Ю.П.Єгоров, професор

Міністерство освіти і науки України

C 130 Запорізька державна інженерна академія

В.О Савін

Ю.П.Єгоров

АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД,

ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО, МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Методичні вказівки

До виконання теплотехнічного розрахунку

Огороджувальних конструкцій будівель

В курсовому і дипломному проектуванні

Для студентів ЗДІА напрямку 6.060101 «Будівництво»

Денної і заочної форми навчання

Запоріжжя

Р.

Міністерство освіти та науки України

Запорізька державна інженерна академія

АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД,

ПРОЕКТУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО, МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Методичні вказівки

до виконання теплотехнічного розрахунку

огороджувальних конструкцій будівель

в курсовому і дипломному проектуванні

Для студентів ЗДІА напрямку 6.060101 «Будівництво»

денної і заочної форми навчання

Рекомендовано до видання

На засіданні кафедри МБГ

Протокол № 8 від 16.04.09

Архітектура будівель і споруд. Проектування архітектурного середовища. Методичні вказівки до виконання теплотехнічного розрахунку огорожу вальних конструкцій будівель в курсовому і дипломному проектуванні для студентів ЗДІА напрямку 6.060.101 „Будівництво” денної і заочної форми навчання /Укл.: В.О.Савін, Ю.П. Єгоров – Запоріжжя, ЗДІА, 2009. - с./

Методичні вказівки містять окремі вимоги будівельних норм України що до проектування теплоізоляційної оболонки будівель і споруд, а також теоретичні основи передачі тепла через огорожу вальну конструкцію і методичний підхід до виконання їх теплотехнічного розрахунку. Приведені необхідні нормативні вимоги і довідкові дані розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів.

Укладачі: В.О.Савін, к.т.н., доцент;

Ю.П.Єгоров, професор

Відповідальний за випуск: В.А.Банах, к.т.н., професор

В цих методичних вказівках приведено окремі вимоги Державних будівельних норм України щодо забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних показників будівельних виробів, а також теоретичні основи передачі тепла через огороджувальну конструкцію і методичний підхід до виконання їх теплофізичного розрахунку.

Для проектування теплоізоляційної оболонки будівлі і виконання відповідних розрахунків приведені необхідні нормативні вимоги і довідкові дані теплофізичних характеристик будівельних конструкцій в вигляді таблиць, з відповідною нумерацією, на які є посилання по тексту.

При виконанні курсового проекту вихідні дані для теплофізичного розрахунку огороджувальних конструкцій встановлює викладач. В дипломному проектуванні вихідні дані приймає студент в залежності від призначення будівлі, типа огорожу вальної конструкції і району будівництва.

Методичні вказівки укладені для студентів спеціальності ПЦБ і МБГ вивчаючих дисципліни „Архітектура будівель і споруд” і „Проектування архітектурного і міського середовища”, а також для студентів спеціальності „Водопостачання і водовідведення” вивчаючих дисципліну „Архітектура і будівельні конструкції”.

1. Вимоги що до проектування теплоізоляційної оболонки будівель

В державних будівельних нормах України (ДБН В.2.6-31:2006. Теплова ізоляція будівель) подано визначення теплоізоляційної оболонки будівлі, як системи огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечує збереження теплоти для опалення приміщень. Цими ж нормами встановлені слідуючи основні вимоги до її проектування.

1.2 При пpoектуванні теплоiзоляцiйної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій треба розташовувати з внутрiшньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу тепалопровiднiсть, теплоємнiсть та опір паропроникненню.

1.3 При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоiзоляцiйних ма­терiалiв слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому, системи фасадні теплоiзоляцiйно-опоряджувальнi (далi - СФТО). Не рекомендується за­стосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоiзоляцiйних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологiсного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.

1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, i передбачати заходи вiдповiдного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід, розта­шовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрiзнi, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровiднiстю не більше 0,35 Вт/(м∙К)

1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх i внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.

Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні rpунта, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.

1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками

1.6.1 3aмкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною – не менше ніж 20 мм i не більше ніж 100 мм.

1.6.2 3aмкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огоро­джувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.

1.6.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Iзоляцiя встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової eнеpгії.

1.6.4 Вентильовані повiтрянi прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостiйкостi конструкцій.

1.6.5 Вентильовані повiтрянi прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм i не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.

1.6.6 Вентильованi повiтрянi прошарки мають бути розташовані між зовнiшнiм захисно­опоряджувальним шаром та теплоiзоляцiєю. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не враховуються.

1.6.7 Поверхню теплоiзоляцiї, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повiтрогiдрозахисним шаром.

1.6.8 Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляцiйнi отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.

1.6.9 Нижні (вepxні) вентиляцiйнi отвори мають сполучатись iз цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.

1.7 У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути вiд 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрiвлi не менше 6 %. На протилежних боках покрiвлi мають, бути влаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі покрівлі. Зв'язок мiж внутрiшнiм повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.

1.8 Під час проектування доцільно передбачити на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на пiвденно-захiдний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на пiвденно-захiдний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнiшнiх сонцезахисних пристроїв.

У вcix температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоiзоляцiї мiж приладами й зовнішньою стіною.

1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон i балконних дверей до конструкцій зовнiшнiх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Уci стулки вікон i балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з морозостійких матерiалiв, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати теплоiзоляцiйними матеріалами.

1.10 Biконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профiлiв незалежно вiд кiлькостi шарів скла треба розташовувати у віконному прорiзi на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) вiд лицьової поверхні фасаду. Biконні блоки треба закрiплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати надійну в експлуатації гiдроiзоляцiю прилягання покрiвлi до віконного блока, Для запобігання зниженню температури внутрiшньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профiлiв, алюмiнiєвих профiлiв, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоiзолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.

1.11 Емiсiя шкідливих хiмiчних речовин в атмосферне повітря вiд теплоiзоляцiйних матерiалiв, які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) i відповідати вимогам СанПiН 6027А, ДСП 201.

1.12 Теплоiзоляцiйнi матеріали, що використовуються в конструкціях теплоiзоляцiйної обо­лонки будинків, повинні вiдповiдати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.l.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санiтарно-епiдемiо­логiчної експертизи МОЗ України.

1.13 Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1- 7.

1.15 Проектування теплоiзоляцiйної оболонки будинків треба здiйснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 25 років; для змінних ущільнювачів – з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоiзоляцiйної оболонки. В конструкціях СФТО повинні засто­совуватися теплоiзоляцiйнi матерiали з тepмiнoм ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній та експлуатацiйнiй документації слід наводити дані про ефективний тepмiн експлуатацiї теплоiзоляцiйних матерiалiв, що застосовуються, а також передбачати перевірку теплоiзоляцiйних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів iз забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку.

2. Теоретичні основи передачі тепла через огороджувальні конструкції

В спрощеному вигляді огороджувальна конструкція будівлі є плоскою конструкцією, яка обмежена паралельними поверхнями, До них відносяться зовнішні стіни, дахове перекриття, покриття та інші конструкції, які розділяють внутрішнє повітряне середовище будівлі і зовнішнє з різними температурами.

Огороджувальна конструкція може бути одношаровою чи багатошаровою; термічно однорідною чи термічно не однорідною. Термічно однорідною вважається та огороджувальна конструкція, яка не має в своєму об’ємі теплопровідних включень, термічний опір яких менший від термічного опору основного поля більше ніж на 20 %.

Теплопередача через огороджувальну конструкцію, тобто перенос тепла від однієї найбільше нагрітої газоподібної середи до другої, визначається за формулою:

Q = (t_в – t_з) ∙ ∙F∙t, (1)

де Q – проникаюча через огороджувальну конструкцію кількість тепла при тепловому потоку;

t_в, t_з – температура повітря, внутрішнього і зовнішнього середовища ^оК;

λ_р – розрахункова теплопровідність матеріалу огороджувальної конструкції, Вт/(м∙К);

σ – товщина огороджувальної конструкції, м;

F – площа огороджувальної конструкції, м²;

t – час, в сек.

Якщо в формулі 1 товщину огородження σ, його площу F, час t і різницю температур (t_в – t_з) прийняти рівним одиниці, то отримаємо Q = λ_р, або λ_р = Q, тобто теплопровідність матеріалу дорівнює кількості тепла в джоулях, яке проходить в одиницю часу через 1 м² однорідної огороджувальної конструкції товщиною 1 м при різниці температур на її протилежних поверхнях в 1К.

Теплопровідність одна з основних теплофізичних характеристик будівельних матеріалів. Межа змінення її значення достатньо велика і залежить від густини матеріалу і його вологістного стану.

При передачі тепла через огороджувальну конструкцію відбувається зниження температури від t_в до t_з (мал.1). Загальний температурний перепад t_в – t_з складається з трьох часткових температурних перепадів. Зокрема, температура внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції – τ_в в холодний період року більш низька, ніж температура повітря приміщення, тобто має місце температурний перепад t_в – τ_в. В товщі огороджувальної конструкції температура знижується від τ_в до температури зовнішньої поверхні τ_з, яка в свою чергу, трохи вища від температури зовнішнього повітря.

Кожен з цих температурних перепадів спричинений конкретним опором переносу тепла: перепад t_в – τ_в – опором тепловіддачі внутрішньої поверхні R_в; τ_в – τ_з – термічним опором огороджувальної конструкції R_і; τ_з – t_з - опором тепловіддачі зовнішньої поверхні R_з. Таким чином, потік тепла на кожному етапі переборює відповідний термічний опір R_в, R_і, R_з з яких складається загальний опір теплопередачі огороджувальної конструкції R_∑.

Малюнок 1 – Зниження температури в товщі однорідної огороджувальної конструкції при сталому тепловому потоку

В залежності від конструктивного виконання огороджувальної конструкції (одношарова чи багатошарова) її загальний опір теплопередачі можна записати таким чином:

Для одношарової термічно однорідної огороджувальної конструкції, при і = 1

R_∑ = R_в+ R_і+ R_з; (2)

Для багатошарової, при 1 < і ≤ n

R_∑ = R_в+ R_і+ R_з; (3)

де R_і = R₁ + R₂ + …..+ R_n;

і - шари огороджувальної конструкції;

R₁, R₂, …..R_n - опір теплопередачі окремих шарів, м² ∙ К/Вт

Опір тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції залежить від її типу і враховується через коефіцієнти тепловіддачі α_в і α_з такими вираженнями:

R_в = ; R_з = ; (4)

Опір теплопередачі окремих шарів визначається за формулою:

R_і = ; (5)

де δ_і – товщина і-го шару, м;

λ_ір – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації.

3. Особливості теплотехнічного розрахунку непрозорих термічно однорідних огороджувальних конструкцій

Основні принципи конструювання огороджувальної конструкції з урахуванням вимог по тепловій ізоляції будівель приведено в першому параграфі цих методичних вказівок. Слід підкреслити, що вимоги дають великі можливості для прийняття їх конструктивного виконання в повному обсязі: від конструктивної схеми огороджувальної конструкції (одношарова, багатошарова, термічно однорідна чи термічно не однорідна); вибору матеріалів шарів з урахуванням функціонального призначення і до порядку їх розташування і взаємного примикання. Повне виконання цих вимог можливе тільки при чітко розробленій конструктивній схеми будівлі, від якої залежить функціональне призначення і статична схема огороджувальної конструкції як несучої, самонесучої чи не несучої.

Виконання технічних вимог, таких як міцність, жорсткість і тривалість, до огороджувальної конструкції і окремих її шарів, також обов’язкове, як і вимог щодо теплової ізоляції будівель.

Особливості теплотехнічного розрахунку полягає в слідуючому.

Для розробленого конструктивного виконання огороджувальної конструкції визначається опір теплопередачі R_∑ за формулою

R_∑ = + + (6)

Складові формули 6, пояснення яких приведено в розділі 2, приймаються:

α_в і α_з - згідно з таблицею 1;

δ_і – згідно з конструктивного виконання огорожі;

λ_ір – згідно з конструктивного виконання огорожі і додатку В з урахуванням умов експлуатації матеріалу, згідно з таблицею 2 і тепловологісного режиму приміщень будинків в опалювальний період – таблиці 3 і 4.

