Читайте также: |
|
У сучасній педагогіці розроблено різні шкільні технології, побудовані на активізації пізнавальної діяльності учнів. Визначимо ті, які пройшли апробацію часом і сформувалися у певні системи:
а) технологія проблемного навчання;
б) технологія розвитку пізнавального інтересу у навчанні;
в) технологія навчання на основі опорних сигналів;
г) технологія розвитку способів розумових дій;
д) технологія евристичного (пошукового) навчання.
Емоційно пережитий навчальний матеріал легше засвоюється дітьми. Для активізації навчальної діяльності учнів необхідно стимулювати їхню фантазію, творчість, наповнити урок яскравими емоціями через: 1) драматизацію; 2) використання мистецтва (спів, поезія, малювання); 3)використаня мультимедійних засобів навчання; 4) дискусійний метод навчання (М. В. Кларін, Г. А. Китайгородська); 5) метод рольових ігор (Г. А. Китайгородська, М. А. Аріян); 6) метод проектів (Є. С. Полат, М. Ю. Бухаркіна); 7) використання Інтернету; 8) використовують метод створення ефекту здивування й емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів, створювати в учнів відчуття «власного відкриття» певних закономірностей мови; 9) розвиток пізнавальної активності та інтересу молодших школярів здійснюється також через ефект, який базується на принципі «незавершеності»,тобто рРозповідаючи на уроках іноземних мов, учитель може зупинитися і не завершити свою розповідь, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес «здогадування», тобто, створюючи умови для пробудження пізнавальної активності та інтересу; 10)одним із чинників розвитку пізнавальної активності на уроках іноземної мови має стати привнесення елементу новизни, що може виявлятися в незвичних способах подачі інформації. Так, на урок іноземної мови із цікавим завданням можуть завітати казкові герої, які можуть попросити дітей використати знання з іноземної мови, яку учні вивчають, для звільнення якогось персонажу із полону тощо; 11) використання джерел додаткової інформації: прислів’я і приказки, анекдоти, статті з дитячих періодичних видань, ілюстровані словники тощо; 12) Дуже важливою умовою розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземної мови є створення «ситуації успіху». Серед найпоширеніших прийомів створення ситуації успіху можна виділити: «радість класу» (емоційний відгук оточуючих на успіх члена колективу), «авансування» (вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх), приховане інструктування (натяк, порада вчителя щодо способу виконання завдання); мотивування учня (акцентування уваги учня на тому, що його допомога потрібна для розв’язання поставленого завдання), зняття страху (формування в учнів такої установки на виконання завдання, яка сприяє подоланню невпевненості учнів у власних силах.
«Технологія проблемного навчання та технологія розвитку критичного мислення»
Технологія проблемного навчання | Технологія розвитку критичного мислення | |
Головна мета та завдання | Метою технології проблемного навчання є розвиток теоретичного мислення студентів у процесі засвоєння знань навчальної дисципліни; формування пізнавального інтересу в студентів. Завдання: - набуття знань, умінь, навичок; - засвоєння засобів самостійної діяльності; - розвиток пізнавальних і творчих здібностей. Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання. | Завдання: Формування нового стилю мислення, для якого характерні відкритість, гнучкість, рефлексивність, усвідомлення внутрішньої багатозначності позиції і точок зору, альтернативності прийнятих рішень. Ø Розвиток таких базових якостей особистості, як критичне мислення, рефлексивність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір і результати своєї діяльності. Ø Розвиток аналітичного, критичного мислення. |
Основні положення | Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні. Дитина, як активний суб’єкт навчання, засвоює матеріал не просто слухаючи чи сприймаючи органами чуття, а для задоволення потреб у знаннях, які виникли у неї. Умовами успішності навчання є: - проблематизація навчального матеріалу (знання – діти здивовані та зацікавленні); - активність дитини (знання повинні засвоюватися із задоволенням); - зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею. | 1) цілі навчання формулюються шляхом створення проблемних ситуацій; 2) використовується засіб навчання (дидактичні матеріали), що ознайомлюють учнів з принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення; 3) зміст навчання подається у вигляді проблемних задач; 4) використовуються проблемні методи навчання, що створюють ситуації вибору; 5) проводяться інтерактивні заняття, що передбачають діалог у процесі розв’язування проблемних задач; 6) застосовується метод контролю, який забезпечує письмове викладення розв’язків із подальшою рефлексією; 7) викладання здійснюється у демократичному стилі, який надає учням право на помилку та моделює ситуації виправлення помилок. |
