалений доступ, якщо прикладна програма зв'язана з великою розподіленою системою. Інші ресурси можуть визначатися як складові частини прикладної платформи. Зазначимо, що фактична реалізація довільного елемента системи може значно відрізнятися від Еталонної моделі. Ідея полягає у визначенні концептуальної Еталонної моделі для використання колективами розробників та системних інтеграторів.

Дата добавления: 2015-11-26