Таблиця 1 – Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої α_в та зовнішньої α_з поверхонь огороджувальних конструкцій

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м^2·К)
αв	αз
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b ≤ 0,3 h/b > 0,3	8,7 7,6
Перекриття горищ та холодних підвалів	8,7
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі	8,7
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи	8,0
Зенітні ліхтарі	9,9

Таблиця 2 – Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях

Вологісний режим приміщень за таблицею 3	Умови експлуатації
Сухий	А
Нормальний	Б
Вологий	Б
Мокрий	Б
Примітка. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А.

Таблиця 3 - Градація вологісного режиму приміщень

Вологісний режим	Вологість внутрішнього повітря φв, % за температури tв
tв ≤ 12 ^оС	12 < tв ≤ 24 ^оС	tв > 24 ^оС
Сухий	φв< 60	φв< 50	φв< 40
Нормальний	60 ≤φв ≤ 75	50 ≤φв≤ 60	40 ≤φв≤ 50
Вологий	75 < φв	60 < φв≤ 75	50 < φв≤ 60
Мокрий	-	75 < φв	60 < φв

Таблиця 4 - Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень

Призначення будинків	Розрахункова температура внутрішнього повітря tв °С	Розрахункове значення відносної вологості φв, %
Житлові
Громадські та адміністративні		50-60
Лікувальні й дитячі навчальні заклади
Дошкільні заклади

Примітка. При проектуванні огороджувальних конструкцій окремих приміщень розрахункові па­раметри температури й вологості повітря уточнюються з урахуванням вимог інших чинних нор­мативних документів.

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на З °С та більше обов'язкове виконання умов:

R_Σ ≥ R_{q min}, (7)

Δ t_пр ≤ Δ t_сг, (8)

τ _{в min} > t_min, (9)

де R_Σ – опір теплопередачі непрозорої термічної однорідної огороджувальної конструкції, м² · К/Вт;

R_{q min} – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції, м² · К/Вт;

Δ t_пр - температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною темпе­ратурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

Δ t_сг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;

τ _{в min} – мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;

t_min - мінімальне допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, °С.

Мінімально допустиме значення R_{q min} опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків встановлюється згідно з таблицею 5 залежно від температурної зони України, в якій проектується чи експлуатується будівля, що приймається згідно з додатком Б

Таблиця 5 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків R_{q min}, м²·К/Вт

№ поз.	Вид огороджувальної конструкції	Значення Rq min для температурної зони
		І	II	III	IV
	Зовнішні стіни	2,8	2,5	2,2	2,0
2а*	Покриття й перекриття неопалюваних горищ	4,95	4,5	3,9	3,3
2б	3,3	З,0	2,6	2,2
	Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям	3,5	3,3	3,0	2,5
	Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі	2,8	2,6	2,2	2,0
5а*	Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*	3,75	3,45	3,0	2,7
5б	2,5	2,3	2,0	1,8
6а	Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади	0,6	0,56	0,5	0,45
6б	0,5	0,5	0,5	0,45
	Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки	0,44	0,41	0,39	0,32
	Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків	0,6	0,55	0,54	0,45
	Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху	0,25	0,25	0,25	0,25
* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно.

Примітка. У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R_{q min} згідно з таблицею 5 з коефі­цієнтом 0,8.

Для промислових і сільськогосподарських будівель мінімально допустиме значення R_{q min} опору теплопередачі огороджувальних конструкцій встановлюється згідно з таблицею 6 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком Б, температурно вологісного режиму внутрішнього середовища, що визначається за таблицями 3 і 4, і теплової інерції огороджувальних конструкцій Д, що розраховується за формулою

Д = R_і S_ір (10)

де R_і – термічний опір і-го шару конструкції, що розраховується за формулою 5;

S_ір – коефіцієнт тепло засвоєння матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, приймається згідно додатку В.

