Контроль якості продукції

Контроль якості продукції - це перевірка відповідності показ­ників якості встановленим вимогам, зафіксованим стандартами, технічними умовами. Найбільшу питому вагу з трудомісткості, вар­тості і складності становить контроль якості, який виконується службою технічного контролю. Головне завдання служби технічно­го контролю на промисловому підприємстві - запобігання випуску такої продукції, яка не задовольняє за різними ознаками.

За ступенем автоматизації вони розподіляються на ручні і меха­нізовані пристрої, напівавтомати й автомати. При застосуванні руч­них пристроїв контроль здійснюється вручну: деталь встановлюєть­ся на вимірювальну позицію, візуально визначається результат вимі­рювання за відліковим пристроєм, оцінюється якість деталі.

Механізовані пристрої використовують для одночасної або по­слідовної перевірки декількох розмірів складних деталей у серед­ньому і масовому виробництві. У таких багатомірних пристроях операції завантаження і зняття деталей виконуються вручну, а ре­зультати контролю оцінюються вимірювальним пристроєм автома­тично і видаються в наочній формі (наприклад, за допомогою світ­лофорного табло). У напівавтоматах завантаження контрольованих виробів здійснюється вручну, а всі операції - автоматично. В авто­матах усі процеси повністю автоматизовано. Напівавтомати і авто­мати широко застосовуються для сортування деталей під час селек­тивного складання.

За впливом на автоматичний процес усі засоби контролю розпо­діляються на пасивні та активні. При пасивному контролі засоби контролю лиш фіксують розмір деталей, поділяючи їх на придатні та брак, або сортують на групи. Такі пристрої не впливають безпо­середньо на хід технологічного процесу. Найпрогресивнішим є ак­тивний контроль. Активні засоби контролю подають сигнали про те, що деталь досягла завданого розміру від час, до або після її об­робки, чи про те, що досягли завданого положення виконавчі меха­нізми верстата або ріжучого інструменту, тобто дають змогу керу­вати точністю технологічного процесу. Характерна особливість за­собів активного контролю - наявність зворотнього зв'язку, що за­безпечує можливість за результатами контролю впливати на стан виконавчих механізмів верстата і завдяки цьому уникати браку. Такий контроль найдоцільніше застосовувати на доводочних операці­ях (шліфування, хонінгування та ін.), при виконанні яких вимага­ється висока точність обробки, а також у безперервних виробничих процесах (наприклад, при прокаті листів, труб). Активний контроль сприяє підвищенню точності обробки, запобіганню браку.

Залежно від місця організації контролю на етапах виробництва розрізняють:

Вхідний контроль - це здійснюваний споживачем контроль си­ровини, матеріалів і готової продукції, яка надходить з інших під­приємств. Такий контроль дає змогу уникнути зниження якості продукції, яке може виникнути через помилку постачальника, а та­кож зібрати інформацію про матеріали, що закуповуються, з метою вибору такого постачальника, який найбільшою мірою задовольняє вимоги споживача.

Операційний контроль - це контроль продукції або технологіч­ного процесу, який виконується після закінчення певної виробничої операції, наприклад: вимірювання діаметра шийки вала після шлі­фування.

Приймальний контроль - це контроль готової продукції після її виготовлення; за результатами такого контролю приймається рі­шення про придатність продукції.

Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути суцільним і вибірковим. Суцільний контроль може повністю виключати брак продукції. Проте у деяких випадках його застосу­вання є економічно нераціональним (при великих програмах випус­ку продукції) або неможливим (тому що під час контролю продукції руйнується). Тому на виробництві застосовують вибірковий конт­роль, під час якого перевіряють одну чи декілька вибірок із партії.

Для аналізу результатів вибіркового контролю застосовують ме­тоди математичної статистики, які дають змогу на підставі обмеже­ної кількості контрольних перевірок робити висновок про якість партії виробів чи стан технологічного процесу. Такі методи контро­лю називають статистичними. Статистичні методи контролю засто­совують лише в масовому виробництві і впроваджують для контро­лю та управління якістю по всьому технологічному циклу - від на­ходження сировини на підприємство до використання виробів спо­живачем.

При організації систематичного приймального контролю між споживачем і виробником можна на основі договору про постачання домовитися про гранично допустиму наявність дефектних виро­бів у партії.

Дата добавления: 2015-11-26