Читайте также:
|
Учень 1: Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.
Ведучий: Добрий день! Сьогодні ми поговоримо з вами про ввічливість.
Казкар: За чистими-чистими полями, за дрімучими-дрімучими лісами, за далекою дорогою, за цукровою горою є місто. Тут проживають багато казкових героїв, яких навчають правильній поведінці та ввічливості. Тут, у високій-високій башті живе найосвіченіша на білому світі фея. Вона з шоколадною медаллю закінчила Академію Всіх Чарівних Наук. Звуть її – фея Добридень. У казковому місті жити-проживати – велика втіха. Усі жителі тут казково ввічливі. А все це тому, що у казковому місті є школа ввічливості, і всі казкові герої обов'язково відвідують її. Уроки ввічливості веде фея Добридень. Вирушимо в казковому країну, побуваємо в гостях.
Клас. За партами сидять учні. Входить фея.
Фея Добридень: Доброго дня! Рада бачити вас сьогодні! Розпочинаємо урок ввічливості. Бачу наш Буратино запізнюється. Почнемо без нього. Перевіримо домашнє завдання. Дайте відповідь на запитання - Що ми повинні зробити на самому початку, коли зустрічаємося один з одним?
Учень: Треба вітатися.
Вбігає Буратино.
Буратино: О, привіт. Ось ви де, а я трохи запізнився. Про що ви тут говорили?
Фея Добридень: Дозвольте, будь-ласка мені
Сказати "Добрий день!" – так просто
І так приємно чути нам,
Коли ровесники й дорослі,
Бажають нам добра на день.
Але буває просто дуже:
Забувши учень етикет;
"Привіт! – з нальоту крикни, - друже!"
І стрімголов біжить в буфет.
І "до побачення" як зайве
Сприймають учні теж бува;
Або нічого – на прощання,
Або "Ну, я пішов. Бувай!"
Буратино: Це ви про мене?
Фея Добридень: Про тебе, адже ти вітатися не вмієш!
Буратино: Не вмію? Ось сьогодні бачив, як один учень вітав іншого вранці. Він наздогнав його біля дверей школи, огрів по спині портфелем, піддав ногою його картуза, що злетів з голови, схопив хлопця за ніс і крикнув на вухо: "Привіт, дурисвіте!"
Фея Добридень: Ну знаєш, після такого привіту людина й нездужати може.
Буратино: Але я ввічливіший за нього? Я гарний товариш, веселий, допомагаю усім, люблю усіх звеселяти. Тільки дехто не розуміє жартів. Ось, наприклад, вчора іду і бачу: Петро перечепився і впав на землю. Я, звичайно, засміявся і спитав його: "Як посадка?". А він образився і пішов. А що поганого я йому зробив.
Учень: Не слід було з нього сміятися. Потрібно було запитати, чи не забився він, як він почувається. А ти, замість того, щоб допомогти, ще й образив його.
Звучить дзвоник.
Казкар: Наступний урок у школі ввічливості не менш цікавий та не менш корисний. А на урок до учнів завітає Фея "Будь-ласка".
Звучить дзвінок. Учні знову заходять у клас. Готуються до уроку. Слідом входить Фея "Будь-ласка".
Фея "Будь-ласка": Доброго дня, діти! На минулому уроці ми вивчали привітання. Ви повторили домашнє завдання? Сашко, будь-ласка, прошу.
Сашко: "Будь-ласка", "Спасибі" і "Будьте здорові" –
Слова необхідні й корисні у мові,
Приємно чути і в школі і вдома:
Від мами, від вчителя й просто знайомих.
Тож радьмо частіше їх, друзі, вживайте,
Даруйте сміливіше радісний насирій!
І кожен день, як завжди, починайте
Із слів "Добрий день", "Вітаю" і "Здраствуй!"
Учень 2: “Доброго ранку!” мовлю за звичаєм.
“Доброго ранку!” – кожному зичу я,
“Доброго дня вам!” – людям бажаю.
“Вечором добрим!” – стрічних вітаю.
І посміхаються у відповідь люди!
Добрі слова ж бо для кожного любі!
Фея "Будь-ласка": Молодці! Дуже дякую. Ви гарно розповіли нам про привітання. Ви всі отримуєте гарні оцінки!
Ведучий 1: З давніх давен і до тепер під час вітання люди обіймаються різними рухами: декотрі вклонялися, інші падали навколішки і билися об землю лобом. Треті підносили руку до лоба, четверті – торкалися носами, інші – показували язик, а в Україні клали руки на груди і вклонялися.