Таблиця 6 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків R_{q min}, м² • К/Вт

Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків	Значення Rq min для температурної зони, м^2•К/Вт
І	II	IIІ IV	ІV
Зовнішні непрозорі стіни будинків -з сухим і нормальним режимом з конструкціями з: D > 1,5 D ≤ 1,5 - з вологим і мокрим режимом з конструкціями з: D > 1,5 D ≤ 1,5 - з надлишками тепла (більше ніж 23 Вт/м^3)	1,5 2,0   1,6 2,2 0,55	1,3 1,8   1,4 2,0 0,45	1,2 1,7   1,2 1,8 0,45	0,7 1,2   0,9 1,5 0,35
Покриття й перекриття будинків - з сухим і нормальним режимом з конструкціями з: D > 1,5 D ≤ 1,5 - з вологим і мокрим режимом з конструкціями з: D > 1,5 D ≤ 1,5 - з надлишками тепла (більше 23 Вт/м^3)	1,6 2,1   1,6 1,8 0,55	1,5 2,0   1,5 1,7 0,45	1,3 1,8   1,4 1,5 0,45	0,9 1,1   1,2 1,4 0,35
Перекриття над проїздами й підвалами з конструкціями з: - D >1,5 - D ≤ 1,5	1,8 2,2	1,7 2,0	1,6 1,7	1,4 1,7
Двері й ворота будинків: - з сухим і нормальним режимом - з вологим і мокрим режимом - з надлишками тепла (більше 23 Вт/м^3)	0,55 0,72 0,2	0,55 0,65 0,2	0,5 0,6 0,2	0,42 0,54 0,2
Вікна й зенітні ліхтарі будинків: - із сухим і нормальним режимом - з вологим і мокрим режимом - з надлишками тепла (більше 23 Вт/м^3)	0,42 0,45 0,18	0,39 0,42 0,18	0,39 0,42 0,18	0,32 0,35 0,18

Примітка. Формула 10 приведена для визначення теплової інерції багатошарової огороджувальної конструкції, що складається з термічно однорідних шарів.

При перевірці виконання умов за формулою 8 слід користуватися допустимою за санітарно-гігієничними вимогами різницею між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δ t_сг, яка приведена в таблиці 7.

Таблиця 7.- Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутріш­нього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δt_сг, ^оС

Призначення будинку	Вид огороджувальної конструкції
Стіни (зовнішні, внутрішні)	Покриття та перекриття горищ	Перекриття над проїздами та підвалами
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати	4,0	3,0	2,0
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації	5,0	4,0	2,5
Виробничі будинки зсухим та нормальним режимом експлуатації	7,0	5,0
Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації	tв – tр	0,8 (tв- tр)
Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м^3)

Температура внутрішньої поверхні не прозорої термічно однорідної огороджувальної конструкції τ_в при розрахункових значеннях внутрішньої t_в і зовнішньої t_з температури визначається за формулою

τ_в = t_в - (11)

де t_в, – розрахункове значення температури внутрішнього повітря, приймається згідно таблиці 4;

t_з – розрахункове значення температури зовнішнього повітря, приймається згідно таблиці 8;

R_Σ – опір теплопередачі огороджувальної конструкції, за формулою 6;

R_в - опір тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції за формулою 4.

Таблиця 8 – Розрахункові температури зовнішнього повітря t_з (для оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджувальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)

Температурна зона	І	ІІ	ІІІ	ІV
Розрахункова температура зовнішнього повітря, ^оС tз	Мінус 22	Мінус 20	Мінус 18	Мінус 12

Таким чином, із умов формули 8 виходить, що для непрозорих термічно однорідних огороджувальних конструкцій різниця між температурою внутрішнього повітря t_в і температурою їх внутрішньої поверхні τ_в повинна бути не більше значень Δt_сг, приведених в таблиці 7, які залежать від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції.

Перевірка виконання умов за формулою 9 виконується для непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутках і укосах віконних і дверних прорізів, а також для світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будівель, що не входить в об’єм курсового і дипломного проектування.

ДОДАТОК А

Дата добавления: 2015-12-07