Методи і засоби | ділові ігри, метод випадку, ринку розумів, мікровиклад або синектика; мозковий штурм; побудова структурно-логічних схем; спілкування «питання-відповідь» | «Генератор ідей», «Логічне дерево», «Концептуальна таблиця», «Піраміда роздумів», Читання тексту з позначками,дискусія, постановка учнями запитань 1. Інсерт (активне читання з маркуванням). 2. Кластер: передбачає виділення смислових одиниць тексту і його графічне оформлення у вигляді грона. 3. Сінквейн (п’ятивірш) – це неримований вірш, що складається з п’яти рядків, використовується як дидактичний прийом на етапі рефлексії. 4. Фішбоун (рибний кістяк): голова – питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні кісточки – суть понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відображають суть. 5. Зведена таблиця: "Плюс. Мінус. Цікаво" (ПМІ). Емоційна оцінка цікавлять учня фактів і думок. 6. Прийом "рафт" |
Особливості та прийоми застосування | - учитель підводить учнів до суперечності й пропонує їм самостійно знайти спосіб її вирішення; - зіштовхує протиріччя практичної діяльності; - викладає різні точки зору з одного і того ж питання; - спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки з ситуацій, співставляти факти; - ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію. логіку мислення); - визначає проблемні теоретичні і практичні завдання (наприклад, частково-пошукові або дослідницькі); - ставить дослідницькі завдання (наприклад, з недостатніми або надлишковими даними, з суперечливими даними, свідомо допускаючи помилки тощо). | На думку дослідників, основні особливості технології РКМ можна сформулювати наступним чином: · Не обсяг знань або кількість інформації є метою освіти, а те, як учень вміє керувати цією інформацією: шукати, найкращим способом привласнювати, знаходити в ній сенс, застосовувати в житті. · Не присвоєння «готового» знання, а конструювання свого, яке народжується в процесі навчання. · Комунікативно-діяльний принцип навчання, що передбачає діалоговий, інтерактивний режим занять, спільний пошук вирішення проблем, а також «партнерські» відносини між педагогом і учнями. · Вміння мислити критично - це не вишукування недоліків, а об'єктивна оцінка позитивних і негативних сторін у пізнаваному об'єкті. · Прості і надмірні узагальнення, стереотипні слова, кліше, штампи, непідтверджені припущення не завжди точні і можуть вести до формування стереотипів. · Слова «все», «ніхто», «завжди», «постійно» та узагальнені припущення |
Вимоги до вчителя | вимог до формулювання проблемних питань, т. к. питання стає проблемним при певних умовах: він повинен містити в собі пізнавальну трудність і видимі межі відомого і невідомого; викликати здивування при зіставленні нового з раніше відомим, невдоволеність наявними знаннями і вміннями. Значні вимоги проблемне навчання ставить до мови вчителя. Точне словесне формулювання думки – важлива умова правильної постановки проблеми. А правильне розуміння учнями поставленої проблеми великою мірою полегшує її розв’язання, тому що учні швидко виділяють головне і зосереджують на ньому увагу. Діяльність учителя:1. Створює проблемну ситуацію.2. Організує осмислення проблеми і її формулюванням, 3. Організує пошук гіпотези 4. Організує перевірку гіпотези. 5. Організує узагальнення результатів і використання отриманих знань. | 1. Поощряют учащихся к выражению и защите собственных идей и мнений. 2. Создают учащимся возможности для применения новых идей и умений. 3. Способствуют взаимодействию учащихся и учителя на основе доверия, терпимости и взаимного уважения. 4. Обмениваются мнениями с учащимися и создают им условия для аргументации и защиты идей. 5. Поощряют разнообразные интерпретации устного и письменного текста. 6. Создают такую атмосферу обучения, при которой не остается безучастных учеников. Учителю при этом отводится роль координатора |
Вимоги до учнів | Діяльність учня 1. Усвідомлює суперечності у явищі, що аналізується. 2. Формулює проблему. 3. Висуває гіпотези. 4. Перевіряє гіпотезу. 5. Аналізує результати, робить висновки, застосовує отримані знання. | ученик является активным субъектом учебной деятельности |
Недоліки технології | не завжди можна використати через характер навчального матеріалу, непідготовленість учнів, кваліфікацію вчителя, вимагає багато часу, у зв'язку з цим проблемне навчання використовується нечасто | Недостатня кількість часу для проходження всіх 3 стадій |
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 298 | Нарушение авторских прав