Ведучий 2: І в наші дні вітаються по-різному: тиснуть руки і просто кажуть добрі слова. Вітання бувають різні. Але чи то уклін, чи слова, чи лагідна усмішка. Спільне в них те, що привітання означає! “Ти мені приємна людина. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров'я, миру, радості, щастя”. Ось, що означають прості слова: “Доброго ранку”, “Доброго дня”, “Ми раді вас вітати”.
Ведучий 1: Ось бачимо, звичайне привітання може бути таким приємним, що хоч на краплину стає радіснішим наше життя.
Фея "Будь-ласка":
Бачите, слова ці коротенькі,
Їх ви чуєте щодня
Вони століттями живуть на світі.
Запам'ятати їх давно пора.
Баба Яга: Добрий день! Можна до вас на свято!
Ведучий: Якщо ви ввічливі, знаєте і вмієте поводитись чемно, то заходьте, бо в нашому королівстві тільки так треба поводитись.
Баба Яга:
Не вмивайтеся ніколи
І не мийте навіть рук –
Непотрібне це заняття!
Не вартує стільки мук.
Знов замурзаються руки,
Шия, вуха, все у вас,
То навіщо сили тратить
І даремно гаять час?
Стригтися також не варто,
Та й резону в тім нема,
Бо однаково на старість
Облисіє голова.
Без запрошення йти в гості,
Не вітатись нам ні з ким
І нізащо слів “Будь-ласка!”
І “пробачте” не кажіть…
Ведучий 1: Ну то як, діти підходить нам такі наради? А я вам розкрию таємницю. Нещодавно вчені зробили дивовижні відкриття – на світі є багато упертих, неслухняних дітей, які все роблять навпаки. Ось чи слід їм давати не корисні, а шкідливі поради.
Ведучий 2: Але в нашому королівстві таких дітей немає і нам такі поради не потрібні.
Ведучий 1: Чи знаєте ви який зв'язок між ввічливістю та правилами дорожнього руху? Напевне правила зрозумілі всім. Тільки ж чому люди порушують їх? Перш за все за невихованість та нечемність
Ведучий 2: коли людина починає мислити, вона обов’язково дійде висновку, що ввічливим бути значно корисніше, ніж неввічливим.
Ведучий 1: Ви знаєте, що на початку нашого тисячоліття в Німеччині почалися досить запекла боротьба за культуру поведінки на вулиці. Штрафи не допомагали – пішоходи не чекали на зелене світло і переходили вулицю як заманеться. І тоді проблемою зайнявся один мудрець. Він одразу відмінив силу –силенну законів, покарань, а натомість встановив один єдиний. “Пішохід, яки перейшов вулицю на червоне світло, повинен зразу ж повторити цей вчинок”. Порушники, яким пощастило вижити, категорично заповідали дітям і онукам суворо дотримуватися правил дорожнього руху.
Ведучий 2: В одному французькому місті священик примушує віруючих на сповіді зізнаватись у порушенні правил. Це вважається тяжким гріхом, накладає на людину церковне покаяння.
Баба Яга: Ось тепер я бачу, що ви живете в королівстві ввічливості, а я живу в країні нечемності. Там усі такі невиховані, там дуже неприємно жити! Дорогі друзі, допоможіть мені, я теж хочу бути ввічливою!
Фея "Будь-ласка": Я знаю, як їй допомогти. Ми зараз розкажемо Бабусі Язі віршики - усмішки про невихованих дітей, щоб вона прослухавши, змінила свою поведінку.
Добрий день – казати треба,
Знаєм добре ми це всі.
Одні кажуть раз за разом
Інші ходять, мов німі.
Джентельмени ми всі справжні,
Коли треба чергувать,
Для дівчат звільняєш місце –
Їм не будем заважать.
Нас учителі навчають
Бути чесними дітьми.
Щоб ми виросли і стали
Всі хорошими людьми.
Ведучий: Свято в королівстві Ввічливості завершується. Ми навчились, як потрібно вітатись зі старшими, з своїми товаришами. Але найголовніше ви повинні пам’ятати: треба вітатися з дорослими, товаришами, знайомими, ввічливо прощатися і дякувати за допомогу, виявити доброзичливе і турботливе ставлення до рідних, знайомих. Допомагайте їм, не чекаючи, коли вони звернуться до вас на допомогу. Будьте привітними, чесними, скромними людьми.
Список використаної літератури:
Уроки ввічливості / “Розкажіть онуку”. № 4, Квітень, 2009 - С. 13-15
Свято вихованості / “Початкова освіта”. № 8, 2009. - С.6-7
Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав